Постанова

від 21.02.2007 по справі 36/450

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

36/450

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 21.02.2007                                                                                           № 36/450

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Капацин  Н.В.

 суддів:                                          Зеленіна  В.О.

                                        Синиці  О.Ф.

 при секретарі:                              Кулачок О.А.

 За участю представників:

 від позивача (за первісним позовом) -Чиханцев М.А. (довір. №10 від 31.10.06);

 від відповідача (за первісним позовом) -  Кліванська О.П. (довір. б/н від 19.02.07);

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Орендного підприємства "6-й Київський авторемонтний завод"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 08.12.2006

 у справі № 36/450 (Трофименко Т.Ю.)

 за позовом                               Орендного підприємства "6-й Київський авторемонтний завод"

 до                                                   Закритого акціонерного товариства "Телемост"

 про                                                  розірвання договору оренди

 за зустрічним

позовом Закритого акціонерного товариства „Телемост”

до                              Орендного підприємства „6-й авторемонтний завод”

про                               стягнення 319 220,47 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.06 у справі №36/450 припинено провадження за первісним позовом, задоволено повністю зустрічний позов, стягнуто з Орендного підприємства „6-й Київський авторемонтний завод” на користь Закритого акціонерного товариства „Телемост” 989 586,26 грн. збитків, 9895,86 грн державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що згідно з договором від 25.12.02 Орендне підприємство „6-й Київський авторемонтний завод” за актом від 30.07.04 передало Закритому акціонерному товариству „Телемост” в орендне користування нежитлове приміщення в м.Києві по бул. Івана Лепсе, 10 площею 115 кв.м. з оплатою 10 грн. за кв.м., договір укладено  терміном дії з 25.12.02 до 25.12.06. Починаючи з 16.06.2005 позивач неодноразово  надсилав відповідачеві листи з вимогою про розірвання договору оренди та виселення. Відповідач погоджувався розірвати договір оренди та звільнити приміщення лише у разі повного відшкодування вартості ремонту орендованого приміщення в розмірі 308 836 грн. Судом встановлено правомірність проведення підрядних робіт по ремонту орендованих  відповідачем приміщень. В результаті одностороннього  та безпідставного розірвання договору оренди з боку Орендного підприємства „6-й КАРЗ” та перешкоджання  позивачем належної експлуатації відповідачем орендованого приміщення відповідач поніс збитки в розмірі 989 586,26 грн., які підлягають стягненню з позивача.

Оскільки, відповідачем 08.09.05 звільнено орендоване приміщення суд  першої інстанції припинив провадження у справі за первісним позовом у зв”язку з відсутністю предмету спору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.06 по даній справі, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Орендного підприємства „6-й Київський авторемонтний завод”.

В апеляційній скарзі позивач вказує на те, що відповідач протягом більше 3 місяців не сплачував орендну плату, що стало підставою для звернення з позовом про розірвання договору оренди, відповідачеві  орендоване ним приміщення передано актом від 30.07.04, але відповідач до цього часу не передав позивачеві  орендовані приміщення. Позивач не надавав відповідачеві  згоди на проведення будь-яких ремонтних  робіт в орендованому приміщенні, а тому судом безпідставно  стягнуто з позивача вартість ремонтних робіт. Станом на 13.12.06 відповідач не звільнив орендовані приміщення, не передав їх позивачеві, позивач не порушив умови договору  оренди, у відповідача не було правових підстав для укладення договору оренди з іншим орендодавцем і нараховані до стягнення  відповідачем збитки за зустрічним позовом  є необґрунтованими.

Розгляд апеляційної скарги призначено на 19.02.07, в судовому засіданні апеляційної інстанції оголошено перерву до 21.02.07.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне:

За договором від 25.12.02 Орендне підприємство „Шостий Київський  авторемонтний завод” надало в оренду Закритому акціонерному товариству „Телемост” нежитлове приміщення за адресою: м.Київ, бульвар Івана Лепсе, 10 площею 115 кв.м. з оплатою 10 грн. за кв.м. для офісу ЗАТ „Телемост”, видом діяльності якого є надання телекомунікаційних  послуг. За умовами п.4.4 договору оренди від 25.12.02 орендна плата сплачується до 5-го числа поточного місяця. Термін дії договору оренди сторони визначили з 25.12.03 до 25.12.06.

Додатковою угодою №1 від 29.12.03 до договору оренди, зокрема п.5, сторони встановили, що орендар має здійснювати своєчасно капітальний, поточний та інші види ремонтних робіт орендованого приміщення, а п.6 цієї угоди встановлює, що у разі проведення орендарем капітального, поточного чи іншого виду ремонтних  робіт зарахувати вартість робіт в рахунок орендної плати.

Об”єкт договору оренди позивач передав відповідачеві за актом прийому-передачі від 30.07.04, а 13.09.05 позивач звернувся з позовом про розірвання договору оренди, виселення ЗАТ „Телемост” з орендованого приміщення та зобов”язання ЗАТ „Телемост” передати орендовані приміщення по акту прийому-передачі.

Відповідно до ч.1 ст.782 Цивільного кодексу наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Пунктом 5.3 договору оренди встановлено, що договір оренди може бути розірваний достроково в порядку, встановленому чинним законодавством, а також у випадках, зокрема, порушення однією із сторін своїх зобов”язань за цим договором з письмовим попередженням іншої сторони за місяць.

Частина 3 статті 651 Цивільного кодексу передбачає, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Законом і договором оренди від 25.12.02 надано позивачеві право в односторонньому порядку  відмовитися від договору оренди. До матеріалів справи додано лист позивача №193 від 31.08.05 про відмову  від договору оренди (т.1, а.с.88). Цей лист отримано керівником відповідача 31.08.05. Відповідно до ч.2 ст.782 Цивільного кодексу України у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору. Таким чином, договір оренди приміщення від 25.12.02, укладений між ОП „6-й Київський авторемонтний завод” і ЗАТ „Телемост”  розірвано 31.08.05, а тому позовні вимоги про розірвання договору оренди не підлягають до задоволення.

Суд першої інстанції необґрунтовано прийшов до висновку щодо припинення провадження у справі за первісним позовом Орендного підприємства   „6-й Київський авторемонтний завод”     з підстав, встановлених п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу, оскільки господарський суд припиняє провадження у справі по п.1-1 ст.80 ГПК України у зв”язку з відсутністю предмета спору, коли припиняється існування  предмета спору, ,якщо між сторонами у зв”язку з цим не залишилося неврегульованих питань, а неврегульованим між сторонами договору від 25.12.02 є те, що позивач необґрунтовано відмовився від договору, оскільки, орендодавець  може відмовитися від договору у разі порушення орендарем договірних зобов”язань по оплаті орендних  платежів.

ЗАТ „Телемост” не допустило затримки в оплаті орендної плати, виходячи з наступного.

Згідно з п.5, 6 додаткової угоди №1 від 29.12.03 пункти 3.1.5, 3.2.11 договору оренди викладені у такій редакції, що орендар зобов”язаний своєчасно здійснювати капітальний поточний та інші види ремонтних робіт за письмовою згодою орендодавця, вартість ремонтних робіт зараховується в   рахунок орендної плати. Відповідачем надано докази проведення ремонтних робіт в орендованому приміщенні на загальну суму 308 836 грн., що підтверджується договором підряду №1/18/08/03 від 18.08.03, укладеним між ЗАТ „Телемост” і ТОВ „ЗАТ –Укрбудінвест”, актом здавання-передачі виконаних робіт від 01.04.04, довідкою про вартість виконаних підрядних робіт по Ф №КБ-3 (т.3, а.с.57-63). Оплата виконаних  підрядних робіт здійснена  шляхом передачі Закритим акціонерним товариством  „Телемост”, емітованого ним  простого векселя №300216001026 від 02.04.04 по акту приймання-перадачі векселя від 02.04.04.

Таким чином, в позові про розірвання  договору оренди і виселення відповідача з орендованих приміщень слід було відмовити. Разом з тим, враховуючи, що відповідач звільнив орендовані приміщення , ні одна із сторін не підтверджує дати звільнення орендованих відповідачем приміщень. Зокрема, підтвердженням звільнення приміщень першого поверху адмінбудівлі №10 по бул.І.Лепсе є фотографії додані до експертного висновку спеціаліста Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №9606 від 14.11.05, із яких слідує, що приміщення вільні (т.2, а.с.103), згідно з листом ЗАТ „Телемост” №1/30/08/05 від 30.08.05 (т.2, а.с.50). 29 серпня 2005 року працівниками позивача заблоковано відповідачеві вхід до орендованого приміщення, лист вручено  позивачеві 30.08.05, із листа ЗАТ „Телемост” №1/29/08/05 від 29.08.05 (т.1, а.с.66) слідує, що позивач відключив відповідача від енергопостачання та телефонного зв”язку. Цим листом відповідач на вимогу позивача дав згоду на розірвання договору оренди і вказав, що демонтаж конструкцій і звільнення  приміщень відповідач  може здійснити до 09.09.05 при умові не перешкоджання  доступу персоналу та техніки для проведення робіт, надання відповідних дозволів на вивезення майна.

З аналізу викладеного колегія вважає, що договірні відносини за договором оренди приміщення від 25.12.02 на вимогу орендодавця припинилися 31.08.05, а тому орендні платежі мають нараховуватися за період з 30.07.04 по 31.08.05, тобто за 13 місяців і складають 14 950 грн. із розрахунку 10 грн. x  115 кв.м.  x  13 місяців. Платіжними дорученнями №260 від 24.05.05, №288 від 24.05.05 відповідач перерахував суму 3 000 грн, із чого слідує, що за вказаний період відповідач мав сплатити суму 11 950 грн., але враховуючи умови додаткової угоди №1 від 29.12.03 до договору оренди із якої слідує, що вартість ремонтних робіт орендованого приміщення зараховується в рахунок орендних платежів, з позивача на користь відповідача за зустрічним позовом підлягає стягненню сума 296 886 грн.

Відповідно до п.2 додаткової угоди №2 від 03.04.04 у разі розірвання договору з ініціативи Орендодавця, останній відшкодовує орендарю вартість капітального , поточного та інших видів ремонтних робіт орендованого приміщення.

Безпідставним є твердження позивача про те, що проведення ремонтних робіт в орендованих приміщеннях здійснено без згоди позивача, оскільки до матеріалів справи надано лист Орендного підприємства „6-й Київський авторемонтний завод” від 10.08.03 (т.2, а.с.12), із якого слідує, що директор підприємства Козяр П.І. надав згоду на проведення  ремонтних робіт згідно з кошторисом на суму 308 836 грн. Судом не приймаються до уваги заперечення позивача з посиланням на висновок судово-технічної експертизи № 3727 від 19.07.06 щодо нанесення на лист печатки до виготовлення тексту листа і виконання різними матеріалами письма (різними ручками) дати листа 10.08.03 і підпису директора Козяра П.І., оскільки, ні позивач, ні експертний висновок не заперечують підписання листа від 10.08.05 директором підприємства позивача, що підтверджує згоду позивача на проведення відповідачем ремонтних  робіт в орендованому приміщенні.

Разом з тим, відповідач виконував ремонтні роботи в орендованому приміщенні для здійснення своєї господарської діяльності, але враховуючи порушення відповідачем умов договору оренди, що призвело до виселення відповідача із орендованих приміщень, останньому завдані збитки, які відповідно до ст.623 Цивільного кодексу України підлягають відшкодуванню за рахунок сторони, яка порушила договірні зобов”язання, тобто за рахунок позивача, а для відшкодування вартості ремонтних робіт в якості збитків, згода позивача на їх проведення не потрібна.

Відповідачем за зустрічним позовом пред”явлено до стягнення з позивача і інші збитки, а саме: затрати на демонтаж обладнання, затрати на охорону приміщення, збитки від необхідності орендувати інші  приміщення, збитки у вигляді неотриманого прибутку у зв”язку з вилученням з обігу відповідача сум, потрачених ним на покриття збитків. Оскільки розірвання договору відбулося внаслідок невиконання зобов'язання позивачем, то судом першої інстанції обгрунтовано стягнуто з позивача на користь відповідача збитки на загальну суму 300 386 грн.

В іншій частині позовні вимоги  за зустрічним  позовом  не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Згідно з п.7.5 договору орендодавець не несе відповідальність за розкрадання чи псування обладнання та іншого майна орендаря, а тому  позовні вимоги  ЗАТ „Телемост” про покладення на позивача затрат, оплачених охоронному відомству, не підлягають до стягнення.

Відповідно до ст..623 Цивільного кодексу боржник, який порушив зобов”язання, має відшкодувати кредиторові  завдані цим збитки, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

При цьому, вимога надати докази невиконання або неналежного виконання стороною зобов”язань за договором (ст..610 ЦК України) покладається на позивача, водночас стаття 614 ЦК України  зобов'язує відповідача надати докази відсутності    вини у заподіяних позивачеві збитках.

При  пред”явленні позову кредитор повинен довести факт порушення зобов'язання, розмір збитків та причинний  зв'язок між порушенням зобов'язання і виниклими збитками.

Закрите акціонерне товариство „Телемост”  не довело, що укладення договорів піднайму №02/01/05 від 02.01.05, №02/01/11/04 від 01.12.04 були наслідком невиконання позивачем договірних зобов'язань за договором оренди від 25.12.02.

Також безпідставним є нарахування відповідачем збитків за коефіцієнтом ефективності використання грошових потоків у зв”язку з неоплатою позивачем  збитків в розмірі 333 737,59 грн., оскільки діюче законодавство не передбачає нарахування збитків на збитки.

Судом апеляційної інстанції не застосовується  висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №433 від 25.01.07, як такий що містить висновки з правових питань, що відноситься до компетенції суду.

В судовому засіданні  апеляційної інстанції представники сторін пояснили, що незначна кількість майна відповідача залишилася в орендованих раніше приміщеннях Орендного підприємства „6-й Київський авторемонтний завод”, а тому для повного врегулювання спору відповідач підлягає виселенню із приміщення по бул. І.Лепсе,10.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Орендного підприємства „6-й Київський авторемонтний завод”  задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.06 у справі     № 36/450 змінити.

 3. Позов Орендного підприємства „6-й Київський авторемонтний завод” задовольнити частково.

      Виселити Закрите акціонерне товариство „Телемост” із                   нежитлових приміщень Орендного підприємства „6-й Київський авторемонтний завод” за адресою : м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 10.

     В іншій частині позову відмовити.

         4. Стягнути із ЗАТ „Телемост” на користь ОП „6-й Київський авторемонтний завод” 3 531 грн. державного мита , в тому числі за подачу апеляційної скарги, та 40 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

            5. Зустрічний позов Закритого акціонерного товариства „Телемост” задовольнити частково.

           Стягнути з Орендного підприємства „6-й Київський авторемонтний завод” на користь Закритого  акціонерного товариства „Телемост” 300 386 грн. збитків, 3 003,86 грн. державного мита та 40 грн. витрат  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині зустрічного позову відмовити.

        6. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

        7.  Матеріали справи №36/450 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Капацин  Н.В.

 Судді                                                                                          Зеленін  В.О.

                                                                                          Синиця  О.Ф.

 27.02.07 (відправлено)