Рішення

від 05.02.2008 по справі 30/81

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

 ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

міста КИЄВА

01030, м.Київ,

вул.Б.Хмельницького,44-Б    

тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

справа

№  30/81

05.02.08

За

позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю

«Петрополь»

До           1) Суб'єкта підприємницької діяльності

-фізичної особи ОСОБА_1 (далі -відповідач-1)

                      2) Адвокатського об'єднання

«Подільська юридична консультація»(далі -відповідач-2)

                      3) Комунального

підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права

власності на об'єкти нерухомого майна»(далі -відповідач-3)

Про

               виділ частки із спільної

власності

                                                                                               Суддя   Ващенко Т.М.

Представники:

Від

позивача          Биструшкін О.О.

-представник за довіреністю б/н від 02.11.07.

Від

відповідача-1  не з'явився

Від

відповідача-2  не з'явився

Від відповідача-3  Пузир А.М. -представник за довіреністю №

35246 від 12.10.05.     

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ :

На

розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з

обмеженою відповідальністю «Петрополь»до Суб'єкта підприємницької діяльності

-фізичної особи ОСОБА_1, Адвокатського об'єднання «Подільська юридична

консультація», Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної

інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»про:

-

виділення в натурі частки зі спільної часткової власності, що належить ТОВ

„Петрополь", та складає 30/100 частин нежитлових приміщень в будинку літ.

А по вулиці Костянтинівська, 4, в м. Києві загальною площею 155,8 кв. м у

майновому комплексі площею 521,3 кв.м;

-

припинення права спільної часткової власності на нежитлові приміщення загальною

площею 155,8 кв. м у будинку літ. «А»по вулиці Костянтинівська, 4, в м. Києві

загальною площею 521.3 кв. м;

-

визнання права власності ГОВ „Петрополь" на нежитлові приміщення в будинку

літ. «А»по вулиці Костянтинівська, 4 в м. Києві, загальною площею       1 55,8 кв. м як на окремий об'єкт

власності;

-

зобов'язання Київського бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав

власності на об'єкти нерухомого майна зареєструвати право власності ТОВ

«Петрополь»на нежитлові приміщення в будинку літ. «А»по вул. Костянтинівська,

4, в м. Києві загальною площею 155,8 кв. м;

-

виділення в натурі частки зі спільної часткової власності, що належить ТОВ

„Петрополь", та складає 30/100 частин нежитлових приміщень в будинку літ.

А по вулиці Костянтинівська, 4, в м. Києві загальною площею 152,2 кв. м у

майновому комплексі площею 521,3 кв.м;

-

припинення права спільної часткової власності на нежитлові приміщення загальною

площею 152.2 кв. м у будинку літ. «А»по вулиці Костянтинівська, 4, в м. Києві

загальною площею 521.3 кв. м;

-

визнання права власності ТОВ „Петрополь" на нежитлові приміщення в будинку

літ. «А»по вулиці Костянтинівська, 4 в м. Києві, загальною площею 152.2 кв. м

як на окремий об'єкт власності;

-

зобов'язання Київського бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав

власності на об'єкти нерухомого майна зареєструвати право власності ТОВ

«Петрополь»на нежитлові приміщення в будинку літ. «А»по вул. Костянтинівська,

4, в м. Києві загальною площею 152.2 кв. м.

Позовні

вимоги обґрунтовані тим, що спірне майно належить на праві спільної часткової

власності позивачу, та зазначає, що 

Товариство з обмеженою відповідальністю «Петрополь»має право виділити в

натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Позивач вказує на

те, що відповідач-3 своєю відмовою 

зареєструвати право власності позивача на нове приміщення  фактично 

відмовляється визнавати право власності ТОВ «Петрополь».

Ухвалою

Господарського суду міста Києва від 16.01.08. порушено провадження у справі №

30/81, розгляд справи було призначено на 24.01.08. о 14-15.

Представники

відповідачів-1, 2 в судове засідання 24.01.08. не з'явились, вимоги ухвали

Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 30/81 від

16.01.08. не виконали, письмового відзиву на позов не надали, про поважні

причини неявки суд не повідомили, про час і місце проведення судового засідання

був повідомлені належним чином.

Ухвалою

Господарського суду міста Києва від 24.01.08. розгляд справи      № 30/81 на підставі ст. 77 Господарського

процесуального кодексу України відкладено на 05.02.08. о 09-45.

28.01.08.

представником відповідача-2 через канцелярію суду було подано клопотання про

припинення провадження у справі, зобов'язавши позивача вжити заходів досудового

врегулювання спору.

Розглянувши

в судовому засіданні 05.02.08. клопотання відповідача-2 про припинення

провадження у справі, суд його відхилив з підстав необґрунтованості та

безпідставності. Відповідно до ст. 80 Господарського процесуального кодексу

України встановлено вичерпний перелік підстав, в зв'язку з якими можна

припинити провадження у справі. Зазначеним вище кодексом не передбачено

припинення провадження у справі, зв'язку з зобов'язанням сторони вжити заходів

досудового врегулювання спору.

Крім

того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адреси відповідачів було

надіслано копії позовних заяв, що підтверджується фінансовими чеками від

14.01.08. (які містяться в матеріалах справи).

В

судовому засіданні 05.02.08. представник позивача підтримав свої позовні вимоги

та просить суд позов задовольнити повністю з покладенням судових витрат на

позивача.

Представник

відповідача-1 в судове засідання 05.02.08. не з'явився, вимоги ухвали суду від

16.01.08. про порушення провадження у справі № 30/81 не виконав, про поважні

причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання

був повідомлений належним чином.

05.02.08.

представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, але через канцелярію

Господарського суду міста Києва ним було подано відзив на позовну заяву,

відповідно до якого Адвокатське об'єднання «Подільська юридична

консультація»частково визнає позов, а саме, в частині виділення в натурі частки

із спільної часткової власності, що належить ТОВ «Петрополь»та складає 30/100

частин нежитлових приміщень. В будинку під літерою «А»по вул.

Констянтинівській, 4 в м. Києві загальною площею 521,3 кв. м.

Відповідно

до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за

наявними в ній матеріалами.

Розглянувши

подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та

відповідача-3, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно

до договору купівлі-продажу від 06.10.98. укладеного між представництвом Фонду

державного майна України в Подільському районі м. Києва з одного боку та

Товариством з обмеженою відповідальністю „Петрополь", позивачем було

придбано приміщення загальною площею 155,8 кв. м в будинку, що знаходиться за

адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 4 літ. «А».

Відповідно

до акту приймання-передачі від 16.07.99. сторони засвідчили виконання своїх

договірних зобов'язань, а саме: продавець передав майно, а покупець прийняв

його та сплатив належні кошти.

Як

вбачається з матеріалів справи, на підставі договору купівлі-продажу від

07.06.01., укладеного між представництвом Фонду державного майна України в

Подільському районі м. Києва з одного боку та Товариством з обмеженою

відповідальністю «Петрополь»у власність позивача було передано нежиле

приміщення загальною площею 152,2  кв. м,

що складають 30/100 частин від будинку площею 502,4 кв. м, розташованого в м.

Києві, по вул. Костянтинівській, 4 літера «А».

Відповідно

до акту приймання-передачі від 01.11.01. Продавець передав, а Покупець прийняв

об'єкт, зазначений у договорі, та сплатив передбачені договором кошти. Таким

чином, було засвідчено повне виконання договірних зобов'язань сторонами

договору.

Позивач

вказує на те, що нежилі приміщення за адресою: м. Київ. вул. Костянтинівська. 4

літ. «А», загальною площею 155, кв. м, що складають 30/100 частин від майновою

комплексу площею 521,4 кв. м, та площею 152,2 кв. м, що складають 30/100 від

майнового комплексу 521.4 кв. м належать позивачеві на праві спільної часткової

власності.

Позивач

просить суд виділити в натурі частки із майна, що є у спільній частковій

власності.

Позивач

вказує на те, що відповідно до Висновку № 22-Т судово-будівельного спеціаліста

ОСОБА_2 від 29.10.07. зазначено, що 

враховуючи будівельні норми, нежилі приміщення № 78  в будівлі літ. А, що належать на праві

спільної часткової власності і знаходяться по вул. Констянтинівській, 4 в м.

