Постанова

від 29.06.2011 по справі 32/302-6/592

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2011 № 32/302-6/592

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Смірно вої Л.Г.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача 1 - ОСОБА_1, адвокат, договір №302 від 15.11.2010;

ОСОБА_2;

від позивача 2 - ОСОБА_2, довіреність №618 від 19.03.2010;

від відповідача - ОСОБА _3, довіреність №604/11.5.2 від 09.08.2010;

від третіх осіб - не з' яви лись;

Розглянувши апеляційну ск аргу Публічного акціонерног о товариства „ВТБ Банк”

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2011

у справі № 32/302-6/592 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом 1. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

2. Фізичної особи - підприє мця ОСОБА_4

до Публічного акціонерног о товариства „ВТБ Банк”

треті особи, які не заявляют ь самостійних вимог на предм ет спору на стороні відповід ача: Товариство з обмеженою в ідповідальністю «ШАГ Мегатр анс»

про визнання договорів пор уки №51МКК-Р1 та №51МКК-Р2 від 01.06.2009 н едійсними

Суть спору та апеляційної с карги:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані ви моги Фізичної особи - підпр иємця ОСОБА_2 (далі - пози вач 1) та Фізичної особи - під приємця ОСОБА_4 (далі - по зивач 2) до Відкритого акціоне рного товариства „ВТБ Банк”, перейменоване у Публічне ак ціонерне товариство „ВТБ Бан к” (далі - відповідач) та прив атного нотаріуса Ужгородськ ого міського нотаріального о кругу ОСОБА_5 про визнання договорів поруки №51МКК-Р1 та № 51МКК-Р2 від 01.06.2009 недійсними.

Ухвалою господарського су ду міста Києва від 30.06.2010 провадж ення у справі припинено на пі дставі пункту 1 частини 1 статт і 80 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в госп одарських судах України. Вис новок суду ґрунтувався на то му, що договори укладені пози вачами як фізичними особами.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 07.09.2010 вказану ухвалу скас овано в частині припинення п ровадження щодо позовних вим ог до Відкритого акціонерног о товариства «ВТБ Банк» та пе редано справу в цій частині н а розгляд до Господарського суду міста Києва. В частині пр ипинення провадження у справ і щодо позовних вимог до прив атного нотаріуса Ужгородськ ого міського нотаріального о кругу ОСОБА_5 ухвалу залиш ено без змін.

Скасовуючи ухвалу господа рського суду апеляційний суд зазначив, що позивачі є фізич ними особами-підприємцями, с пір має господарський характ ер і оскаржуваними договоро м порушено право позивачів я к підприємців.

Постановою Вищого господа рського суду України від 16.11.2010 п останову апеляційної інстан ції від 07.09.2010 залишено без змін.

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 17.12.2010 присвоє но справі № 32/302-6/592.

Рішенням Господарського с уду міста Києва від 10.03.2011 у спра ві №32/302-6/592 позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 та Ф ізичної особи - підприємця ОСОБА_4 задоволено повніс тю, а саме визнано недійсним з моменту укладення договір п оруки №51 МКК-Р1 від 01.06.2009, укладен ий між відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк» та ОСОБА_4 та визнано недійсни м з моменту укладення догові р поруки №51 МКК-Р2 від 01.06.2009, уклад ений між відкритим акціонерн им товариством «ВТБ Банк» та ОСОБА_2. А також, стягнуто з відкритого акціонерного тов ариства «ВТБ Банк» на корист ь ОСОБА_2 85 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформац ійно-технічне забезпечення с удового процесу.

Вищезазначене рішення міс цевого господарського суду о бґрунтовано тим, що позиваче м доведено, що договори порук и укладені позивачами внаслі док введення їх в оману, що є п ідставою для визнання правоч ину недійсним з моменту вчин ення.

Не погоджуючись з вищезазн аченим рішенням суду, Публіч не акціонерне товариство „ВТ Б Банк” звернулося до Київсь кого апеляційного господарс ького суду з апеляційною ска ргою, в якій просило рішення Господарського суду міста К иєва від 10.03.2011 у справі №32/302-6/592 ска сувати та прийняти нове, яким відмовити позивачам в задов оленні позовних вимог повніс тю.

В обґрунтування своїх вимо г апелянт посилається на неп равильне застосування місце вим господарським судом норм матеріального та процесуаль ного права, вважає, що рішення не відповідає дійсним обста винам справи.

У наданому суду відзиві на а пеляційну скаргу, позивачам и зазначено, що рішення Госпо дарського суду міста Києва в ід 10.03.2011 у справі №32/302-6/592 прийняте відповідно до норм процесуал ьного та матеріального права . Вимоги апеляційної скарги п озивач не визнає та повністю погоджується з прийнятим рі шенням.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 11.05.2011 апеляційну скаргу Публ ічного акціонерного товарис тва „ВТБ Банк” прийнято до пр овадження, розгляд справи пр изначено на 25.05.2011.

Судовому засідання 25.05.2011 в по рядку приписів статті 77 Госпо дарського процесуального ко дексу України (далі - ГПК Украї ни) було відкладено на 15.06.2011.

У судове засідання 15.06.2011 з'яви лись представники сторін.

Розгляд справи був відклад ений на 29.06.2011 на підставі статті 77 ГПК України.

У судове засідання 29.06.2011 з' я вились представники позивач ів та відповідача.

Представник Публічного ак ціонерного товариства „ВТБ Б анк” у судовому засіданні до води апеляційної скарги підт римав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішенн я Господарського суду міста Києва від 10.03.2011 у справі №32/302-6/592 ск асувати.

Представники позивачів у с удовому засіданні проти апел яційної скарги Публічного ак ціонерного товариства „ВТБ Б анк” заперечили, просили суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення Гос подарського суду міста Києва від 10.03.2011 у справі №32/302-6/592 без змін .

Відповідно до статті 101 Госп одарського процесуального к одексу України (далі - ГПК Укра їни) у процесі перегляду спра ви апеляційний господарськи й суд за наявними у справі і до датково поданими доказами по вторно розглядає справу, так ож апеляційний господарськи й суд не зв' язаний доводами апеляційної скарги і переві ряє законність і обґрунтован ість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляці йної скарги, наявні матеріал и справи та заслухавши поясн ення представників учасникі в судового процесу, Київськи й апеляційний господарський суд:

ВСТАНОВИВ:

05.03.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ШАГ Мегатранс» (позичальни ком) та Відкритим акціонерни м товариством «ВТБ Банк» (бан ком) було укладено кредитни й договір № 51 МКК (далі - креди тний договір).

Відповідно до умов кредитн ого договору позичальник отр имав кредит в сумі 470000,00 грн. зі с троком користування по 05.03.2012, пл ата за користування кредитом становить 17 % річних.

З метою забезпечення основ ного зобов'язання, згідно з до говором застави № 51 МКК, посві дченого приватним нотаріусо м Ужгородського міського нот аріального округу ОСОБА_5 05.03.2008 та зареєстрованого в реє стрі за № 395, позичальник перед ав в заставу банку транспорт ні засоби: сідловий тягач-Е, ма рки Renault, моделі Magnum, 2001 р.в., червоно го кольору, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1, реєстраційний № НОМЕР_2; сідловий тягач-Е, ма рки Renault, моделі Рremium 420 DСІ, 2002 р.в., біл ого кольору, шасі (кузов, рама) №НОМЕР_3, реєстраційний № НОМЕР_4; н/причіп бортовий- Е, марки Koegel. моделі SNCO 24, 1997 р.в., синь ого кольору, шасі (кузов, рама) №НОМЕР_6, реєстраційний № НОМЕР_5; н/причіп бортовий- Е, марки Мeusburger, моделі МРS 3, 1997 р.в., з еленого кольору, шасі (кузов, р ама) №НОМЕР_7, реєстраційн ий №НОМЕР_8 (далі - майно).

