Рішення

від 24.07.2007 по справі 14/254

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/254

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

24.07.2007р.                                                                                          Справа №  14/254

за  позовом  Заступника військова прокуратура Полтавського гарнізону, майдан Незалежності, 1-Б, м. Полтава, 36000 в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, пр-т Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Союз", вул. Радянська 4, м. Кременчук, Полтавська область,39600

про  стягнення 4525,96 грн.                                                                      Суддя  Іваницький Олексій Тихонович

Представники:

від позивача:  Гомон О.О., дов. №220/454/д від 25.12.2006р.

від відповідача:  не з'явився (повідомлений належним чином)

від прокуратури: БондарецьД.І., посв. №627 від 06.10.2006р.

СУТЬ СПОРУ:  розглядається позовна заява Заступника військова прокуратура Полтавського гарнізону, м. Полтава в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Союз", м. Кременчук про стягнення 4525,96 грн. - штрафних санкцій за неналежне виконання договору №251/4/2/06/16  про поставку продовольства для державних потреб (за кошти Державного бюджету України) від 03.03.2006р.

Ухвалою заступника голови господарського суду Полтавської області Пушка І.І. від 11.06.2007р. склад суду було змінено в зв'язку з відпусткою судді Іваницького О.Т. і справа передана на розгляд судді Тимощенко О.М.

Суддя Тимощенко О.М. прийняла справу до свого провадження і відклала її розгляд на 24.07.2007р.

Ухвалою заступника голови господарського суду Полтавської області Пушка І.І. від 12.06.2007р. строк вирішення спору було продовжено на один місяць в порядку частини 3 статті 69 ГПК України.

Ухвалою заступника голови господарського суду Полтавської області Пушка І.І. від 09.07.2007р. склад суду було змінено в зв'язку з виходом із відпустки судді Іваницького О.Т. і справу передано йому на розгляд.

Суддя Іваницький О.Т. прийняв справу і розглянув її по суті.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов і документів, витребуваних ухвалами господарського суду Полтавської області від 03.05.2007р., 12.06.2007р. не подав.

23.07.2007р. через канцелярію господарського суду Полтавської області відповідачем подано  клопотання  по справі №14/254 (вх. №11864 від 23.07.2007р.) про відкладення розгляду справи в зв'язку з відпусткою директора Перебийноса О.В.

Оскільки до зазначеного клопотання не подано наказу про надання відпустки директору ТОВ "Аква-Союз", та враховуючи те, що сторона не обмежена колом осіб, які можуть представляти її інтереси  і сплином строку розгляду спору, встановленого статтею 69 ГПК України, суд клопотання про відкладення розгляду справи відхилив.

Крім того, 23.07.2007р. відповідачем в порядку статті 60 ГПК України було подано зустрічну позовну заяву про визнання недійсним пункту 6.3 договору №251/4/2/06/16 від 03.03.2006р., яка судом повернута відповідно до пунктів 1,3 статті 63 ГПК України.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Дослідивши і оцінивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представників позивача і прокуратури, суд встановив, що 03.03.2006р. між Міністерством оборони України, м. Київ (далі - позивач) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Аква-Союз", м. Кременчук  в особі директора Калайко Андрієм Володимировичем, який діє на підставі Статуту (нова редакція) зареєстрованого виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області від 28.07.2005р. №15851050001001517 та протоколу загальних зборів ТОВ "Аква-Союз" від 19.07.2005р. №4 (далі - відповідач) був укладений договір №521/4/2/06/16 про поставку продовольства для державних потреб (за кошти Державного бюджету України), далі - договір.

З тексту даного договору вбачається, що він укладений відповідно до рішення тендерного комітету Міністерства оборони України (протокол від 17.02.2006р. №11/2/5).

Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник (відповідач) зобов'язувався поставити продовольство (далі - продукція) для потреб Міністерства оборони України, а замовник (позивач) забезпечити приймання та оплату продукції в асортименті, кількості, у строки (терміни) і за цінами згідно з положеннями цього договору і специфікацією до нього, а саме: сіль харчова без домішок ГОСТ (ДСТУ) 13830-97, 3583-97 в кількості 520 тон повинна бути поставлена до 30.05.2006р., сіль харчова йодована ГОСТ (ДСТУ) 13830-97, 3583-97 в кількості 150 тон повинна бути поставлена до 31.10.2006р.

Всього відповідач зобов'язувався поставити продукції в кількості 670 тон на загальну вартість суму 201882,00 грн.

У порушення взятих на себе договірних зобов'язань відповідач частково поставив позивачу продукцію в кількості 462,9 тон (434,4 тон - солі харчової без домішок, 28,5 тон - солі харчової йодованої)на загальну суму 137225,34 грн., що підтверджується актами прийому, накладними, рахунками та платіжними дорученнями, копії яких знаходяться в матеріалах справи).

Сума недопоставленої продукції складає  137225,34 грн., що підтверджується розрахунками та актом звірки виконання зобов'язань щодо постачання продуктів харчування за договором станом на 14.08.2006р., підписаного сторонами (копія в матеріалах справи).

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар а сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 509,510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.      Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання  має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.      Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти  виконання  особисто,  якщо інше не встановлено договором або законом,  не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання  зобов'язання  може  забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути  встановлені  інші  види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно зі статтею  549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Пунктом 6.3. вищевказаного договору за відмову від поставки або не поставку (недопоставку) продукції з  Постачальника (відповідача) стягується штраф у розмірі 7 відсотків вартості непоставленої (недопоставленої) продукції.

Таким чином, позивач нарахував відповідачу 4525,96 грн. – штрафу (розрахунок в матеріалах справи).

Щодо посилання відповідача, викладеному у клопотанні від 23.07.2007р. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 193 ГК України передбачає, що  суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 3 Цивільного кодексу України серед загальних засад цивільного законодавства визнає свободу договору.

Згідно ст.6 цього Кодексу сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або суті відносин між сторонами.

Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішні й волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У тендерній документації з проведення  8 лютого 2006 року відкритих торгів (тендеру) щодо закупівлі продовольства для потреб Збройних сил України у пункті 20.14 розділу 20 - Умови постачання та проведення розрахунків за поставлену продукцію, які будуть включені при укладанні договору, передбачено стягнення штрафу за відмову від поставки або не поставку (недопоставку) продукції з  Постачальника (відповідача) стягується штраф у розмірі 7 відсотків вартості непоставленої (недопоставленої) продукції.

При укладенні та виконанні договору відповідач даного пункту договору не заперечував.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав належні докази вини відповідача в  невиконанні взятих на себе зобов‘язань, а також в порушенні вимог чинного законодавства /у матеріалах справи/,  які дають підстави суду задовольнити їх повністю та стягнути з відповідача на користь позивача 4525,96 грн. –  штрафу.

Крім того, стягненню з відповідача на користь Держбюджету України підлягають держмито в сумі 102,00 грн.   та послуги на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  118 грн.

Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 32-34,36,43,44-45,49, ч.3 ст.69, 75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

          В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Союз", 39614, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Радянська, 4 (р/р 260040100308 в АКБ "МТ-Банк" МФО 331304 код 31701080):

- на користь Міністерства оборони України, 03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6 (р/р 35223110003192 в ОПЕРУ ДКУ м. Києва МФО 820172 код 00034022) штраф у сумі 4525,96 грн.;

- в доход Державного бюджету України на р/р № 31118095700002 банк ГУДКУ у Полтавській області м. Полтава, отримувач УДК у м. Полтава, МФО 831019, код ЗКПО 34698804, КБК 22090200  - державне мито в сумі 102,00 грн.;

- в доход Державного бюджету України на р/р 31211259700002 в ГУДКУ у Полтавській області, отримувач УДК у м. Полтава МФО 831019 код ЄДРПОУ 34698804 КБК 22050000 символ 259 - послуги на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  118 грн.  

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                            Іваницький О.Т.