Постанова

від 12.04.2011 по справі 5015/271/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 12 квітня 2011 р.

№ 5015/271/11  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

         головуючого –

Панової І.Ю.,

         суддів –

Білошкап О.В.,

Хандуріна М.І.,

за участю представників сторін:

ВАТ "Державний ощадний банк України" Свистуленко М.П.,

ТОВ "Універсальна бурова техніка" Романчука  Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "ВБМ-групп" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.03.2011р. по справі №5015/271/11 за позовом Відкритого акціонерного товариства "ВБМ-групп" до Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Парус-Південь", Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна бурова техніка", Відкритого акціонерного товариства "Дрогобицький долотний завод", Компанії з обмеженою відповідальністю "СІЛЬВЕРТІП ВЕНЧЕРЗ ЛІМІТЕД", за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Дрогобицького державного комунального міжміського бюро технічної інвентаризації про визнання недійсними договорів купівлі-продажу,-

в с т а н о в и в:

Відкрите акціонерне товариство "ВБМ-групп" звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Парус-Південь", Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна бурова техніка", Відкритого акціонерного товариства "Дрогобицький долотний завод", Компанії з обмеженою відповідальністю "СІЛЬВЕРТІП ВЕНЧЕРЗ ЛІМІТЕД", за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Дрогобицького державного комунального міжміського бюро технічної інвентаризації про визнання недійсними договорів купівлі-продажу.

Одночасно позивачем заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно.

Ухвалою господарського суду Львівської області  від 01.02.2011 року заяву позивача про забезпечення позову задоволено частково, накладено арешт на об’єкти нерухомого та рухомого майна, що знаходяться за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Тураша, 20 згідно переліку, наведеного у п. 6 даної ухвали, а також заборонено Дрогобицькому державному комунальному міжміському бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, м. Дрогобич вчиняти будь-які дії з інвентаризаційними справами на нерухоме майно за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Тураша, 20, в тому числі: виділяти з них окрему інвентаризаційну справу, змінювати адресу нерухомого майна на підставі будь-яких документів, виготовляти технічну документацію на будівлі, вчиняти будь-які інші дії, наслідком яких є зміна адреси та площі.

Постановою Львівського апеляційного суду від 09.03.2011 року, ухвалу господарського суду Львівської області від 01.02.2011р. по справі 5015/271/11 в частині вжиття заходів забезпечення позову скасовано.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Відкрите акціонерне товариство "ВБМ-групп" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.03.2011р. та залишити без змін ухвалу господарського суду Львівської області  від 01.02.2011 року, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи, має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження по справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 ГПК України передбачено, що позов може бути забезпечено шляхом накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, заборони відповідачеві вчиняти певні дії, заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, предметом даного позову  є вимоги ВАТ "ВБМ-групп", як акціонера ВАТ "Дрогобицький долотний завод", про визнання недійсними договору іпотеки нерухомого майна № 267/31/2-1 від 15.05.2009 року, договору застави майна № 267/31/2-2 від 15.05.2009 року, договору застави товарів в обороті № 267/31/2-3 від 15.05.2009 року, укладених між ВАТ "Державний ощадний банк України"та ВАТ "Дрогобицький долотний завод", договору купівлі-продажу нерухомого майна № 382/31/2 від 21.09.2010 року, договору купівлі-продажу нерухомого майна № 383/31/2 від 21.09.2010 року, договору купівлі-продажу майна № 384/31/2 від 21.09.2010 року, договору купівлі-продажу товарів в обороті № 385/31/2 від 21.09.2010 року, укладених між ВАТ "Державний ощадний банк України"та ТОВ "Парус-Південь", договорів купівлі-продажу від 07.10.2010 року, укладених між ТОВ "Парус-Південь"та ТОВ "Універсальна бурова техніка", а також договору іпотеки № 497 від 29.11.2010 року, укладеного між ТОВ "Універсальна бурова техніка"і Компанією з обмеженою відповідальністю "СІЛЬВЕРТІП ВЕНЧЕРЗ ЛІМІТЕД", та застосування наслідків недійсності вказаних договорів. Предметом оспорюваних договорів є майно ВАТ "Дрогобицький долотний завод", розташоване за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Тураша, 20.

Ухвала суду першої інстанції про  вжиття заходів до забезпечення  позову мотивована тим, що відповідно до вимог ст.ст.66, 67 ГПК України невжиття заходів до забезпечення позовних вимог може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Скасовуючи  зазначену ухвалу, суд  апеляційної інстанції  виходив з того, що місцевий господарський суд, накладаючи арешт на рухоме та нерухоме майно, що знаходиться  адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Тураша, 20, не дослідив та не встановив на підставі належних правовстановлюючих документів, хто був власником цього майна на момент пред’явлення позивачем позову і, відповідно, не вказав, кому з відповідачів у даній справі належить вказане майно, без чого, в свою чергу, неможливо встановити, чи вчиняються власником спірного майна дії, спрямовані на його відчуження. Не зазначено в ухвалі суду і реєстраційні номери об’єктів нерухомого майна, за якими вони зареєстровані у Дрогобицькому державному комунальному міжміському бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, тобто не ідентифіковано належним чином індивідуально-визначене майно, на яке накладено арешт. Окрім того, господарський суд заборонив Дрогобицькому державному комунальному міжміському бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки вчиняти будь-які дії з інвентаризаційними справами на нерухоме майно за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Тураша, 20, не визначивши конкретних об’єктів нерухомого майна, яких стосується ця заборона.

Зокрема, залишено поза увагою ту обставину, що постановою господарського суду Львівської області від 28.12.2010 року у справі № 21/92 (10) ВАТ "Дрогобицький долотний завод" (Львівська область, м. Дрогобич, вул. Тураша, 20) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, скасовано всі арешти, накладені на майно боржника за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Тураша, 20 та інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, в т. ч. податкові застави, застави рухомого та нерухомого майна.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери, тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду. Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов’язано вирішення питання про забезпечення позову. До предмета доказування в такому випадку входить ймовірність припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути на момент виконання рішення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду  апеляційної інстанції про те, що накладення арешту на об’єкти нерухомого майна та заборона вчиняти будь-які дії з інвентаризаційними справами на ці об’єкти, без їх належної ідентифікації, перешкоджає проведенню ліквідаційної процедури ВАТ "Дрогобицький долотний завод" відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом" і порушує права кредиторів цього товариства у справі про банкрутство.

Крім того, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, при вжитті заходів забезпечення позову місцевий господарський суд не пересвідчився належним чином чи дійсно в даному випадку має місце порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, який звернувся до суду з позовом про визнання недійсними оспорюваних договорів як акціонер  ВАТ"Дрогобицький долотний завод" з метою захисту своїх корпоративних прав і чи  наявні при цьому обставини для вжиття заходів для забезпечення позову.

Таким чином, суд апеляційної інстанції  пришов до правильного висновку про відсутність  зв’язку між заходами забезпечення позову, які вжиті ухвалою господарського суду, предметом позовних вимог та способом захисту порушених прав, обраним позивачем.

          Відповідно до ст.  111-7 ГПК України,  касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене  колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції відповідає нормам процесуального права, тому підстави для її скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваній постанові.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "ВБМ-групп" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.03.2011р. по справі № 5015/271/11 залишити без змін.

Головуючий:

Панова І.Ю.

Судді:

Білошкап О.В.

Хандурін М.І.