Ухвала

від 17.03.2011 по справі 32/383

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

 ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44     тел. 284-18-98

У Х В А Л А

Справа №  32/383

17.03.2011

За заявою                               Міністерства вугільної промисловості України

Про                                         відстрочку виконання рішення

У справі за позовом                    Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства праці та соціальної політики України     

До                                           1. Державного підприємства «Поділляторф»

                                              2. Міністерства вугільної промисловості України

Про                                             стягнення 20292,90 грн.

Суддя  Ковтун С.А.

Представники учасників процесу:  

від Міністерства вугільної промисловості України                     Соковець І.О.-по дов.

від Міністерства праці та соціальної політики України           Яцун В.М. 0 по дов.

від ДП «Поділляторф»                                                            не з’явились

від прокуратури міста Києва                                                             НекрасовО.М. –по посв.

Обставини  справи:

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.10.2009 у справі № 32/381 позов задоволено повністю, стягнуто солідарно з державного підприємства «Поділляторф»та Міністерства вугільної промисловості України на користь Міністерства праці та соціальної політики України 18300 грн. 00 коп. заборгованості та 1992 грн. 90 коп. пені та стягнуто солідарно з державного підприємства «Поділляторф»та Міністерства вугільної промисловості України до Державного бюджету України 202 грн. 93 коп. державного мита та 118 грн.  00 коп. послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

02.09.2009 р. на виконання рішення від 10.10.2008 р., яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2009 р., у справі № 32/383 господарським судом міста Києва видані відповідні накази.

Міністерство вугільної промисловості України (відповідач-2) звернулося до господарського суду міста Києва з заявою про відстрочення виконання згаданого рішення суду до 01.09.2011 р..

Відповідно до ст. 121 ГПК України питання про відстрочення виконання рішення розглядається у судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою суду від 10.03.2011 р. розгляд заяви було призначено на 17.03.2011 р..

Міністерство праці та соціальної політики України проти відстрочки заперечило.

Обґрунтовуючи заяву, боржник зазначив наступне.

Законом України «Про джерела фінансування органів державної влади»передбачено, що органи держаної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування в межах, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Кошти на фінансування органу державної влади передбачаються у Державному бюджеті України окремим рядком.

Міністерство вугільної промисловості України є державною установою, яка утримується за рахунок бюджетних коштів, що мають цільове призначення і використовуються відповідно до затвердженого кошторису. Інших джерел фінансування у нього немає.

Ст. 7 Бюджетного кодексу України передбачені принципи бюджетної системи України. До них зокрема відносяться: принцип збалансованості (повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період), принцип цільового використання бюджетних коштів (бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями).

Згідно з Бюджетним кодексом України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2008 № 609, а саме п. 19: безспірне списання коштів здійснюється органами Державного казначейства виключно з рахунка, відкритого в органі Державного казначейства та зазначеного у платіжній вимозі за кодами економічної класифікації видатків бюджету, які визначаються виходячи з економічної сутності заборгованості.

Крім цього, боржник звернув увагу суду на те, що підставою для задоволення вищевказаним рішенням суду позовних вимог щодо солідарної відповідальності Мінвуглепрому є гарантійне зобов'язання № 1 від 18.10.2004 р., яке було укладено відповідно до Порядку перерахування та використання коштів державного бюджету від приватизації державного майна, що надходять понад обсяги, визначені статтею 26 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства фінансів України від 20.09.04 № 231/576, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.10.04 за № 1264/9863 (далі - Порядок).

Пунктом 3 Порядку визначені умови надання позики, відповідно до яких гарантом, може виступати центральний орган виконавчої влади, до сфери управління якого відноситься позичальник, виключно в межах коштів, що виділяються (або будуть виділятися у 2005 році та наступних роках) йому у державному бюджеті за бюджетними програмами.

Однак, протягом 2010 року дані кошти не були виділені з Державного бюджету не надходили на рахунки Мінвуглепрому, відкриті у Державному казначействі України, що унеможливило виплату Мінвуглепромом у 2010 році даної заборгованості. Інших джерел фінансування окрім Державного бюджету України у Мінвуглепрому для покриття заборгованості немає.

Також боржник зазначив, що з метою оптимізації системи центральних органів виконавчої влади, усунення дублювання їх повноважень, забезпечення скорочення чисельності управлінського апарату та витрат на його утримання, підвищення ефективності державного управління Указом Президента від 09.12.2010 р. № 1085/2010 «Про оптимізацію   системи   центральних   органів   виконавчої  влади»  передбачено утворити Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, реорганізувавши Міністерство палива та енергетики України та Міністерство вугільної промисловості України. Даним Указом Президента також установлено, що міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються. Отже, правонаступником Мінвуглепрому після завершення процесу реорганізації, у тому числі і у сфері погашення зобов'язань, буде новоутворене Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.

На виконання даного Указу Президента станом на 14.02.2011 р. здійснюється активна робота з реорганізації обох міністерств та утворення нового міністерства, що буде правонаступником всіх прав та обов'язків Міністерства палива та енергетики України та Міністерства вугільної промисловості України. Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»не передбачено виділення коштів на фінансування Мінвуглепрому. На період до закінчення реорганізації Міністерство вугільної промисловості України фінансується відповідно до тимчасового розпису Державного бюджету України на 2011 рік. Даним тимчасовим розписом передбачено виключно фінансування заходів пов'язаних з реорганізацією Міністерства, а отже мають конкретне бюджетне призначення. Коштів для виплат по борговим зобов'язанням Мінвуглепрому не передбачено.

Зазначені обставини ставлять Мінвуглепром у надзвичайно скрутне фінансове становище. Міністерство ніяким чином не ухиляється від сплати боргів, але адміністративна реформа, здійснена за Указом Президента від 09.12.2010 р. № 1085/2010, та відповідне бюджетне фінансування не дозволяє Мінвуглепрому задовольнити вимоги кредиторів, адже з бюджету виділені кошти лише на покриття витрат, пов'язаних з реорганізацією Міністерства.

Відповідно до п. 2 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 № 02-5/333 «Про деякі питання практики застосування ст. 121 ГПК України»підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та поряду виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 121 ГП України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміни способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів та інші важливі обставини.

Враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача-2 у виникненні спору, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви Міністерства вугільної промисловості України про відстрочку виконання рішення суду до  01.09.2011 р..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 121 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Міністерства вугільної промисловості України задовольнити та  відстрочити до 01 вересня 2011 року виконання рішення господарського суду міста Києва від 10.10.2008 р.  № 32/383 в частині стягнення з Міністерства вугільної промисловості України на користь Міністерства праці та соціальної політики України 20292,90 грн. боргу.

Суддя                                                                                 С. А. Ковтун

Ухвалу підписано  01.04.2011 р..