Постанова

від 21.11.2006 по справі 38/397

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

38/397

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 21.11.2006                                                                                           № 38/397

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Брайка  А.І.

 суддів:                                          Бившевої  Л.І.

                                        Розваляєвої  Т.С.

 при секретарі:                              Даценко В.М.

 За участю представників:

 від позивача – Кукса Т. Т.,

від відповідача – Гладишенко Г. С., Нацик І. О.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Управління капітального будівництва"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 12.09.2006

 у справі № 38/397 (Власов Ю.Л.)

 за позовом                               Мале приватне підприємство "Сигнал"

 до                                                   ЗАТ "Управління капітального будівництва"

 про                                                  стягнення 173510,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2006р. № 38/397 позов задоволено частково.

Відповідач звернувся з апеляційною скаргою на вказане рішення, в якій просить його скасувати. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що судом порушено норми матеріального та процесуального права; свої зобов'язання за договором № 31 від 03.06.2005р. позивач не виконував, послуги з охорони не надав; 27.02.2006р. відповідач в односторонньому порядку відмовився від договору № 31 від 03.06.2005р., про що повідомив позивача листом № 27/2-б; жодних заперечень з приводу розірвання спірного договору від позивача не надходило; заборгованість в розмірі 42 693 грн. 00 коп. дійсно існує, але на підставі договору № 18 від 24.07.2004р.

В письмових поясненнях по справі позивач заперечував проти доводів апелянта з огляду на те, що листом № 31/05/05 від 31.05.2005р. відповідач звернувся до позивача із пропозицією укласти договір про надання послуг з охорони об'єктів; пропозиція відповідача позивачем була прийнята, в результаті чого 03.06.2005р. між сторонами було укладено договір № 31;  підтвердженням факту надання позивачем послуг за вказаним договором є акти приймання-передачі виконаних робіт; посилання у вказаних актах на договір № 18 від 24.07.2004р. є помилковим; заборгованість відповідача за договором № 31 від 03.06.2005р. становить  42 693 грн. 00 коп.

Апеляційним господарським судом встановлено, що 03.06.2005р. між ЗАТ “Управління капітального будівництва” (замовник) та Малим приватним підприємством “Сигнал” (виконавець) укладено договір № 31, відповідно до п. п. 1.1., 2.1., 2.2., 2.3., 6.1. якого замовник передає, а виконавець приймає на себе організацію режиму й охорони об'єктів, згідно із дислокацією; за виконання зобов'язань, зазначених у п. 1.1. договору, замовник сплачує виконавцю суму згідно із додатком № 2, що є невід'ємною частиною договору; розрахунок за даним договором здійснюється згідно із актом виконаних робіт шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця до 10-го числа наступного місяця; у випадку неперерахування суми протягом 10 днів замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та штрафну санкцію в розмірі заборгованості; даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє протягом 1 року.

Додатком № 2 до договору № 31 від 03.06.2005р. затверджено протокол узгодження договірної вартості за 1 годину охорони об'єкта, відповідно до якого ціна однієї години охорони об'єкта – 06 грн. 00 коп. (в т. ч. ПДВ  - 01 грн. 00 коп.) за один пост; з 01.01. по 30.06.2006р. – 7 грн. (в т. ч. ПДВ 1,17 грн.), а з 01.07.2006р. – 7 грн. 50 коп. (в т. ч. ПДВ 1 грн. 25 коп.).

03.08.2006р. Мале приватне підприємство “Сигнал” звернулось з позовом до Закритого акціонерного товариства “Управління капітального будівництва” про стягнення 42 693 грн. 00 коп. основного боргу, 4 406 грн. 50 коп. пені за період з 02.02.2006р. по 19.05.2006р., 120 582  грн. 00 коп. штрафних санкцій за період з червня 2005р. по березень 2006р., 4 629 грн. 39 коп. збитків від інфляції за період з серпня 2005р. по червень 2006р. та 1 199 грн. 78 коп. 3% річних за період з 11.08.2005р. по 02.08.2006р. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на ст. ст. 525, 526, 546, 547, 625 ЦК України, зазначивши при цьому, що на виконання умов договору № 31 від 03.06.2005р. позивач надав відповідачеві послуги з охорони об'єкта на загальну суму 120 582 грн. 00 коп.; відповідач надані позивачем послуги оплатив лише частково, перерахувавши останньому 77 889 грн. 00 коп.; таким чином заборгованість відповідача за договором № 31 від 03.06.2005р. становить 42 693 грн. 00 коп.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечував проти позовних вимог з огляду на те, що позивач свої зобов'язання за договором № 31 від 03.06.2005р. не виконував; докази надання позивачем послуг за вказаним договором відсутні; 27.02.2006р. відповідач в односторонньому порядку відмовився від послуг позивача на підставі п. 6.2. спірного договору, про що повідомив останнього листом № 27/2-б; відповіді на вказаний лист позивач не надав, заперечень стосовно розірвання договору № 31 від 03.06.2005р. також не висловив.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2006р. № 38/397 позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 42 693 грн. 00 коп. основного боргу, 10 000 грн. 00 коп. штрафу, 1 199 грн. 78 коп. 3% річних,  3 161 грн. 75 коп. збитків від інфляції. Рішення суду мотивовано тим, що з 12.12.2004р. позивач на підставі листа відповідача № 30/11 від 30.11.2004р. припинив надавати останньому послуги за договором № 18 від 24.07.2004р., тобто договір розірваний і припинив свою дію; договір № 31 від 03.06.2005р. був укладений між сторонами за пропозицією відповідача, в якій той також зобов'язався погасити заборгованість за попереднім договором; на виконання умов договору № 31 від 03.06.2005р. позивач в період з червня 2005р. по березень 2006р. надав відповідачу послуги по охороні об'єкта, на загальну суму 120 582 грн. 00 коп., що підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт саме за вказаний період; посилання в зазначених договорах на виконання послуг за договором № 18 від 24.07.2004р. є наслідком невірної роботи комп'ютерної програми; надані позивачем послуги відповідач оплатив лише частково – на суму 77 889 грн. 00 коп.; при цьому позивач правомірно зарахував 14 340 грн. 00 коп. перерахованих відповідачем в цей період коштів у рахунок погашення заборгованості за договором № 18, оскільки останній в платіжних дорученнях посилався на призначення платежу, що сплачує кошти за договором № 18; таким чином борг відповідача становить 42 693 грн. 00 коп.; штраф та пеня є відповідальністю одного виду, а отже задоволення позовних вимог в цій частині суперечить ст. 61 Конституції України; нарахований позивачем штраф значно перевищує розмір боргу, а отже на підставі ч. 4 ст. 551 ЦК України підлягає зменшенню; розрахунок збитків від інфляції проведений позивачем не вірно, а тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Апеляційний господарський суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду – скасуванню повністю в зв'язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права з прийняттям нового рішення про відмову в позові повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином договір № 31 від 03.06.2005р. за своєю юридичною природою є договором про надання послуг.

Відповідно до п. 2.2. договору № 31 від 03.06.2005р. розрахунок за даним договором здійснюється згідно із атом виконаних робіт шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця до 10-го числа наступного місяця.

Отже з наведеного вбачається, що передумовою здійснення замовником (тобто відповідачем) оплати послуг з охорони об'єкта є складання  позивачем та підписання сторонами акту виконаних робіт.

Разом з тим в матеріалах справи відсутні, а позивачем не надані докази оформлення актів приймання-передачі виконаних робіт за договором № 31 від 03.06.2005р.

За вказаних обставин апеляційний господарський суд вважає, що строк оплати наданих позивачем послуг за договором № 31 від 03.06.2005р. не настав, а отже підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення 42 693 грн. 00 коп. основного боргу відсутні.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача пені, штрафних санкцій, збитків від інфляції та 3% річних є похідними від позовних вимог про стягнення основного боргу, а отже в їх задоволенні також має бути відмовлено.

Місцевий господарський суд, постановляючи спірне рішення по даній справі, дійшов висновку, що виконання позивачем зобов'язань за договором № 31 від 03.06.2005р. підтверджується, зокрема, актами прийому-передачі виконаних робіт за червень 2005 року – березень 2006 року (а. с. 18-27).

Проте мотиви, з яких місцевий господарський суд дійшов такого висновку, не можна визнати переконливими, враховуючи наступне.

Так частиною 1  ст. 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 36 ГПК України).

Згідно із ст. 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” первинний документ – це документ,  який  містить  відомості  про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.  Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів (п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р.).

Таким чином акт приймання-передачі виконаних робіт є первинним документом, де фіксується факт передачі наданих послуг однією стороною та прийняття цих послуг іншою.

Відповідно до п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

З наведеної правової норми вбачається, що акт приймання-передачі виконаних робіт для надання йому юридичної сили і доказовості повинен містити посилання на зміст господарської операції. Іншими словами, ідентифікація акту приймання-передачі робіт із певним цивільним правочином можлива лише у випадку посилання в спірному акті на реквізити вказаного правочину.

Разом з тим в актах прийому-передачі виконаних робіт за червень 2005 року – березень 2006 року (а. с. 18-27) відсутнє посилання на реквізити договору № 31 від 03.06.2005р. Більш того, в графі “Назва робіт” вказаних актів  зазначено, що послуги по охороні, які є підставою для сплати коштів, надавались позивачем на виконання умов договору № 18 від 24.07.2004р.

За вказаних обставин апеляційний господарський суд вважає, що зазначені акти не є належним доказом в розумінні ч. 1 ст. 32 та ч. 1 ст. 36 ГПК України, а отже не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог.

Посилання позивача на помилкове зазначення в актах приймання-передачі виконаних робіт реквізитів договору № 18 від 24.07.2004р. не приймається апеляційним господарським судом до уваги, керуючись наступним.

Відповідно до п. 2.15. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані головному бухгалтеру підприємства, установи для прийняття рішення (п. 2.16. вказаного Положення).

Приймання-передача робіт за спірними актами здійснювалась сторонами протягом червня 2005 року – березня 2006 року, тобто майже протягом  року. Таким чином відповідальні за оформлення вказаних актів працівники позивача, як зацікавлені особи, у відповідності до вимог чинного законодавства зобов'язанні були перевірити правильність заповнення первинних документів, що є підставою для стягнення коштів, та виправити допущену помилку. Тим більше, що будь-які інші первинні документи, які б підтверджували факт виконання позивачем зобов'язань за договором № 31 від 03.06.2005р., сторонами не оформлювались.

Відповідно до абз. 3 ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при відмові в позові покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 Рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2006р. у справі № 38/397 скасувати повністю.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити повністю.

Стягнути з Малого приватного підприємства “Сигнал” (ідентифікаційний код – 13728832; 08290 Київська обл., смт. Гостомель, вул. Леніна, 86) на користь Закритого акціонерного товариства “Управління капітального будівництва” (ідентифікаційний код 32593802; 04074 м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6) 867 грн. 55 коп.  витрат по оплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Наказ на виконання даної постанови та поворотні накази доручити видати Господарському суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Брайко  А.І.

 Судді                                                                                          Бившева  Л.І.

                                                                                          Розваляєва  Т.С.

27.11.06 (відправлено)