Постанова

від 10.04.2012 по справі 23/495

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2012 № 23/495

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Чорногуза М.Г

Агрикової О.В.

при секретарі судового засідання: Марвано А.Т.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомплексінвест»

на рішення господарського суду міста Києва від 13.12.2011р.

у справі № 23/495 (суддя Кирилюк Т.Ю.),

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомплексінвест»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧИСТА ВОДА АЛЕКС»

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будкомплексінвест" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧИСТА ВОДА АЛЕКС" (далі - відповідач) про стягнення грошових коштів у розмірі 147 633, 78 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.12.2011 р. у справі № 23/495 у задоволенні позову відмовлено повністю. Мотивуючи своє рішення суд першої інстанції зазначив, що строк надсилання дефектних актів позивачем пропущений, а дефектні акти, які надані позивачем належним чином не оформлені, і тому не можуть братись судом до уваги. Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для повернення грошових коштів у розмірі 147 633, 78 грн., оскільки ним було встановлено, що роботи відповідачем за договором підряду № 06/ПР-ВШ від 14.06.2010 р. виконані належним чином та прийняті позивачем, проте доказів дострокового розірвання договору у порядку, передбаченому пунктом 13.2 договору суду не надано.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 13.12.2011 р. у справі № 23/495 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що рішення оскаржується з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, та неправильного застосування норм матеріального права. Зокрема, скаржник посилається на те, що суд першої інстанції не застосував до спірних правовідносин норми договору підряду, а саме п. 3.7, не врахував відповідних доказів щодо невідповідності фактичних об'ємів робіт об'ємам робіт, які зазначені в актах приймання-передачі.

Відзиву на апеляційну скаргу відповідачем не подано.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2012р. у справі

№ 23/495 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомплексінвест» прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Федорчука Р.В. (доповідач), суддів Лобаня О.І., Ткаченка Б.О. та призначено її розгляд на 30.01.2012р.

В подальшому згідно з Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2012р. № 02-15/162 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 23/495, який проведено 15.03.2012р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2012р. справу

№ 23/495 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді

Сухового В.Г. (доповідач), суддів Агрикової О.В., Чорногуза М.Г. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10.04.2012р.

У судове засідання 10.04.2012р. представник відповідача не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, вважає, що з урахуванням приписів ГПК України, неявка представника відповідача у судове засідання, не перешкоджає апеляційному перегляду даної справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні докази у справі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія судді вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.06.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будкомплексінвест» (Генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧИСТА ВОДА АЛЕКС» (Субпідрядник) укладено договір підряду

№ 06/ПР-ВШ (далі - Договір, т.1, а.с. 16-31).

Згідно з умовами, визначеними сторонами у п.п. 1.5, 1.10, 2.1 Договору Субпідрядник зобов'язався власними силами, за завданням Генпідрядника виконати комплекс робіт за адресою: Київська область, м. Вишгород, проспект Шевченка (будинок 1, сек. 1.2), визначених останнім, а Генпідрядник зобов'язався прийняти та оплатити їх вартість.

На виконання пункту 2.2 Договору згідно додатку № 1 сторони погодили склад та об'єми будівельно-монтажних робіт, зокрема, прокладка внутрішніх трубопроводів опалення пластикових труб, стальних трубопроводів, установка радіаторів сталевих. Ціна першого етапу робіт склала 1 370 451, 60 грн.

Згідно додатку № 2 до Договору Субпідрядник зобов'язався виконати будівельно-монтажні роботи господарчо-питного, протипожежного водопостачання з устаткуванням водомірних вузлів по насосній станції підвищеного тиску, орієнтована вартість яких склала 645 703, 20 грн.

У додатку № 3 до Договору сторони обумовили наступний етап виконання робіт, тобто, Субпідрядник зобов'язався виконати будівельно-монтажні роботи по проведенню магістральних трубопроводів, що прямують до теплового пункту житлово-офісного будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом, вартість яких склала 186 853, 20 грн.

Відповідно до додатку № 4 Договору загальна вартість третього етапу робіт склала 96 211, 63 грн.

Відповідно до додатку № 5 до Договору Субпідрядник зобов'язався виконати комплекс будівельно-монтажних робіт по прокладанню пожежного водопроводу в паркінгу, загальна вартість четвертого етапу виконання робіт склала 48 923, 65 грн.

Отже, укладений між сторонами Договір за своє правовою природою є договором підряду, за яким між сторонами виникли взаємні права та обов'язки, та який підпадає під правове регулювання глави 61 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 875 ЦК України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилаючись на п. 3.7 та п.7.2.18 Договору, вказує на те, що відповідач зобов'язаний був повернути позивачеві в строк до 21.04.2011р. грошові кошти в розмірі уточнення фактичної вартості виконаних робіт згідно коригувальних актів у сумі 147 633,78 грн.

Враховуючи вище наведені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову у даній справі, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Листом Державного комітету статистики України та Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 03.03.1998 № 7/98 надано роз'яснення щодо заповнення форми № КБ-2в „Акт приймання виконаних підрядних робіт", який є документом первинного обліку, складається щомісячно для визначення вартості та обсягів виконаних будівельно-монтажних, ремонтних та інших підрядних робіт і є основою для складання Довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат (форма № КБ-3). Типові форми № КБ-2в та № КБ-3 затверджені наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 року № 237/5.

Наявними у справі доказами підтверджується факт виконання будівельно-монтажних робіт Субпідрядником у період з липня 2010 року по грудень 2010 року, що вбачається з актів виконаних робіт форми КБ-2в та довідок про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3, які підписані та скріплені печатками сторін, в тому числі Генпідрядником без заперечень та зауважень щодо обсягів, якості та строків виконання робіт (т.1, а.с.151-282).

У пункті 6.2 Договору сторони визначили, що датою прийняття Генпідрядником виконаних Субпідрядником робіт є дата підписання сторонами актів та довідок.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо висновку про належне виконання відповідачем (Субпідрядником) своїх зобов'язань за Договором на суму 1 723 520, 40 грн.

В подальшому, після підписання актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних підрядних робіт за період з липня 2010р. по грудень 2010р., позивачем було надіслано на адресу відповідача лист з проханням прийняти участь у роботі комісії з перевірки обсягу виконаних робіт.

Листом № 209 від 31.03.2011р. відповідач повідомив позивача про згоду взяти участь у роботі зазначеної комісії 31.03.2010р. (т.1, а.с.76).

Листом № 125 від 06.04.2011р. позивач повідомив відповідача про проведення перевірки відповідною комісією 30.03.2011р. за результатами якої, складено Акт перевірки обсягів фактично виконаних будівельно-монтажних робіт, включених у форми КБ-2в та КБ-3в, та який позивач надсилає відповідачу на розгляд та підпис (т.1, а.с.74).

В матеріалах справи наявні Акти від 31.03.2011 р. та 14.04.2011 р., складені комісією у складі представників Генпідрядника, Замовника та Інвестора, за відсутності представника Субпідрядника (Відповідач).

На лист позивача від 06.04.2011р. відповідач надав відповідь, згідно з якою повідомив про те, що представники відповідача не приймали участь в перевірці обсягів виконаних робіт, у зв'язку з чим відповідач надсилає свій варіант обсягів виконаних робіт згідно з Актами за жовтень 2010р. - лютий 2011р. (т.1, а.с.83).

Відповідно до ч. 2 статті 853 ЦК України замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Пунктом 6.7 Договору передбачено, що у випадку обґрунтованого письмового виявлення Генпідрядником дефектів, сторонами протягом п'яти робочих днів складається акт з переліком недоліків та дефектів і термінів їх усунення. Додаткові роботи з усунення недоліків або заміна неякісних матеріалів, необхідність виконання яких виникла з вини Субпідрядника, виконуються останнім за власний рахунок. У разі несвоєчасного усунення недоліків Субпідрядником, Генпідрядник набуває право зменшити оплату на суму вартості виявлених недоліків.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що у випадку наявності зауважень з приводу обсягів, якості та строків виконаних робіт, Генпідрядник повинен був їх надіслати Субпідряднику не пізніше 13.01.2011 р., проте про відповідні недоліки в обсягах виконаних робіт Генпідрядником (Позивач) було заявлено після спливу вказаного строку.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що Акти від 31.03.2011р. та від 14.04.2011р. хоча і мають посилання на наявність у складі комісії представника відповідача, проте підписані у його відсутності, тобто в односторонньому порядку (т.1,

а.с. 77,80). При цьому, як вбачається з цих актів, вони не завірені печатками сторін, а тому правомірно відхилені судом першої інстанції як неналежний доказ визнання відповідачем невідповідності фактично виконаних робіт роботам, вказаним у актах виконаних робіт за період з жовтня 2010р. по лютий 2011р.

Посилання позивача на п. 3.7 та 7.2.18 Договору як на підставу для заявлення позовних вимог про стягнення уточнення фактичної вартості виконаних робіт згідно коригувальних актів в сумі 147 633,78 грн., які відповідач, на думку позивача, зобов'язаний був повернути позивачеві в строк до 21.04.2011р. відхиляються колегією суддів з наступних підстав.

Умовами пункту 3.7 Договору сторони передбачили, що при виявленні у розрахунках за виконані роботи (форми КБ-2в, КБ-3, які були відповідно оформлені та оплачені за попередній період) безспірних помилок та порушень діючого порядку визначення вартості будівництва, загальна вартість виконаних підряд робіт підлягає уточненню з моменту виявлення вказаних помилок та порушень.

По-перше, зазначений пункт Договору надає підстави для уточнення вартості виконаних підряд робіт і лише у випадках наявності безспірних помилок та порушень діючого порядку визначення вартості будівництва, тоді як у даному випадку, якщо й погодитись з позивачем, помилки, якщо вони й мали місце, не є безспірними, оскільки відповідач не погодився з ними, надавши «своє бачення» обсягам виконаних робіт. Крім того, позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували факт порушення діючого порядку визначення вартості будівництва (висновок експертної установи, належним чином оформлені двосторонні акти, підписані відповідачем тощо). По-друге, навіть за наявності безспірних помилок та порушень порядку визначення вартості будівництва, ні законодавство, ані укладений між сторонами Договір не визначають такого способу захисту, як вимога про повернення грошових коштів в розмірі уточнення фактичної вартості виконаних робіт згідно коригувальних актів, яку заявлено позивачем у даній справі.

Колегія суддів приймає до уваги ту обставину, що вказана вимога помилково ототожнена судом першої інстанції з вимогою про повернення суми авансового платежу у частці, що перевищує фактично виконані та прийняті роботи, оскільки позивач таку вимогу не заявляв.

Проте, таке тлумачення позовних вимог не вплинуло на правильність висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для повернення грошових коштів у розмірі 147 633, 78 грн. з таких підстав.

Пунктом 7.2.18 Договору, на який позивач посилається в своєму позові, встановлено, що Субпідрядник у термін десяти банківських днів зобов'язаний повернути Генпідряднику авансовий платіж у частці, що перевищує фактично виконані та прийняті роботи у випадку дострокового розірвання договору до закінчення терміну виконання робіт.

Однак позивачем не надано ні суду першої, ані суду апеляційної інстанції доказів дострокового розірвання договору у порядку, передбаченому пунктом 13.2 Договору, роботи ж, згідно з підписаними Актами виконаних підрядних робіт та довідками про вартість виконаних підрядних робіт прийняті та оплачені позивачем. Більше того, позивач не заявляв вимог про повернення йому сплаченого авансового платежу, а тому його посилання на п. 7.2.18 Договору є необгрунтованим.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин позовні вимоги у даній справі є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Отже, за вказаних обставин доводи апеляційної скарги колегією суддів відхиляються як необґрунтовані, оскільки вони спростовуються викладеним вище.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду м. Києва від 13.12.2011 р. у справі № 23/495 є законним та обґрунтованим, а тому його слід залишити без змін з урахуванням мотивувальної частини даної постанови. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 34, 43, 99, 101, 103, 105 ГПК України суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомплексінвест» залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 13.12.2011 р. у справі № 23/495 без змін.

2. Матеріали справи № 23/495 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Суховий В.Г.

Судді Чорногуз М.Г

Агрикова О.В.

13.04.12 (відправлено)