Оскільки позичальником на лежним чином не виконувалися умови кредитного договору, б анк за заявою позичальника р озпочав добровільну реаліза цію заставного майна, для чог о розмістив інформацію щодо переліку майна, яке підлягає реалізації.

За твердженням позивачів, о знайомившись із відомостями , розміщеними на сайті відпов ідача, вони звернулися до бан ку з пропозицією придбати ма йно, що реалізується.

Для подальшого придбання м айна банком було запропонова но позивачам погасити заборг ованість за кредитним догово ром та виступити заставодавц ем майна.

Оскільки кредитний догові р було укладено від імені від повідача його Ужгородською ф ілією, для заміни застоводав ця за договором застави № 51 МК К потрібна була згода кредит ного комітету відповідача. Д ану обставину відповідач не заперечує та визнає, про що мі ститься посилання у його лис ті від 13.10.2009 № 1524/1600-08-2.

Як стверджують позивачі, у зв' язку з цим відповідач за пропонував до отримання згод и кредитного комітету підпис ати договори поруки, надавши позивачам довіреності на ке рування та розпорядження тра нспортними засобами, а в пода льшому, після отримання відп овідного дозволу, здійснити заміну застоводаця за догово ром застави № 51 МКК.

29.05.2009 приватним нотаріусом Уж городського міського округу ОСОБА_5 було посвідчено д овіреності №768 та №769, якими Тов ариством з обмеженою відпові дальністю «ШАГ Мегатранс» бу ло надано позивачам права на управління та розпорядження транспортними засобами (май ном).

01.06.2009 між банком та ОСОБА_4 (поручителем) було укладено д оговір поруки № 51МКК-Р1. Також 01 .06.2009 між банком та ОСОБА_2 бу ло укладено договір поруки № 51МКК-Р2 (далі - договори порук и).

Відповідно до п. 1.2 договорів поруки поручитель на добров ільних засадах бере на себе з обов' язання перед банком ві дповідати по боргових зобов' язаннях боржника, які виника ють з умов кредитного догов ору, а саме: повернути кредит в розмірі 470000,00 грн., сплатити про центи за його користування, к омісійну винагороду, неустой ку (пеню, штрафи), в розмірі, стр оки та у випадках, передбачен их кредитним договором, а від шкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитно го договору в повному обсязі .

Згідно з пунктом 2.1 договорі в поруки у випадку невиконан ня боржником взятих на себе з обов'язань по кредитному дог овору, поручитель і боржник н есуть солідарну відповідаль ність перед банком у повному обсязі боргових зобов'язань боржника по кредитному дого вору включаючи повернення су ми кредиту, сплату нарахован их процентів за користування кредитом, комісійної винаго роди, неустойки (пені, штрафу) та відшкодування збитків, по в'язаних з неналежним викона нням зобов'язань боржником.

В силу пункту 2.3 Договору пор учитель, після повного викон ання взятих зобов'язань по ць ому договору та повного пога шення заборгованості за кред итним договором відповідно д о статті 556 Цивільного кодексу України, набуває всіх прав ба нку по кредитному договору т а договорах, що забезпечують його виконання.

21.07.2009 банком було прийнято рі шення про заміну заставодавц я шляхом перереєстрації тран спортних засобів, які перебу вають в заставі банку, на пози вачів.

У червні - серпні 2009 поручит елі оплачували на користь ба нку по 20000 грн., а разом 60000 грн.

06.08.2009 банк повідомив поручите лів про можливість переоформ ити на них право власності на майно.

Поручителі провели техогл яд та комплексне дослідження майна, однак коли вони зверну лися до Ужгородського МРВ УД АЇ УМВС України в Закарпатсь кій області з метою зняття ма йна з обліку їм було відмовле но, оскільки воно перебуває п ід арештом.

