Постанова

від 18.06.2008 по справі 7/700

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

7/700

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 18 червня 2008 р.                                                                                    № 7/700  

Вищий  господарський  суд України  у складі колегії суддів:

                                                        Гончарука П.А.(головуючого),

                                                     Вовка І.В.,

                                                  Остапенко М.І.,          

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю  "Обласний  діагностичний   центр"   на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 18.02.2008 року у справі № 7/700 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті Трейд Груп"  до  Товариства  з  обмеженою  відповідальністю  "Обласний  діагностичний   центр"   про  стягнення  заборгованості,

                                      У С Т А Н О В И В:

У листопаді   2007 року  позивач  звернувся до господарського суду   Луганської  області з позовною заявою до відповідача про стягнення 5 670,85 грн. інфляційних сум та 3 % річних  в сумі   801,93 грн. у зв'язку  з неналежним   виконанням  зобов'язання   за договором від 16.05.2005 року № 6 та  додатковій  угоді  від 31.05.2006 року № 1   з оплати  за  виконані  підрядні  роботи.

Під  час  розгляду  справи  в  суді  першої  інстанції  позивач  уточнив  заявлені   вимоги  та  просив  стягнути  з   відповідача  інфляційні  суми  5 547,24 грн.  і  3% річних  у  сумі 729,97 грн.

Рішенням господарського суду Луганської  області від 10.01.2008 року   позов  задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь   позивача  5 378,67 грн. інфляційних сум та 3% річних  у сумі   642,12  грн., а в решті  позову відмовлено.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 18.02.2008 року зазначене рішення  суду  першої інстанції   частково скасовано,  стягнуто  з відповідача на користь позивача інфляційних сум  5 166,17 грн. і  3% річних  у сумі  642,12   грн.,   а в  решті судове  рішення  залишено без змін.

Доповідач-Вовк І.В.

У касаційній  скарзі  відповідач  вважає, що  судом порушено  норми  матеріального      та процесуального    права,     і   тому     просить  

прийняті ним рішення  скасувати та прийняти нове  рішення, яким  в стягненні  3% річних    відмовити.

          Відзив  на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.

Дослідивши  доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи  і  прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням  господарського суду Луганської  області від 01.09.2006 року у справі № 13/403, яке набрало законної сили, частково  задоволено  позовні вимоги ТзОВ  "Мульті Трейд Груп"  та стягнуто  з ТзОВ  "Обласний  діагностичний   центр"  на користь позивача   24 957,60 грн. основного  боргу,  пеню в  сумі 936,33 грн.,  436,89 грн.  державного мита та  118 грн. витрат на інформаційне  технічне  забезпечення з підстав  невиконання   відповідачем зобов'язання  за договором   підряду  № 6  від 16.05.2006 року  та  додатковій  угоді  № 1 від 31.05.2006 року  з оплати  за  виконані  роботи, а в  решті  позову  відмовлено.

Предметом даного судового розгляду є вимоги про стягнення інфляційних сум та 3 % річних   у зв'язку з невиконанням зобов'язання за договором з оплати   за  виконані  роботи .

За вимогами ст. ст. 598, 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судами попередніх інстанцій  встановлено, що відповідач  не виконав взятого  на  себе   зобов'язання  за договором з оплати  за  ремонт   будівлі  механічної  мийки, яка  розташована  за  адресою: м. Луганськ, вул. О.Кошового, 31-г.

Відповідно до вимог ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач повинен  сплатити  суму  інфляції, яка   нарахована  лише  з  основного  боргу, тобто  плата  за  користування  чужим  майном,  не враховуючи суму  пені та  судових  витрат,   і це  відповідає  вимогам закону.

Отже, апеляційний господарський  суд дійшов правильного висновку про наявність правових підстав  для покладення на відповідача  відповідальності за прострочення оплати  заборгованості у спірний період на підставі ст.625 ЦК України, й обґрунтовано частково  задовольнив позов   стягнувши  інфляційні суми 5 166,17 грн.  та 3% річних у сумі   642,12  грн.,  змінивши  рішення суду першої інстанції, а в решті  залишивши  його  без  змін.

Доводи касаційної скарги про  застосування  позовної  давності  в  один  рік до  вимог  про  стягнення  3% річних не  ґрунтуються  на  законі та не спростовують висновків апеляційного господарського  суду.

За таких обставин, оскаржена постанова апеляційного господарського суду   відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і тому  підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

                                П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю  "Обласний  діагностичний   центр", а постанову Луганського апеляційного господарського суду від 18.02.2008 року  –без змін.

Поновити  виконання  постанови  Луганського апеляційного господарського суду від 18.02.2008 року.

Головуючий  суддя                                                        П. Гончарук    

   Судді                                                                                                                                        І. Вовк

                                                                                            М. Остапенко