Постанова

від 12.12.2006 по справі 7/457

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/457

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 12.12.2006                                                                                           № 7/457

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Розваляєвої  Т.С.

 суддів:                                          Капацин  Н.В.

                                        Кошіля В.В.

 при секретарі:                              Омельчук Н.І.

 За участю представників:

 від позивача – не з'явились,

від відповідача – Краковного І. В.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватне підприємство "А-Транс"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 28.09.2006

 у справі № 7/457 (Якименко М.М.)

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Форвей"

 до                                                   Приватне підприємство "А-Транс"

 про                                                  стягнення 57147,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2006р. у справі № 7/457 позов задоволено частково.

Відповідач звернувся з апеляційною скаргою на вказане рішення, в якій просить його скасувати. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що, задовольнивши позов в частині стягнення відсотків за користування товарним кредитом та в частині стягнення пені, суд фактично застосував до відповідача подвійну санкцію; відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування пені припиняється через 6 місяців, тоді як позивач нарахував пеню за 263 дня; нараховані позивачем штрафні санкції в 10 раз перевищують суму основного боргу.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Апеляційним господарським судом встановлено, що 22.08.2005р. між ТзОВ “Форвей” (продавець) та ПП “А-Транс” (покупець) укладено договір № 4-2/063-129-08-05/т, відповідно до п. п. 1.1., 3.1., 3.2., 3.3., 3.4., 3.6., 4.1., 4.2., 7.1. якого покупець сплачує, а продавець забезпечує покупця нафтопродуктами на підставі документів установленого зразка (бланки дозволу на відпуск нафтопродуктів), які належать покупцю і підтверджують право на отримання зазначеної кількості товару, а саме: А-98, А-95, А-92, А-76/А-80, дизельне пальне через автозаправні станції, перелік яких надано у додатку № 1; оплата за товар здійснюється з попередньою оплатою або з відстрочкою платежу згідно із п. 3.3. даного договору; покупець здійснює 100% передплату на п/р продавця протягом двох банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури; у випадку відстрочки платежу покупець може зробити сплату за товар протягом восьми банківських днів з моменту отримання товару; сума всієї заборгованості за отриманий з відстрочкою платежу товар повинна бути повністю сплачена продавцю не пізніше восьмого банківського дня з моменту отримання бланків на відпуск нафтопродуктів; ціна товару визначається в протоколах узгодження договірної ціни (додаток № 2), що підписується сторонами та є невід'ємними частинами цього договору; кількість та вартість товару зазначається у рахунку-фактурі, який видається згідно із замовленням покупця, та остаточно підтверджується видатковою накладною; у випадку затримки оплати, що передбачена п. 3.3., товар вважається наданим покупцю на умовах товарного кредиту, який підлягає погашенню не пізніше двох банківських днів з моменту настання терміну оплати; відсоток за кожен день користування товарним кредитом установлюється в розмірі 5% від вартості  неоплаченого товару і перераховується продавцю щоденно, починаючи з моменту настання терміну оплати, до повного погашення суми товарного кредиту; у випадку порушення термінів оплати, повернення товарного кредиту, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від вартості неоплаченого в належний термін товару до повного погашення суми товарного кредиту; сплата пені не звільняє покупця від виконання своїх зобов'язань за договором; цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженим представниками сторін і діє до повного виконання сторонами обов'язків за даним договором.

22.08.2005р. сторони підписали протокол погодження договірної ціни, згідно із яким ціна 1 літру товару становить: дизельне паливо – 3,5 грн. з ПДВ; бензин а-76/А-80 – 2,95 грн. з ПДВ; бензин А-95 – 3,7 грн. з ПДВ.

16.08.2006р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Форвей” звернулось з позовом до Приватного підприємства “А-Транс” про стягнення 4000 грн. 00 коп. основного боргу, 52 600 грн. 00 коп. відсотків за користування товарним кредитом та 547 грн. 62 коп. пені за період з 12.09.2005р. по 01.06.2006р. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на виконання умов договору № 4-2/063-129-08-05/т від 22.08.2005р. відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 19 440 грн. 00 коп., що підтверджується накладною № 10228-08/т від 30.08.2005р.; за отриманий товар відповідач розрахувався лише частково, перерахувавши позивачеві 15 440 грн. 00 коп.; таким чином заборгованість відповідача становить 4 000 грн. 00 коп.; на підставі п. п. 4.1., 4.2. спірного договору відповідач повинен сплатити на користь позивача 52 600 грн. 00 коп. відсотків за користування товарним кредитом  та 547 грн. 62 коп. пені за період з 12.09.2005р. по 01.06.2006р.

28.09.2006р. позивач звернувся до місцевого господарського суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача 40 374 грн. 79 коп. штрафних санкцій.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2006р. у справі № 7/457 позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 40374 грн. 79 коп. штрафних санкцій; провадження у справі в частині стягнення 4 000 грн. 00 коп. основного боргу припинено. Рішення суду в частині задоволення позову мотивовано тим, що на виконання умов спірного договору позивач поставив відповідачеві товар; останній лише частково розрахувався за отриманий товар; розрахунок штрафних санкцій та пені здійснений позивачем у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства.

Апеляційний господарський суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення місцевого господарського суду – скасуванню частково в зв'язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні  чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Постановляючи рішення по даній справі, місцевий господарський суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується правомірність позовних вимог. Проте мотиви, з яких місцевий господарський суд дійшов такого висновку, не можна визнати переконливими, враховуючи наступне.

Так, звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що поставка паливно-мастильних матеріалів відповідачеві на підставі видаткової накладної № 10228-08/т від 30.08.2005р. здійснювалась на виконання умов договору № 4-2/063-129-08-05/т від 22.08.2005р. Однак видаткова накладна № 10228-08/т від 30.08.2005р. не може вважатися належним доказом виконання позивачем своїх зобов'язань за вказаним договором, оскільки вона (накладна) не містить жодного посилання на реквізити вказаного правочину.

Крім того,  бензин А-76 на підставі названої накладної відпускався за ціною 3,24 грн. з ПДВ (2,7 грн. без ПДВ), тоді як протоколом узгодження договірної ціни до договору № 4-2/063-129-08-05/т від 22.08.2005р. ціна бензину марки А-76 встановлена в розмірі 2,95 грн. з ПДВ.

В протоколі узгодження зазначено, що усі зміни і доповнення до даного договору оформляються в письмовому вигляді та підписуються уповноваженими на те представниками сторін. Проте зміни або доповнення ціни за спірним договором не проводилися.

Не можна вважати належним доказом позиції позивача і довіреність серії ЯКХ № 193057 (а. с. 16), на підставі якої представник відповідача отримував товар. Так в названій довіреності зазначено, що гр. Єфремов Д. А. уповноважується на отримання матеріальних цінностей від ТзОВ “Форвей” за рахунком-фактурою № 10228-08/т від 30.08.2005р., а не на виконання спірного договору.

Крім того, на вимогу суду апеляційної інстанції сторони надали дані про проведення розрахунків за поставлений товар. Проте, жодний розрахунковий документ, наданий сторонами, не має посилань на проведення оплати за спірним договором.

Таким чином посилання позивача на виникнення правовідносин між ним та відповідачем з приводу спору, який розглядається судом в даній справі, базується на договорі № 4-2/063-129-08-05/т від 22.08.2005р. є необґрунтованими.

Разом з тим, пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

Частиною 1 ст. 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч. 1 ст. 207 України).

Одним із видів правочинів є двосторонні договори.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України  господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного  документа,  підписаного  сторонами  та  скріпленого печатками. Допускається  укладення  господарських  договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну  листами,  факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання  замовлень,  якщо  законом  не  встановлено спеціальні  вимоги  до  форми  та  порядку  укладення  даного виду договорів.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами  договору  є  умови  про  предмет договору, умови,  що визначені законом як  істотні  або  є  необхідними  для договорів даного виду,  а також усі ті умови,  щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір  укладається  шляхом  пропозиції  однієї   сторони укласти  договір  (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналіз глави 54 ЦК України дає змогу зробити висновок, що істотними умовами договору купівлі-продажу є предмет договору, тобто зазначення товару, який передається у власність покупця, та ціна.

Оскільки видаткова накладна № 10228-08/т від 30.08.2005р. містить істотні умови договору купівлі-продажу, а саме: предмет договору та ціну товару, підписана уповноваженим представниками постачальника і покупця, апеляційний господарський дійшов висновку, що правовідносини сторін базуються на підставі видаткової накладної № 10228-08/т від 30.08.2005р., а не на умовах договору № 4-2/063-129-08-05/т від 22.08.2005р., як вказує позивач, що, в свою чергу свідчить, про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення відсотків за користування товарним кредитом та пені, передбачених п. п. 4.1., 4.2. названого договору.

 Господарський суд першої інстанції на вказані вище обставини справи уваги не звернув, належної правової оцінки їм не дав, а тому дійшов хибного висновку про необхідність часткового задоволення позову в цій частині.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 4 000 грн. 00 коп. основного боргу апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції про припинення провадження у справі в цій частині на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.09.2006р., тобто після звернення позивача з позовом до суду, відповідач перерахував останньому 4 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 842 від 18.09.2006р. Факт перерахування вказаних коштів сторонами не заперечується.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Господарського судуміста Києва від 28.09.2006р. у справі № 7/457 скасувати частково.

Прийняти нове рішення.

Провадження у справі в частині стягнення 4 000 грн. 00 коп. основного боргу припинити.

В позові в частині стягнення штрафних санкцій відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Форвей” (ідентифікаційний код – 31839425; 01004 м. Київ, вул. Горького, 20-б) на користь  Приватного підприємства “А-Транс” (ідентифікаційний код – 31900672; 03028 м. Київ, шосе Стратегічне, 15) 181 грн. 87 коп. витрат по оплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Наказ на виконання даної постанови доручити видати Господарському суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Розваляєва  Т.С.

 Судді                                                                                          Капацин  Н.В.

                                                                                          Кошіль В.В.

 17.01.07 (відправлено)