Рішення

від 28.03.2011 по справі 17/180-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/180-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                              тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2011 р.                                                                          Справа № 17/180-10

За позовом Державного підприємства „Львіввугілля” в особі відокремленого підрозділу „Шахта „Степова”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрнадрапостач”

про стягнення 13 258,08грн.          

                                                                                                      Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача      не з'явилися;

від відповідача не з'явилися.                   

Обставини справи:

          Державне підприємство „Львіввугілля” в особі відокремленого підрозділу „Шахта „Степова” (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрнадрапостач” (далі - відповідач) про стягнення 13 258,08грн. боргу.

          Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 30-27 від 27.01.2009р.

          Ухвалою господарського суду Київської області від 12.10.2010р. (суддя Горбасенко П.В.) порушено провадження у справі № 17/180-10, розгляд справи призначено на 22.10.2010р.

          Ухвалами господарського суду Київської області від 22.10.2010р. та 01.11.2010р. розгляд справи відкладено на 01.11.2010р. та 12.11.2010р. відповідно.

          Ухвалою господарського суду Київської області від 12.11.2010р. (суддя Горбасенко П.В.) у справі № 17/180-10 позов залишено без розгляду на підставі п. 5    ч. 1 ст. 81 ГПК України.

          Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2011р. вказану ухвалу скасовано, матеріали справи № 17/180-10 направлено на розгляд до господарського суду Київської області.

          14.02.2011р. господарським судом Київської області одержано матеріали справи      № 17/180-10 разом із супровідним листом Київського апеляційного господарського суду № 02-4.4/51 від 09.02.2011р.

          15.02.2011р. на підставі резолюції голови господарського суду Київської області справу № 17/180-10 передано до розгляду судді Горбасенку П.В.

          Ухвалою господарського суду Київської області від 23.02.2011р. (суддя Горбасенко П.В.) справу № 17/180-10 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 11.03.2011р.

          10.03.2011р. до загального відділу господарського суду Київської області від позивача надійшла телеграма (вх. №  51 від 10.03.2011р.), згідно якої останній просив справу № 17/180-10 розглянути без участі представника позивача, яка задоволена судом.

          Ухвалою господарського суду Київської області від 11.03.2011р. розгляд справи відкладено на 28.03.2011р.

          Представник відповідача в судові засідання 11.03.2011р. та 28.03.2011р. не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

          Враховуючи, що неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутності представників сторін.

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

27.01.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрнадрапостач” (Постачальник) та Державним підприємством „Львіввугілля” в особі відокремленого підрозділу „Шахта „Степова” (Покупець) було укладено договір поставки продукції № 30-27, згідно якого постачальник зобов'язався поставити покупцю продукцію (товар),  а покупець –прийняти та оплатити її на умовах договору.

За поставлений товар покупець здійснює оплату шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30-ти днів з моменту отримання замовленої партії товару (п. 3.3. договору).

Суд встановив, що позивач сплатив відповідачу 176 800грн. в якості передоплати за поставлений товар, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 168-175) та  довідкою ВАТ „Ощадбанк” № 176 від 09.03.2011р. (а.с. 162).

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення покупцем умов договору.

Суд встановив, що відповідач свої зобов'язання з поставки, оплаченого позивачем товару на суму 176 800грн., виконав частково, поставивши останньому товар на суму 163 541,92грн., що підтверджується накладними (а.с. 176-178), решту товару на суму 13 258,08грн. не поставив, різницю між оплаченим позивачем та поставленим відповідачем товаром у сумі 13 258,08грн. (176 800грн. –163 541,92грн.) відповідач позивачу не повернув, що підтверджується довідкою ВАТ „Ощадбанк” № 176 від 09.03.2011р. (а.с. 162) та довідкою Державного підприємства „Львіввугілля” в особі відокремленого підрозділу „Шахта „Степова” № 7-3/522 від 09.03.2011р. (а.с. 163), підписаною директором та головним бухгалтером шахти і скріпленою печаткою Державного підприємства „Львіввугілля” в особі відокремленого підрозділу „Шахта „Степова”.

З метою досудового врегулювання спору, позивач, в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України, надіслав на адресу відповідача претензію № 4/294 від 18.03.2010р. на суму 13 258,08грн. (а.с. 102), згідно якої позивач просив поставити товар або повернути кошти у сумі 13 258,08грн., яка 02.04.2010р. отримана представником відповідача –Васильєвою, що підтверджується відміткою на поштовому повідомленні (а.с. 103). Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Предметом позову є вимога про стягнення 13 258,08грн. боргу.

          Частиною першою ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що позивач сплатив відповідачу 176 800грн. в якості передоплати за поставлений товар, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 168-175) та  довідкою ВАТ „Ощадбанк” № 176 від 09.03.2011р. (а.с. 162); 19.03.2010р. позивач, в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України, надіслав на адресу відповідача претензію № 4/294 від 18.03.2010р. на суму 13 258,08грн. (а.с. 102), згідно якої позивач просив останнього поставити товар або повернути кошти у сумі 13 258,08грн., 02.04.2010р. вказана претензія отримана представником відповідача –Васильєвою, що підтверджується відміткою на поштовому повідомленні, залишена відповідачем без відповіді та задоволення; відповідач свої зобов'язання з поставки оплаченого позивачем товару на суму 176 800грн. виконав частково, поставивши останньому товар на суму 163 541,92грн., що підтверджується накладними (а.с. 176-178), решту товару на суму 13 258,08грн. не поставив, різницю між оплаченим позивачем та поставленим відповідачем товаром у сумі 13 258,08грн. (176 800грн. –163 541,92грн.) відповідач позивачу, на вимогу останнього, не повернув, що підтверджується довідкою ВАТ „Ощадбанк” № 176 від 09.03.2011р. (а.с. 162), у зв'язку з чим сума попередньої оплати, яка підлягає поверненню відповідачем позивачу на момент судового розгляду справи, склала 13 258,08грн.

Враховуючи те, що попередню оплату відповідачем позивачу на час прийняття судового рішення не повернуто, розмір вказаної попередньої оплати відповідає фактичним обставинам справи та підлягає поверненню, вимога позивача про стягнення з відповідача 13 258,08грн. попередньої оплати є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

   1.   Позов задовольнити повністю.

   2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрнадрапостач” (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Тарасівська, буд. 25/1; код ЄДРПОУ 35095688) на користь Державного підприємства „Львіввугілля” в особі відокремленого підрозділу „Шахта „Степова” (80054, Львівська обл., Сокальський р-н., с. Глухів; код ЄДРПОУ 26360457) 13 258 (тринадцять тисяч двісті п'ятдесят вісім гривень) 08 коп. попередньої оплати, 132  (сто тридцять дві гривні) 58 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

      Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

      Суддя                                                                                                    Горбасенко П.В.

       Повне рішення складено: 30.03.2011р.