5020-4/086/78/2011
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
06 квітня 2011 року справа № 5020-4/086/78/2011
За позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Правекс-Банк»
(Кловський узвіз, 9/2, м. Київ, 01021)
до відповідача –Приватного підприємства «Севастопольський завод «Нові вікна»
(вул. Індустріальна, буд. 11, м. Севастополь, 99040),
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Товариства з обмеженою відповідальністю «КартПей Системз»
(вул. Володимирська, 101, корп. 2, 2 поверх, м. Київ, 01033,
вул. Юрія Коцюбинського, б. 3, м. Київ, 04053)
про стягнення 78 779,60 грн.,
Суддя С. М. Альошина
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача – Соколова О.А. –старший юрисконсульт, довіреність № 07/Д-95 від 27.12.2010 (копія довіреності у справі),
Від відповідача –Волосатов В.А. –представник по довіреності від 02.11.2009 (копія довіреності у справі),
Від третьої особи –Шмадченко І.Г. –представник по довіреності № 145 від 13.03.2011 (довіреність у справі)
Суть спору:
Публічне акціонерне товариство комерційного банку «Правекс-Банк»звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Приватного підприємства «Севастопольський завод «Нові вікна»про стягнення збитків у розмірі 78 779,60 грн.
14.02.2011, позивач передав через канцелярію суду уточнення № 6146/95 від 08.02.2011 до позовної заяви, в якому змінив підставу позову.
Зміну підстави позову було прийнято ухвалою суду від 15.02.2011.
Представник позивача у судовому засіданні змінені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у засіданні суду зі зміненими позовними вимогами не погодився, зокрема, з мотивів, викладених у запереченні від 10.03.2011 на позовну заяву, і просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.
04.04.2011, до розгляду справи у судовому засіданні, на адресу суду надійшло пояснення третьої особи № 53/3 від 30.03.2011 по суті спору.
Представник третьої особи у засіданні суду підтримав доводи, наведені у вищевказаному поясненні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників процесу, суд
В С Т А Н О В И В :
Як вбачається з матеріалів справи, за попередньою усною домовленістю сторін, відповідачем був виставлений позивачу рахунок-фактура № СФ-0000049 на суму 9 909,60 грн. (арк. справи - 13) за надання послуг з установки банкомату на західному березі бухти Камишової.
Рахунок який був оплачений позивачем згідно платіжного доручення № 135103 від 13.11.2008 (арк. справи - 12).
26.11.2008 під час виконання відповідачем робіт з встановлення банкомату, він був пошкоджений внаслідок падіння з висоти двох метрів, про що сторонами був складений відповідний акт від 26.11.2008.
Згідно з актом огляду АТМ вих. № 18/2 від 09.02.2009 (арк. справи 17), складеним Товариством з обмеженою відповідальністю «КартПей Системз», банкомат відновленню не підлягав, внаслідок чого сума шкоди склала 68 870,00 грн. з урахуванням ПДВ.
Судом встановлено, що банкомат був придбаний позивачем, саме у Товариства з обмеженою відповідальністю «КартПей Системз»за видатковою накладною № РН-0000530 від 06.10.2008 (арк. справи - 14).
Учасники процесу у ході розгляду справи пояснили, що сума у розмірі 68 870,00 грн. є вартістю пошкодженого банкомата.
За викладених обставин позивач звернувся до відповідача з листом № 80801/95 від 23.06.2009 про відшкодування вказаних витрат у загальній сумі 78 779,60 грн., у тому числі 68 870,00 грн. вартості пошкодженого банкомата та 9 909,60 грн. грошових коштів, перерахованих позивачем відповідачу за встановлення вищевказаного банкомата.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною першою ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною сьомою ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Викладене свідчить про те, що відповідач, виставивши позивачу рахунок-фактуру № СФ-0000049, зобов'язався у разі його оплати позивачем виконати зазначені у ньому роботи. Як вже зазначалось, рахунок позивачем був оплачений, внаслідок чого між сторонами у даній справі виникли господарські зобов'язання.
Частиною другою ст. 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом відшкодування збитків.
Аналогічні положення містить ст. 16 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною третьою ст. 147 Господарського кодексу України збитки, завдані суб'єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.
Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Відповідно до частини першої ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько - правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Правопорушенням є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на будь-яку форму права і за яку чинним законодавством передбачено відповідальність.
Визначення особи як правопорушника нероздільно пов'язано з необхідністю доведення наявності причинно –наслідкового зв'язку між винною дією особи та настанням негативних наслідків.
Вина є умовою відповідальності за правопорушення, тобто винною дією є невиконання, неналежне виконання або, у даному випадку, відмова від виконання зобов'язання.
Суд вбачає у діях Приватного підприємства «Севастопольський завод «Нові вікна»винну протиправну поведінку, яка потягнула спричинення Публічному акціонерному товариству комерційний банк «Правекс-Банк»збитків.
Таким чином, в поведінці відповідача - Приватного підприємства «Севастопольський завод «Нові вікна»- наявні всі ознаки правопорушення, а саме:
- протиправна дія, виражена у допущеній необережності при встановлені банкомату;
- вина відповідача, виражена у невжитті заходів, спрямованих на уникнення шкідливого результату;
- причинно –наслідковий зв'язок між протиправною дією та шкідливим результатом (збитками), виражений у неможливості позивача використовувати у власній господарській діяльності грошові кошти у сумі 78 779,60 грн.;
- шкідливий результат протиправної дії, тобто спричинення позивачу збитків в сумі 78 779,60 грн.
За викладених обставин, відповідач, на виконання приписів частини першої ст. 218 Господарського кодексу України має бути притягнутий до господарсько –правової відповідальності за вчинене ним правопорушення, тобто він має відшкодувати завдані його протиправними діями збитки.
Відповідно до ст. 226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.
Сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.
З вимог даної норми випливає, що обов'язок по доведенню вжиття заходів, спрямованих на зменшення збитків, закон покладає на сторону господарського відношення, що порушила зобов'язання, тобто на відповідача у даній справі –Приватне підприємство «Севастопольський завод «Нові вікна».
Жодних доказів вжиття заходів, спрямованих на зменшення збитків, відповідач суду не представив.
На підставі викладеного, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Правекс-Банк»законодавчо та документально обґрунтовані, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням представників учасників процесу про складення повного рішення 11.04.2011.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
1). Позов задовольнити.
2). Стягнути з Приватного підприємства «Севастопольський завод «Нові вікна» (вул. Індустріальна, буд. 11, м. Севастополь, 99040, ідентифікаційний код 34957559, р/р 26006111254500 в АКІБ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005, або з інших рахунків) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Правекс-Банк»(Кловський узвіз, 9/2, м. Київ, 01021, ідентифікаційний код 14360920, к/р 32005176801 у Головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 321024, або на інші рахунки) 78 779,60 грн. збитків, а також 787,79 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням господарського суду міста Севастополя законної сили.
Суддя С. М. Альошина
Рішення складено відповідно до вимог
статті 84 Господарського процесуального
кодексу України та підписано 11.04.2011
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 06.04.2011 |
Оприлюднено | 20.04.2011 |
Номер документу | 14928083 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Альошина Світлана Михайлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні