Постанова

від 21.04.2011 по справі 17/232

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

17/232

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.04.2011 р.           справа №17/232

Донецький апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів:

головуючого:Шевкової Т.А.

суддівБойченка К.І., Черноти Л.Ф.

за участю  представників сторін :                                                                             

від позивача:                      не з'явився

від відповідача:не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт»м.Маріуполь Донецької області

на рішення господарського суду

Донецької області

від26.01.2011р.

у справі№ 17/232 (суддя Татенко В.М.)

за позовомДочірнього підприємства «Аква шиппінг ейдженсі»Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерітайм шиппінг ейдженсі»м. Маріуполь Донецької області  

до

Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт»м.Маріуполь Донецької області

простягнення 17 358, 95 дол. США

В С Т А Н О В И В :

Дочірнє підприємство «Аква шиппінг ейдженсі»Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерітайм шиппінг ейдженсі»м. Маріуполь Донецької області звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт»17 358, 95 дол. США безпідставно отриманих грошових коштів, що є податком на додану вартість, нарахованим портом на вартість портових зборів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що портом у порушення вимог п. 5.16 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість», сума вартості портових зборів (корабельного, канального та адміністративного) неправомірно збільшено на 20%, тобто безпідставно нарахований податок на додану вартість в сумі 17 358, 95 дол. США,  а оскільки відповідач набув майно без достатніх правових підстав, то, у відповідності до ст. 1212 ЦК України, зобов'язаний повернути суму валютних коштів у розмірі 17 358, 95 дол. США.

Господарський суд Донецької області рішенням від 26.01.2011р. у справі № 17/232 позовні вимоги визнав обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та задовольнив їх у повному обсязі.   

Своє рішення господарський суд мотивував тим, що нарахування портом ПДВ за надані позивачу послуги, за ставкою 20% не відповідає чинному законодавству; корабельний, канальний та адміністративний збори підлягали оплаті при нарахуванні 0% ставки ПДВ, зайво сплачена порту сума валютних коштів у розмірі 10 726, 53 дол. США є безпідставно набутим майном, тому визнана судом підлягаючою поверненню на підставі ст. 1212 ЦК України.

Державне підприємство «Маріупольський морський торговельний порт»м. Маріуполь Донецької області не погоджуючись з рішенням господарського суду надало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 26.01.2011р. у справі № 17/232 скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заявник апеляційної скарги вважає, що господарським судом не досліджено умови укладеного між сторонами договору №04-6/204, відповідно до п. 3.10 якого ПДВ сплачується згідно з діючим законодавством України, судом невірно застосовані вимоги Положення «Про портові збори», затвердженого постановою КМУ від 12.10.2000р. №1544; відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», вартість спірних послуг повинна оподатковуватись у розмірі 20%.

Представник Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт»м. Маріуполь Донецької області в судовому засіданні 05.04.2011 року підтримав вимоги апеляційної скарги, просив рішення господарського суду скасувати, як прийняте без врахування всіх обставин справи, при неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні 05.04.11р. просив залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну скаргу ДП «Маріупольський морський торговельний порт»м. Маріуполь –без задоволення.

У судове засідання 19.04.2011 року представники сторін не викликались, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до статей 4-4,81-1Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

30 грудня 2008 р. між Державним підприємством “Маріупольський морський торгівельний порт” (далі за текстом - Порт) та ДП «Аква шиппінг ейдженсі»ТОВ “Мерітайм шиппінг ейдженсі” (далі за текстом - Товариство) укладено договір 04-6/204, відповідно до умов якого Порт прийняв на себе зобов'язання проводити обслуговування суден, що знаходяться під агентуванням товариства, згідно зі “Зводом звичаїв Маріупольського торговельного порту” та Кодексом торгівельного мореплавства (далі КТМ), а Товариство зобов'язувалося сплачувати від імені та за дорученням судновласників надані Портом послуги та суми портових зборів.

Строк дії договору з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. (п.7.1. договору). Додатковою угодою від 29.12.2009р. сторони продовжили дію договору до  31.12.2010р.

Згідно п. 3.1 договору, вартість послуг та робіт порту рахується по діючим в порту правилам і ставкам, встановленим на дату надання послуг з урахуванням удорощуючих факторів.

Пунктами 3.9, 3.10 договору сторони встановили, що всі платежі по даному договору нараховуються в доларах США. Податок на додану вартість оплачується згідно з діючим законодавством України.

Відповідно до умов договору, у вересні-грудні 2009 р. та у січні-серпні  2010р. портом на замовлення товариства надані послуги з обслуговування суден, що знаходились під агентуванням товариства.

За надані послуги портом товариству пред'явлено рахунки на оплату портових зборів (корабельного, канального та адміністративного) на загальну суму 284 866,88 дол. США, у тому числі ПДВ 20%. Ця сума сплачена товариством у повному обсязі разом з врахуванням податку на додану вартість.

Оспорювана сума 17 358, 95 дол. США, яку позивач вважає безпідставно набутою відповідачем, є сумою нарахованого ПДВ на портові збори (корабельний, канальний, адміністративний) за послуги суднам, які  здійснювали діяльність під іноземними прапорами у закордонному плаванні.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана його повернути потерпілому. Предметом регулювання вказаної норми закону є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними нормами права.

ДП “Маріупольський морський торгівельний порт” при пред'явленні рахунків на оплату портових зборів та інших послуг, наданих суднам, направляло відповідачу податкові накладні для проведення належних розрахунків по оплаті ПДВ.

Позивач просив стягнути суму ПДВ, яка перерахована ним порту, а портом –до державного бюджету України.

Порядок її нарахування, сплати і повернення регулюється спеціальними нормами податкового законодавства.

Враховуючи вищенаведене, спірна сума  17 358, 95 дол. США не може вважатися отриманою відповідачем без достатніх правових підстав та збереженою в себе за рахунок позивача.

Спори з питань оподаткування не відносяться до компетенції господарських судів у відповідності до ст.  12 ГПК України.

Такі висновки наведені у постановах Верховного Суду України від 29.11.10р. у справі №19/18 та  03.12.10р. у справі  №26/2.

Відповідно до ст. 111-28 ГПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції з одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів  владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України та зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

При наявності даних обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 26.01.2011р. у справі № 17/232 підлягає скасуванню, провадження по справі –припиненню на підставі п.1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита при зверненні з позовом покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, п.1 ст. 80, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт»м. Маріуполь Донецької області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 26.01.2011р. у справі № 17/232 скасувати.

Провадження по справі №17/232 за позовом Дочірнього підприємства «Аква шиппінг ейдженсі»Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерітайм шиппінг ейдженсі»м. Маріуполь Донецької області до Державного підприємства “Маріупольський морський торгівельний порт” про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 17 358, 95 дол. США припинити.

Головуючий                                                                  Т.А.Шевкова

Судді          К.І. Бойченко

          Л.Ф. Чернота

Надруковано 5 прим: 1 –позивачу 2 –відповідачу          3 –до справи 4 –гос. суду Донецької області 5 –ДАГС