Постанова

від 20.12.2007 по справі 36/398

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

36/398

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 20.12.2007                                                                                           № 36/398

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Губенко Н.М.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Яцук О.А. – директор,

Турчин О.В. (довіреність б/н від 04.12.2007);

 від відповідача - Мельник Т.В. (довіреність б/н від 04.12.2007);

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Дванадцятий Київський авторемонтний завод"

 на ухвалу Господарського суду м.Києва від 17.10.2007

 у справі № 36/398  

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗІКС"

 до                                                   Відкритого акціонерного товариства "Дванадцятий Київський авторемонтний завод"

 про                                                  визнання договору оренди продовженим та стягнення збитків в сумі 24988,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду м.Києва від17.12.2007 у справі №36/398 клопотання позивача задоволено. З метою забезпечення позову, до вирішення позову по суті, заборонено відповідачу - Відкритому акціонерному товариству ”Дванадцятий Київський авторемонтний завод” та будь-яким іншим особам чинити перешкоди, в тому числі щодо водопостачання та електричної енергії позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю ”ЗІКС” у здійсненні його виробничої діяльності в орендованому нежитловому приміщенні, площею 235,5 кв. м., що є об'єктом оренди за договором № 26 від 01.10.2006, укладеного між позивачем та відповідачем.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати. При цьому заявник вказує на те, що задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову господарський суд першої інстанції не врахував відсутність зв'язку між заходами забезпечення позову і предметом позову, оскільки предметом позову є зобов'язання визнати договір оренди продовженим.

Позивач надав відзив на апеляцій скаргу, в якому просив залишити рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав викладених в ухвалі господарського суду першої інстанції.

При розгляді апеляційної скарги апеляційним господарським судом були заслухані пояснення представника позивача, досліджені наявні матеріали справи та встановлено наступне.

Позивач звернувся до господарського суду першої інстанції з позовом про визнання договору оренди № 26 нежитлового приміщення від 01.10.2006, укладеного між позивачем та відповідачем, продовженим.

Під час розгляду справи позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони, до вирішення справи по суті, посадовим особам відповідача, будь-яким іншим працівникам цього підприємства чинити перешкоди позивачу у здійсненні його виробничої діяльності в орендованому нежитловому приміщенні, площею 235,5 кв. м., що є об'єктом оренди за договором № 26 від 01.10.2006, укладеного між позивачем та відповідачем.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Згідно із ст. 67 ГПК України, позов, зокрема, забезпечується забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Отже, забезпечення позову відповідно до ст. 66 ГПК України допускається, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливе виконання рішення господарського суду, тобто умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення (п. 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 № 02-5/611 ”Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”).

Позивач, в заві про забезпечення позову, просив заборони, до вирішення справи по суті, посадовим особам відповідача, будь-яким іншим працівникам цього підприємства чинити перешкоди позивачу у здійсненні його виробничої діяльності в орендованому нежитловому приміщенні, площею 235,5 кв. м., що є об'єктом оренди за договором № 26 від 01.10.2006, укладеного між позивачем та відповідачем, у зв'язку з тим, що орендоване приміщення використовується позивачем у виробничій діяльності під розміщення мийки автомашин, а 03.09.2007 відповідачем без попередження позивача було припинено постачання до орендованого приміщення води та електроенергії, в результаті вчинення таких перешкод електромеханічні засоби, прилади, механізми, якими облаштоване орендоване приміщення, з урахуванням їх технологічних особливостей при відсутності води та електроенергії прийдуть у негідність, що приведе до неможливості використання даної системи. Крім того, позивач має укладені договори з підприємствами-замовниками, які не виконуються у зв'язку з простоюванням автомийки, що призводить до підриву ділової репутації позивача та втрати клієнтів, стосунки з якими складали значну частину доходів позивача.

Згідно із приписів договору оренди № 26 від 01.10.2006 (п. п. 1.1.,1.6.) нежитлове приміщення, загальною площею 235,5 кв. м. передається в оренду позивачу для розміщення виробничого приміщення (мийки) позивача.

Отже, враховуючи те, що у випадку незастосування заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідачу та будь-яким іншим особам чинити перешкоди, в тому числі щодо водопостачання та електричної енергії позивачу у здійсненні його виробничої діяльності в орендованому нежитловому приміщенні, площею 235,5 кв. м., що є об'єктом оренди за договором № 26 від 01.10.2006, укладеного між позивачем та відповідачем та у випадку задоволення позову, виконання такого рішення може бути утруднено або унеможливлене, у зв'язку зі зміною якостей орендованого приміщення, пов'язаних зі зміною цільового призначення самого приміщення - організації мийки автомобілів, оскільки технологічний процес мийки потребує використання води та електроенергії, а також втратою клієнтів, які відмовляться від послуг позивача, через неспроможність ним здійснення мийки автомобілів, то господарським судом першої інстанції правомірно застосовано заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу та будь-яким іншим особам чинити перешкоди, в тому числі щодо водопостачання та електричної енергії позивачу у здійсненні його виробничої діяльності в орендованому нежитловому приміщенні, площею 235,5 кв. м., що є об'єктом оренди за договором № 26 від 01.10.2006, укладеного між позивачем та відповідачем.

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування ухвали господарського суду першої інстанції.

Отже, на підставі викладеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду м. Києва від 17.10.2007 про забезпечення позову не підлягає зміні чи скасуванню, а апеляційна скарга відповідача задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Господарського суду м.Києва від17.10.2007 у справі №36/398 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Матеріали справи № 36/398 повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді