Рішення

від 19.03.2008 по справі 23/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

23/19

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

19.03.08 р.                                                                               Справа № 23/19                               

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Торговельно-промислова група ”Альбатрос” м. Дніпропетровськ  

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Дом СК” м. Донецьк

про  стягнення 74 249, 95 грн.        

Суддя              Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився   

Від відповідача: Федорінова Т.С. - директор  

СУТЬ СПОРУ:

В засіданні,  яке відбулось 13.03.2008р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 19.03.2008р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю ”Торговельно-промислова група ”Альбатрос” м. Дніпропетровськ, звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю ”Дом СК” м. Донецьк, 74 249, 95 грн. боргу.

До винесення рішення по справі позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України надав заяву про уточнення позовних вимог № 70/1 від 26.02.2008р., якою вимагає стягнути з відповідача, крім суми боргу, 556, 87 грн. 3% річних та                       5 345, 97 грн. інфляційних.

 В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

-          невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого йому товару  за договором поставки  № 46/1 від 03.01.2007р. (далі - договір від 03.01.2007р.), внаслідок чого виник борг в сумі 74 249, 95 грн.;

-          видаткові накладні № РНрлЗ-4748 від 24.01.2007р., № РНсфЗ-000181 від 24.01.2007р., № РНсфЗ0-534 від 03.03.2007р., № РНмчА-000586 від 06.04.2007р., № РНсфЗ-1023 від 25.04.2007р., № РНрлЗ-628 від 25.04.2007р., № РНсфЗ-1260 від 07.06.2007р., № РНсфЗ-1396 від 06.07.2007р., № РНсфЗ-1694 від 04.09.2007р.;

-          направлення на адресу відповідача претензій №240 від 22.08.2007р., №291 від 10.10.2007р., №10  від 18.01.2008р.;

-          нарахування відповідачу на підставі ст.625 Цивільного кодексу (далі - ЦК)                 5 345, 97 грн. інфляційних і 556, 87 грн. 3% річних;   

-          ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України);

-          ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

  Відповідач письмового відзиву на позов не надав, але в судовому засіданні, яке відбулось 13.03.2008р., керівник відповідача Федорінова Т.С. заявила, що визнає позовні вимоги щодо суми боргу в розмірі 74 249, 95 грн.

  Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Сторони уклали договір поставки № 46/1 від 03.01.2007р. (далі - договір від 03.01.2007р.), згідно умов якого постачальник (позивач) зобов'язався в порядку і на умовах, визначених цим договором, передати  у власність покупця (відповідача), а останній - прийняти та оплатити товарну продукцію, що зазначена у специфікації, яка є додатком до цього договору та його невід'ємною частиною. До вищезазначеного договору сторони уклали додаткову угоду №1 від 03.01.2007р.

На підставі видаткових накладних № РНрлЗ-4748 від 24.01.2007р., № РНсфЗ-000181 від 24.01.2007р., № РНсфЗ0-534 від 03.03.2007р., № РНмчА-000586 від 06.04.2007р.,                    № РНсфЗ-1023 від 25.04.2007р., № РНрлЗ-628 від 25.04.2007р., № РНсфЗ-1260 від 07.06.2007р., № РНсфЗ-1396 від 06.07.2007р., № РНсфЗ-1694 від 04.09.2007р. та специфікацій, які є невід'ємною частиною договору від 03.01.2007р., позивач поставив відповідачу папір туалетний та серветки (далі - товар) на загальну суму 80 926, 46 грн. Факт отримання товару підтверджується відповідачем та відповідними довіреностями.

Пунктом 4.1. договору від 03.01.2007р. закріплено, що розрахунки за договором здійснюються в безготівковій формі в національній валюті України протягом 45 днів з дня поставки товару.  

Пунктом 10.2. передбачено, що строк дії договору від 03.01.2007р. закінчується 31.12.2007р. Також умовами договору встановлено (п.10.3.), що закінчення строку дії цього договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.        

Внаслідок порушення відповідачем умов договору від 03.01.2007р., а саме п.4.1. договору, враховуючи його часткову сплату за отриманий від позивача товар в розмірі                      6 676, 51 грн., яка підтверджується наявною в матеріалах справи копією виписки з особового рахунку за 04.04.2007р., у відповідача виникла заборгованість в розмірі 74 249, 95 грн.  

Відповідно до ст.526 ЦК та ст.193 ГК зобов'язання має виконуватися належним чином.    Оскільки відповідачем визнана сума боргу в повному обсязі (див. протокол судового засідання від 13.03.2008р.), а доказів її сплати не подано, суд дійшов висновку, що                   74 249, 95 грн. підлягає стягненню з відповідача.        

Відповідно до ст.625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми,  якщо інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі цієї статті позивач за період з 01.11.2007р. по 01.02.2008р. нарахував відповідачу 3% річних в сумі 556, 87 грн. та індекс інфляції в сумі 5 345, 97 грн. Оскільки, суд  дійшов висновку щодо існування боргу у відповідача перед позивачем, з огляду на правильне нарахування інфляційних та річних, вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.47 Господарського процесуального кодексу України та п.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року “Про державне мито” сума держмита  в розмірі 407, 87 грн. підлягає поверненню з державного бюджету у зв'язку з тим, що держмито сплачено в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

На підставі ст.ст.509, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                         В И Р I Ш И В :

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ”Дом СК” (м. Донецьк,              вул. Університетська, б.80, к.403, р/р 26006172698001 в ВАТ АКБ ”Капітал” м. Донецька, МФО 334828, ЄДРПОУ 32842816) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ”Торговельно-промислова група ”Альбатрос” (м. Дніпропетровськ, вул. Погрібняка, 23/15,                р/р 26009085068531, МФО 305017, ЄДРПОУ 33667707) - 74 249 грн. 95 коп. боргу,                      556 грн. 87 коп. річних, 5 345 грн. 97 коп. інфляційних, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 801 грн. 53 коп. витрат на сплату держмита.

Видати позивачу довідку на повернення державного мита в сумі 407 грн. 87 коп., перерахованих платіжним дорученням № 86 від 21.01.2008р. на суму 1 209 грн. 40 коп., у зв'язку з тим, що держмито сплачено в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Додаток (позивачу): довідка на повернення держмита від 19.03.2008р.

Суддя                                                                         Забарющий М.І.