Рішення

від 10.03.2011 по справі 32/302-6/592

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/302-6/592 10.03.11

За позовом 1. Ф ізичної особи - підприємця ОСОБА_1

2. Фізичн ої особи - підприємця ОСОБА _2

До Публ ічного акціонерного товарис тва «ВТБ Банк»

Третя особа н а стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог н а предмет спору, товариство з обмеженою відповідальністю «ШАГ Мегатранс»

Про виз нання договорів поруки № 51МКК -Р1 та № 51МКК-Р2 від 01.06.2009 р. недійсн ими

Суддя Ковтун С.А..

Представники сторін:

від позивача-1 ОС ОБА_1; ОСОБА_3 (за дов.)

від позивача-2 ОСОБА _1

від відповідача Сиров атська О.М. (за дов.)

від третьої особи не з ' явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа - підпри ємець ОСОБА_1 та фізична о соба - підприємець ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк», перей менованого у публічне акціон ерне товариство «ВТБ Банк»та нотаріуса Ужгородського міс ького нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання догов орів поруки № 51МКК-Р1 та № 51МКК-Р 2 від 01.06.2009 р. недійсними.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні договори були у кладені під впливом обману з боку відповідача, який навми сно ввів позивача в оману щод о обставин, пов' язаних з тра нспортними засобами (арешт, р озшук).

За твердженням позивачів, м етою укладення оспорюваних д оговорів поруки з відповідач ем, за якими позивачі поручил ись відповідати за борговими зобов' язаннями товариства з обмеженою відповідальніст ю «ШАГ Мегатранс»перед відпо відачем, була подальша замін а заставодавця та боржника з а договорами застави та кред итними договорами з товарист ва з обмеженою відповідальні стю «ШАГ Мегатранс»на позива чів, яка, за переконаннями від повідача, мала відбутись піс ля надання відповідної згоди правлінням ВАТ «ВТБ Банк». Од нак, заміна заставодавця ста ла неможлива у зв' язку з аре штом транспортних засобів (д алі - ТЗ), які є предметом зас тави. Про існування арешту на час укладення договорів пор уки було відомо відповідачу, однак останній приховав від позивача даний факт. Позивач і посилаються на те, що у випад ку обізнаності про наявність арешту на ТЗ договори поруки ними не були б укладенні.

Факт, який за твердженням по зивачів, свідчить про обізна ність відповідача станом на час укладення спірних догово рів про арешт майна, є звернен ня відповідача 29.05.2009 р. до міськ ого відділу державної викона вчої служби Ужгородського мі ськрайонного управління юст иції з заявою про зняття ареш ту з транспортних засобів.

Ухвалою суду від 02.06.2010 р. поруш ено провадження у справі № 32/302.

Відповідач у наданому суду відзиві проти позову запере чив, зазначивши що позивачі б ез згоди банку отримали дові реності на управління та роз порядження транспортними за собами, що є предметом застав и, та добровільно виступили п оручителями боржника. Трансп ортні засоби були арештовані за борги позичальника перед третіми особами, про які банк у не було відомо, а тому підста ви вважати, що позивачів було введено в оману, відсутні.

Ухвалою господарського су ду міста Києва від 30.06.2010 р. прова дження у справі припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК Україн и, оскільки спір не підлягає в ирішенню в господарських суд ах України. Висновок суду ґру нтувався на тому, що договори укладені позивачами як фізи чними особами.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 07.09.2010 р. вказану ухвалу ск асовано в частині припинення провадження щодо позовних в имог до відкритого акціонерн ого товариства «ВТБ Банк»та передано справу в цій частин і на розгляд до господарсько го суду міста Києва. В частині припинення провадження у сп раві щодо позовних вимог до п риватного нотаріуса Ужгород ського міського нотаріально го округу ОСОБА_5 ухвалу з алишено без змін.

Скасовуючи ухвалу господа рського суду апеляційний суд зазначив, що позивачі є фізич ними особами-підприємцями, с пір має господарський характ ер і оскаржуваними договоро м порушено право позивачів я к підприємців.

Постановою Вищого господа рського суду України від 16.11.2010 р . постанову апеляційної інст анції від 07.09.2010 р. залишено без з мін.

Ухвалою суду від 17.12.2010 р. присв оєно справі № 32/302-6/592, розгляд ост анньої призначено на 20.01.2011 р..

Ухвалою суду від 20.01.2011 р. залуч ено до участі у справі як трет ю особу на стороні відповіда ча, яка не заявляє самостійни х вимог на предмет спору, това риство з обмеженою відповіда льністю «ШАГ Мегатранс».

Представник товариства з о бмеженою відповідальністю « ШАГ Мегатранс»(директор) в су довому засіданні 10.02.2011 р. поясни в, що не вів жодних перемовин з позивачами щодо надання ним и поруки, укладення оскаржув аних договорів з ними мало мі сце з ініціативи відповідача , саме за проханням якого тов ариство з обмеженою відповід альністю «ШАГ Мегатранс»29.05.2009 р. видало довіреності на кори сть позивачів на управління та розпорядження транспортн ими засобами. Вказані дії від повідачем були здійснені у з в' язку з неможливістю това риством з обмеженою відповід альністю «ШАГ Мегатранс»пог асити отриманий кредит, у зв' язку з чим банк за заявою пози чальника розпочав роботу з п ошуку покупця заставлених ТЗ .

Під час розгляду справи суд витребував від міського від ділу державної виконавчої сл ужби Ужгородського міськрай онного управління юстиції до кази, необхідних для вирішен ня спору по суті.

Розглянувши надані доку менти і матеріали, заслухавш и пояснення учасників процес у, всебічно та повно з' ясува вши обставини, на яких ґрунту ються позовні вимоги і запер ечення, об' єктивно оцінивши в сукупності докази, які мают ь значення для розгляду спра ви і вирішення спору по суті, с уд встановив:

05.03.2008 р. між товариством з о бмеженою відповідальністю « ШАГ Мегатранс»(позичальнико м) та відкритим акціонерним т овариством «ВТБ Банк»(банком ) було укладено кредитний до говір № 51 МКК (далі - кредитни й договір).

Відповідно до умов кредитн ого договору позичальник отр имав кредит в сумі 470000,00 грн. зі с троком користування по 05.03.2012 р., плата за користування креди том становить 17 % річних.

З метою забезпечення основ ного зобов'язання, згідно з до говором застави № 51 МКК, посві дченого приватним нотаріусо м Ужгородського міського нот аріального округу ОСОБА_4 05.03.2008 р. та зареєстрованого в ре єстрі за № 395, позичальник пере дав в заставу банку транспор тні засоби: сідловий тягач-Е, м арки Renault, моделі Magnum, 2001 р.в., червон ого кольору, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1, реєстраційний № НОМЕР_2; сідловий тягач-Е, м арки Renault, моделі Рremium 420 DСІ, 2002 р.в., бі лого кольору, шасі (кузов, рама ) № НОМЕР_3, реєстраційний № НОМЕР_4; н/причіп бортовий- Е, марки Koegel. моделі SNCO 24, 1997 р.в., синь ого кольору, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_5, реєстраційний № НОМЕР_6; н/причіп бортовий- Е, марки Мeusburger, моделі МРS 3, 1997 р.в., з еленого кольору, шасі (кузов, р ама) № НОМЕР_7, реєстраційн ий № НОМЕР_8 (далі - майно).

Оскільки позичальником на лежним чином не виконувалися умови кредитного договору, б анк за заявою позичальника р озпочав добровільну реаліза цію заставного майна, для чог о розмістив інформацію щодо переліку майна, яке підлягає реалізації. Вказані обстави ни підтверджуються поясненн ями директора ТОВ ««ШАГ Мега транс», озвученими в судовом у засіданні 10.02.2011 р.. ТОВ «ШАГ Мег атранс»не є пов' язаною особ ою з позивачами, а навпаки, фак т наявності договорів поруки є обставиною, яка може бути пі дставою для покладення на по ручителів, а не на боржника, ві дповідальності за кредитним договором перед банком. Отже , ТОВ «ШАГ Мегатранс»не є заці кавленою особою щодо позивач ів, а тому пояснення її керівн ика суд вважає достовірними, які, в силу ст. 32 ГПК України, є д оказами у справі.