Києві можливо виділити в натурі.

Зокрема,

спеціаліст пропонує виділити спірні нежитлові приміщення між співвласниками в

натурі відповідно із часткою, визначеною договором купівлі-продажу та розгляду

її як окремого об'єкта права власності.

Як

вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача-3 -

Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та

реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»із заявою про реєстрацію

права власності на спірне майно.

Але,

як вбачається з матеріалів справи відповідач своїм листом № 38741 від 14.12.07.

відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю «Петрополь» у здійсненні

державної реєстрації права власності спірного майна, з посиланням на те, що

позивачем не було подано належним чином оформленого правовстановлюючого

документа про поділ між співвласниками майна.

В

зв'язку з вищевикладеним, позивач вважає, що відповідач-3 своїми діями порушує

його право власності на спірне майно, не дозволяючи здійснювати повноцінне

користування, володіння та розпорядження ним.

Оцінюючи

подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на

всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин

справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з

наступних підстав.

Згідно

ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є

будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному

законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких

ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають

значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно

до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона

повинна  довести  ті 

обставини,  на  які 

вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно

до чинного на момент укладення договору купівлі-продажу Цивільного кодексу

Української РСР 1961 року право власності у набувача майна за договором

виникало з моменту передання речі (ст. 128).

Отже,

судом встановлено, що право власності у Товариства з обмеженою відповідальністю

«Петрополь»на спірне майно виникло на підставі укладення договорів

купівлі-продажу від 07.06.01. та від 06.10.98.

У

відповідності до матеріалів справи, а саме, відповідно до реєстраційного

посвідчення № 000237 виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації

та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 29.04.02.,

посвідчено, що нежиле приміщення загальною площею 152,2 кв. м, що складає

30/100 частин від нежилої площі в будинку площею 502,4 кв. м, розташованого в

м. Києві по вул. Костянтинівській, 4 зареєстроване за ТОВ «Петрополь»на праві

колективної власності на підставі договору 

купівлі-продажу.

Як

вбачається з матеріалів справи, а саме, відповідно до реєстраційного напису на

право встановлювальному документі, виданого начальником бюро технічної

інвентаризації від 29.07.99. вказано, що нежиле приміщення площею 155,8 кв. м,

що розташоване в м. Києві по вул. Констянтинівській, 4 літ «А», зареєстроване в

Київському міському бюро технічної інвентаризації на праві колективної

власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Петрополь».

Таким

чином, судом встановлено, що спірні приміщення належать позивачу -Товариству з

обмеженою відповідальністю «Петрополь»на праві колективної власності.

Відповідно

до ст. 355 Цивільного кодексу України, майно, що є у власності двох або більше

осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної

сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених

законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом

не встановлена спільна сумісна власність на майно.

У

відповідності до ч. 1 ст. 356 Цивільного кодексу України, власність двох чи

більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною

частковою власністю.

За

таких обставин, оскільки наявними у справі документами за позивачем не

встановлено спільної сумісної власності на спірне майно, зазначені вище

нежитлові приміщення належать позивачу -ТОВ «Петрополь»на праві спільної

часткової власності.

Відповідно

до ст. 361 Цивільного кодексу України, співвласник має право самостійно

розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Згідно

ст. 363 Цивільного кодексу України, частка у праві спільної часткової власності

переходить до набувача за договором з моменту укладення договору, якщо інше не

встановлено домовленістю сторін.

Частка

у праві спільної часткової власності за договором, який підлягає нотаріальному

посвідченню та (або) державній реєстрації, переходить до набувача відповідно до

статті 334 цього Кодексу.

У

відповідності до ст. 334 Цивільного кодексу України встановлено, що  право власності у набувача майна за договором

виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або

законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або

перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання

набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна

прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на

майно.

Право

власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню,

виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної

сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право

власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно

до чинного на момент укладення договорів купівлі-продажу від 07.06.01. та від

06.10.98. Цивільного кодексу Української РСР 1961 року право власності у

набувача майна за договором виникало з моменту передання речі (ст. 128).

Законодавство,

що діяло на момент укладення договору, не встановлювало обов'язку нотаріального

посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна іншого, ніж житловий

будинок.

Також

законодавством, що було чинним в той час, не було встановлено визначених

строків державної реєстрації права власності на нерухоме майно і не було

визначено залежності набуття права власності від державної реєстрації договору

або самого такого права.

Таким

чином, судом встановлено, що  право

спільної часткової власності у позивача на спірне майно виникло з моменту

передачі цього майна за актами прийому - передачі.

Відповідно

до ч. 1 ст. 364 Цивільного кодексу України, співвласник має право на виділ у

натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

У

відповідності до ст. 183 Цивільного кодексу України, подільною є річ, яку можна

поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна

поділити без втрати її цільового призначення.

Як

вбачається з матеріалів справи, висновком № 22-т спеціаліста  (ОСОБА_2) від 29.10.07. було встановлено, що

нежилі приміщення № 78 в будівлі літ «А», що належать на праві спільної

часткової власності і знаходяться по вул. Констянтинівська, 4 в м. Києві

можливо виділити в натурі. Крім того, спеціаліст запропонував виділити дані

нежилі приміщення між співвласниками в натурі відповідно з часткою, визначеною

договором купівлі-продажу та розгляду її як окремого об'єкта права власності.

За

таких обставин, враховуючи, те що спірне майно 

є подільним, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог

ТОВ «Петрополь»в частині виділення в натурі частки зі спільної часткової

власності, що належить ТОВ „Петрополь", та складає 30/100 частин

нежитлових приміщень в будинку літ. А по вулиці Костянтинівська, 4, в м. Києві

загальною площею 155,8 кв. м у майновому комплексі площею 521,3 кв.м, та

виділення в натурі частки зі спільної часткової власності, що належить ТОВ

„Петрополь", та складає 30/100 частин нежитлових приміщень в будинку літ.

А по вулиці Костянтинівська, 4, в м. Києві загальною площею 152,2 кв. м у

майновому комплексі площею 521,3 кв.м.

Щодо

вимог позивача про зобов'язання відповідача - Комунального підприємства

«Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на

об'єкти нерухомого майна» зареєструвати право власності  ТОВ «Петрополь»на нежитлові приміщення в

будинку літ. «А»по вул. Костянтинівська, 4, в м. Києві загальною площею 155,8

кв. м, та на нежитлові приміщення в будинку літ. «А»по вул. Костянтинівська, 4,

в м. Києві загальною площею 152.2 кв. м суд встановив наступне.

Згідно

ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме

майно та їх обмежень", обов'язковій державній реєстрації підлягають речові

права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та

юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без

громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних

держав, а саме право власності на нерухоме майно.

Відповідно

до п. 1.3, 1.4, 1.5 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності

на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 7

лютого 2002 року N 7/5, державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно

здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених

адміністративно-територіальних одиниць.

Державна

реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це

внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з

виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що

здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних

документів коштом особи, що звернулась до БТІ.

Обов'язковій

реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та

юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних

юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також

територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в

особі органів, уповноважених управляти державним майном.

Як

встановлено судом, з метою реєстрації права власності на нежитлові приміщення,

позивач звернувся до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної

інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»із

заявою про реєстрацію права власності на спірне майно.

Листом

відповідача-3 № 38741 від 14.12.07. позивачу було відмовлено у реєстрації права

власності на об'єкт нерухомого майна. Відповідач-3 обґрунтовував свою відмову

тим, що відповідно до норм діючого цивільного законодавства України, право

спільної часткової власності припиняється в разі укладення співвласниками

договору про поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій

власності або в разі прийняття рішення судом.

Відповідач-3

відмовив позивачу у здійсненні державної реєстрації спірного майна  зв'язку з тим, що Товариством з обмеженою

відповідальністю «Петрополь»не було подано до Бюро належним чином оформленого

правовстановлювального документа про поділ між співвласниками.

Відповідно

до ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно,

нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на

земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх

призначення.

Відсутність

первинної реєстрації не може бути підставою для відмови у реєстрації права

власності оскільки, згідно ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності

є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи

обмежений у його здійсненні.

Комунальне

підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права

власності на об'єкти нерухомого майна»є належним відповідачем у справі,

оскільки відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може

пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється

або не визнається іншою особою.

Згідно

ч. 2 ст. 386 Цивільного кодексу України, власник, який має підстави передбачати

можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до

суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право,

або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Як

свідчать матеріали справи, а саме своєю відмовою зареєструвати право власності

позивачу на об'єкти нерухомості, відповідач не визнає права власності позивача

на спірне майно, який належить позивачу -Товариству з обмеженою

відповідальністю «Петрополь» на праві власності у відповідності до договорів

купівлі -продажу  від 07.06.01. та від

06.10.98.

Таким

чином, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що

підлягають задоволенню повністю.

Судові

витрати у відповідності до усного клопотання позивача покладаються на

Товариство з обмеженою відповідальністю «Петрополь».

На

підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 -85

Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста

Києва,  -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги Товариства з обмеженою

відповідальністю «Петрополь»задовольнити повністю.

2.          Виділити в натурі частки зі спільної

часткової власності, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Петрополь»(04071,

м. Київ, вул. Костянтинівська, 4, код ЄДРПОУ 24739017), та складає 30/100

частин нежитлових приміщень в будинку літ. А по вулиці Костянтинівська, 4, в м.

Києві загальною площею 155,8 кв. м у майновому комплексі площею 521,3 кв.м.

3.          Припинити право спільної часткової власності

на нежитлові приміщення загальною площею 155,8 кв. м у будинку літ. «А»по

вулиці Костянтинівська, 4, в м. Києві загальною площею 521.3 кв. м.

4.          Визнати право власності Товариства з

обмеженою відповідальністю «Петрополь»(04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 4,

код ЄДРПОУ 24739017) на нежитлові приміщення в будинку літ. «А»по вулиці

Костянтинівська, 4 в м. Києві, загальною площею 

155,8 кв. м як на окремий об'єкт власності.

5.          Зобов'язати Київське міське  бюро технічної інвентаризації та реєстрації

права власності на об'єкти нерухомого майна (01001, м. Київ, вул.

Трьохсвятительська, 4 в, код ЄДРПОУ 03359836) зареєструвати право власності

Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрополь» (04071, м. Київ, вул.

Костянтинівська, 4, код ЄДРПОУ 24739017) на нежитлові приміщення в будинку літ.

«А»по вул. Костянтинівська, 4, в м. Києві загальною площею 155,8 кв. м.

6.          Виділити в натурі частки зі спільної

часткової власності, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю

«Петрополь»(04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 4, код ЄДРПОУ 24739017), та

складає 30/100 частин нежитлових приміщень в будинку літ. А по вулиці

Костянтинівська, 4, в м. Києві загальною площею 152,2 кв. м у майновому комплексі

площею 521,3 кв.м.

7.          Припинити право спільної часткової

власності на нежитлові приміщення загальною площею 152,2 кв. м у будинку літ.

«А»по вулиці Костянтинівська, 4, в м. Києві загальною площею 521,3 кв. м.

8.          Визнати права власності Товариства з

обмеженою відповідальністю «Петрополь»(04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 4,

код ЄДРПОУ 24739017) на нежитлові приміщення в будинку літ. «А»по вулиці

Костянтинівська, 4 в м. Києві, загальною площею 152,2 кв. м як на окремий

об'єкт власності.

9.          Зобов'язати Київське міське бюро

технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого

майна (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4 в, код ЄДРПОУ 03359836)

зареєструвати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю

«Петрополь»(04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 4, код ЄДРПОУ 24739017) на

нежитлові приміщення в будинку літ. «А»по вул. Костянтинівська, 4, в м. Києві

загальною площею 152,2 кв. м.

10.          Рішення вступає в законну силу після

десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до

вимог ст.84 ГПК України.

Суддя                                                                                                    

Т.М.Ващенко

Дата

підписання

рішення 11.02.08.