Рішення

від 19.09.2006 по справі 18/342

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської

області  91016,

м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской

области  91016,

г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

19.09.06                                                                                

Справа № 18/342

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши

матеріали справи за позовом приватного підприємця

ОСОБА_1, м. Київ

до малого

приватного

підприємства «ТІТ», м.

Луганськ

про

стягнення

6893,17 грн.

за участю представників сторін:

від позивача:                    ОСОБА_2 за дов. від

24.06.2006;

від відповідача:            не прибув.

Суть спору:

позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі

5600 грн. по оплаті вартості відновлених автошин, поставлених відповідачу за

усним договором купівлі-продажу, що оформлено накладними від 02.08.2004 №

НОМЕР_1 та від 25.08.2004 № НОМЕР_2, втрат від інфляції в сумі 1161,99 грн. та

трьох процентів річних в сумі 131,18 грн.

Відповідач витребувані матеріали

суду не подав, його представник в судове засідання не прибув, не зважаючи на

те, що його було своєчасно та належним чином повідомлено судом про час і місце

розгляду справи.

Справа розглядалася за наявними в

ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи,

вислухавши представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

02.08.2004 та 25.08.2004 позивач на

підставі усного договору купівлі-продажу поставив відповідачу 6 відновлених

автошин на загальну суму 8000 грн., що підтверджується накладними позивача від

02.08.2004 № НОМЕР_1, від 25.08.2004 № НОМЕР_2, які підписані повноважним

представником відповідача, та довіреностями відповідача від 02.08.2004 «№

НОМЕР_3 та від 21.08.2004 № НОМЕР_4, і не оспорюється відповідачем.         

Письмовий договір між позивачем та

відповідачем не укладався, строк виконання 

обов'язку відповідача оплатити вартість автошин, не встановлювався.

29.09.2004 позивач направив

відповідачу рекомендованим листом письмову вимогу (претензію від 28.09.2004)

про оплату вартості поставлених автошин на суму 8000 грн., що підтверджується

фіскальним чеком пошти від 29.09.2004 та повідомлення про вручення поштового

відправлення.

Відповідач частково оплатив товар

на суму 2400 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Неоплаченим залишився товар на суму

5600 грн.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу

України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений,

боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня

пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору

або актів цивільного законодавства.

Таким чином, відповідач повинен був

сплатити позивачу вартість автошин в строк до 12.10.2004 (згідно

повідомлення про вручення поштового відправлення, претензію відповідач одержав

04.10.2004).

Відповідач своє зобов'язання

оплатити вартість одержаної продукції в повному обсязі не виконав.

Борг відповідача по оплаті вартості

одержаної продукції складає 5600 грн., що підтверджується актом звірення

розрахунків між сторонами від 28.09.2005, який підписано повноважними

представниками сторін за договором та скріплено їх печатками.

Відповідач позовні вимоги не

оспорив, доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не подав.

За таких обставин, вимоги про

стягнення з відповідача боргу в сумі 5600 грн. підлягають задоволенню.

Відповідач допустив прострочення

розрахунків з позивачем, в зв'язку з чим, на вимоги позивача на підставі ст.

625 Цивільного кодексу України зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням

встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти

річних від простроченої суми.

Згідно обґрунтованому розрахунку

позивача втрати від інфляції за весь час прострочення склали 1161,99 грн.; 3 %

річних склали 131,18 грн.

Зазначені втрати від інфляції та

три проценти річних підлягають стягненню з відповідача.

          Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК

України витрати на держмито в сумі 102 грн. та на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись

ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з малого

приватного

підприємства «ТІТ», м.

Луганськ, вул. Сосюри, 137, ідентифікаційний код 21812506, п/р 26003000702001 в

ВАТ КБ «Надра»ЛРУ м. Луганська, МФО 304193, на користь приватного

підприємця ОСОБА_1, м. Київ, АДРЕСА_1,

ідентифікаційний номер НОМЕР_5, п/р НОМЕР_6 в КРД (філія) АППБ «Аваль», МФО

322904, борг в сумі 5600 грн. по оплаті вартості відновлених

автошин, поставлених за накладними від 02.08.2004 № НОМЕР_1, від 25.08.2004 №

НОМЕР_2, втрати від інфляції в сумі 1161,99 грн., три проценти річних

в сумі 131,18 грн., витрати на державне мито в сумі 102 грн.,

витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118

грн., наказ видати.

19 вересня 2006 р. було оголошено

лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до

ст. 84 ГПК України, підписано 20 вересня 2006 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України

дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня

його підписання.

Суддя                                                                                                   

             В.В. Корнієнко