Рішення

від 12.02.2008 по справі 47/429

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

47/429

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  47/429

12.02.08

За позовом Закритого акціонерного товариства “Київпромспецбуд”

до Приватного підприємства “Дніпр-Спецмонтаж Інвест”

про стягнення 43 790,80 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача: Криворуков Н.К. –голова правління; Горбанич Р.А. –представник (Довіреність № 26 від 11.02.2008р.)

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості внаслідок невиконання зобов'язань за Договором перевезення № 07/07 від 01.01.207р. в розмірі –41 626,80 грн. основного боргу, 3% річних у сумі 416,00грн., 1 748,00 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, а також про відшкодування судових витрат та витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 1 500,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2007 року було порушено провадження в справі № 47/429 та призначено до розгляду на 22.01.2008 року.

22.01.2008р. розгляд справи було відкладено на 12.02.2008р.

В судових засіданнях 22.01.2008р. та 12.02.2008р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити.

Відповідач вимог суду, викладених в ухвалах суду від 18.12.2007р. та від 22.01.2008р. не виконав, відзив на позовну заяву не надав, в судові засідання 22.01.2008р. та 12.02.2008р. представник відповідача не з'явився. Причини неявки суду не повідомив, через загальний відділ канцелярії Господарського суду міста Києва заяв, клопотань, до сектору №47 по справі № 47/429 не надходило.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи за позовом Закритого акціонерного товариства “Київпромспецбуд” до Приватного підприємства “Дніпр-Спецмонтаж Інвест”, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2007 року між Позивачем –Закритим акціонерним товариством “Київпромспецбуд” в якості виконавця, з однієї сторони, і Відповідачем –Приватним підприємством “Дніпр-Спецмонтаж Інвест”, в якості замовника, з іншої, був укладений Договір перевезення № 07/07 від 01.01.2007р. (далі-Договір), предметом якого є надання послуг по використанню землерійно - планувальної техніки і вантажних автомобілів.

За умовами Договору позивач зобов'язався надати послуги по використанню землерійно - планувальної техніки і вантажних автомобілів, а відповідач взяв на себе зобов'язання прийняти послуги та оплатити їх вартість.

Відповідно до п. 2.1.6. Договору № 07/07 від 01.01.2007р. оплата послуг по використанню землерійно –планувальної техніки і вантажного автотранспорту здійснюється відповідно до тарифів зазначених у Протоколах/Додаток № 1 та Додаток № 2 до Договору.

Згідно з п. 3.1. вищевказаного Договору Замовник проводить розрахунки з Виконавцем по погоджених договірних тарифах у національній валюті /Додаток № 1; № 2/ протягом 3-х банківських днів згідно виставлених рахунків, а також проводити попередню оплату в розмірі 30 % до початку роботи.

У відповідності з п. 3.3 вищенаведеного Договору розрахунки за виконання послуг проводяться Замовником щомісяця на підставі Акта виконаних робіт відповідно до оформлених подорожніх листів і талонів замовника, де фіксується фактичне виконання робіт.

Також між Закритим акціонерним товариством “Київпромспецбуд” та Приватним підприємством “Дніпр-Спецмонтаж Інвест” підписані Додатки № 1 та № 2, в яких сторони погодили договірні тарифи на послуги автотранспорту ЗАТ “Київпромспецбуд”.

Згідно з позовною заявою та Актів виконаних робіт ЗАТ  “Київпромспецбуд” виконав роботи на загальну суму 55 502,40 грн., а саме: Акт виконаних робіт ОФ-0000052 від 16.04.2007р. (на суму 16 533,60 грн.), Акт виконаних робіт ОФ-0000061 від 16.05.2007р. (на суму 29 359,20 грн.), Акт виконаних робіт ОФ-0000088 від 31.05.2007р.( на суму 9 984,00 грн.), що відповідачем сплачені не були, тобто, відповідно до пояснень представника позивача та вищенаведених актів, у відповідача перед позивачем існує заборгованість у сумі- 55 502,40 грн.

26.06.2007р. позивачем було надіслано претензію № 038, в якій  ЗАТ  “Київпромспецбуд” вимагав оплатити основну заборгованість у сумі 55 502,40 грн. за надані послуги, яка відповідачем була отримана про що свідчить поштове відправлення.

У відповідь на вищевказану претензію на адресу позивача був надісланий лист від відповідача, в якому зазначалося, що Приватне підприємство “Дніпр-Спецмонтаж Інвест” зобов'язується погасити заборгованість згідно з графіком до 30.08.2007р.

Згідно з позовною заявою, відповідачем - Приватним підприємством “Дніпр-Спецмонтаж Інвест” було здійснено часткову оплату на користь позивача - Закритого акціонерного товариства “Київпромспецбуд” у розмірі: 13 875,60 грн., що підтверджується випискою по рахунку № 12.

          Згідно розрахунку викладеному у позові та доповненнях до позовної заяви, основна заборгованість відповідача  станом на день розгляду справи в суді (12.02.2008 року)  по оплаті наданих послуг за Договором перевезення № 07/07 від 01.01.2007р. не погашена та  складає:   41 626,80 грн.

          Господарським кодексом України у статті 175 визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання,  що виникають між учасниками господарських  відносин при  здійсненні господарської діяльності,  в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на  користь  другої сторони  або  утриматися  від певної дії,  а друга сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку і визначені майнові зобов'язання, які виникають між    учасниками господарських відносин,  регулюються  Цивільним  кодексом  України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексу.

          Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань  є  підставою  для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

          Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу  одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Стаття 527 вищезазначеного кодексу визначає, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти  виконання  особисто,  якщо інше не встановлено договором або законом,  не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

          Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання), а боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом та якщо    внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора,  він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

          Статтею 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу  України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу  України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач – Закрите акціонерне товариство “Київпромспецбуд” –умови Договору № 07/07 від 01.01.2007р. виконав належним чином, надавши відповідачу послуги по використанню землерійно –планувальної техніки та вантажних автомобілів на загальну суму –41 626,80 грн., а відповідач – Приватне підприємство “Дніпр-Спецмонтаж Інвест” – умови зазначеного Договору вчасно не виконав –прострочив оплату за надані послуги у сумі – 41 626,80 грн. На даний час у Приватного підприємства “Дніпр-Спецмонтаж Інвест” перед Закритим акціонерним товариством “Київпромспецбуд” існує прострочена заборгованість у сумі – 41 626,80 грн., яка ним не погашена та підлягає стягненню у судовому порядку. А тому суд визнав вимогу позивача про стягнення з відповідача основної суми заборгованості по оплаті наданих послуг за Договором перевезення № 07/07 від 01.01.2007р. в розмірі 41 626,80 грн. законною та обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Стаття 625 Цивільного кодексу України 16.01.03  №435-VI встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.          

          Враховуючи те, що позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми 3 % річних за прострочення виконання зобов'язання за Договором, а судом встановлено, що відповідачем прострочено виконання зобов'язання, суд дійшов висновку, що дана позовна вимога підлягає задоволенню, а розмір 3 % за розрахунком позивача складає: 416,00 грн., що судом перевірений та з яким суд погодився, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача відсотків за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором № 07/07 від 01.01.2007р. є законною та обґрунтованою, та такою що підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі –416,00 грн.

Суд врахувавши, що з червня 2007 року по серпень 2007 року включно, відповідач прострочив перед позивачем виконання зобов'язання по оплаті наданих послуг за Договором, заборгованість відповідача перед позивачем складає 41 626,80 грн., і на даний час не погашена, а позивачем заявлена вимога про сплату суми боргу відповідачем з урахуванням встановленого індексу інфляції, прийшов до висновку, що дана позовна вимога підлягає задоволенню. Згідно з доданих до позову розрахунків індексу інфляції  в період прострочення відповідачем  виконання зобов'язання з квітня 2007 року по травень 2007 року складає: 1 748,00 грн., що судом перевірений та з яким суд погодився, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача суми інфляційних витрат за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором № 07/07 від 01.01.2007р. є законною та обґрунтованою, та такою що підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі –1 748,00 грн.

Також, позивач, відповідно до статті 44 ГПК України, просить стягнути з відповідача витрати на надання юридичної допомоги Іванець О.П. у розмірі 1500,00 грн., підтверджуючи зазначені витрати Договором №б/н від 14.09.2007 року укладеного між позивачем та Іванець О.П., про сплату останньому 1500,00 грн.

Відповідно до інформаційного листа ВГСУ від 14.07.2004  N 01-8/1270 “Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України” та інформаційний лист ВГСУ від  від 13.02.2002 № 01-8/155 “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін і доповнень до деяких інформаційних листів” визначено, що статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а  їх  сплату  підтверджено відповідними фінансовими документами.

Стягнення зазначених витрат в рахунок майбутньої їх оплати  у вигляді судових витрат чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до частини третьої статті 48  ГПК України витрати,  що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про    адвокатуру". Дія названого Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами та судові витрати за участь  адвоката  у  розгляді справи  підлягають оплаті лише в тому випадку,  якщо вони сплачені адвокату стороною,  котрій такі послуги надавались, а їх  сплата підтверджується  відповідними фінансовими документами.

Відповідно до вищевикладеного, вимоги позивача про відшкодування відповідачем витрат за надання юридичних послуг за Договором № б/н від 14.09.2007р. про надання юридичної допомоги  в розмірі –1500,00  грн., належних доказів оплати яких позивачем не надано визнаються судом необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов Закритого акціонерного товариства “Київпромспецбуд” до Приватного підприємства “Дніпр-Спецмонтаж Інвест”– задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства “Дніпр-Спецмонтаж Інвест” (код ЄДРПОУ 32823814, місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б, р/р 26005936963502 в АКБ “Укрсимбанк” м. Харків, МФО 351005, а у випадку відсутності коштів – з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Закритого акціонерного товариства “Київпромспецбуд” (код ЄДРПОУ 33777895, місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, 62, р/р 26001021084501 в АКБ “Київ” м. Київ, МФО 322498) суму заборгованості (основного боргу) в розмірі 41 626 (сорок одна тисяча шістсот двадцять шість) грн. 80 коп., 1 748 (одна тисяча сімсот сорок вісім) грн. 00 коп. –інфляційних втрат, 416 (чотириста шістнадцять) грн. 00 коп. –3% річних, а також 437 (чотириста тридцять сім) грн. 91 коп. – витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.           Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

С.Р.Станік