4/096-10
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"14" квітня 2011 р. Справа № 4/096-10
Господарський суд Київської області
у складі:
головуючого: судді Дьоміної С.Ю.
секретар: Кулакова С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом прокурора Обухівського району Київської області в інтересах держави в особі
Обухівської районної державної адміністрації Київської області
до громадської організації «Садівницьке товариство «Польок»
про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки
за участю представників сторін:
від прокуратури:не з'явився;
від позивача: Сергеєва Ю.М. –представник (довіреність №512/07-25 від 25.02.2011 року);
від відповідача: Апостолюк О.О. –представник (довіреність від 26.04.2010 року),
ВСТАНОВИВ:
04 червня 2010 року до господарського суду Київської області звернувся прокурор Обухівського району Київської області в інтересах держави в особі Обухівської районної державної адміністрації Київської області з позовною заявою до громадської організації «Садівницьке товариство «Польок»(далі – відповідач) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.
Рішенням господарського суду Київської області від 09.08.2010 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Обухівська районна державна адміністрація Київської області звернулась із апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, яка була залишена без задоволення постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2010 року.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, Обухівська районна державна адміністрація Київської області звернулась із касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, у якій просила скасувати рішення господарського суду Київської області від 09.08.2010 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2010 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги прокурора Обухівського району Київської області в інтересах держави в особі Обухівської районної державної адміністрації Київської області задовольнити.
Постановою Вищого господарського суду України від 29.12.2010 року касаційну скаргу залишено без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 09.08.2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2010 року –без змін.
10 березня 2011 року до господарського суду Київської області надійшла заява Обухівської районної держаної адміністрації Київської області (далі –заявник) про перегляд рішення господарського суду Київської області від 09.08.2010 року за нововиявленими обставинами (далі –заява).
23 березня 2011 року від заявника на адресу суду надійшло клопотання про відновлення пропущеного строку подання заяви. Ухвалою суду від 10.03.2011 року заяву призначено до розгляду.
10 березня 2011 року у судовому засіданні представник заявника пояснила, що у зв'язку з поверненням заяви ухвалою суду №02-03/192/15 від 18.02.2011 року на підставі п. 3 ч. 6 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України, після усунення допущених недоліків, заявник повторно звернувся до суду із заявою. У зв'язку з цим, заявник просив відновити строк подання заяви, у зв'язку з поважністю причин його пропуску.
Ухвалою суду від 23.03.2011 року причини пропуску визнані поважними, строк подання заяви відновлено, розгляд заяви призначено на 07.04.2011 року.
07 квітня 2011 року у судовому засіданні представник заявника в обґрунтування необхідності перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами пояснила наступне: 20 січня 2001 року до Обухівської районної державної адміністрації Київської області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Собі»(далі –товариство) з листом, у якому повідомляло про те, що частина земельної ділянки, відведеної товариству для розробки родовища цегельної сировини та видобутку корисних копалин, перебуває в користуванні громадської організації «Садівницьке товариство «Польок».
Так, 11 червня 1991 року на засіданні Української територіальної комісії по запасам корисних копалин було затверджено запаси Копачівського родовища цегельної сировини та віднесено їх до 1-ї групи в Державному комітеті запасів, що підтверджується протоколом №5087 від 11.06.1991 року.
Товариство, бажаючи здійснювати розробку родовища цегельної сировини та видобуток корисних копалин, з метою отримання спеціального дозволу на користування надрами, звернулось до Копачівської сільської ради за попереднім погодженням про надання земельної ділянки для зазначених потреб.
03 липня 2007 року рішенням Копачівської сільської ради №53 надано погодження на отримання товариством спеціального дозволу на розробку Копачівського-1 родовища цегельної сировини на площі 33 га та спеціального дозволу на розробку Копачівського родовища цегельної сировини на площі 7,3 га.
Рішенням Копачівської сільської ради №54 надано погодження на виділення земельної ділянки товариству під кар'єр та будівництво цегельного заводу на загальній площі 48 га, з метою укладення договору оренди на земельну ділянку.
14 вересня 2007 року рішенням Обухівської районної ради №204.14.У погоджено отримання товариством спеціального дозволу на розробку Копачівського родовища цегельної сировини на площі 7,3 га та Копачівського-1 родовища цегельної сировини на площі 33,0 га, розташованих на території Копачівської сільської ради Обухівського району Київської області.
25 лютого 2009 року на підставі протоколу проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами від 16.12.2008 року №26 та договору купівлі-продажу спеціального дозволу від 16.12.2008 року №26/3-08, товариство отримало спеціальний дозвіл на користування надрами №4931 (далі –спеціальний дозвіл), а саме видобування суглинку та глини мергельної, придатних для виробництва цегли керамічної марок «75»-«100», на земельній ділянці, площею 7,2 га, розташованої на південно-східній околиці с. Копачів, Обухівського району, Київської області.
На етапі оформлення документів на земельну ділянку з метою укладення товариством договору оренди, було встановлено, що частина земельної ділянки в розмірі 2,9 га, знаходиться в користуванні громадської організації «Садівницьке товариство «Польок»(далі –відповідач) на підставі договору оренди земельної ділянки від 29.12.2006 року (далі –договір оренди).
У зв'язку з цим, 19 січня 2011 року товариство звернулося до Обухівської районної державної адміністрації Київської області (далі –Обухівська райдержадміністрація), яка, в свою чергу, звернулась до управління Держкомзему в Обухівському районі Головного управління Держкомзему у Київській області Держкомзему України (далі –управління Держкомзему).
04 лютого 2011 року управління Держкомзему направило на адресу Обухівської райдержадміністрації лист №573 (далі –лист), у якому повідомляло про те, що земельна ділянка, географічні координати якої зазначені у спеціальному дозволі, накладається на земельні ділянки відповідача та товариства.
З графічних матеріалів, доданих до листа, вбачається, що частина земельної ділянки відповідача, у розмірі 2,9 га, є частиною Копачівського родовища цегельної сировини, внесеного до реєстру державного фонду родовищ корисних копалин України, дозвіл на розроблення і видобування якого отримало товариство.
Крім цього, відповідно до п. 1.1 договору оренди, відповідачу надається земельна ділянка для ведення садівництва, що передбачає будівництво об'єктів нерухомості. Разом з тим, цегельна сировина –суглинок, є корисною копалиною місцевого значення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 року №827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення», а забудова площ залягання корисних копалин місцевого значення, а також розміщення на ділянках їх залягання підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, допускається за погодженням з відповідними місцевими радами народних депутатів, яке відповідачем отримано не було.
У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заявник послалась на те, що вищевказані обставини не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, та являються істотними для справи, просила скасувати рішення господарського суду Київської області від 09.08.2010 року, переглянути зазначене судове рішення за нововиявленими обставинами та прийняти рішення, яким визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 29.12.2006 року та зобов'язати відповідача повернути державі в особі Обухівської районної державної адміністрації Київської області земельну ділянку, площею 20,6143 га.
Рішенням господарського суду Київської області від 07.04.2011 року рішення господарського суду Київської області від 09.08.2010 року скасовано, розгляд справи призначено на 14 квітня 2011 року.
14 квітня 2011 року у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, надала додаткові пояснення щодо обставин справи. Представник відповідача надав відзив, просив у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку:
26 грудня 2006 року розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації Київської області №1201 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, загальною площею 20,6143 га, в оренду громадській організації «Садівницьке товариство «Польок»для ведення садівництва за рахунок земель в межах Копачівської сільської ради Обухівського району Київської області (далі –розпорядження №1201).
На підставі розпорядження №1201 між Обухівською районною державною адміністрацією Київської області та громадською організацією «Садівницьке товариство «Польок»було укладено договір оренди земельної ділянки від 29.12.2006 року, згідно з умовами якого орендодавець, тобто Обухівська районна державна адміністрація Київської області (далі –позивач), надає, а орендар, тобто громадська організація «Садівницьке товариство «Польок»(далі –відповідач), приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться в межах Копачівської сільської ради, Обухівського району Київської області для ведення садівництва (далі –договір оренди).
Договір оренди, посвідчений нотаріально, зареєстрований у реєстрі №6721, у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.12.2006 року за №0001.
На підставі договору оренди між позивачем та відповідачем був підписаний акт прийому-передачі земельної ділянки.
16 лютого 2010 року державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель у Київській області Державного комітету України із земельних ресурсів (далі –Держземінспекція) звернулася до позивача із клопотанням про скасування у зв'язку з наступним.
Держземінспекцією було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при набутті відповідачем у користування земельної ділянки, результатами якої встановлено наступне.
Відповідно до п. 4.6 Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів (далі –Порядок), юридична особа, заінтересована у відведенні земельної ділянки, звертається з клопотанням до сільської, селищної, районної адміністрації, яка реєструє його в день подання з присвоєнням реєстраційного номера, розглядає клопотання і в п'ятиденний строк після реєстрації надсилає постійно діючій комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, утвореній відповідною радою або райдержадміністрацією. До складу комісії, зокрема, включається представник органу охорони культурної спадщини. До складу комісії, яка проводила вибір, не включено представника зазначеного органу, що підтверджується актом від 26.10.2005 року.
Розпорядженням №1201 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, загальною площею 20,6143 га, в оренду відповідачу для ведення садівництва за рахунок земель в межах Копачівської сільської ради Обухівського району Київської області. Згідно з експлікацією земель, що міститься у проекту відведення, вищевказана земельна ділянка за складом угідь представлена сільськогосподарськими угіддями –пасовищами.
Відповідно до проекту формування території Копачівської сільської ради у межах земельної ділянки, наданої відповідачу для ведення садівництва, проходить річка Раківка.
Ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України передбачено, що до земель водного фонду належать землі, зокрема зайняті річками. При цьому, громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо (ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України).
Так, надання земель водного фонду, на яких протікають річки, для ведення садівництва земельним законодавством не передбачено.
Крім цього, згідно з ч. 1 ст. 60 Земельного кодексу України, вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.
Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності (ч. 1 ст. 61 Земельного кодексу України), у яких зокрема забороняється садівництво ( п. а) ч. 2 ст. 61 Земельного кодексу України).
18 лютого 2010 року прокуратурою Обухівського району Київської області внесено протест на розпорядження №1201, як на таке, що прийняте з порушенням вимог закону та підлягає скасуванню.
У зв'язку з цим, розпорядженням позивача від 22.02.2010 року №132 розпорядження №1201 було скасовано.
Прокурор Обухівського району Київської області, вважаючи, що інтереси держави порушено укладенням договору оренди, звернувся з позовною заявою до господарського суду Київської області в інтересах держави в особі позивача, просив визнати договір оренди недійсним та зобов'язати відповідача повернути державі, в особі позивача, земельну ділянку, площею 20,6143 га.
Рішенням господарського суду Київської області від 09.08.2010 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, яка була залишена без задоволення постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2010 року.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, у якій просив скасувати рішення господарського суду Київської області від 09.08.2010 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2010 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги прокурора Обухівського району Київської області в інтересах держави в особі позивача задовольнити.
Постановою Вищого господарського суду України від 29.12.2010 року касаційну скаргу залишено без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 09.08.2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2010 року –без змін.
10 березня 2011 року до господарського суду Київської області надійшла заява від Обухівської районної держаної адміністрації Київської області (далі –заявник) про перегляд рішення господарського суду Київської області від 09.08.2010 року за нововиявленими обставинами (далі –заява).
Згідно з ч. 1 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
П. 1 ч. 1 цієї статті закріплено, що підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
07 квітня 2011 року у судовому засіданні представник заявника в обґрунтування необхідності перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами пояснила наступне: 20 січня 2001 року до Обухівської районної державної адміністрації Київської області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Собі»(далі –товариство) з листом, у якому повідомляло про те, що частина земельної ділянки, відведеної товариству для розробки родовища цегельної сировини та видобутку корисних копалин, перебуває в користуванні громадської організації «Садівницьке товариство «Польок».
Так, 11 червня 1991 року на засіданні Української територіальної комісії по запасам корисних копалин було затверджено запаси Копачівського родовища цегельної сировини та віднесено їх до 1-ї групи в Державному комітеті запасів, що підтверджується протоколом №5087 від 11.06.1991 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 16 Кодексу України про надра, надання спеціальних дозволів на користування надрами здійснюється після попереднього погодження з відповідною Радою народних депутатів питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби.
Товариство, бажаючи здійснювати розробку родовища цегельної сировини та видобуток корисних копалин, з метою отримання спеціального дозволу на користування надрами, звернулось до Копачівської сільської ради за попереднім погодженням про надання земельної ділянки для зазначених потреб.
03 липня 2007 року рішенням Копачівської сільської ради №53 надано погодження на отримання товариством спеціального дозволу на розробку Копачівського-1 родовища цегельної сировини на площі 33 га та спеціального дозволу на розробку Копачівського родовища цегельної сировини на площі 7,3 га.
Рішенням Копачівської сільської ради №54 надано погодження на виділення земельної ділянки товариству під кар'єр та будівництво цегельного заводу на загальній площі 48 га, з метою укладення договору оренди на земельну ділянку.
14 вересня 2007 року рішенням Обухівської районної ради №204.14.У погоджено отримання товариством спеціального дозволу на розробку Копачівського родовища цегельної сировини на площі 7,3 га та Копачівського-1 родовища цегельної сировини на площі 33,0 га, розташованих на території Копачівської сільської ради Обухівського району Київської області.
Згідно з ч. 2 ст. 16 Кодексу України про надра, спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
25 лютого 2009 року на підставі протоколу проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами від 16.12.2008 року №26 та договору купівлі-продажу спеціального дозволу від 16.12.2008 року №26/3-08, товариство отримало спеціальний дозвіл на користування надрами №4931 (далі –спеціальний дозвіл), а саме видобування суглинку та глини мергельної, придатних для виробництва цегли керамічної марок «75»-«100», на земельній ділянці, площею 7,2 га, розташованої на південно-східній околиці с. Копачів, Обухівського району, Київської області.
На етапі оформлення документів на земельну ділянку з метою укладення товариством договору оренди, було встановлено, що частина земельної ділянки в розмірі 2,9 га, знаходиться в користуванні громадської організації «Садівницьке товариство «Польок»(далі –відповідач) на підставі договору оренди земельної ділянки від 29.12.2006 року (далі –договір оренди).
У зв'язку з цим, 19 січня 2011 року товариство звернулося до Обухівської районної державної адміністрації Київської області (далі –Обухівська райдержадміністрація), яка, в свою чергу, звернулась до управління Держкомзему в Обухівському районі Головного управління Держкомзему у Київській області Держкомзему України (далі –управління Держкомзему).
04 лютого 2011 року управління Держкомзему направило на адресу Обухівської райдержадміністрації лист №573 (далі –лист), у якому повідомляло про те, що земельна ділянка, географічні координати якої зазначені у спеціальному дозволі, накладається на земельні ділянки відповідача та товариства.
З графічних матеріалів, доданих до листа, вбачається, що частина земельної ділянки відповідача, у розмірі 2,9 га, є частиною Копачівського родовища цегельної сировини, внесеного до реєстру державного фонду родовищ корисних копалин України, дозвіл на розроблення і видобування якого отримало товариство.
Крім цього, відповідно до п. 1.1 договору оренди, відповідачу надається земельна ділянка для ведення садівництва, що передбачає будівництво об'єктів нерухомості. Разом з тим, цегельна сировина –суглинок, є корисною копалиною місцевого значення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 року №827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення», а забудова площ залягання корисних копалин місцевого значення, а також розміщення на ділянках їх залягання підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, допускається за погодженням з відповідними місцевими Радами народних депутатів, яке відповідачем отримано не було (ч. 4 ст. 58 Кодексу України про надра).
У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заявник послалась на те, що вищевказані обставини не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, та являються істотними для справи обставинами, просила скасувати рішення господарського суду Київської області від 09.08.2010 року, переглянути зазначене судове рішення за нововиявленими обставинами та прийняти рішення, яким визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 29.12.2006 року та зобов'язати відповідача повернути державі в особі Обухівської районної державної адміністрації Київської області земельну ділянку, площею 20,6143 га.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що при зверненні до господарського суду Київської області з позовною заявою, прокурор Обухівського району Київської області (далі –прокурор) не визначив, у чому полягає порушення інтересів держави. Доводи представника відповідача спростовуються посиланням прокурора в позовній заяві на порушення вимог закону при укладенні договору оренди, а також на норми Закону України «Про прокуратуру», відповідно до яких на органи прокуратури покладено обов'язок захисту інтересів держави.
Крім цього, зазначив, що Копачівське родовище, площею 7,2 га, межує із земельною ділянкою відповідача та не накладається на нього, що спростовується листом управління Держкомзему від 04 лютого 2011 року №573, у якому позивача було повідомлено про те, що земельна ділянка, географічні координати якої зазначені у спеціальному дозволі, накладається на земельні ділянки відповідача та товариства.
Представник відповідача вважав, що земельна ділянка надана відповідачу в користування з дотриманням вимог законодавства, а також вважав, що позивач намагається безпідставно та недобросовісно вилучити земельну ділянку з користування відповідача. Доводи представника відповідача спростовуються наступним.
З матеріалів справи вбачається, що розпорядження №1201, згідно з яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду відповідачу для ведення садівництва та передано земельні ділянки, загальною площею 20,6143 га, було скасовано розпорядженням №132 після внесення протесту прокурором, у зв'язку з порушенням вимог закону при його прийнятті. При цьому, договір оренди укладався саме на підставі розпорядження №1201.
Згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України закріплено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема те, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Розпорядження №1201 було прийнято з порушення вимог закону, що підтверджується внесеним протестом прокурора та наступним скасуванням розпорядження №1201.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що договір оренди був укладений з порушенням вимог законодавства, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а тому визнається недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Таким чином, відповідач повинен повернути державі, в особі позивача, земельну ділянку, площею 20,6143 га, яка знаходиться в межах Копачівської сільської ради, Обухівського району Київської області.
Згідно з ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову господарські витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 58, ч. 4 ст. 59, ч. 1 ст. 60, ч. ч. 1, 2 ст. 61 Земельного кодексу України, ч. ч. 2, 3 ст. 16, ч. 4 ст. 58 Кодексу України про надра, ст. ст. 203, 204, ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 112, ч. ч. 1, 6 ст. 113, ч. 5 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов прокурора Обухівського району Київської області в інтересах держави в особі Обухівської районної державної адміністрації до громадської організації «Садівницьке товариство «Польок»про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки задовольнити повністю.
Визнати договір оренди земельної ділянки від 29 грудня 2006 року, укладений між громадською організацією «Садівницьке товариство «Польок»та Обухівською районною державною адміністрацію, про надання в оренду земельної ділянки, площею 20,6143 га, вартістю 56 655 грн. 04 коп. (п'ятдесят шість тисяч шістсот п'ятдесят п'ять грн. 04 коп.), недійсним.
Зобов'язати громадську організацію «Садівницьке товариство «Польок»(08715, Обухівський район, с. Копачів, вул. Леніна, буд. 23, ідентифікаційний код 33646561) повернути державі в особі Обухівської районної державної адміністрації (08700, м. Обухів, вул. Малишка, 10, код 04054725) земельну ділянку, площею 20,6143 га, вартістю 56 655 грн. 04 коп. (п'ятдесят шість тисяч шістсот п'ятдесят п'ять грн. 04 коп.).
Стягнути з громадської організації «Садівницьке товариство «Польок»(08715, Обухівський район, с. Копачів, вул. Леніна, буд. 23, ідентифікаційний код 33646561) 410,78 грн. (чотириста десять грн. 78 коп.) витрат на сплату державного мита; 472,00 грн. (чотириста сімдесят дві грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які перерахувати до Державного бюджету України.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя Дьоміна С.Ю.
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 19.04.2011 року
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 14.04.2011 |
Оприлюднено | 26.04.2011 |
Номер документу | 15010162 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні