Рішення

від 29.03.2011 по справі 38/3

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  38/3

29.03.11

За позовом

Комунального підприємства “Відрадненське” Солом’янської районної у м. Києві ради

До

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Про

стягнення 17542,63 грн.

За зустрічним позовом

про визнання незаконними дій та недійсними рахунків

   Суддя Власов Ю.Л.

Представники:

Від позивача

Савчук Н.А.

Від відповідача

ОСОБА_1., ОСОБА_2

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача про стягнення плати за спожиті послуги з водопостачання, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території в сумі основного боргу 15459,60 грн., інфляційної складової боргу 1666,30 грн. та 3% річних 416,73 грн.  

Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. Між Позивачем та Відповідачем був укладений договір №97 про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та при будинкової території, відповідно до якого Позивачем надавались послуги Відповідачу, проте Відповідач в повному обсязі за надані послуги за період січень 2009 –березень 2010 р. не розрахувався, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 15459,60 грн.

Таким чином, Відповідач повинен сплатити Позивачу суму основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних.

Відповідач заперечив проти задоволення позову та подав зустрічний позов, в якому просить суд визнати незаконними дії Позивача з нарахування вартості наданих комунальних послуг Відповідачу в січні-березні 2009 року із застосуванням тарифів, розмір яких не відповідає розміру тарифів, затверджених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації №86 від 31.01.07р. в редакції розпорядження №715 від 18.06.07р. та №1127 від 28.08.07р. із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням від 29.12.07 №1795.

Заявлені зустрічні позовні вимоги Відповідач обґрунтовує тим, що Позивачем вартість наданих комунальних послуг в січні-березні 2009 року нарахована із застосуванням тарифів, розмір яких не відповідає розміру тарифів, затверджених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації №86 від 31.01.07р. в редакції розпорядження №715 від 18.06.07р. та №1127 від 28.08.07р. із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням від 29.12.07 №1795, оскільки розпорядження Київської міської ради за якими Позивач здійснював нарахування за цей період були скасовані, тому рахунки-фактури виставлені Позивачем за цей період також є недійсним та не підлягають оплаті.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.01.11р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 10.02.11р. Розгляд справи відкладався.

Судом  досліджені надані сторонами докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.08р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір №97 про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та при будинкової території, предметом якого є надання Позивачем за плату Відповідачу комунальних послуг (холодне, гаряче водовідведення) в приміщення загальною площею 113,0 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 і участь Відповідача, в витратах по утриманню будинку і при будинкової території.

Відповідно до п.2.1., 2.2 вказаного договору Відповідач щомісячно сплачує Позивачу вартість фактично отриманих комунальних послуг згідно виставлених постачальниками табуляграм. Розрахунки за отримані комунальні послуги здійснюються за діючими тарифами, встановленими відповідними державними органами.

Згідно з п.2.8. договору Відповідач повинен сплачувати всі платежі, які передбачені  цим договором незалежно від результатів  господарської діяльності щомісячно, до 1 числа місяця, наступного за звітним.

У період з січня 2009 року по березень 2010 року Позивачем було надано, а Відповідачем прийнято послуг на загальну суму 33015,04 грн.

Проте Відповідач за надані послуги розрахувався частково в сумі 26018,62 грн., у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 6996,42 грн., що підтверджується матеріалами справи.

28.12.10р. Позивач звернувся до Відповідача з претензією №184-ю про сплату заборгованості за надані послуги. Проте Відповідач відповіді на вказану претензію не надав та не задовольнив її.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача за первісним позовом підлягають частковому задоволенню, а позовні вимоги Відповідача за зустрічним позовом не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом 01.04.08р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір №97 про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та при будинкової території, предметом якого є надання Позивачем за плату Відповідачу комунальних послуг (холодне, гаряче водовідведення) в приміщення загальною площею 113,0 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 і участь Відповідача, в витратах по  утриманню будинку і при будинкової території. Відповідно до п.2.1., 2.2 вказаного договору Відповідач щомісячно сплачує Позивачу вартість фактично отриманих комунальних послуг згідно  виставлених постачальниками табуляграм. Розрахунки за отримані комунальні послуги здійснюються за діючими тарифами, встановленими відповідними державними органами. Згідно з п. 2.8. договору Відповідач повинен сплачувати всі платежі, які передбачені цим договором незалежно від результатів  господарської діяльності щомісячно, до 1 числа місяця, наступного за звітним.

Як встановлено судом у період з січня 2009 року по березень 2010 року Позивачем було надано, а Відповідачем прийнято послуг на загальну суму 33015,04 грн. Проте Відповідач за надані послуги розрахувався частково в сумі 26018,62 грн., у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 6996,42 грн., що підтверджується матеріалами справи. 28.12.10р. Позивач звернувся до Відповідача з претензією №184-ю про сплату заборгованості за надані послуги. Проте Відповідач відповіді на вказану претензію не надав та не задовольнив її.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе частково задовольнити вимогу Позивача за первісним позовом про стягнення з Відповідача заборгованості за надані послуги в розмірі 6996,42 грн.

Судом не можуть бути задоволені вимоги Позивача в повному обсязі, оскільки суд вважає нарахування Позивачем вартості послуг за січень-березень 2009 року в сумі 13476,37 грн. необгрунтованим через застосування Позивачем при здійсненні нарахувань цих сум розпоряджень Київської міської державної адміністрації про встановлення тарифів, які були скасовані указами Президента України, як такі, що не відповідають Конституції та законам України, тому не підлягають застосуванню судом в силу норм ст.4 Господарського процесуального кодексу України. При розрахунку вартості спожитого товару та послуг за січень-березень 2009 року суд виходив з тарифів встановлених Київською міською державною адміністрацією у 2007 році розпорядженнями №86 та 1127 зі змінами.   

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За вказаних обставин суд вважає за можливе частково задовольнити вимоги Позивача за первісним позовом про стягнення з Відповідача боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 7359,47 грн. та 3% річних в сумі 158,11 грн. за розрахунком суду виходячи з встановленої судом суми боргу Відповідача.

Згідно з ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки рим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Вказаними нормами матеріального права визначені способи захисту прав та інтересів суб’єктів господарювання у вигляді визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, визнання недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, а також правочинів.

Проте Позивач не являється ані органом державної влади, ані органом влади Автономної Республіки Крим чи органом місцевого самоврядування, а є суб’єктом господарювання, при цьому вказані норми не передбачають такого способу захисту, як визнання незаконними договірних дій суб’єкта господарювання. Рахунки-фактури, які Відповідач просить суд визнати недійсними не являються ані актами, ані правочинами, а за своєю правовою природою є письмовими повідомленнями про кількість отриманого товару та послуг.

За вказаних обставин суд вважає зустрічні позовні вимоги Відповідача такими, що не відповідають визначеним законом способам захисту, не ґрунтуються на чинному законодавстві України, тому задоволенню не підлягають.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Відрадненське»Солом’янської районної у м. Києві ради (03061, м. Київ, вул. М. Донця, 15А; код 35756950) основний борг з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 7359 (сім тисяч триста п’ятдесят дев’ять) грн. 47  коп., 3% річних в сумі 158 (сто п’ятдесят вісім) грн. 11  коп., державне мито в сумі 75 (сімдесят п’ять) грн. 17 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 101 (сто одна) грн. 48 коп.

3. В іншій частині у первісному позові відмовити.

4. У зустрічному позові відмовити повністю.

Суддя                                                                                   Ю.Л. Власов

Рішення підписане 05.04.2011р.