Постанова
від 29.01.2008 по справі 23/495
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

23/495

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 29.01.2008                                                                                           № 23/495

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Моторного О.А.

 суддів:             

 при секретарі            

 За участю представників:

 від позивача -          НаумецьЯ.С.

від відповідача -          не з'явились

від третьої особи          1. не з'явились, 2. Пилипенко Г.М., 3. Мазепа Н.М.

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Завод Ремдизель”  

 на рішення Господарського суду м.Києва від 04.12.2007

 у справі № 23/495  

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Завод Ремдизель"

 до                                                   Київської міської ради

 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача           1.Державне підприємство Міністерства оборони України “Київський завод “Ремдизель”

                                                      2. Міністерство оборони України

 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача                               3.Товариство з обмеженою відповідальністю “ГРУПА Н.М.К.”

 про                                                  визнання недійсним рішення

 

ВСТАНОВИВ:

 Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Завод Ремдизель”, звернулося із позовом до господарського суду про визнання недійсним рішення Київської міської ради від 26.07.2007 № 62/1896 “Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю “ГРУПА Н.М.К.” земельних ділянок для будівництва та обслуговування торговельно-офісного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення з наземними та підземними паркінгами на вулиці Електриків, 28 у Подільському районі м. Києва”.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.12.2007 в позові відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимог повністю. Позивач вважає, що рішення прийняте судом першої інстанції без повного з'ясування обставин, що мають суттєве значення для справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2007 залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Апеляційний господарський суд у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд прийшов до наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Завод Ремдизель” є власником майнового комплексу, площею 8 442,70кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 28 (надалі – майновий комплекс). Право власності позивача на майновий комплекс підтверджується Договором купівлі–продажу майнового комплексу від 24.02.2004 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сікорським А.А. від 24.02.2004 (зареєстровано в реєстрі за № 1233) та зареєстрованим Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна № 946з, про що зроблено запис в реєстровій книзі від 05.03.2004 № 17з-260.

Позивач, керуючись ст. 120 Земельного кодексу України та ч. 2 ст. 377 Цивільного кодексу України, звернувся до Київської міської державної адміністрації із заявою (клопотанням) про надання в оренду земельної ділянки, для обслуговування вищевказаного майнового комплексу.

Відповідно до ст.ст. 93, 120, 123, 124 Земельного кодексу України - Рішенням Київської міської ради від 26.06.2007 року № 968/1629, було затверджено проект відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Завод Ремдизель” для обслуговування та експлуатації виробничих і складських будівель і споруд на вулиці Електриків, 28 у Подільському районі міста Києва та передано позивачу у довгострокову оренду на 5 років земельні ділянки загальною площею 1,80га.

Однак, Рішенням Київської міської ради від 26.07.2007 № 62/1896 “Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю “ГРУПА Н.М.К.” земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення з наземними та підземними паркінгами на вул. Електриків, 28 у Подільському районі”, було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю “ГРУПА Н.М.К.” земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення з наземними та підземними паркінгами на вул. Електриків, 28 у Подільському районі” (справа Д-3082) та передано ТОВ “ГРУПА Н.М.К.”, в довгострокову оренду на 15 років земельні ділянки загальною площею 5,08га для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення з наземними та підземними паркінгами на вул.. Електриків, 28 у Подільському районі.

Пунктом 4 Рішенням Київської міської ради від 26.07.2007 № 62/1896, було скасовано Рішення Київської міської ради від 26.06.2007 № 968/1629, про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Завод Ремдизель” земельної ділянки для обслуговування та експлуатації будівель і споруд на вулиці Електриків, 28 у Подільському районі міста Києва.

Суд не погоджується з твердженням позивача про наявність у нього переважного права на оренду спірної земельної ділянки та наявності підстав для визнання недійсним оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються  Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, якщо будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Відповідно ст. 125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Згідно ст. 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Аналіз наведених вище норм Земельного кодексу України, дає підстави зробити висновок, що право користування (в т.ч. на правах оренди) земельною ділянкою, на якій знаходиться будівля або споруда, переходить до набувача цих об'єктів нерухомості, виключно за умови, що на момент їх відчуження у попереднього власника, згідно вимог земельного законодавства України виникло таке право і воно належним чином посвідчене.

Як вбачається рішення Виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 03.05.1976 № 13/с “Про відведення земельних ділянок в користування військового містечка № 204 квартирно – експлуатаційної частини Київського військового округу” - земельна ділянка площею 10 га., за адресою: вул. Електриків, 28 в Подільському районні міста Києва, станом на 28.11.1977 року відведена в користування Київській квартирно-експлуатаційній частині Київського військового округу в Подільському районі міста Києва.

Згідно ст. 16 Земельного кодексу УРСР від 1970 року (застосування положень даного кодексу визначається датою прийняття рішення щодо відведення земельної ділянки Київській квартирно-експлуатаційній частині Київського військового округу, яка зазначена в Плані) - надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення. Відведення земельних ділянок провадиться на підставі рішення виконавчих комітетів міської, селищної і сільської Рад депутатів трудящих в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Відповідно ст. 20 Земельного кодексу УРСР від 1970 року - право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею. Форми актів встановлюються Радою Міністрів СРСР.

Частиною 2 статті 21 Земельного кодексу УРСР від 1970 року – визначено, що землекористувачам, яким земельні ділянки надано із земель міст і селищ міського типу, документи на право користування земельними ділянками видаються відповідно виконавчими комітетами міських і селищних Рад депутатів трудящих.

Стаття 22 Земельного кодексу УРСР від 1970 року зазначає, що приступати до користування наданою земельною ділянкою до встановлення відповідними землевпорядними органами меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і видачі документа, який засвідчує право користування землею, забороняється.

Виходячи з вище викладеного можна зробить висновок, що у відповідності із положенням Земельного кодексу УРСР від 1970 року - особа, якій земельна ділянка була відведена в період дії даного Кодексу, може вважатися її законним землекористувачем лише з моменту настаннях обставин визначених в ст.ст. 20, 22 даного Кодексу. За інших умов, дії особи які спрямовані на набуття будь-яких прав щодо відведеної земельної ділянки (в т.ч. початок користування нею) з недодержанням в момент вчинення таких дій положень ст.ст. 21, 22 Земельного кодексу УРСР від 1970 року - є незаконними, а отже не створюють юридичних наслідків для такої особи по відношенню до відведеної їй земельної ділянки.

Доказів таких як державного акта на право користування землею або договору оренди, які б у відповідності з положеннями Земельного кодексу України, засвідчували право Міністерства оборони України на користування земельною ділянкою за адресою: вул. Електриків, 28 у Подільському районі міста Києва, на якій розташовані в тому числі будівлі і споруди, що становлять майновий комплекс площею 8 442,70кв.м., набутий у власність Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Завод Ремдизель” за договором купівлі-продажу майнового комплексу від 24.02.2004 року - позивачем та третіми особами на стороні позивача не надані.

Враховуючи вищевикладене Міністерства оборони України не може вважатися належним землекористувачем земельної ділянки за адресою: вул. Електриків, 28 у Подільському районі міста Києва.

Державне підприємство Міністерства оборони України “Київський завод “Ремдизель” у відповідності з чинним законодавством України є юридичною особою, створеною і зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію серія АОО № 040805 державна реєстрація підприємства була проведена 29.10.1999, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 071 120 0000 000826, присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 08247289.

Відповідно до преамбули Статуту Державного підприємства “Київський завод “Ремдизель” (зареєстровано Подільською районною державною адміністрацією 29.10.1999 № 02109) - Державне підприємство Міністерства оборони України “Київський завод “Ремдизель” засноване на державній власності й підпорядковане Міністерству оборони України та є правонаступником підприємства “37 Судномеханічний завод Міністерства оборони України (військова частина А2378)”.

Згідно ст. 7 Земельного кодексу України від 1990 року (застосування положень даного кодексу визначається датою здійснення державної реєстрації Державного підприємства Міністерства оборони України “Київський завод “Ремдизель”) – користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установлено строку.

Відповідно абз. 6 ч. 5 ст. 7 Земельного кодексу України від 1990 року - у постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності організаціям, зазначеним у статті 70 цього Кодексу, для потреб оборони.

Статтею 70 Земельного кодексу України від 1990 року передбачено, що землями для потреб оборони визнаються землі, надані для розміщення та постійної діяльності підприємств і організацій Збройних Сил України, інших військових формувань та внутрішніх військ.

Відповідно ст. 22 Земельного кодексу України від 1990 року - право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Частиною 1 статті 23 Земельного кодексу України від 1990 року встановлено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Виходячи з вище наведеного, можна зробити висновок, що після набуття чинності Земельним кодексом України від 1990 року, земельна ділянка надається в постійне користування на підставі рішення уповноваженого на це органу влади, а право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Отже, за інших умов, дії особи які спрямовані на набуття будь-яких прав щодо земельної ділянки (в т.ч. початок користування нею), з недодержанням в момент вчинення таких дій положень ст. 7 та ст. 22 Земельного кодексу України від 1990 року, є незаконними, а отже не створюють юридичних наслідків для даної особи по відношенню до відповідної земельної ділянки, тобто така особа не може вважатися законним (належним) землекористувачем земельної ділянки по відношенню до якої вона вчиняє дії щодо користування нею.

Аналіз наведених положень, Земельного кодексу України від 1990 року, дає підстави зробити висновок, що майнові права (в т.ч. право користування) відносно конкретно визначеної земельної ділянки, виникають у будь-якої особи лише з моменту вчинення повноважним органом дій щодо визначення такої земельної ділянки в натурі і посвідчуються певним право установчим документом, що має законодавчо встановлену назву, форму та зміст. Будь-які інші документи, що не визначені законом як такі, що посвідчують (засвідчують) виникнення прав щодо певної земельної ділянки не створюють юридичних наслідків для особи по відношенню до відповідної земельної ділянки.

Державного акта про право постійного користування або договору оренди, які б у відповідності з положеннями Земельного кодексу України, посвідчували право Державного підприємства Міністерства оборони України “Київський завод “Ремдизель” на користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі і споруди, що становлять майновий комплекс площею 16 715,50кв.м., набутий у власність ЗАТ “Ремдизель” внаслідок внеску їх державою до статутного капіталу ЗАТ “Ремдизель” - позивачем та третіми особами на стороні позивача не надані.

Таким чином, виходячи з вище наведеного можна зробити висновок, про відсутність факту надання Державному підприємству Міністерства оборони України “Київський завод “Ремдизель” права постійного користування земельною ділянкою за адресою: вул. Електриків, 28 у Подільському районі міста Києва та виникненню у Державного підприємства “Київський завод “Ремдизель” права постійного користування або оренди земельної ділянки за адресою: вул. Електриків, 28 у Подільському районі міста Києва, а тому таке право з підстав визначених ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, не могло перейти до позивача.

Позивач посилається на порушення положень ч. 2 ст. 377 ЦК України, то враховуючи імперативність норми, яка міститься в ч.1 ст. 3 Земельного кодексу України, а також відсутність в Земельному кодексі України положень, які б передбачали можливість застосування аналогії закону, суд, з урахуванням положення ч. 1 ст. 8 ЦК України, робить висновок про неможливість застосування при розгляді цього спору положень ч. 2 ст. 377 ЦК України.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування”, до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення, відповідно до закону, питань регулювання земельних відносин.

Пунктом “а” ст.  9 Земельного кодексу України до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальної громади.

Відповідно п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні міські ради.

Згідно ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Частиною 2 ст. 126 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

З аналізу положень ч. 1 ст. 124, ч. 2 ст. 125 та ч. 2 ст. 126 Земельного кодексу України, можна зробити висновок, що право на оренду земельної ділянки виникає у особи, лише після укладення з нею договору оренду і його державної реєстрації, а до настання цих подій така особа, не може вважатися законним (належним) землекористувачем даної земельної ділянки.

Відносно до Рішення органу влади, до компетенції якого віднесено розпорядження відповідною земельною ділянкою, про передачу земельної ділянки в оренду певній юридичній чи фізичній особі, то само по собі воно не посвідчує виникнення будь-яких прав по відношенню до такої земельної ділянки, а є за своєю природою є правовим актом індивідуальної дії, на підставі якого може бути здійснена передача у власність, постійне користування чи оренду земельної ділянки, стосовно якої було прийняте відповідне Рішення.

Викладене вище свідчить, що до моменту укладення та державної реєстрації відповідного правоустановчого документа, який посвідчує право власності, користування або оренди певної земельної ділянки, відповідне Рішення органу влади, до компетенції якого віднесено розпорядження певною земельною ділянкою, може бути скасоване або/та змінене органом, що його видав, який цим самим реалізує суб'єктивне право держави на основне національне багатство країни.

Позивачем та/або третю особою на стороні позивача не надано договір між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Завод Ремдизель” (орендар) про оренду земельної ділянки площею 2,66 га., за адресою: вул. Електриків, 28 у Подільському районні міста Києва. Виходячи з обґрунтування вимог позивача можна зробити висновок, що на момент прийняття Рішення Київської міської ради від 26.07.2007 № 62/1896 такий договір не укладався взагалі.

Як вбачається з договору оренди земельної ділянки від 22.11.2007 року, укладений між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ГРУПА Н.М.К.” (орендар). Відповідно до умов договору вбачається, що він зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 26.11.2007 № 85-6-0036 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Частиною 3 статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Частина 6 статті 123 Земельного кодексу України передбачає, що проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Як вбачається з “Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ “ГРУПА Н.М.К.” для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-житлово-офісного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення з наземними та підземними паркінгами по вулиці Електриків, 28 у Подільському районі м. Києва” (справа Д-3082), цей проект землеустрою було виготовлено за згодою Київського міського голови від 19.07.2007 та погоджено: Постійною комісією з питань земельних відносин київською міської ради (висновок № К-11315); Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, щодо  цільового використання земельної ділянки (висновок від 23.07.2007), Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища (висновок від 25.07.2007 № 09-7521), Київською міською санепідемстанцією Міністерства охорони здоров'я (висновок № 5845 від 25.07.2007 та висновок № 1218 від 23.07.2007, щодо вибору (відведення) земельної ділянки під забудову; Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в місті Києві № 05-08/5368 від 25.07.2007; Головним управлінням охорони культурної спадщини № 5506 від 25.07.2007; Київським міським головним управлінням земельних ресурсів (Київміськголовзем) № 06-03-4/1515/1 від 25.07.2007.

Як свідчать документи додані до Проекту землеустрою (справа Д-3082) - земельні ділянки, що надаються в оренду ТОВ “ГРУПА Н.М.К.”, на момент виготовлення проекту знаходились в межах конкурсу Головного управління економіки Київської міської державної адміністрації, згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20.03.2006 № 492 “Про проведення конкурсу із залучення інвесторів для реконструкції та забудови території на Рибальському півострові у Подільському районі”.

Межі та площі земельних ділянок на даний час визначено згідно графічної частини згоди Київського міського голови від 19.07.2007 (справа № Д-3082) та технічних умов на розробку проекту відведення земельної ділянки з урахуванням існуючих червоних ліній та меж сусідніх ділянок.

Відповідно до Генерального плану міста, затвердженого рішенням Київради від 28.03.2002 № 370/1804, територія, що відводиться в оренду ТОВ “ГРУПА Н.М.К.”, за функціональним призначенням належить до території громадських будівель та споруд та території вулиць та доріг.

Як вбачається з копії стенограми сесії Київської міської ради від 26.07.2007 (сторінки з 88 по 94), Рішення Київської міської ради від 26.07.2007 № 62/1896, було прийняте на ІV сесії V скликання Київської міської ради 26.07.2007 року більшістю голосів депутатів Київської міської ради - проголосувало “за” 83 депутати.

Відповідно частини 11 статті 46 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” - сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Згідно ч. 2 ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст.ст. 140, 141 Конституції України, п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, ст. 17 Статуту територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київради від 28.03.2002 № 371/1805 (із змінами і доповненнями, внесеними рішенням Київради від 19.12.2002 № 154/314 та рішенням Київради від 27.02.2003 № 263/423), Київська міська рада рішенням від 14.06.2006 № 14/14, затвердила Регламент Київської міської ради.

Пунктом 11.1 статті 1 Регламент Київської міської ради встановлено, що Київрада складається з 120 депутатів.

Пунктом 4.3 статті 4 Регламент Київської міської ради передбачено, що повноваження депутата Київради, обраного замість того депутата, який вибув, починаються з дня заслуховування на черговому пленарному засіданні Київради повідомлення Київської міської територіальної виборчої комісії про набуття повноважень депутатом Київради.

Рішення Київської міської ради від 26.07.2007 № 62/1896, було прийняте депутатами Київради 83 голосами “за”, тобто більше ніж 2/3 від загальної кількості депутатів Київради, що згідно положенню ч. 11 ст. 46 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та ч. 2 ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” є достатнім для визнання такого рішення правомочним.

Викладене свідчить, що 26.07.2007 року відбулося повноважне пленарне засідання Київської міської ради ІV сесії V скликання, рішення якої в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ “ГРУПА Н.М.К.” земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення з наземними та підземними паркінгами на вул. Електриків, 28 у Подільському районі” (справа Д-3082) та передано ТОВ “ГРУПА Н.М.К.”, в довгострокову оренду на 15 років земельні ділянки загальною площею 5,08га для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення з наземними та підземними паркінгами на вул. Електриків, 28 у Подільському районі – прийняте у відповідності з вимогами чинного законодавства України і є правомочним.

Таким чином, виходячи з вище наведеного, матеріали справи свідчить про відсутність порушень законів та інших нормативно-правових актів України при затвердженні Проекту землеустрою і передачі в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю “ГРУПА Н.М.К.” земельної ділянки площею 5,08га на вул. Електриків, 28 у Подільському районі міста Києва із зміною цільового призначення для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-житлово-офісного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення з наземним та підземними паркінгами, яке було здійснено рішенням Київської міської ради від 26.07.2007 № 62/1896.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному разі це стосується позивача, які мали довести наявність тих обставин, на підставі яких вони просили скасувати рішення суду першої інстанції. На підставі викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Завод Ремдизель” та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2007 - відсутні.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Завод Ремдизель” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2007 - без змін.

Матеріали справи № 23/495 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

  

СудКиївський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення29.01.2008
Оприлюднено04.04.2008
Номер документу1494566
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —23/495

Постанова від 10.04.2012

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Суховий В.Г.

Рішення від 13.12.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Кирилюк Т.Ю.

Ухвала від 06.12.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Кирилюк Т.Ю.

Ухвала від 22.11.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Кирилюк Т.Ю.

Ухвала від 25.10.2010

Господарське

Господарський суд міста Києва

Кирилюк Т.Ю.

Рішення від 12.10.2010

Господарське

Господарський суд міста Києва

Кирилюк Т.Ю.

Ухвала від 13.09.2010

Господарське

Господарський суд міста Києва

Кирилюк Т.Ю.

Постанова від 10.04.2008

Господарське

Вищий господарський суд України

Ходаківська І.П.

Постанова від 29.01.2008

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Моторний О.А.

Ухвала від 13.03.2008

Господарське

Вищий господарський суд України

Ходаківська І.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні