Рішення

від 20.09.2007 по справі 21/241

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/241

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

20.09.2007р.                                                                                          Справа №21/241

за позовом Акціонерне товариство “Промбудсервіс”, вул. Пушкіна, 43-а, м. Полтава, Полтавська область, 36000

          до Приватного науково-виробничого підприємства “Авіста”,  вул. Б. Хмельницького, 9, м. Полтава, Полтавська область, 36037

          про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності

          Суддя Тимченко Б.П.

          Секретар судового засідання Науменко Я.О.

          Представники:

          від позивача:           Костін М.В., дов. б/н  від 19.09.2007 р.

                                        Підвербна І.В., дов. б/н від 19.09.2007 р.

          від відповідача:          не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Розглядається позовна заява АТ “Промбудсервіс” до ПНВП “Авіста”  про визнання договору купівлі-продажу від 19.10.1998 р. дійсним та визнання права власності на частину автобази, а саме: ангари № 1-3 –3 шт., їдальню, склади ПММ, інженерні мережі, що знаходиться за адресою: м. Полтава, Затуринський промвузол.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач в заяві від 18.09.2007 р.(вих. № 18/09/07) просив відкласти розгляд справи в зв'язку з відпусткою представника.

Суд  не приймає до уваги заяву про відкладення розгляду справи з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69  цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Із заяви ПНВП “Авіста” не вбачається явку, якого саме представника не може забезпечити відповідач через його перебування у відпустці, не надано доказів повноважень представника, доказів його перебування у відпустці, а також не наведено обставин не можливості направлення в судове засідання іншого представника.

За таких обставин, суд вважає, що не явка представника відповідача повідомленого належним чином  та не надання відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Представник позивача  АТ “Промбудсервіс” в судовому засіданні позовні вимоги підтримав,  з  підстав наведених у позовній заяві, додатково пояснив, що відповідач уклоняється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу частини об'єкта нерухомого майна, укладеного між сторонами та не визнає за позивачем права власності на цей об'єкт.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази та заслухавши представників позивача, суд встановив:

19.10.1998 р. між           ПНВП “Авіста” (Продавець)  та АТ “Промбудсервіс” (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу частини автобази, що знаходиться за адресою: м. Полтава, Затуринський промвузол та складається з ангарів в кількості 3 шт., їдальні, складів ПММ та інженерних мереж.

Покупець зобов'язаний внести за придбаний об'єкт 15 251 (п'ятнадцять тисяч двісті п'ятдесят одна гривня) 64 коп. (п. 2.1. договору).

21.10.1998 р. на підставі виставленого рахунку № 1/10/98 від 19.10.1998 р. та на виконання умов договору АТ “Промбудсервіс” перерахувало на розрахунковий рахунок ПНВП “Авіста” 10 500,00 грн., в т.ч. ПДВ 1 750,00 грн., що підтверджується  реєстром кредитових платіжних документів від 21.10.1998 р.

Решта суму в розмірі 4 025,38 грн., в т.ч. ПДВ 670,90 грн. були перераховані АТ “Промбудсервіс” на розрахунковий рахунок ПНВП “Авіста” 09.11.1998 р., що підтверджується реєстром кредитових платіжних документів від 09.11.1998 р.

22.10.1998 р. на виконання п. п. 3.1., 3.2. договору ПНПВ “Авіста” по актам прийому-передачі основних засобів №№ 1-4 передало АТ “Промбудсервіс” ангари в кількості 3 шт., їдальню, склад паливно-мастильних матеріалів, інженерні мережі.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Як вбачається з матеріалів справи договір купівлі-продажу від 19.10.1998 р. був укладений та виконаний сторонами в період дії Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року.

З урахуванням наведеного суд вважає за необхідне застосувати до позовній вимоги про визнання договору купівлі-продажу дійсним Цивільний кодекс УРСР від 18.07.1963 р. (надалі ЦК УРСР)

Відповідно до ст. 153 ЦК УРСР договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Частиною 1 ст. 42 ЦК УРСР встановлено,  що  угоди можуть укладатись усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній).

Відповідно до п. 1 ч. 1  та ч. 2 ст. 44 ЦК УРСР повинні укладатись у письмовій формі: угоди державних, кооперативних та інших громадських організацій між собою і з громадянами, за винятком угод, зазначених у статті 43 цього Кодексу, та окремих видів угод, для яких інше передбачено законодавством Союзу РСР і Української РСР. Письмові угоди повинні бути підписані особами, які їх укладають.

Чинним на той час законодавством інша форма договору купівлі-продажу нежитлових будівель між підприємствами, ніж проста  письменна форма, не передбачалася.  

Як вбачається з умов договору стороні досягли згоди по всіх істотних умовах, які визнані істотними за законом та за домовленістю сторін.

З таких обставин, суд дійшов висновку, що в договорі купівлі-продажу від 19.10.1998 р., укладеному між ПНВП “Авіста” та АТ “Промбудсервіс”, сторони в потрібній  формі досягли згоди по всіх істотних умовах, в зв'язку з чим договір вважається укладеним.

Відповідно до ч. 1 ст.45 ЦК УРСР недодержання форми угоди, якої вимагає закон, тягне за собою недійсність угоди лише в разі, якщо такий наслідок прямо зазначено в законі.

Відповідно до ст. 46 ЦК УРСР недодержання простої письмової форми, що вимагається законом (стаття 44 цього Кодексу), позбавляє сторони права в разі спору посилатися для підтвердження угоди на показання свідків, а у випадках, прямо зазначених у законі, тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.

Як зазначалося раніше чинне законодавство не передбачало для договорів купівлі-продажу нежитлових будівель, що укладаються між підприємствами, іншої форми, ніж проста письмова форма.

Недодержання форми угоди, щодо якої сторони домовились в договорі не тягне недійсність угоди.

В договорі купівлі-продажу від 19.10.1998 р. сторони домовились про нотаріальне посвідчення договору, проте,   не посвідчення договору нотаріально не тягне його недійсності, вважається лише порушенням умов договору у вигляді односторонньої відмови від виконання.

За таких обставин, суд вважає, що договір купівлі-продажу від 19.10.1998 р. є дійсним, а тому не потребує повторного визнання його дійсності.  

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що вимога АТ “Промбудсервіс” про визнання договору купівлі-продажу від 19.10.1998 р. є безпідставна та не підлягає задоволенню.

В зв'язку з тим, що відповідач не визнає право власності позивача на майно в період дії нового Цивільного кодексу, суд вважає за необхідне застосувати до позовній вимоги АТ “Промбудсервіс” про визнання права власності  Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. (надалі ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах,  що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 1.3. договору право власності переходить до Покупця (АТ “Промбудсервіс” з моменту нотаріального посвідчення договору та повної сплати вартості майна згідно договору та всіх пов'язаних з цим витрат.

Умови переходу права власності, виконання яких залежало виключно від позивача, були виконані останнім 22.10.1998 р. та 09.11.1998 р., що підтверджується реєстром кредитових платіжних документів.

Як вбачається з договору та випливає з звичаїв ділового обороту нотаріальне посвідчення правочину може відбутися лише за умови одночасного  виконання сторонами обов'язків щодо нотаріального посвідчення правочину.   

Умови переходу права власності щодо нотаріального посвідчення договору, не були виконані сторонами в зв'язку з невиконанням обов'язку щодо нотаріального посвідчення з боку відповідача.  

Відповідно до ч. ч. 1–3  ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Невиконання відповідачем обов'язку щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, надає позивачу право відмовитися від нотаріального посвідчення договору та набути права власності на майно за умови передання цього майна відповідачем та сплати його вартості самім позивачем, як це передбачено ч. 1 ст. 334 ЦК України та п. 1.3. договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Невизнання відповідачем права власності, набутого на підставі договору купівлі-продажу від 19.10.1998 р. за позивачем є підставою для визнання цього права в судовому порядку.

З урахуванням фактичних обставин, наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ “Промбудсервіс” підлягають частковому задоволенню.

На підставі зазначеного і керуючись ст.ст. 2, 4, 45, 47, 12, 13, 34, 49, 69, 74, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.  

2.          Визнати за Акціонерним товариством “Промбудсервіс” (36000 м. Полтава, Полтавська область, вул. Пушкіна, 43а, код ЄДРПОУ 22525980) право власності на частину автобази за адресою: м. Полтава, Затуринський промвузол, до складу якої входять ангари № 1-3 в кількості 3 шт., їдальня, склади паливно-мастильних матеріалів, інженерні мережі.

3.          Стягнути з Приватного науково-виробничого підприємства “Авіста” (36037 м. Полтава, Полтавська  область, вул. Б. Хмельницького, 9; р/р № 26006200000 в ПФ АКБ “Правексбанк”, м. Полтава,  МФО 331735, код ЄДРПОУ 22523052) на користь Акціонерного товариства “Промбудсервіс” (36000 м. Полтава, Полтавська область, вул. Пушкіна, 43а; р/р № 260019801210 в ЦГО УСБ м. Полтава, МФО 331702,  код ЄДРПОУ 22525980) 152,52 грн. державного мита; 59,00 грн. –витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, всього на суму 211,52 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення надіслати сторонам за адресами, вказаними у вступній частині рішення

Суддя                                                                                                             Тимченко Б.П.