Арешти було накладено пост ановою про арешт майна боржн ика та оголошення заборони н а його відчуження від 08.12.2008, вин есеною державним виконавцем міського відділу ДВС Ужгоро дського міськрайонного упра вління юстиції на виконання ухвали господарського суду З акарпатської області № 9/122 від 25.11.2008, та постановою про арешт м айна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 17.03.2009, винесеною заступнико м начальника міського відділ у ДВС Ужгородського міськрай онного управління юстиції у зв' язку з виконанням наказу господарського суду Закарпа тської області № 9/122 від 25.11.2008.

У зв' язку з чим позивачі зв ернулися до Господарського с уду міста Києва з вимогою про визнання договорів поруки н едійсними.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні договори були у кладені під впливом обману з боку відповідача, який навми сно ввів позивача в оману щод о обставин, пов' язаних з тра нспортними засобами.

За твердженням позивачів, м етою укладення оспорюваних д оговорів поруки з відповідач ем, за якими позивачі поручил ись відповідати за борговими зобов' язаннями товариства з обмеженою відповідальніст ю «ШАГ Мегатранс» перед відп овідачем, була подальша замі на заставодавця та боржника за договорами застави та кре дитними договорами з товарис тва з обмеженою відповідальн істю «ШАГ Мегатранс» на пози вачів, яка, за переконаннями в ідповідача, мала відбутись п ісля надання відповідної зго ди правлінням ВАТ «ВТБ Банк» . Однак, заміна заставодавця с тала неможлива у зв' язку з а рештом транспортних засобів (далі - ТЗ), які є предметом за стави. Про існування арешту н а час укладення договорів по руки було відомо відповідачу , однак останній приховав від позивача даний факт. Позивач і посилаються на те, що у випад ку обізнаності про наявність арешту на ТЗ договори поруки ними не були б укладенні.

Господарський суд міста Ки єва задовольнив вимоги позив ачів в повному обсязі. З даним висновком місцевого господа рського суду Київський апеля ційний господарський суд не погоджується з огляду на нас тупне.

Відповідно до статті 207 Госп одарського кодексу України господарське зобов'язання, щ о не відповідає вимогам зако ну, або вчинено з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, або ук ладено учасниками господарс ьких відносин з порушенням х оча б одним з них господарськ ої компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, аб о відповідного органу держав ної влади визнано судом неді йсним повністю або в частині .

Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України п ідставою недійсності правоч ину є недодержання в момент в чинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встанов лені частинами першою - тре тьої, п' ятою, шостою статті 20 3 Цивільного кодексу України .

Відповідно до статті 203 Циві льного кодексу України зміст правочину не може суперечит и цьому Кодексу, іншим актам ц ивільного законодавства, а т акож моральним засадам суспі льства, особа, яка вчиняє прав очин, повинна мати необхідни й обсяг цивільної дієздатнос ті, волевиявлення учасника п равочину має бути вільним і в ідповідати його внутрішній в олі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом , правочин має бути спрямован ий на реальне настання право вих наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 3 статті 215 Цивільно го кодексу України встановле но, що якщо недійсність право чину прямо не встановлена за коном, але одна із сторін або і нша заінтересована особа зап еречує його дійсність на під ставах, встановлених законом , такий правочин може бути виз наний судом недійсним (оспор юваний правочин).

Відповідно до частини 1 стат ті 230 Цивільного кодексу Украї ни якщо одна із сторін правоч ину навмисно ввела другу сто рону в оману щодо обставин, як і мають істотне значення (час тина перша статті 229 цього Код ексу), такий правочин визнаєт ься судом недійсним. Обман ма є місце, якщо сторона запереч ує наявність обставин, які мо жуть перешкодити вчиненню пр авочину, або якщо вона замовч ує їх існування.

В силу частини 1 статті 229 Цив ільного кодексу України істо тне значення має помилка щод о природи правочину, прав та о бов'язків сторін, таких власт ивостей і якостей речі, які зн ачно знижують її цінність аб о можливість використання за цільовим призначенням. Поми лка щодо мотивів правочину н е має істотного значення, крі м випадків, встановлених зак оном.

Згідно з пунктом 20 постанов и Пленуму Верховного суду Ук раїни від 6 листопада 2009 № 9 „Про судову практику розгляду ци вільних справ про визнання п равочинів недійсними” право чин визнається вчиненим під впливом обману у випадку нав мисного введення іншої сторо ни в оману щодо обставин, які в пливають на вчинення правочи ну. Ознакою обману є умисел у д іях однієї зі сторін правочи ну. Наявність умислу в діях ві дповідача, істотність значен ня обставин, щодо яких особу в ведено в оману, і сам факт обма ну повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обм ан щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Судова колегія зазначає, що судом першої інстанції не вс тановлено щодо яких саме обс тавин, що мають істотне значе ння для укладання договору п оруки, позивачі були введені в оману.

Істотними умовами при укла данні договору поруки відпов ідно до статті 553 Цивільного к одексу України є особа боржн ика, особа кредитора та зміст обов' язку боржника.

Як вбачається з матеріалів справи позивачі були обізна ні про особу боржника - Товари ство з обмеженою відповідаль ністю «ШАГ Мегатранс», креди тора - Відкрите акціонерне то вариство „ВТБ Банк”, а також п ро розмір та зміст обов' язк у боржника.

Оскільки вищезазначені тр анспортні засоби не є об' єк том договорів поруки, таким ч ином наявність арешту даних транспортних засобів не може розглядатися як обставина, щ о має істотне значення у розу мінні статтей 229, 230 Цивільного кодексу України, саме для укл адання договорів поруки.

Також, судова колегія зазна чає, що позивачем не доведено ні самого факту введення в ом ану відповідачем, ні наявнос ті умислу в діях відповідача , не обґрунтовано істотності обставин, щодо яких іх введен о в оману.

Відповідно до статті 32 Госп одарського процесуального к одексу України доказами у сп раві є будь-які фактичні дані , на підставі яких господарсь кий суд у визначеному законо м порядку встановлює наявніс ть чи відсутність обставин, н а яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також і нші обставини, які мають знач ення для правильного вирішен ня господарського спору.

Згідно зі статтею 33 Господа рського процесуального коде ксу України, кожна сторона по винна довести ті обставини, н а які вона посилається як на п ідставу своїх вимог і запере чень.

Враховуючи вищезазначене, Київський апеляційний госпо дарський суд вважає апеляцій ну скаргу Публічного акціоне рного товариства „ВТБ Банк” обґрунтованою та такою, що пі длягає задоволенню у зв' язк у з чим рішення Господарсько го суду міста Києва підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог статті 49 ГПК України, при відмові в по зові, суми, які підлягають спл аті за проведення судової ек спертизи, послуги перекладач а, адвоката, витрати на інформ аційно-технічне забезпеченн я судового процесу та інші ви трати, пов'язані з розглядом с прави, покладаються на позив ача.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, Го сподарського процесуальног о кодексу України, Київський апеляційний господарський с уд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скарг у Публічного акціонерного то вариства „ВТБ Банк” на рішен ня Господарського суду міста Києва від 10.03.2011 у справі №32/302-6/592 за довольнити.

2. Рішення Господарськ ого суду міста Києва від 10.03.2011 у справі №32/302-6/592 скасувати.

3. Прийняти нове рішенн я, яким в задоволенні позовни х вимог Фізичної особи - під приємця ОСОБА_2 та Фізично ї особи - підприємця ОСОБА _4 відмовити повністю.

4. Стягнути солідарно з Фізичної особи - підприємц я ОСОБА_4 та Фізичної особ и - підприємця ОСОБА_2 на користь Публічного акціонер ного товариства „ВТБ Банк” 42,5 0 грн. державного мита за подан ня апеляційної скарги.

5. Доручити Господарсь кому суду міста Києва видати наказ на виконання постанов и.

6. Матеріали справи №32/302 -6/592 повернути до Господарсько го суду міста Києва.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття та мо же бути оскаржена у касаційн ому порядку протягом двадцят и днів з дня набрання законно ї сили.

Головуючий суддя

Судді

01.07.11 (відправлено)