Постанова

від 20.09.2007 по справі 2/561

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/561

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 20.09.2007                                                                                           № 2/561

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:           Моторного О.А.

 суддів:              

 при секретарі:             

 За участю представників:

 від позивача -Цигіка І.Ю.,

 від відповідача - не з'явився,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Добробуд ЛТД"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 17.10.2006

 у справі № 2/561  

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська консалтингова палата"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Добробуд ЛТД"

 про                                                  стягнення заборгованості за договором

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2006 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство “ДОБРОБУД ЛТД” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська консалтингова палата” 500 000 грн. - основної суми боргу та 100 000 грн. - штрафних санкцій, 600 грн. – державного мита, 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство “ДОБРОБУД ЛТД” на користь Державного бюджету України 5 400 грн. державного мита.

Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Також відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції зроблено неправомірні та необґрунтовані висновки наявним обставинам у справі та припущено значну кількість суттєвих порушень норм матеріального та процесуального права.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, але представник у судовому засіданні просив залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, апеляційний господарський суд, вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача за наявними матеріалами справи, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Апеляційна інстанція переглядає справу відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд прийшов до наступного.

10.05.2006 сторонами було укладено договір № 1/05-06 про надання юридичних послуг, згідно умов якого позивач, зобов'язаний надати відповідачу юридичні послуги, направлені на придбання нерухомого майна, яке перебуває у комунальній власності, а відповідач зобов'язаний прийняти та оплатити надані йому послуги відповідно до умов договору.

На виконання умов вказаного договору, відповідач повинен був сплатити позивачу за надані йому послуги, протягом п'яти банківських днів після підписання сторонами акту про надання послуг.

Пунктом 4.1 договору, встановлено вартість послуг у розмірі 500 000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надано відповідачу юридичні послуги, направлені на придбання нерухомого майна, що перебуває у комунальній власності, що також підтверджується актом про надання послуг від 11.07.2006 та договором купівлі-продажу нежилого приміщення від 07.07.2006, укладеним між відповідачем та Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві Ради.

Однак, відповідачем не надано доказів оплати наданих йому послуг згідно умов договору.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити всіх необхідних заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно п.7.1. договору № 1/05-06, при простроченні виплати винагороди, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача штраф у розмірі 100 000 грн.

Відповідно до ст. 199 ГК України, виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими ГК України та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 232 ГК України, вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, оскільки відповідачем не виконувались умови договору належним чином.

Згідно ст. 654 ЦК України, зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановленого договором або законом, чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

За таких обставин, колегією суддів не приймаються до уваги посилання відповідача на усну домовленість з позивачем щодо відстрочки оплати послуг, оскільки доказів вищенаведеного позивач не надав.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОБРОБУТ ЛТД”, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2006 у справі № 2/561 є обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,  

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОБРОБУТ ЛТД” залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2006 у справі № 2/561 - без змін.

Матеріали справи № 2/561 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді