Рішення

від 22.02.2011 по справі 13/44

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа №  13/44

22.02.11

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Біотон"

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-пак"

про                стягнення заборгованості в розмірі 50 000,00 грн.

                                                                                                      Суддя   Курдельчук І.Д.

Представники сторін:

від позивача      Белінський О.В. –дов. № б/н від 01.02.2011 р., Ізбаш Ю.В. –директор (паспорт

                          серія НОМЕР_1 виданий 06.02.1998 р.)

від відповідача  не з’явились

В судовому засіданні 22.02.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в розмірі 50 000,00 грн.

04.02.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/44, витребувано документи та докази, сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 22.02.2011 року.

В судове засідання, призначене на 22.02.2011 року, з’явилися представники позивача, на виконання вимог суду надали витребувані документи по справі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, поважних причин неявки суду не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав. Клопотань про відкладення судового засідання від відповідача не надходило.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст. ст. 64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Господарський суд визнав представлені позивачем документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і з’ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд -    

ВСТАНОВИВ:

16.06.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Біотон" (надалі –позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-пак" (надалі –відповідач, покупець) було укладено контракт № 88 від 16.06.2009 року (надалі - Контракт), відповідно до умов якого позивач зобов’язався передати у власність відповідача товар  - сільськогосподарську продукцію –жмих соняшнику, а відповідач прийняти та оплатити його на умовах Контракту.

Відповідно до видаткових накладних № РН-0000195 від 29.06.2009 року та № РН-0000196 від 30.06.2009 року позивач зобов’язався поставити відповідачу жмиху соняшнику у кількості 33 тони 470 кг та у кількості 34 тонни 700 кг за ціною 791,67 грн. за одну тонну.

Судом  встановлено, що на виконання умов Контракту позивачем було поставлено та передано у власність відповідача 29.06.2009 року 33 тонни 470 кг жмиху соняшнику на загальну суму 31 796,50 грн., що підтверджується накладною № РН-0000195 від 29.06.2009 року, та 30.06.2009 року 34 тонни 700 кг жмиху соняшнику на загальну суму 32 965,00 грн., що підтверджується накладною № РН-0000196 від 30.06.2009 року.

Зазначені накладні приймаються судом у якості належного доказу виконання поставки товару відповідачу та прийняття його останнім.

Як передбачено п. 5.3 Контракту, покупець зобов’язався здійснити оплату грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 1 банківського дня з дати поставки товару.

Проте, в порушення умов Контракту, та чинного законодавства, відповідач взяті на себе зобов’язання виконав частково, а саме 17.12.2009 року відповідачем було перераховано на рахунок позивача грошові кошти в розмірі 11 183,00 грн.

Інша частина вартості товару у розмірі 50 000,00 грн. відповідачем оплачена не була, у зв’язку з чим у останнього перед позивачем виникла заборгованість на загальну суму 50 000,00 грн.  

Отже, внаслідок укладення Контракту між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до п. 1 ст. 693 ЦК України договором купівлі-продажу може бути встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).  

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 50 000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований. Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача 50 000,00 грн. основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-пак" (03127, м. Київ, пр.-т Голосіївський, буд. 120, корп. 1 (юр.адр.); 03150, м. Київ, вул.. Червоноармійська, 66, офіс 217 (пошт.адр.), код ЄДРПОУ 32424040) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем при виконанні рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Біотон" (69035, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 64-Д, код ЄДРПОУ 34564134) 50 000 (п'ятдесят тисяч),00 грн. основного боргу, 500 (п’ятсот),00 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість),00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                           І.Д. Курдельчук

дата складення 01.03.2011