Постанова

від 18.02.2008 по справі 7/700

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/700

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.02.2008  року                                                                      Справа № 7/700

Луганський апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів:

головуючого:                              Перлова Д.Ю.,

суддів                                                           Медуниці О.Є.,

                                                            Якушенко Р.Є.,

при секретарі

судового засідання                              Черніковій Я.В.,

за участю

представників сторін:

від позивача                                        Денісова К.М., дов. від 01.11.07 № б/н,  

від відповідача                              представник у судове засідання не прибув,

розглянувши  

апеляційну скаргу                              Товариства з обмеженою відповідальністю                               „Обласний діагностичний центр”, м. Луганськ

на рішення                                        

господарського суду                              Луганської області

від                                                  10.01.08

у справі                                               № 7/700 (суддя –Калашник Т.Л.)

за позовом                                        Товариства з обмеженою відповідальністю                               „Мульті Трейд Груп”,

          м. Сєвєродонецьк Луганської області

до відповідача                              Товариства з обмеженою відповідальністю                               „Обласний діагностичний центр”, м. Луганськ

про                                                   стягнення 6 472  грн. 78 коп.

В С Т А Н О В И В:

Суддя –доповідач Д.Ю. Перлов.

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю „Мульті Трейд Груп”, м. Сєвєродонецьк Луганської області (далі за текстом –ТОВ „МТ Груп”) звернувся до господарського суду Луганської області з позовом від 05.11.07 до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю „Обласний діагностичний центр”, м. Луганськ (далі за текстом –ТОВ „ОДЦ”) про стягнення 3% річних за період з 10.09.06 по 05.11.07 у розмірі 801,93 грн. та інфляції за період з 10.09.06 по 05.11.07 у розмірі 5 670,85 грн.

Заявою без дати позивач уточнив позовні вимоги, та просив стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних за період з 17.09.06 по 05.11.07 у розмірі 729,97 грн., та інфляцію за період з 04.11.05 по 05.11.07 у розмірі 5 547,24 грн.  

Рішенням господарського суду Луганської області від 10.01.08 у справі № 7/700 зазначений позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 642.12 грн., інфляційні нарахування у сумі 5 378,67 грн., у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивоване наступним.

Рішенням господарського суду Луганської області від 01.09.06 у справі № 13/403 з ТОВ „Обласний діагностичний центр” на користь ТОВ „Мульті Трейд Груп” стягнуто заборгованість в сумі 24 957,60 грн. по оплаті ремонтних робіт, виконаних за договором підряду від 16.05.05 № 6, пеню в сумі 936,33 грн., витрати на державне мито в сумі  436,89 грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 53,17грн., в решті позову (в частині вимог про стягнення пені в сумі 53 273,40 грн.) було відмовлено.

Вимоги щодо стягнення інфляційних нарахувань позивачем у вищезазначеній справі не заявлялись та судом не розглядались, тому позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення інфляційні нарахування починаючи з 04.11.05, тобто після 3-х днів з моменту підписання акту виконаних робіт форми № КБ-2в і довідок форми КБ-3 згідно п. 6.2. договору.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення інфляційні нарахування та 3% річних. Однак при їх розрахунку позивачем допущено помилку у даті набрання законної сили рішенням суду та розмірі індексів інфляції.

Не погодившись з винесеним рішенням, відповідач –ТОВ „ОДЦ” звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 23.01.08 № 3, якою просить рішення господарського суду Луганської області від 10.01.08 у справі № 7/700 скасувати частково, як винесене при неправильному застосуванні норм матеріального права. Стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні нарахування у сумі 5 166,16 грн., у задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована наступним.

Грошове зобов'язання відповідача згідно п. 6.2 договору підряду від 16.05.05 № 6 виникло після закінчення 3-х банківських днів з моменту підписання актів виконаних робіт, тобто 04.10.05. Згідно п. 10 листа ВГСУ „Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів” від 29.08.01 № 01-8/935 проценти річних за своєю правовою природою є неустойкою. Тому у відповідності до ст. 258 ЦК України позивач втратив право на стягнення неустойки 05.10.06.

