Рішення

від 10.03.2011 по справі 13/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа №  13/25

10.03.11

За позовом Приватного підприємства "Статус-Буд"

до     Товариства з обмеженою відповідальністю "ГООД"

про  стягнення заборгованості в розмірі 94 104,21 грн.

                                                                                                        Суддя   Курдельчук І.Д.

Представники сторін:

від позивача       Перкін І.В. –директор (паспорт серія НОМЕР_1 виданий Артемівський    

                           МВУМВС України в Донецькій області 19.09.1997)

від відповідача  не з’явились

В судовому засіданні 10.03.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення заборгованості розмірі 94 104,21 грн.

27.01.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/25, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 17.02.2011 року.

В судове засідання, призначене на 17.02.2011 року, представники сторін не з’явилися, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі щодо надання додаткових доказів по справі не надали.

17.02.2011 року через канцелярію суду від позивача надійшла телеграма про розгляд справи без участі його представника.

Ухвалою суду від 17.02.2011 року розгляд справи було відкладено на 10.03.2011 року.

10.03.2011 року в судове засідання з’явився представник позивача, вимоги ухвали суду щодо надання витребуваних документів по справі виконав частково.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, поважних причин неявки суду не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав. Клопотань про відкладення судового засідання від відповідача не надходило.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст. ст. 64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Господарський суд визнав представлені позивачем документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача судового процесу ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і з’ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -    

ВСТАНОВИВ:

28.04.2010 року між Приватним підприємством "Статус-Буд" (надалі –позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГООД" (надалі –відповідач, покупець) було укладено договір купівлі-продажу б/н від 28.04.2011 року (надалі - Договір), згідно умов якого продавець продає, а покупець купує борошно вищого ґатунку за ціною 2,15 грн. за кілограм в кількості 33 500,00 кг. на суму 72 025,00 грн. та борошно першого ґатунку за ціною 1,75 грн. за кілограм в кількості 8 500,00 кг.  на 14 875,00 грн.

Розділом 4 Договору сторони передбачили порядок розрахунків, згідно якого оплата вартості виробу відбувається по факту повного відвантаження товару за ціною домовленості, шляхом безготівкового розрахунку або будь-яким іншим шляхом, що не суперечить чинному законодавству України, з обов’язковим підписанням додаткової угоди сторонами.      

Судом  встановлено, що на виконання умов договору позивачем було здійснено поставку борошна вищого ґатунку в кількості 33 500,00 грн. та першого ґатунку в кількості 8 500,00 грн. на загальну суму 86 900,00 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін видатковою накладною № 05/05 від 05.05.2010 року та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей № 1 від 05.05.2011 року (належним чином засвідчені копії накладної та довіреності долучені до матеріалів справи).

Вищевказана накладна приймається судом у якості належного доказу виконання поставки товару відповідачу та прийняття його останнім.

Проте, відповідач, в порушення умов Договору та чинного законодавства, взяті на себе зобов’язання не виконав, оплату за поставлений товару в розмірі 86 900,00 грн. не здійснив. У зв’язку з чим у відповідача утворилася перед позивачем заборгованість за поставлений товар в розмірі 86 900,00 грн.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до п. 1 ст. 693 ЦК України договором купівлі-продажу може бути встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).  

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 86 900,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за договір купівлі-продажу б/н від 28.04.2011 року в сумі 86 900,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 869,00 грн.

Відповідно до ст. 549  Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Як передбачено п. 3.2.3 Договору, за необґрунтовану відмову від розрахунку за продукцію покупець виплачує штраф у розмірі 1% від суми відмови.

З розрахунком розміру штрафу в сумі 86 900,00 грн., наданим позивачем, суд погоджується та вважає його обґрунтованим.

Крім того, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором позивач нарахував та просить суд стягнути з останнього 1 287,00 грн. 3% річних та 5 048,21 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 1 287,00 грн. 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі, а в частині стягнення 5  048,21 грн. інфляційних втрат  - частковому засіданню, а саме в розмірі 3 910,50 грн.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача 86 900,00 грн. основного боргу, 869,00 грн. штрафу та 1 287,00 грн. 3% річних  підлягають задоволенню в повному обсязі, а 5 048,21 грн. інфляційних втрат –частково, а саме в розмірі 3 910,50 грн.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГООД" (01000, м. Київ, вул.. П.Лумумби, код ЄДРПОУ 33784153) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем при виконанні рішення на користь Приватного підприємства "Статус-Буд" (84500, Донецька  обл.., м. Артемівськ, вул.. Петровського 135 оф. 320 (юр.адр.); 84500, Донецька обл., м. Артемівськ, вул.. Горбатова, 39 (пошт.адр.), код ЄДРПОУ 35298737) 86 900 (вісімдесят шість тисяч дев’ятсот),00 грн. основного боргу, 869 (вісімсот шістдесят дев’ять),00 грн. штрафу, 1 287 (одна тисяча двісті вісімдесят сім),00 грн. 3% річних, 3 910 (три тисячі дев’ятсот десять),50 грн. інфляційних втрат, 929 (дев’ятсот двадцять дев’ять),67 грн. витрат по сплаті державного мита, 233 (двісті тридцять три),14 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                      І.Д. Курдельчук

дата складення 17.03.2011