Постанова

від 23.10.2013 по справі 17/180-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 року Справа № 17/180-10

господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г.- головуючого,

Кочерової Н.О.,

Мележик Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12 червня 2013 року у справі № 17/180-10 Господарського суду Дніпропетровської області за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ, до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Криворіжгаз", Дніпропетровська область, про стягнення 23 281 278,91 грн. за заявою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Криворіжгаз" про визнання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.10 таким, що не підлягає виконанню,

за участю представників сторін:

позивача - Подшебякіна О.М. (дов. № 271/10 від 14.12.12);

відповідача - Борисенко І.С. (дов. № 203-Д від 29.12.12);

- Шаповалова М.І. (дов. № 119-Д від 22.10.13),

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2013 року ПАТ по газопостачанню та газифікації "Криворіжгаз" звернувся до господарського суду з заявою про визнання наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 17/180-10 від 20.08.10 таким, що не підлягає виконанню.

Вказував, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.10 у справі № 17/180-10, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.11.10, про стягнення 23 281 278,91 грн. постановлено стягнути з нього на користь позивача 6 474 462,34 грн. основного боргу, 1 909 405,51 грн. пені, 1 352 022,97 грн. інфляційних втрат, 396 145,75 грн. - 3 % річних, 25 500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

20.08.10 Господарським судом Дніпропетровської області видано наказ № 17/180-10 про примусове виконання зазначеного рішення суду від 27.07.10.

30.09.10 Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову ВП № 21911793 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 17/180-10 від 20.08.10.

Зазначав, що 16.09.11 комісією ПАТ "Криворіжгаз" на виконання Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та постанови Кабінету Міністрів України № 894 "Про затвердження порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію", яким встановлено порядок списання заборгованості, складено протокол № 8 про списання заборгованості ПАТ "Криворіжгаз" перед ДК "Газ України" за договором № 06/09-33 від 30.01.09 в сумі 3 657 574,23 грн., що складається з 1 909 405,51 грн. пені, 1 352 022,97 грн. інфляційних втрат та 396 145,75 грн. - 3 % річних.

Посилаючись на відсутність заборгованості перед позивачем, заявник просив визнати наказ Господарського суду Дніпропетровської області № 17/180-10 від 20.08.10 таким, що не підлягає виконанню; зобов'язати ПАТ "Газ України" списати заборгованість за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.10 у справі № 17/180-10 в сумі 3 657 574,23 грн., що складається з 1 909 405,51 грн. пені, 1 352 022,97 грн. інфляційних втрат, 396 145,75 грн. - 3 % річних та зобов'язати ВДВС України закрити виконавче провадження ВП № 21911793 про примусове виконання вказаного наказу господарського суду в зв'язку з його виконанням.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14 травня 2013 року (суддя Суховаров А.В.) в задоволенні заяви відмовлено.

Ухвала мотивована посиланнями на відсутність правових підстав для визнання наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 17/180-10 від 20.08.10 таким, що не підлягає виконанню, оскільки у боржника за даним наказом існує заборгованість з основної суми боргу в розмірі 3 657 574,22 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12 червня 2013 року (колегія суддів у складі: Тищик І.В. - головуючого, Верхогляд Т.А., Джихур О.В.) ухвалу скасовано, заяву задоволено частково.

Постановлено визнати таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Дніпропетровської області № 17/180-10 від 20.08.10 в частині стягнення 6 474 462,34 грн. основного боргу, 1 909 405,51 грн. пені, 1 352 022,97 грн. інфляційних втрат та 396 145,75 грн. - 3 % річних.

В решті вимог відмовлено.

Постанова в частині задоволення заяви мотивована посиланнями на відсутність у відповідача заборгованості для стягнення якої необхідно застосовувати заходи примусового виконання.

Постанова в частині відмови в задоволенні скарги щодо вимог про зобов'язання ПАТ "Газ України" списати заборгованість за вказаним наказом суду в розмірі 3 657 574,22 грн. (з яких 1 909 405,51 грн. пені, 1 352 022,97 грн. індексу інфляції, 396 145,75 грн. 3 % річних) та щодо зобов'язання ВДВС України закрити виконавче провадження ВП № 21911793 про примусове виконання наказу № 17/180-10 від 20.08.10 в зв'язку з його фактичним виконанням мотивована тим, що вказані вимоги не є предметом даного спору та можуть бути розглянуті в установленому законом порядку.

У касаційній скарзі ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 534 ЦК України, ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та ст.ст. 116, 117 ГПК України, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.10 у справі № 17/180-10, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.11.10, про стягнення 23 281 278,91 грн. постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 6 474 462,34 грн. основного боргу, 1 909 405,51 грн. пені, 1 352 022,97 грн. інфляційних втрат, 396 145,75 грн. - 3 % річних, 25 500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

20.08.10 Господарським судом Дніпропетровської області видано наказ № 17/180-10 про примусове виконання зазначеного рішення суду від 27.07.10.

30.09.10 Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову ВП № 21911793 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 17/180-10 від 20.08.10.

Обґрунтовуючи заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, ПАТ по газопостачанню та газифікації "Криворіжгаз" посилається на відсутність у нього заборгованості перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" за вказаним наказом місцевого господарського суду у зв'язку зі сплатою основного боргу, державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та на підставі приписів Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 08.08.11 "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію".

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач платіжними дорученнями № 91 від 27.07.10, № 94 від 30.08.10 та № 100 від 28.09.10 сплатив позивачу суму основного боргу в розмірі 6 474 462,34 грн.

Таким чином, на момент набрання законної сили рішенням місцевого господарського суду у даній справі заборгованості відповідача перед позивачем не існувало.

04.06.11 набрав чинності Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", ст. 1 якого встановлено, що дія цього Закону поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок".

На умовах, визначених цим Законом, підлягають списанню, зокрема, заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Списання заборгованості відповідно до цього Закону здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ст. 2 Закону).

Постановою Кабінетом Міністрів України № 894 від 08.08.11 "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" встановлено порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію.

Згідно п. 6 вказаного Порядку для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів.

Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.

Апеляційним судом встановлено та наявним в матеріалах справи протоколом № 8 підтверджується, що 16.09.11 за результатами засідання комісії ПАТ "Криворіжгаз" з питань списання заборгованості за спожитий природний газ прийнято рішення про проведення списання заборгованості за спожитий природний газ перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" за договором № 06/09-33 від 30.01.09 в сумі 3 657 574,23 грн., що складається з 1 909 405,51 грн. пені, 1 352 022,97 грн. інфляційних втрат та 396 145,75 грн. - 3 % річних, яка не була сплачена станом на 04.06.11.

Згідно п. 2.2 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" підлягає списанню, зокрема, заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам , визначеним у ст. 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Водночас апеляційним судом встановлено, що заборгованість відповідача з пені, інфляційних втрат та 3 % річних, встановлена судовим рішенням від 27.07.10 у справі № 17/180-10, яке набрало законної сили 16.11.10, була нарахована за період січень-грудень 2009 року та січень 2010 року і не була сплачена боржником на дату набрання чинності цим Законом.

Приписами ч.ч. 2, 4 ст. 117 ГПК України встановлено, що господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Встановивши, що відповідачем до відкриття Державною виконавчою службою виконавчого провадження ВП № 21911793 від 30.09.10 з виконання наказу господарського суду у даній справі сплачено суму основного боргу у повному обсязі, а також те, що комісією відповідача складено протокол про списання суми заборгованості з пені, інфляційних втрат та 3 % річних на підставі Закону України № 3319, суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про відсутність у відповідача заборгованості для стягнення якої необхідно застосовувати заходи примусового виконання, що стало обґрунтованою підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нового рішення про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 17/180-10 від 20.08.10 в частині стягнення з відповідача 6 474 462,34 грн. основного боргу, 1 909 405,51 грн. пені, 1 352 022,97 грн. інфляційних втрат та 396 145,75 грн. - 3 % річних.

Відмовляючи в задоволенні вимог про зобов'язання ПАТ "Газ України" списати заборгованість за вказаним судовим рішенням в розмірі 3 657 574,22 грн. (з яких 1 909 405,51 грн. пені, 1 352 022,97 грн. індексу інфляції, 396 145,75 грн. 3 % річних) та про зобов'язання ВДВС України закрити виконавче провадження ВП № 21911793 про примусове виконання наказу № 17/180-10 від 20.08.10 в зв'язку з його фактичним виконанням, суд апеляційної інстанції правильно встановив та виходив з того, що вказані вимоги не є предметом даного спору та можуть бути розглянуті в установленому законом порядку.

Натомість суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні заяви про визнання наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 17/180-10 від 20.08.10 таким, що не підлягає виконанню вказаних вище обставин справи не врахував, помилково виходив з положень ст. 534 ЦК України та вважав, що за зазначеним виконавчим документом існує заборгованість з основної суми боргу в розмірі 3 657 574,22 грн.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.

Щодо посилань касаційної скарги на порушення судом апеляційної інстанції приписів ст. 534 ЦК України, якою врегульовано черговість погашення вимог за грошовими зобов'язаннями, слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Нацбанку України від № 22 від 21.01.04 та п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України № 88 від 24.05.95, отримувач коштів, якщо інше не передбачено договором, не вправі самостійно визначати порядок зарахування коштів, якщо платником чітко визначено призначення платежу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що перерахування коштів здійснено боржником безпосередньо на розрахунковий рахунок ДК "Газ України" з чітким призначенням платежу, що відповідає п.п. 1.7, 3.8 вказаної Інструкції, тому дії позивача по самостійному розподілу сум, що надходили від відповідача, суперечать положенням чинного законодавства, оскільки на момент отримання грошових коштів за платіжними дорученнями № 91 від 27.07.10, № 94 від 30.08.10 та № 100 від 28.09.10 рішення господарського суду першої інстанції не набрало законної сили, отже у позивача були відсутні правові підстави для застосування положень ст. 534 ЦК України на які він посилається у касаційній скарзі.

Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 111 7 ГПК України, не входить до повноважень суду касаційної інстанції.

Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 117 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12 червня 2013 року у справі № 17/180-10 залишити без змін.

Головуючий суддя: Дунаєвська Н.Г.

Судді: Кочерова Н.О.

Мележик Н.О.