Стаття 625 ЦК України поширюється на виконання лише грошових зобов'язань і передбачає компенсацію суми боргу тільки у випадках несвоєчасного виконання грошового зобов'язання, а на всі інші види зобов'язань не розповсюджується. Тому застосування коефіцієнта інфляції у відшкодуванні основної суми боргу не можна ототожнювати із застосуванням коефіцієнта інфляції у відшкодуванні пені та інших витрат. Стягненню підлягають інфляційні нарахування лише на суму 5 166,16 грн.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 28.01.08 у справі № 7/700 для розгляду апеляційної скарги ТОВ „Обласний діагностичний центр” від 23.01.08 на рішення господарського суду Луганської області від 10.01.08 у справі № 7/700, у відповідності до ст. 28 Закону України „Про судоустрій України”, призначено судову колегію у складі: Перлов Д.Ю. –суддя –головуючий, Медуниця О.Є. –суддя, Якушенко Р.Є. –суддя.

Ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 28.01.08 у справі № 7/700 порушене апеляційне провадження, розгляд апеляційної скарги призначений на 18.02.08 на 14-00. Сторони були належними чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення: від 04.02.08 № 3418097 –ТОВ „МТ Груп” та від 04.02.08 № 3418089 –ТОВ „ОДЦ”.

Повноважний та компетентний представник відповідача у судове засідання не прибув.

Позивач –ТОВ „МТ Груп” подав заперечення від 15.02.08, яким відхилив доводи апеляційної скарги ТОВ „ОДЦ” та вважає рішення суду, що оскаржується, законним та обґрунтованим.    

Згідно ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України   апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, судова колегія  дійшла висновку, що апеляційну скаргу від 23.01.08 № 3 Товариства з обмеженою відповідальністю „Обласний діагностичний центр” слід задовольнити частково, рішення  господарського суду Луганської області від 10.01.08 у справі № 7/700 слід змінити з  наступних підстав.

16 травня 2005 року між відповідачем (замовником) та позивачем (підрядником) був укладений договір № 6 підряду. Згідно п. 1.1 зазначеного договору підрядник взяв на себе зобов'язання своїми силами та засобами, на власний ризик виконати за дорученням замовника роботи з ремонту будівлі механічної мийки, що розташована за адресою: м. Луганськ, вул. О. Кошового, 31г, в обумовлений у цьому договорі строк, а замовник зобов'язався надати підряднику всю необхідну документацію, забезпечити своєчасне фінансування, а також забезпечити підрядника необхідними будівельними та іншими матеріалами, прийняти відремонтований об'єкт та повністю оплатити вартість виконаних робіт.

31.10.05 сторони підписали акт приймання виконаних підрядних робіт у жовтні 2005 року форми № КБ-2в за договором від 16.05.05 № 6 на суму 24 957,60 грн.

Відповідно до п. 6.1, 6.2 зазначеного договору оплата проводиться замовником згідно актів виконаних робіт за формою КБ-2в та довідок за формою КБ-3. Строк оплати –протягом трьох банківських днів з моменту підписання актів виконаних робіт за формою КБ-2в та довідок за формою КБ-3.

Згідно частини 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Господарським судом Луганської області в ході розгляду справи № 13/403 за позовом ТОВ „МТ Груп” до ТОВ „ОДЦ” про стягнення боргу в сумі 24 957,60 грн. по оплаті вартості ремонтних робіт, виконаних на замовлення відповідача за договором підряду від 16.05.05 № 6 та пені в сумі 72 000 грн. за прострочення платежів було встановлено наступне.

Згідно договору підряду від 16.05.2005 № 6 та додатковій угоді до нього від 31.05.2005 № 1, укладеним між сторонами за позовом, позивач в період: червень –жовтень 2005 р. виконав роботи вартістю 93 633 грн. по ремонту будівлі механічної мийки відповідача, яка розташована за адресою: м. Луганськ, вул. О. Кошового, 31-г, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в за червень, липень, серпень, жовтень 2005 р. та визнано відповідачем.

Відповідач у порушення умов договору в повному обсязі та своєчасно не оплатив позивачу вартість виконаних підрядних робіт. Неоплаченими залишилися роботи, виконані позивачем та прийняті відповідачем за актом за жовтень 2005 р., в сумі 24 957 грн. (акт від 31.10.2005 приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в).