За твердженням позивачів, о знайомившись із відомостями , розміщеними на сайті відпов ідача, вони звернулися до бан ку з пропозицією придбати ма йно, що реалізується, та прибу ли у квітні 2009 р. у м. Ужгород.

Для подальшого придбання м айна банком було запропонова но позивачам погасити заборг ованість за кредитним догово ром та виступити заставодавц ем майна.

Оскільки кредитний догові р було укладено від імені від повідача його Ужгородською ф ілією, для заміни застоводав ця за договором застави № 51 МК К потрібна була згода кредит ного комітету відповідача. Д ану обставину відповідач не заперечує та визнає, про що мі ститься посилання у його лис ті від 13.10.2009 р. № 1524/1600-08-2.

Як стверджують позивачі, у зв' язку з цим відповідач за пропонував до отримання згод и кредитного комітету підпис ати договори поруки, надавши позивачам довіреності на ке рування та розпорядження тра нспортними засобами, а в пода льшому, після отримання відп овідного дозволу, здійснити заміну застоводаця за догово ром застави № 51 МКК.

29.05.2009 р. приватним нотаріусом Ужгородського міського окру гу ОСОБА_5 було посвідчено довіреності № 768 та № 769, якими ТОВ «ШАГ Мегатранс»було н адано позивачам права на упр авління та розпорядження тра нспортними засобами (майном) .

Наведені позивачами обста вини про те, що саме відповіда ч виступив ініціатором надан ня довіреностей та займався організацією здійснення вка заних дій узгоджуються з поя сненнями керівника ТОВ «Ш АГ Мегатранс», та підтверджу ються ним. Як зазначено судом вище, ТОВ «ШАГ Мегатранс»жод ним чином не є зацікавленою о собою щодо позивачів, а тому, о цінюючи у сукупності дані фа кти, суд вважає їх достовірни ми.

01.06.2009 р. між банком та ОСОБА _2 (поручителем) було укладен о договір поруки № 51МКК-Р1. Тако ж 01.06.2009 р. між банком та ОСОБА_1 було укладено договір порук и № 51МКК-Р2 (далі - договори пор уки).

Відповідно до п. 1.2 договорів поруки поручитель на добров ільних засадах бере на себе з обов' язання перед банком ві дповідати по боргових зобов' язаннях боржника, які виника ють з умов кредитного до говору, а саме: повернути кред ит в розмірі 470000,00 грн., сплатити проценти за його користуван ня, комісійну винагороду, неу стойку (пеню, штрафи), в розмір і, строки та у випадках, передб ачених кредитним договором, а відшкодувати можливі збитк и та виконати інші умови кред итного договору в повному об сязі.

Згідно з п. 2.1 договорів порук и у випадку невиконання борж ником взятих на себе зобов'яз ань по кредитному договору, п оручитель і боржник несуть с олідарну відповідальність п еред банком у повному обсязі боргових зобов'язань боржни ка по кредитному договору вк лючаючи повернення суми кред иту, сплату нарахованих проц ентів за користування кредит ом, комісійної винагороди, не устойки (пені, штрафу) та відшк одування збитків, пов'язаних з неналежним виконанням зоб ов'язань боржником.

В силу п. 2.3 Договору поручите ль, після повного виконання в зятих зобов'язань по цьому до говору та повного погашення заборгованості за кредитним договором відповідно до ст. 55 6 Цивільного кодексу України , набуває всіх прав банку по кр едитному договору та договор ах, що забезпечують його вико нання.

21.07.2009 р. банком було прийнято р ішення про заміну заставодав ця шляхом перереєстрації тра нспортних засобів, які переб увають в заставі банку, на поз ивачів.

