Постанова

від 17.01.2007 по справі 12/617

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/617

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 17.01.2007                                                                                           № 12/617

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Алданової  С.О.

 суддів:                                          Борисенко  І.В.

                                        Шипка  В.В.

 при секретарі:                              

 За участю представників:

 від позивача – Бєгунова К.В. (дов. № 271д від 29.12.06)

від відповідача  – Стегній Л.М. (дов. № 12-14/512 від 06.10.06), Вільчинська Н.І. (дов. № 12-14/580 від 06.10.06)

від третьої особи – не з'явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державна акціонерна компанія  "Хліб України"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 23.11.2006

 у справі № 12/617 (Прокопенко Л.В.)

 за позовом                               Державне підприємство "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу"

 до                                                   Державна акціонерна компанія  "Хліб України"

 третя особа           Відкрите акціонерне товариство "Глухівське хлібоприймальне підприємство"

 про                                                  стягнення 877957,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся з позовом до Державної акціонерної компанії "Хліб України", в якому просить стягнути з останньої 877957,83 грн. боргу, переданого позивачу за розподільчим балансом від 31.07.03. Під час розгляду справи у суді першої інстанції позивач змінив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 877957,83 грн. в якості збитків, нанесених передачею недійсної вимоги.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.11.2006 у справі № 12/617 позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 877957,83 грн. збитків, 8779,58 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, у позові відмовити. Підставами для скасування рішення суду скаржник зазначає неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, а саме: ст. 22, 614, 623 Цивільного кодексу України та 224, 225 Господарського кодексу України. У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів скарги заперечує та просить рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2006 у даній справі залишити без змін. У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи відзиву на апеляційну скаргу.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника третьої особи.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи, колегія суддів встановила наступне:

Постановою КМ України від 15.05.03 р. № 690 «Про утворення державного підприємства «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу» шляхом виділення зі складу Державної акціонерної компанії «Хліб України» утворено позивача — ДП «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу» та віднесено його до сфери управління Міністерства аграрної політики України.

На виконання п. 3 Постанови КМ України від 15.05.03 р. №690 між позивачем та відповідачем підписано розподільчий баланс станом на 31.07.03 р. та акт приймання-передачі дебіторської заборгованості до розподільчого балансу від 31.07.03 р., що були погоджені протоколом від 02.09.03 р. №5 урядової комісії з реструктуризації ДАК «Хліб України», відповідно до яких до позивача переходить право вимоги до дебіторів відповідача за розрахунками з оплати матеріально-технічних ресурсів, поставлених відповідно до Постанови КМУ від 03.09.97 р. №977.

В тому числі, до позивача перейшло право вимоги до Відкритого акціонерного товариства “Глухівське хлібоприймальне підприємство”  на суму 877957,83 грн.

Як стверджує позивач, в процесі роботи по стягненню заборгованості ним було встановлено, що рішенням господарського суду Сумської області від 25.02.02 задоволені вимоги прокурора в інтересах ДАК «Хліб України» та прийнято рішення про стягнення з ВАТ «Глухівське ХПП» заборгованості за отримані матеріально-технічні ресурси згідно постанови КМУ від 24.01.98 р. №77 в сумі 883 781, 74 грн. ВАТ «Глухівське ХПП» звернулося до Харківського апеляційного господарського суду зі скаргою на рішення. Постановою апеляційної інстанції від 07.05.02 р. рішення господарського суду Сумської області від 25.02.02 р. №8051-14/590 скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено. Правом касаційного оскарження ДАК «Хліб України» не скористалося.

Крім того, 30.07.02 р. між ДАК «Хліб України» та Сумським ОДП ДАК «Хліб України» підписано договір про поступку права вимоги до ВАТ «Глухівське ХПП» на суму 5 823, 91 грн.

Позивач, посилаючись на те, що відповідачем передано йому недійсну вимогу в розмірі 877957,83 грн., звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача вказану суму як збитки відповідно до ст. 22 ЦК України та ст. 224 ГК України, так як передачею недійсної вимоги відповідач наніс Державному підприємству "Агенство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" збитки у вигляді втрати майнових прав, тобто майна (активів) та необхідності проведення списання безнадійної дебіторської заборгованості та віднесення вказаної суми списаної дебіторської заборгованості на валові витрати.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що за актом від 31.07.03 р. відповідач передав позивачу недійсну вимогу, оскільки постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.05.02 р. було відмовлено у стягненні з третьої особи 883781,74 грн. заборгованості  за отримані паливно-мастильні матеріали, а тому в силу положень ст. 198 ЦК України  відповідач як первісний кредитор має відповідати перед позивачем як новим кредитором за недійсність  переданої йому вимоги.

