Рішення

від 31.03.2011 по справі 18/5007/9/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/5007/9/11

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "31" березня 2011 р. Справа № 18/5007/9/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

                          судді  Соловей Л.А.,

за участю представників сторін:

від позивача :     Безноско С.В., довіреність від 09.08.2010р. ;

від відповідача:  Галицька І.П. - юрист, довіреність від 30.03.2011р.;   

розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Житомир" (м.Житомир)  

до Комунального виробничого житлово ремонтно-експлуатаційного підприємства №3 (м.Житомир)

про стягнення 114209,71грн. (згідно заяви про уточнення позовних вимог),

з перервою в судовому засіданні з 24.03.2011р. до 31.03.2011р. відповідно до ст. 77 ГПК України.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 114787,66грн. з яких: 108444,70грн. основного боргу, 3727,75грн. пені, 721,31грн. 3% річних та 1893,90грн. інфляційних нарахувань.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав заяву за вих.№80 від 31.03.2011р. про уточнення позовних вимог (а.с.82-83), відповідно до якої просить стягнути з відповідача 114209,71грн. з яких: 108380,10грн. основного боргу, 3470,86грн. пені, 671,76грн. 3% річних та 1686,99грн.  інфляційних нарахувань.

Спір розглядається в межах уточнених позовних вимог.

Представник відповідача в засідання суду надав письмовий відзив, в якому зазначає, що позовні вимоги визнає в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 108444,70грн.;  щодо нарахування пені, 3% річних та інфляційних заперечує, посилаючись на п.3.1 договору №19/ж-09 від 01.01.2009р., яким передбачено, що стандартним періодом оплати за цим договором є період від 1 місяця (мінімальний) до 12 місяців (максимальний), оскільки цей період в договорі не конкретизовано, то висновки позивача щодо прострочення відповідачем виконання зобов'язання є безпідставними.

Вказує, що важкий фінансовий стан підприємства не дозволив виконати в повній мірі взяті на себе зобов'язання за договором про надання послуг по вивезенню та утилізації твердих побутових відходів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01 січня 2009р. між ТОВ "Грінко-Житомир" (виконавець, позивач) та КВЖРЕП №3 (замовник, відповідач) укладено договір про надання послуг по вивезенню та утилізації твердих побутових відходів №19/ж-09 (а.с.8-10), за умовами якого замовник доручає та оплачує, а виконавець надає замовнику послуги по вивезенню твердих побутових відходів (ТПВ) і подальшій їх утилізації чи захороненню в порядку та строки, визначені цим договором (п.1.1 договору).

Пунктом 2.3. договору передбачено, що тверді побутові відходи вивозяться виконавцем планово-регуляторним способом, виключно на підставі нижченаведеного графіку вивезення. Зміна графіку може відбутися на підставі листа від замовника, направленого не менше ніж за 10 календарних днів до бажаної дати запровадження змін в графіку. Сторони домовились що такий лист (листи), щодо зміни графіку, вважаються додатковими угодами до цього договору і є невід'ємною його частиною, у випадку, якщо виконавець у відповідь не направив своїх заперечень.

Згідно графіку сторони погодили, що у розрізі днів тижня вивозу підлягають: понеділок - 67 контейнерів, вівторок - 40 контейнерів, середа - 9 контейнерів, четвер - 65 контейнерів, п'ятниця - 40 контейнерів, субота - 59 контейнерів (п. 2.3 договору).

Пунктами 2.4., 2.5. договору встановлено, що виконавець складає акт виконаних робіт на підставі та керуючись графіком вивезення, що вказаний в п. 2.3 цього договору. Акт виконаних робіт підписується протягом 3 (трьох) днів по закінченню стандартного періоду оплати за договором. Після підписання акту виконаних робіт уповноваженими представниками сторін, усі суперечки щодо об'єму вивезених та утилізованих ТПВ вважаються необґрунтованими. Жодна із сторін не вправі відмовитися від підписання актів виконаних робіт. У разі наявності розбіжностей, підтверджених письмово, сторони підписують акт із зазначенням фактичних розбіжностей. Розбіжності повинні бути підтверджені виключно актами про невиконання виконавцем своїх зобов'язань згідно договору, складених за участю уповноваженого представника виконавця.

Згідно із п.п. 3.2., 3.3., 3.4., 3.5. договору, сторони погодили, що протягом всього строку дії договору, замовник зобов'язується здійснювати оплату за стандартний період шляхом 100% передоплати, на підставі виставленого виконавцем рахунку, протягом 3 (трьох) календарних днів від дати його складання. Середня вартість надання послуг за стандартний період оплати, складає 32179,84грн., в т.ч. ПДВ. Сторони розуміють і погоджуються, що сума до оплати може дещо відрізнятися від середньої, враховуючи різну кількість днів в місяцях, різну кількість вивозів в місяць згідно графіку, додаткових замовлень, тощо. Оплата послуг замовником повинна здійснюватися на розрахунковий (поточний) рахунок виконавця, що вказується у рахунку на оплату. Вартість вивезення одного кубічного метру відходів за цим договором складає 26,12грн.