          Рішенням господарського суду Луганської області від 01.09.06 у справі № 13/403, яке було залишене без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 30.10.06 у справі № 13/403, позов був задоволений частково, зменшений розмір пені до 936,33 грн. та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 24 957,60 грн. по оплаті ремонтних робіт, виконаних за договором підряду від 16.05.05 № 6, пеню в сумі 936,33 грн., витрати на державне мито в сумі 436,89 грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 53,17 грн. В решті позову (в частині вимог про стягнення пені в сумі 53 273,40 грн.) відмовлено.

          Зазначене рішення у відповідності до ч. 4 ст. 85, ч. 3 ст. 105 ГПК України набрало законної сили 30.10.06. На виконання зазначеного рішення господарським судом Луганської області 07.11.06 позивачу було видано наказ № 13/403 на примусове стягнення.

          Примусове стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням виконавчого збору проводилося ДВС у Ленінському районі м. Луганська поетапно, а саме: 03.03.07 було стягнуто 357,80 грн.; 05.04.07 - 0,01 грн.; 19.07.07 - 8 149,25 грн.; 04.10.07 –19 000,00 грн.; 12.10.07 –191,52 грн. ; 31.10.07 –839,00 грн.; 06.11.07 –489,80 грн.

Постановою від 14.11.07 Ленінського відділу Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції було закінчене провадження з примусового виконання наказу № 13/403, виданого 07.11.06 господарським судом Луганської області у зв'язку з фактичною сплатою боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з позовної заяви з уточненнями від 03.01.07 стягнуті ДВС у Ленінському районі м. Луганська кошти перераховувалися на розрахунковий рахунок позивача теж поетапно, а саме: 16.03.07 у сумі 312,02 грн.; 24.07.07 –7 334,33 грн.; 05.10.07 –17 212,32 грн. Тобто на 05.10.07 було сплачено 24 858,67 грн., несплачений залишок становив 1 525,32 грн.

Позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за період з 17.09.06 по 05.11.07 у розмірі 729,97 грн., та інфляцію за період з 04.11.05 по 05.11.07 у розмірі 5 547,24 грн.  При цьому річні були нараховані позивачем на загальну суму 24 858,67 грн., а інфляція на загальну суму 26 383,99 грн., яка включає в себе: суму основного боргу, пеню, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.   

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Із змісту ст. 625 ЦК України вбачається, що сплата 3% річних, яка встановлена за неналежне виконання грошових зобов'язань, за своїм правовим характером є платежем за користування грошовими коштами, тобто є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення цивільних зобов'язань, а інфляційні нарахування є відшкодуванням від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції.

Суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги що позивач втратив право на стягнення неустойки 05.10.06, оскільки зазначені проценти не слід змішувати з неустойкою: вони є не мірою відповідальності, а платою за користування чужими грошовими коштами, тому до них не може бути застосований скорочений строк позовної давності.

Відповідно до ч. 3 ст. 549, ч. 2 ст. 550  ЦК України           пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Проценти на неустойку не нараховуються.

Тобто за користування грошовою неустойкою сплата процентів, передбачених за користування чужими грошима, не здійснюється, тому позивач вірно здійснив нарахування 3% річних лише на суму основного боргу. Однак при нарахуванні 3% річних позивачем була помилково зазначена дата набрання рішенням законної сили 17.09.06, тому суд першої інстанції вірно провів свій розрахунок за період з 30.10.06 –дати фактичного набрання законної сили рішенням господарського суду Луганської області від 01.09.06 у справі № 13/403, на якому ґрунтується позов, до дати фактичної оплати боргу, та самостійно визначив суму річних у розмірі 642,12 грн., що підлягає стягненню.

          Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги щодо стягнення інфляційних нарахувань позивачем у вищезазначеній справі № 13/403 не заявлялись та судом не розглядались, тому позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення інфляційні нарахування починаючи з 04.11.05, тобто після 3-х днів з моменту підписання акту виконаних робіт форми № КБ-2в і довідки форми КБ-3 згідно п. 6.2. договору.

Однак при проведенні розрахунку суд помилково нарахував інфляцію на суму пені та судових витрат 1429,39 грн. за період з 30.10.06 по 06.11.07 без урахування наступного.

Суд є органом державної влади, якого наділено владними повноваженнями зі здійснення правосуддя. Владні повноваження суду об'єктивуються в актах, які ним видаються у процесі відправлення правосуддя.

Згідно ч. 1, 2 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. За невиконання судових актів, що набрали законної сили, може бути застосована адміністративна відповідальність на підставі ст. 87 Закону України „Про виконавче провадження”, ст. ст. 1853, 1856 Кодексу України про адміністративні правопорушення та кримінальна відповідальність за ст. 382 Кримінального кодексу України.

Як встановлено ч. 2 ст. 1 Цивільного кодексу України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Тобто рішення суду не є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків відповідача у розумінні ст. 11 Цивільного кодексу України із сплати пені та судових витрат (державне мито та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу) тому на них не може бути нарахована інфляція, передбачена ст. 625 ЦК України, як плата за користування чужими грошовими коштами.

Враховуючи викладене колегія суддів дійшла висновку, що у даному випадку є обґрунтованим нарахування інфляції лише на суму основного боргу у розмірі 24 957,60 грн., тому апеляційну скаргу від 23.01.08 № 3 Товариства з обмеженою відповідальністю „Обласний діагностичний центр”, м. Луганськ слід задовольнити частково, а рішення господарського суду Луганської області від 10.01.08 у справі № 7/700 слід змінити, а саме стягнути з відповідача на користь позивача три відсотки річних у сумі 642 грн. 12 коп., інфляційні нарахування у сумі 5 166 грн. 17 коп.

15.02.08 (згідно власноручного надпису) від відповідача - ТОВ „ОДЦ”, заявника апеляційної скарги надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що компетентний представник, якому надане право представляти інтереси по даній справі хворіє. Доказів, що підтверджують викладене у клопотанні, відповідачем не подано. У зазначеному клопотанні відповідач також повідомив, що він має документи, які мають суттєве значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Колегія суддів відхиляє зазначене клопотання, з огляду на наступне. Відповідач, заявник апеляційної скарги не був позбавлений права подання до Луганського апеляційного господарського суду додаткових доказів ані разом з апеляційною скаргою, ані разом з клопотанням, але він не скористався своїм правом. У клопотанні відповідач не обґрунтував неможливість подання додаткових доказів суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.  Відповідач –ТОВ „ОДЦ” є юридичною особою, тобто він не позбавлений права у разі хвороби одного представника направити до суду іншого повноважного та компетентного представника, однак відповідач не скористався цим правом.

          У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання позову в сумі 91 грн. 52 коп., та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 105 грн. 88 коп. слід покласти на відповідача –Товариство з обмеженою відповідальністю „Обласний діагностичний центр”, м. Луганськ пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Оскільки апеляційна скарга відповідача задоволена частково, витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги частково, в сумі  25 грн. 50 коп. слід покласти на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Мульті Трейд Груп”, м. Сєвєродонецьк Луганської області.

Згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, п. 4 ч. 1 ст. 103, п. 4. ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

1.          Апеляційну скаргу від 23.01.08 № 3 Товариства з обмеженою відповідальністю „Обласний діагностичний центр”, м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 10.01.08 у справі № 7/700 задовольнити частково.

2.          Рішення господарського суду Луганської області від 10.01.08 у справі № 7/700 змінити.

3.          Пункт 2 рішення господарського суду Луганської області від 10.01.08 у справі № 7/700 викласти у наступній редакції:

„2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Обласний діагностичний центр”, м. Луганськ, вул. О. Кошового, 31г, код ЄДРПОУ 33352171, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Мульті Трейд Груп”, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Курчатова, 15/168, код ЄДРПОУ 20161981, три відсотки річних у сумі 642 грн. 12 коп., інфляційні нарахування у сумі 5 166 грн. 17 коп., витрати із сплати державного мита в сумі 91 грн. 52 коп., та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 105 грн. 88 коп.”.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

4.          В решті рішення господарського суду Луганської області від 10.01.08 у справі № 7/700 залишити без змін.

5.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мульті Трейд Груп”, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Курчатова, 15/168, код ЄДРПОУ 20161981 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Обласний діагностичний центр”, м. Луганськ, вул. О. Кошового, 31г, код ЄДРПОУ 33352171 витрати із сплати державного мита в сумі 25 грн. 50 коп. за апеляційною скаргою.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

          Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

              Головуючий                                                                                  Д.Ю. Перлов                       

                   Суддя                                                                                              О.Є. Медуниця

             Суддя                                                                                                    Р.Є. Якушенко