Колегія суддів з висновками місцевого господарського суду не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до п.4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004, цей кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексу України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Як вбачається з матеріалів справи, між Кабінетом міністрів України, як суб'єктом управління об'єктами державної власності (п. 5 ст. 116 Конституції України в редакції, що діяла на час прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 15.05.2003 №690) та відповідачем у 2003 році виникли відносини, пов'язані з реструктуризацією (реорганізацією) ДАК "Хліб України".

В силу адміністративного акту (постанови Кабінету Міністрів України віл 15.05.2003 №690) у відповідача виник обов'язок щодо передачі, а у позивача - щодо прийняття дебіторської заборгованості та права вимоги до дебіторів, незалежно від дійсності таких вимог, зокрема, до ВАТ “Глухівське хлібоприймальне підприємство”.

В результаті зазначеної реструктуризації (реорганізації) утворено Державне підприємство "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" шляхом виділення зі складу ДАК "Хліб України" філії - "Агентство з реструктуризації підприємств агропромислового комплексу", яке віднесено до сфери управління Міністерства аграрної політики (п. 1. постанови Кабінету Міністрів України від 15.05.2003 № 690. п. 1.1.. 1.2.. 1.3. Статуту позивача). Відповідачем передано позивачеві вимоги до ВАТ “Глухівське хлібоприймальне підприємство” на суму 877957,83 грн.  (акт від 31.07.2003).

Отже, сторони  повністю виконали свої зобов'язання щодо передачі та прийняття права вимоги до ВАТ “Глухівське хлібоприймальне підприємство”, які виникли на підставі адміністративного акту (постанови Кабінету Міністрів України від 15.05.03 № 690).

В оскаржуваному рішенні суд посилається на порушення відповідачем вимог ст. 198 ЦК УРСР стосовно передачі первісним кредитором новому кредитору недійсної вимоги.  

Проте з матеріалів справи не вбачається, що між сторонами існували договірні зобов'язання, пов'язані з уступкою права вимоги.    

Нормою ст. 197 Цивільного кодексу УРСР передбачено можливість уступки кредитором своїх прав вимоги за зобов'язанням іншій особі. Для цієї уступки вимоги необхідною є ініціативна вольова поведінка сторін та наявність угоди між старим та новим кредитором.

У даному випадку вимоги були передані позивачу на підставі адміністративного акту внаслідок реструктуризації (реорганізації)  відповідача, а не  внаслідок волевиявлення сторін, підтвердженого відповідною угодою, а тому застосування до даних правовідносин положень глави 17 ЦК УРСР є безпідставним.

Пунктом 2 акту від 31.07.03 р., на який посилається суд першої інстанції, не врегульовано питання передачі недійсної заборгованості, а лише визначено права та обов'язки сторін у разі проведення повного або часткового розрахунку дебіторів з компанією.

В матеріалах справи відступні докази повного або часткового погашення ВАТ “Глухівське хлібоприймальне підприємство” заборгованості перед відповідачем.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України до збитків відносяться втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Як встановлено вище, зобов'язання між позивачем та відповідачем виникли з адміністративного акту, а не на підставі договору, і ці зобов'язання, які полягали у передачі та прийомі права вимоги до ВАТ “Глухівське хлібоприймальне підприємство”, виконані сторонамии спору належним чином.

Крім того, слід зазначити, що на даний час господарським судом Сумської області розглядається справа про банкрутство ВАТ “Глухівське хлібоприймальне підприємство” і за результатами попереднього засідання по вказаній справі ДП "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" визнано кредитором ВАТ “Глухівське хлібоприймальне підприємство” з конкурсними вимогами IV черги у розмірі 877957,83 грн. Наведене підтверджується копією ухвали  господарського суду Сумської області від 12.10.06 у справі 12/97, яка залучена до матеріалів справи за клопотанням відповідача.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 877957,83 грн. збитків у вигляді втрати майнових прав, які стали наслідком передачі відповідачем позивачеві простроченої вимоги, є необґрунтованими.

Вказані обставини судом першої інстанції враховані не були, що призвело до прийняття судом помилкового рішення про наявність підстав для задоволення позову. У зв'язку з цим рішення місцевого господарського суду від 23.11.2006 у даній справі підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Державної акціонерної компанії "Хліб України" задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2006 у справі № 12/617 скасувати.

У задоволенні позову Державного підприємства "Агенство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" до Державної акціонерної компанії  "Хліб України", третя особа ВАТ “Глухівське хлібоприймальне підприємство” про стягнення 877957,83грн. відмовити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Агенство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу"  (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код 32491316)  на користь Державної акціонерної компанії  "Хліб України" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код  20047943) 4389,80 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Наказ на виконання даної постанови доручити видати Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи  повернути Господарському суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Алданова  С.О.

 Судді                                                                                          Борисенко  І.В.

                                                                                          Шипко  В.В.