40/7
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
11.03.08 р. Справа № 40/7
Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.
При секретарі судового засідання Ротар Н.Ю.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Медіа Майстер” м.Донецьк
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Рекламно-Інформаційна Агенція „НТЛ” м.Донецьк
про стягнення 19 478 грн. 45 коп.
за участю:
представників сторін:
від позивача Чорная Т.І. - юрисконсульт
від відповідача Нестерова Т.І. - директор
Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.
СУТЬ СПОРУ:
Заявлені вимоги про стягнення основного боргу в сумі 17 102 грн. 05 коп. та пені в сумі 2 376 грн. 40 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань згідно договору № 80/06 від 30.06.06р. на розміщення зовнішньої реклами.
Позивачем неправильно зазначено ціну позову, оскільки до її складу не включаються витрати по державному миту та інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу, тому відповідно до ст. 55 ГПК України ціна позову визначається суддею та становить 19 478 грн. 45 коп.
До прийняття рішення по справі позивач надав уточнений розрахунок пені, яка складає 685 грн. 92 коп. за період з 19.10.07р. по 04.03.08р.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представників сторін, суд встановив:
Позов мотивовано тим, що 30.06.06р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Медіа Майстер” (далі – позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю „Рекламно-Інформаційна Агенція „НТЛ” (далі – відповідач) було укладено договір № 80/06 на розміщення зовнішньої реклами.
Відповідно до п. 1.1. укладеного договору позивач прийняв на себе зобов'язання проводити рекламні кампанії в інтересах відповідача, а останній зобов'язався прийняти та оплатити надані позивачем послуги, згідно вимог та строків договору.
Згідно п. 1.3. договору сторони у обов'язковому порядку затверджують адресну програму, протокол узгодження цін, які є невід'ємними додатками договору, з конкретним зазначенням кількості рекламоносіїв, їх типу, місця розташування тощо.
Сторонами було затверджено адресні програми №№ 80/06/8, 80/06/10, 80/06/11 та протоколи узгодження цін до них.
За фактом завершення адресної програми уповноважені представники сторін підписують акт приймання-передачі робіт (послуг) у відповідності до п. 2.17. договору.
Пунктом 3.3 сторони перебачили, що сплата послуг позивача здійснюється відповідачем шляхом внесення 100% передплати за рекламну кампанію згідно з адресною програмою. Передплата вноситься в повному обсязі до 20-го числа попереднього місяця.
На виконання умов договору позивач надав відповідачеві послуги по проведенню рекламних компаній в інтересах відповідача, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі робіт (надання послуг).
Відповідач свої зобов'язання не виконав, послуги отримав, однак їх оплату в повному обсязі не провів, внаслідок чого за ним утворився борг в сумі 17 102 грн. 05 коп. за червень, серпень, вересень, жовтень та листопад 2007р., який позивач намагається стягнути.
За змістом п. 6.9 договору у випадку не дотримання строків оплати згідно п. 3.3 договору, більш ніж на один банківський день, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, із розрахунку за кожну добу прострочення відповідного платежу.
Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 685 грн. 92 коп. за період з 19.10.07р. по 04.03.08р.
Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін суд дійшов до висновку про те, що за правовою природою між сторонами укладено договір про надання послуг.
Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Як свідчать докази по справі, сторони є суб'єктами господарювання у розумінні ст. 55 ГК України.
У силу частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
У відповідності до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Однак, як свідчать докази по справі відповідач платіжними дорученнями № 136 від 10.01.08р. та № 142 від 14.01.08р. перерахував позивачеві борг в сумі 2 380 грн. та 3 400 грн., однак після звернення кредитора з позовом, в результаті чого залишок боргу склав 11 322 грн. 05 коп., що знайшло своє відображення в акті звірки розрахунків між сторонами станом на 19.02.08р.
Крім того, відповідач платіжним дорученням № 191 від 07.03.08р. перерахував позивачеві борг в сумі 2 142 грн.
За такими обставинами провадження у справі відносно стягнення основного боргу в сумі 7 922 грн. 00 коп. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмета спору з віднесенням витрат по держмиту та по забезпеченню судового процесу в цій частині на відповідача.
У той же час, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, надані послуги відповідно до умов договору та вимог закону в повному обсязі не оплатив, що підтверджено доказами по справі, а тому позов щодо стягнення з нього решти частини боргу в сумі 9 180 грн. 05 коп. обґрунтовано та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Оскільки мало місце прострочення виконання основного зобов'язання, позов щодо стягнення з відповідача пені в сумі 685 грн. 92 коп. за період з 19.10.07р. по 04.03.08р. також обґрунтовано та підлягає задоволенню.
У задоволенні вимог щодо стягнення решти пені в сумі 1 690 грн. 48 коп. слід відмовити як необґрунтовано заявлених.
Витрати по держмиту та забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог за приписами частини п'ятої ст. 49 ГПК України.
У зв'язку з тим, що у судовому засіданні за згодою сторін було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення згідно частини третьої ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого згідно статті 84 ГПК України.
На підставі викладеного керуючись ст. ст. 526, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 55, 173, 174, 175, 193, 230, 232 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 55, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. 82, ст. 84, частиною третьою ст. 85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1.Провадження у справі щодо стягнення боргу в сумі 7 922 грн. 00 коп. припинити.
2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Рекламно-Інформаційна Агенція „НТЛ”, 83010, м. Донецьк, вул. Тельнова, 24, ід. код 34360100, р/р 26009060069605 в ДРУ КВ Приватбанк, МФО 335496, на користь:
- товариства з обмеженою відповідальністю „Медіа Майстер”, 83055, м. Донецьк, вул. Щорса, 18а, ід. код 33417647, р/р 26003301779456 в ГУ ПІБ в Донецькій області, МФО 334635, борг в сумі 9 180 грн. 05 коп., пеню в сумі 685 грн. 92 коп., витрати по держмиту в сумі 177 грн. 87 коп., витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 107 грн. 75 коп., видавши наказ.
3.У задоволенні вимог щодо стягнення пені в сумі 1 690 грн. 48 коп. відмовити.
4.Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Підченко Ю.О.
Дата підписання рішення, оформленого у відповідності зі ст. 84 ГПК України: 17.03.08р.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 11.03.2008 |
Оприлюднено | 25.03.2008 |
Номер документу | 1463179 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Красота Олександр Іванович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Красота Олександр Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні