Постанова

від 06.04.2011 по справі 37/244пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

37/244пд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.04.2011 р.           справа №37/244пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача):Алєєвої  І.В.

суддів:          Величко  Н.Л., Москальової І.В.

при секретарі:                                Кобзар М.В.

За участю представників

сторін:

від позивача:                                    Маслов А.І. - за дов. від 29.1.2010р. №01/4-10-838

від  відповідачів:                             1) не з'явились

                                                         2) не з'явились

від 3 особи:                                      Юрченко Є.О. - за дов. від 24.02.2011р. №368/06/01-04

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги:

Регіонального відділення фонду державного майна України по Луганській області м.Луганськ, Товариства з обмеженою відповідальністю „Сніжнеантрацит” м.Сніжне Донецької області

на рішення господарського суду Донецької області:

від 01.02.2011р. (підписане 07.02.2011р.) у справі №37/244пд (суддя: Попков Д.О.)

за позовом: Державного підприємства „Первомайськвугілля” м.Первомайськ Луганської області

до відповідача: 1) Регіонального відділення фонду державного майна України по Луганській області м.Луганськ

                                2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Сніжнеантрацит”м.Сніжне Донецької області

3 особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Міністерство вугільної промисловості України

про: визнання недійсним договору оренди державного майна №003419/09 від 01.04.2010р.

                                              В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державне підприємство „Первомайськвугілля” м.Первомайськ Луганської області звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Регіонального відділення фонду державного майна України по Луганській області м.Луганськ, Товариства з обмеженою відповідальністю „Сніжнеантрацит” м.Сніжне Донецької області, 3 особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Міністерство вугільної промисловості України про визнання недійсним договору оренди державного майна №003419/09 від 01.04.2010р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 01.02.2011р. (підписаним 07.02.2011р.) у справі №37/244пд (суддя: Попков Д.О.) позовні вимоги задоволені в повному обсязі, визнано недійсним договір оренди державного майна №№003419/09, укладений 01.04.2010р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області м.Луганськ та Товариством з обмеженою відповідальністю „Сніжнеантрацит” м.Сніжне Донецької області.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване положеннями абз.3 п.1, абз.1 п.4 Роз'яснення  Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із визнанням угод недійсними” від 12.03.1999р. №02-5/111 (зі змінами та доповненнями), п.2 Постанови Пленуму „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” від 06.11.2009р. №9; тим, що суд вважає доведеним наявність  порушення прав та інтересів позивача фактом існування спірного договору; тим, що ні Господарський кодекс України, ні Закон України „Про оренду державного та комунального майна” не містять спеціальних норм щодо форми договору оренди, а ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України передбачає можливість у такому випадку застосування положень саме Цивільного кодексу України, оцінка дотримання вимог щодо форми спірного договору оренди здійснюється судом саме в контексті положень останнього законодавчого акту; тим, що обов'язковість нотаріального посвідчення правочину  та його державної реєстрації у передбачених законом випадках встановлена приписами ч. 1 ст. 209 та ч. 1 ст. 210  Цивільного кодексу України; тим, що позиція суду щодо необхідності дотримання положень Цивільного кодексу України щодо обов'язкового нотаріального посвідчення договору оренди цілісного майнового комплексу співпадає із висновками Міністерства юстиції України, викладеними у листі від 02.06.2009р. №5415-0-33-09-19, адресованому Фонду державного майна України, та правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 01.11.2005р. №20-7/311.

При прийнятті рішення господарський суд першої інстанції також виходив з того, що спірний договір укладений в простій письмовій формі, нотаріально не посвідчувався; тим, що згідно п.6 Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004р. №671 державна реєстрація правочину не може бути здійснена раніше його нотаріального посвідчення –державне реєстрація відносно нього не провадилась.; що порушенням процедури укладання договору є цілком достатнім для висновку про недійсність спірного договору та усуває потребу в дослідженні законності окремих умов договору, оскільки це жодною мірою не вплине на його недійсність в цілому.

Місцевим господарським судом встановлено, що згідно умов проведення конкурсу, оформлених протоколом №1 від 23.02.2010р. засідання конкурсної комісії з передачі в оренду цілісного майнового комплексу та проведення конкурсу повинно було відбутись на 21 календарний день від опублікування інформації в газеті “Відомості приватизації” , а кінцевий термін прийняття документів на конкурс –15 календарний день від дня такого опублікування. Між тим, згідно протоколу №2 від 26.03.2010р. засідання конкурсної комісії (без участі представника Міністерства вугільної промисловості України), результатом якого було прийняття рішення про укладення договору оренди з Товариством з обмеженою відповідальністю „Сніжнеантрацит” відбулось 26.03.2010р., тобто на 15 день від дня публікації оголошення.

Господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що ДП “Первомайськвугілля” м.Первомайськ вправі був ініціювати подання позову про визнання договору оренди недійсним, оскільки орендоване державне майно відповідно до п.4.1 Статуту ДП “Первомайськвугілля” до укладення спірного договору бло закріплене за позивачем на праві повного господарського відання, захист якого згідно приписів ст.136 Господарського кодексу України здійснюється за правилами захисту права власності. Господарський суд Донецької області визнав доведеною наявність порушення прав та інтересів позивача. Місцевий господарський суд встановив, що договір укладений з порушенням встановленого порядку, зокрема, ст.9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) щодо обов'язку орендодавця з надсилання матеріалів для розгляду органом Антимонопольного комітету України та приписів чинного законодавства щодо повідомлення трудового колективу про оренду саме цілісного майнового комплексу. При цьому господарський суд зазначив, що оскільки процедура укладання спірного договору була ініційована у 2009р. і завершена у 2010р., то у відповідності з приписами ст.73 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”, ст.72 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” передача в оренду державного майна повинна була здійснюватись виключно на конкурсних засадах. Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що несвоєчасність отримання запрошення для участі в засіданні комісії органом управління майном (третьою особою) спростовує посилання на правомочність комісії лише через наявність кворуму.

Перший відповідач, Регіональне відділення фонду державного майна України по Луганській області м.Луганськ, з прийнятим рішенням господарського суду першої інстанції від 01.02.2011р. (підписане 07.02.2011р.) не погодився та подав апеляційну скаргу, посилаючись в обрунтування вимог про скасування на те, що позиція суду щодо недотримання порядку укладання спірного договору є такою, що не відповідає дійсності; на те, що грубі порушення процедури укладення спірного договору з боку першого відповідача відсутні; на те, що місцевим господарським судом не в повному обсязі з'ясовані фактичні обставини щодо спірних правовідносин; на те, що при винесення оскаржуваного рішення господарським судом першої інстанції мало місце порушення норм матеріального права та невідповідність висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи.

Другий відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Сніжнеантрацит” м.Сніжне Донецької області, з прийнятим рішенням господарського суду першої інстанції від 01.02.2011р. (підписане 07.02.2011р.) не погодився та подав апеляційну скаргу, посилаючись в обрунтування вимог про скасування на те, що в матеріалах справи відсутні будь-як докази щодо того, що за позивачем у встановленому чинним законодавством порядку закріплене спірне орендоване майно або передане в його відання збагачувальна лінія ділянки “Гірська” в повному обсязі складається з майна, переданого в оренду на підставі договору від 01.04.2010р., тобто є цілісним майновим комплексом; на те, що ДП “Первомайськвугілля” як окрема юридична особа відповідно до правового статусу та Закону України “Про оренду державного та комунального майна” не має права на укладання спірного договору; на те, що жодних рішень трудового колективу відокремленого підрозділу “Збагачувльна фабрика” “Гірська” або ДП “Первомайськвугілля” щодо прийняття в оренду спірного ціілісного майнового комплексу не приймалось; на те, що згідно листа №453/ФДМУ від 21.07.2009р. ТОВ “Сніжнеантрацит” просило передати в оренду спірне майно відокремленого підрозділу “Збагачувальна фабрика “Гірська”, після чого трудовий колектив підрозділу 21.08.2009р. провів збори, на яких відмовився від оренди майна.

В апеляційній скарзі заявник також посилається на те, що Регіональним відділенням фонду державного майна України по Луганській області Мінвуглепром України було повідомлено про проведення конкурсу листом від 22.02.2010р.; на те, що у разі надходження однієї пропозиції, яка відповідає умовам конкурсу, з особою, яка її подала, укладається договір оренди; на те, що ні Цивільним кодексом України, ні Господарським кодексом України не встановлюються особливості найму цілісного майнового комплексу, що перебуває у державній власності, як окремого об'єкту оренди; на те, що до спірних правовідносин не можуть бути застосовані вимоги ч.2 ст.793 ЦК України, оскільки в даному випадку вбачається безпідставне розширення позивачем дії цієї правової норми на форму договору оренди цілісного майнового комплексу.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Судове засідання апеляційної інстанції переносилось в порядку ст.77, ст.99, ст.101 ГПК України.

Ухвалами Донецького апеляційного господарського суду явка представників сторін не визнавалась обов'язковою.

Судове засідання апеляційної інстанції фіксувалось за допомогою технічних засобів фіксації відповідно до положень ст.4 4, ст.811, ст.99, ст.101 ГПК України.

Вивчивши матеріали справи, вимоги поданих апеляційних скарг, заслухавши доводи та заперечення учасників процесу, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила:

Господарським судом першої інстанції встановлено, що наявне в матеріалах справи листування стосувалось питань оренди саме індивідуально визначеного  майна –збагачувальної лінії, зокрема, листом №452/МВП від 16.07.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Сніжнеантрацит” звернулось до Міністра вугільної промисловості України з проханням провести засідання науково-технічної ради Міністерства для прийняття рішення про надання згоди на передачу в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю „Сніжнеантрацит” групи інвентарних номерів збагачувальної установки збагачувальної ділянки „Гірська”, яка входить до складу ДП „Первомайськвугілля”.

Згідно відповіді  №1547/06/02-02 від 11.08.2009р. відсутні заперечення Міністерства вугільної промисловості України проти можливості передачі в оренду означеного окремо виділеного майна. При цьому було зазначено, що  орендодавцем має виступати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області і саме на його адресу Орендар має надіслати відповідні документи.

Листом №454/ДП від 24.07.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Сніжнеантрацит” м.Сніжне Донецької області звернулось до Державного підприємства „Первомайськвугілля” з проханням надати згоду на передачу в оренду групи інвентарних номерів збагачувальної установки збагачувальної ділянки „Гірська”, яка входить до складу Державного підприємства „Первомайськвугілля”.

Державне підприємство „Первомайськвугілля” листом №01/4-10-391 від 30.07.2009р. звернувся до Міністерства вугільної промисловості України за згодою на передачу в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю „Сніжнеантрацит” лінії по збагачуванню рядового вугілля збагачувальної фабрики „Гірська” ДП „Первомайськвугілля”  або на укладання договору про спільну діяльність, повідомивши при цьому Товариство з обмеженою відповідальністю „Сніжнеантрацит” м.Сніжне Донецької області листом №02/129 від 10.08.2009р. про відсутність у Державного підприємства „Первомайськвугілля” принципових заперечень відносно передачі в оренду означеної збагачувальної лінії.

Листом №1687/06/02-02 від 25.08.2009р. Міністерство вугільної промисловості України надало згоду на передачу Товариству з обмеженою відповідальністю „Сніжнеантрацит” в оренду відповідної збагачувальної лінії.

Державним підприємством „Первомайськвугілля” на адресу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області надіслано лист №302/139 від 27.08.2009р. з проханням укласти договір оренди збагачувальної лінії з Товариством з обмеженою відповідальністю „Сніжнеантрацит”.

Листом №1687/06/02-02 від 25.08.2009р. Міністерство вугільної промисловості України повідомило Державне підприємство „Первомайськвугілля” про відсутність заперечень проти передачі в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю „Сніжнеантрацит” лінії по збагачуванню рядового вугілля збагачувальної фабрики „Гірська”.

21.08.2009р. відбулися збори членів трудового колективу відокремленого підрозділу „Збагачувальна фабрика „Гірська”, за результатами яких складено протокол, згідно якого більшість присутніх голосували „за” передання збагачувальної фабрики в оренду, та одностайно –„проти” ліквідації відокремленого підрозділу та використання трудовим колективом переважного права оренди.

24.11.2009р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області був виданий наказ №408 про проведення інвентаризації та здійснення оцінки вартості ЦМК ВП „Збагачувальна фабрика „Гірська „ДП „Первомайськвугілля”.

Товариством з обмеженою відповідальністю „УкрЕкоАудит” був складений звіт про екологічний аудит відокремленого підрозділу Збагачувальної фабрики „Гірська” ДП „Первомайськвугілля”.

08.01.2010р. Міністерством вугільної промисловості України був  затверджений розподільчий баланс ВП „ЗФ „Гірська” ДП „Первомайськвугілля”.

18.02.2010р. Державною податковою інспекцією в м. Первомайську була надана згода №24-017-32320594 на здійснення операції щодо передачі в оренду цілісного майнового комплексу ВП „Збагачувальна фабрика „Гірська”, яка в подальшому листом №1832/24-017-415 від 19.05.2010р. була відкликана через економічну недоцільність.

Протоколом №1 засідання конкурсної комісії від 23.02.2010р. затверджені умови конкурсу, встановивши датою його проведення –21 календарний день від дня опублікування інформації в газеті „Відомості приватизації”, а кінцевий термін прийняття документів на конкурс –15 календарний день від дня такого опублікування.

Склад конкурсної комісії був затверджений наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області від 22.02.2010р. №124, який листом від 22.02.2010р. №07-10-00876 з відміткою про надсилання факсом повідомив Міністерство вугільної промисловості України щодо дати засідання - 23.02.2010р.

Міністерство вугільної промисловості України листом №135/08/02-02 від 22.02.2010р. повідомило про неможливість присутності представника через пізно надіслане запрошення та відсутність коштів на відрядження.

Листом №11-10-01185 від 12.03.2010р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області  повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю „Сніжнеантрацит” про необхідність надання документів для участі в конкурсі на право оренди державного майна, оголошення про який та умови опубліковані в газеті „Відомості приватизації” №9(602) від 10.03.2010р.

26.03.2010р. (на 15 день від дня публікації оголошення, а не на 21 календарний день) відбулося засідання конкурсної комісії (без участі представника Міністерства вугільної промисловості України), оформлено протоколом №2, за результатами якого було прийняте рішення про укладання договору оренди з Товариством з обмеженою відповідальністю „Сніжнеантрацит” як єдиним заявником.

01.04.2010р. між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Луганській області (“Орендодавець”) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Сніжнеантрацит” (“Орендар”) був оформлений договір оренди №003419/09, згідно умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне майно –майновий комплекс ВП „Збагачувальна фабрика „Гірська” ДП „Первомайськвугілля”, що розташований за адресою: Луганська область м.Первомайськ, вул. Станційна, б.1, склад і вартість якого визначені згідно акту оцінки, затвердженого наказом РВ ФДМУ по Луганській області від 15.01.2010р. №22, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу підприємства, складеного станом на 30.11.2009р., і становлять 9145000,00грн., у тому числі: основні засоби за вирахуванням зносу –9014000,00грн., нематеріальні активи –131000,00грн.,  з метою переробки та збагачення вугілля, строком до 31.03.2020р.

Оборотні матеріальні засоби в сумі  31000,00грн. без ПДВ передаються Орендареві в у власність за актом приймання-передачі оборотних засобів, що підписується одночасно з підписанням договору (п.1.2 договору).

Підставою для виникнення у разі приватизації майна пріоритетних прав орендаря на довгострокову оренду земельної ділянки, на якій розміщене майно, з наступним викупом цієї земельної ділянки відповідно до законодавства (п.1.3 договору).

Після укладення цього договору Орендар приєднує до свого майна орендоване майно в установленому порядку (п.1.4 договору).

Орендар виступає правонаступником усіх прав і обов'язків відокремленого підрозділу „Збагачувальна фабрика „Гірська” Державного підприємства „Первомайськвугілля” у частині активів і пасивів останнього, переданих відповідно до розподільчого балансу (п.1.6 договору).

Згідно акту приймання-передачі від 01.04.2010р. Регіональне відділення фонду державного майна України по Луганській області (“Орендодавець”) передав, а Товариством з обмеженою відповідальністю „Сніжнеантрацит” (“Орендар”) прийняв цілісний майновий комплекс відокремленого підрозділу “Збагачувальна фабрика “Гірська” Державного підприємства “Первомайськвугілля”, що розташований за адресою: Луганська область, м. Первомайськ, вул. Станційна, б.1.

За актом приймання-передачі від 01.04.2010р. Регіональне відділення фонду державного майна України по Луганській області (“Орендодавець”) передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю „Сніжнеантрацит” (“Орендар”) прийняв у власність оборотні матеріальні засоби відокремленого підрозділу   “Збагачувальна фабрика “Гірська” Державного підприємства “Первомайськвугілля”, що розташований за адресою: Луганська область, м. Первомайськ, вул. Станційна, б.1.

За статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, тобто, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписами частини 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

В п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” констатовано, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав та із застосуванням наслідків, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди щодо всіх його істотних умов.           

Згідно з частиною 2 статті 793 ЦК України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди ( їх окремої частини ) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

З огляду на те, що складовими цілісного майнового комплексу в переважній своїй більшості є будівлі та інші капітальні споруди, а також враховуючи вимогу Цивільного кодексу України щодо обов'язковості нотаріального посвідчення договору найму (оренди) таких об'єктів, місцевий господарський суд вірно зазначив, що  у випадку укладення договору оренди цілісного або єдиного майнового комплексу (складовими яких є будівлі або інші капітальні споруди (їх окремі частини)) строком на три роки і більше стаття 793 зазначеного Кодексу має бути застосована.

Господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що склад об'єкту оренди з урахуванням строку оренди в 10 років відповідно до приписів ч.1, ст.209, ч.1 ст.210, ст.793, ст.794 ЦК України вимагав нотаріального посвідчення договору з державною реєстрацією.

При оцінці спірних правовідносин господарським судом Донецької області вірно застосовані правові позиції та судова практика Вищого господарського суду України та Верховного Суду України.

Апеляційна інстанція погоджується з висновком господарського суду першої інстанції щодо порушення  Регіональним відділенням фонду державного майна України по Луганській області порядку вчинення дій, спрямованих на укладання договору оренди, відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ (зі змінами та доповненнями). Докази в спростування цього не були надані ані господарському суді першої інстанції, ані в апеляційній інстанції.

Місцевий господарський суд обгрунтовано та вірно визначився, що одним з порушень порядку укладання договору стало недотримання орендодавцем ч.2 ст.9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) щодо обов'язку орендодавця надіслати матеріали для розгляду органом Антимонопольного комітету України, недотримання порядку повідомлення трудового колективу про оренду саме цілісного майнового комплексу, а не окремого індивідуально визначеного майна у складі такого цілісного майнового комплексу.

Господарським судом першої інстанції вірно застосовані приписи ст.73 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” та ст.72 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” стосовно того, що передача в оренду державного майна мала здійснюватись виключно на конкурсних засадах.

Крім того, місцевий господарський суд правомірно визначився щодо неналежного повідомлення Міністерства вугільної промисловості стосовно дати проведення засідання конкурсної комісії.

Господарський суд Донецької області вірно констатував, що повідомлення орендодавця на адресу органу управління майном повинно було здійснюватись рекомендованою поштою, але стосовно запрошення на засідання комісії, що призначалось на 26.03.2010р. цього не було дотримано. Несвоєчасність отримання запрошення для участі в засіданні комісії спростовує посилання на її правомочність лише через наявність кворуму. Крім того, господарський суд першої інстанції надав вірне тлумачення нормам чинного законодавства та правомірно визначився, що за законодавчо втановленою процедурою дата вирішення питання про належність поданих на конкурс документів не може співпадати з датою прийняття рішення про укладення спірного договору.

Судом надана належна оцінка питанню щодо дотримання приписів ст.1, ст.2 ГПК України, ст.15, ст.16 Цивільного кодексу України стосовно наявності у позивача права на звернення з позовом даної категорії.

Вимоги про визнання такого правочину недійсним можуть заявлятися як сторонами правочину, так і будь-якою заінтересованою особою в разі, якщо таким правочином порушено її права чи законні інтереси, а також органами державної влади, які відповідно до закону здійснюють контроль за видом діяльності, яка потребує ліцензування.

Статтею 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду першої інстанції щодо наявності  порушення прав та інтересів позивача фактом укладення спірного договору,  а саме тим, що орендоване  державне майно відповідно до п. 4.1 Статуту Державного підприємства „Первомайськвугілля” до укладання спірного договору закріплювалося за позивачем на праві повного господарського відання, захист якого згідно ч.3 ст. 136 Господарського кодексу України здійснюється за правилами захисту права власності; що укладання спірного договору унеможливило належне використання залишеного у Державному підприємстві „Первомайськвугілля” майна „шахти Гірської”, пов'язаного із переданим в оренду майном єдиним транспортним ланцюжком, що у світлі приписів ч.4 ст.283 Господарського кодексу України  зумовлює існування об'єктивної зацікавленості позивача у відновленні попереднього стану.

Доводи заявників, викладені в апеляційних скаргах, не обгрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 ГПК України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Матеріали справи свідчать про те, що місцевий господарський суд в порядку ст.43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності і прийняв рішення, яке відповідає обставинам справи та вимогам закону.

З огляду на вищезазначене, вимоги апеляційної скарги Донецької міської ради м.Донецьк не підлягають задоволенню, оскільки рішення господарського суду Донецької області від 01.02.2011р. (підписане 07.02.2011р.) у справі №37/244пд відповідає фактичним обставинам, нормам матеріального та процесуального права і з заявлених підстав не підлягає зміні чи скасуванню.

Результати апеляційного провадження у справі №37/224пд оголошені в судовому засіданні.

Беручи до уваги викладене, керуючись  ст.ст.50-51, ст.53, ст.811, ст.85, ст.87, ст.91, ст.92, ст.93, ст.99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд

                                                       П О С Т А Н О В И В:

Рішення  господарського суду Донецької області від 01.02.2011р. (підписане 07.02.2011р.) у справі №37/244пд   - залишити без зміни.

Апеляційні скарги Регіонального відділення фонду державного майна України по Луганській області м.Луганськ, Товариства з обмеженою відповідальністю „Сніжнеантрацит” м.Сніжне Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 01.02.2011р. (підписане 07.02.2011р.) у справі №37/244пд - залишити без задоволення.

Головуючий:          І.В.  Алєєва

Судді:          Н.Л. Величко

                                                                                                                                                              І.В. Москальова

Повний текст постанови складений 11.04.2011р.