У червні - серпні 2009 р. поруч ителі оплачували на користь банку по 20000 грн., а разом 60000 грн..

Станом на квітень 2009 року поз ивачі мали статус фізичних о сіб-підприємців.

Оцінюючи характер правові дносин, які виникли між позив ачами та відповідачем, мету, щ о ними переслідувалась - наб уття у власність транспортни х засобів, а також специфіку д аних транспортних засобів - вантажні автомобілі та приче пи до них, суд погоджується з д оводами позивачів про господ арський характер відносин, о скільки використання цих тра нспортних засобів пов' язан о саме з підприємницькою дія льністю, а не з задоволенням о собистих побутових інтересі в.

За таких обставин, даний спі р підлягає вирішенню господа рським судом, оскільки позив ачами за ним є фізичні особи-п ідприємці, а відповідачем - юр идична особа (ст. 1 ГПК України ).

При цьому, суд не пов'язаний висновками Києво-Святошинсь кого районного суду від 09.12.2010 р. , залишеного без змін апеляці йним судом Київської області , про відомчу підсудність спр ави за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пр о стягнення з них коштів як з п оручителів за вищевказаними договорами поруки. Відповід но до вказаних рішень, ОСОБ А_1 та ОСОБА_2 надали суду пояснення щодо укладення до говорів з метою здійснення п ідприємницької діяльності, о днак дана обставина не була п редметом оцінки судом.

06.08.2009 р. банк повідомив поручи телів про можливість переофо рмити на них право власності на майно.

Поручителі провели техогл яд та комплексне дослідження майна, однак коли вони зверну лися до Ужгородського МРВ УД АЇ УМВС України в Закарпатсь кій області з метою зняття ма йна з обліку їм було відмовле но, оскільки воно перебуває п ід арештом.

На час розгляду справи спір не майно не звільнено від обт яження (арешту).

Арешти було накладено пост ановою про арешт майна боржн ика та оголошення заборони н а його відчуження від 08.12.2008 р., ви несеною державним виконавце м міського відділу ДВС Ужгор одського міськрайонного упр авління юстиції на виконання ухвали господарського суду Закарпатської області № 9/122 ві д 25.11.2008 р., та постановою про ареш т майна боржника та оголошен ня заборони на його відчужен ня від 17.03.2009 р., винесеною заступ ником начальника міського ві дділу ДВС Ужгородського місь крайонного управління юстиц ії у зв' язку з виконанням на казу господарського суду Зак арпатської області № 9/122 від 25.11. 2008 р..

Станом на 01.06.2009 р. банку було ві домо, що на майно боржника нак ладено арешт, що підтверджує ться наданим в матеріали спр ави листом банку на ім' я нач альника МВ ДВС Ужгородського міжрайонного управління юст иції від 29.05.2009 р. № 961/1600-04-2 з прохання м зняти арешт з майна.

Під час укладення договорі в поруки банком, що ним не запе речується, не було повідомле но позивачів про те, що на заст авне майно накладено арешт т а заборону його відчуження.

Відповідно до ст. 207 Господар ського кодексу України госп одарське зобов'язання, що не в ідповідає вимогам закону, аб о вчинено з метою, яка завідом о суперечить інтересам держа ви і суспільства, або укладен о учасниками господарських в ідносин з порушенням хоча б о дним з них господарської ком петенції (спеціальної правос уб'єктності), може бути на вимо гу однієї із сторін, або відпо відного органу державної вла ди визнано судом недійсним п овністю або в частині.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного к одексу України підставою нед ійсності правочину є недодер жання в момент вчинення прав очину стороною (сторонами) ви мог, які встановлені частина ми першою - третьої, п' ятою , шостою ст. 203 Цивільного кодек су України.

Відповідно до ст. 203 Цивільно го кодексу України зміст пра вочину не може суперечити ць ому Кодексу, іншим актам циві льного законодавства, а тако ж моральним засадам суспільс тва, особа, яка вчиняє правочи н, повинна мати необхідний об сяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника прав очину має бути вільним і відп овідати його внутрішній волі , правочин має вчинятися у фор мі, встановленій законом, пра вочин має бути спрямований н а реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним .

Частиною 3 ст. 215 Цивільного к одексу України встановлено, що якщо недійсність правочин у прямо не встановлена закон ом, але одна із сторін або інша заінтересована особа запере чує його дійсність на підста вах, встановлених законом, та кий правочин може бути визна ний судом недійсним (оспорюв аний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Цивіль ного кодексу України якщо од на із сторін правочину навми сно ввела другу сторону в ома ну щодо обставин, які мають іс тотне значення (частина перш а статті 229 цього Кодексу), таки й правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, як що сторона заперечує наявніс ть обставин, які можуть переш кодити вчиненню правочину, а бо якщо вона замовчує їх існу вання.

В силу ч. 1 ст. 229 Цивільного код ексу України істотне значенн я має помилка щодо природи пр авочину, прав та обов'язків ст орін, таких властивостей і як остей речі, які значно знижую ть її цінність або можливіст ь використання за цільовим п ризначенням.

Виходячи з того, що фактично укладення договорів поруки було здійснено у зв' язку з п рийняттям відповідачем на се бе зобов' язання забезпечит и заміну заставодавця за дог овором застави та перехід пр ав на транспортні засоби на п озивачів, що стало неможливи м внаслідок арешту транспорт них засобів, чинного на час ук ладення договорів поруки, да на обставина була відома від повідачу і замовчана, внаслі док чого позивачі помилялись щодо можливості виконання в казаного обов' язку відпові дачем та набуття ними прав, у т ому числі і права, передбачен ого п. 2.3 договорів поруки, замі ни заставодавця, суд вважає п озовні вимоги обґрунтованим та такими, що підлягають задо воленню.

Відповідно до ст. 1 ГПК Украї ни підприємства, установи, ор ганізації, інші юридичні осо би (у тому числі іноземні), гро мадяни, які здійснюють підпр иємницьку діяльність без ств орення юридичної особи і в ус тановленому порядку набули с татусу суб'єкта підприємниць кої діяльності (далі - підприє мства та організації), мають п раво звертатися до господарс ького суду згідно з встановл еною підвідомчістю господар ських справ за захистом свої х порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом з аходів, спрямованих на запоб ігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 32 Господар ського процесуального кодек су України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на п ідставі яких господарський с уд у визначеному законом пор ядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яки х ґрунтуються вимоги чи запе речення сторін, а також інші о бставини, які мають значення для правильного вирішення г осподарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які в она посилається як на підста ву своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобо в' язаний керуватись надани ми сторонами доказами.

Позивачем доведено, що дого вори поруки укладені позивач ами внаслідок введення їх в о ману, що є підставою для визна ння правочину недійсним з мо менту вчинення.

Відповідно до ст. 49 ГПК Украї ни судові витрати покладають ся на відповідача, оскільки п орушення права сталося з йог о вини.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК Україн и, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити пов ністю.

Визнати недійсним з момент у укладення договір порук и №51 МКК-Р1 від 01.06.2009 р., укладен ий між відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк»(01004, м. К иїв, б-р Т.Шевченка/вул. Пушкін ська, буд. 8/26, код 14359319) та ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_9) .

Визнати недійсним з момент у укладення договір порук и №51 МКК-Р2 від 01.06.2009 р., укладен ий між відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк»(01004, м. К иїв, б-р Т.Шевченка/вул. Пушкін ська, буд. 8/26, код 14359319) та ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_10 ).

Стягнути з відкритого акці онерного товариства «ВТБ Бан к»(01004, м. Київ, б-р Т.Шевченка/вул . Пушкінська, буд. 8/26, код 14359319) на к ористь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 , код НОМЕР_10) 85 грн. державн ого мита, 236 грн. витрат на інфор маційно-технічне забезпечен ня судового процесу.

Суддя С. А. Ковтун

Рішення підписано 30.03 .2011 р.