Оцінивши  в сукупності матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Житомир" обґрунтовані та підлягають задоволенню враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Підставою виникнення зобов'язань між сторонами по справі є договір про надання послуг по вивезенню та утилізації твердих побутових відходів № 19/ж-09 від 31.01.2009р.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з вимогами ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Матеріали справи свідчать про те, що у період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р., позивачем на виконання умов договору  було надано відповідачу послуги на загальну суму 126710,75грн., що підтверджується актами надання послуг №5271 від 31.07.2010р., №6082 від 31.08.2010р., №6920 від 30.09.2010р., №7831 від 31.10.2010р., №8771 від 30.11.2010р., №9691 від 31.12.2010р.  та виставленими рахунками на оплату (а.с.12-23).

Проте відповідач взяті на себе зобов'язання щодо проведення розрахунків за надані послуги належним чином та у повному обсязі  не виконав.

В матеріалах справи міститься акт звірки розрахунків, підписаний повноважними представниками та скріплений печатками, з якого вбачається, що станом на 22.02.2011р. заборгованість КВЖРЕП №3 перед ТОВ "Грінко-Житомир". становила 109967,90грн.

Відповідно до статтей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що  прострочив,  якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 108380,10грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання грошових зобов'язань на підставі пункту 5.2 договору пеню у розмірі 3470,86грн.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які  боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.5.2 договору в разі несвоєчасної оплати послуг замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 1% від суми боргу за кожен день прострочення оплати.

Як вбачається з розрахунків позивача (а.с.84-87), перевірених господарським судом, пеня у сумі 3470,86грн. нарахована позивачем правомірно, відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Позивач за порушення строків оплати нарахував відповідачу  відповідно до п.2 ст.625 ЦК України - 1686,99грн. інфляційних та 671,76грн. 3% річних.

Приписами частини  2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний  сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції та нараховані 3% проценти річних.

Господарський суд, здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних вважає, що річні та інфляційні нараховані позивачем обґрунтовано, тому задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1686,99грн. інфляційних та 671,76грн. 3% річних.

Щодо посилань відповідача у відзиві на позовну заяву на безпідставність нарахування пені, 3% річних та інфляційних, господарський суд зазначає наступне.

Умовами договору, зокрема, пунктом 3.2 договору сторони встановили,  що протягом всього строку дії договору, замовник зобов'язується здійснювати оплату за стандартний період шляхом 100%  п е р е д о п л а т и, на підставі виставленого виконавцем  р а х у н к у,  п р о т я г о м  3 (трьох) календарних днів від дати його складання.

Отже, договором №19/ж-09 встановлений порядок оплати за надані послуги, тому заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо нарахування пені, 3% річних та інфляційних є  необґрунтованими.

Разом з тим, здійснивши правову оцінку застосованих позивачем заходів відповідальності за порушення грошового зобов'язання, господарський  суд вважає за необхідне застосувати приписи статті 233 Господарського кодексу України про випадки зменшення розміру штрафних санкцій.

Так, згідно частини першої цієї статті, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня згідно ст.230 ГК України) надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Оскільки  відповідач вживає заходів щодо погашення заборгованості крім того, позивачем за прострочку  у виконанні зобов'язання нараховані відповідачу інфляційні та річні, господарський суд, керуючись п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, вважає за необхідне зменшити розмір застосованої  пені до 500,00грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів сплати заборгованості не надав, доводів позивача не спростував.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства,  підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, на суму 114209,71грн., з яких: 108380,10грн. - основний борг, 3470,86грн. - пеня, 671,76грн. - річні,  1686,99грн. - інфляційні.

Разом з тим, як зазначалось вище, суд зменшує розмір пені до 500,00грн.

Таким чином, до стягнення підлягає сума  111238,85грн., з яких: 108380,10грн. - основний борг, 500,00грн. - пеня, 671,76грн. - річні,  1686,99грн. - інфляційні.

Витрати, пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82 –85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

 1. Позов задовольнити.

2. Зменшити розмір пені до 500,00грн.

3. Стягнути з Комунального виробничого житлового  ремонтно-експлуатаційного підприємства №3 (10014, м.Житомир, вул.Мала Бердичівська, 4, код ЄДРПОУ 13552103)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Житомир" (10002, м.Житомир, вул.Льва Толстого, 1-А , код ЄДРПОУ 34520825):

- 108380,10грн. - основного боргу;

- 500,00грн. - пені;

- 671,76грн. - 3% річних;

- 1686,99грн. - інфляційних;

- 1442,10грн. витрат по сплаті державного мита;

- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Соловей Л.А.      

Віддрукувати 3прим.:   

1 - в справу

2,3 - сторонам