Рішення

від 07.04.2011 по справі 37/36пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/36пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

07.04.11 р.                                                                                 Справа № 37/36пн                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Рассуждай С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Державного підприємства "Макіїввугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахта ім. В.М. Бажанова", м. Макіївка, ідентифікаційний код 32442295

до Відповідача: Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області м. Донецьк, ідентифікаційний код 35687119

про: визнання дій інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області щодо прийняття рішення про накладання на ДП "Макіїввугілля" штрафу за порушення у сфері містобудування неправомірними та скасування постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області №8 від 05.01.2011р. про накладання штрафу на ДП "Макіїввугілля" в розмірі 2026953,25грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача – Дятловська М.В. (за довіреністю №08-81/55д від 04.01.2011р.) та Лукінов В.О. (за довіреністю №08-81/108д від 01.04.2011р.);

від Відповідача  – не з'явився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України у судовому засідання оголошувалася перерва з 08.02.2011р.  до 22.02.2011р., з 22.02.2011р. до 14.03.2011р., коли справу було відкладено на 22.03.2011р., а з 22.03.2011р. на 05.04.2011р. з подальшим оголошенням перерви до 07.04.2011р.

У судовому засіданні 07.04.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Державне підприємство "Макіїввугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахта ім. В.М. Бажанова" м. Макіївка (далі – Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області м. Донецьк (далі – Відповідач) про визнання дій інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області щодо прийняття рішення про накладання на ДП "Макіїввугілля" штрафу за порушення у сфері містобудування неправомірними та скасування  постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області №8 від 05.01.2011р. про накладання штрафу на ДП "Макіїввугілля" в розмірі 2026953,25грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач  посилається на те, що у  Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області (Інспекція ДАБК) не було належних підстав для прийняття оскаржуваної постанови, оскільки: згадуваний у постанові акт від 22.12.2010р. не містить визначення виду заходу;  за результатами проведеної позапланової перевірки був із простроченням строку виданий припис щодо усунення виявлених порушень без зазначення відповідного терміну для їх усунення;  протокол від 22.12.2010р. складено із порушенням; застосований оскаржуваною постановою штраф було розраховано від вартості як надземних, так і гірничих робіт, тоді  як нагляд відносно останніх не віднесений до компетенції Інспекції ДАБК і у Позивача був належний дозвіл на їх проведення.  

На  підтвердження вказаних обставин Позивач надає право установчі документи, акти Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області №б/н від 15.11.2010р. та від 22.12.2010р., приписи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області №б/н від 15.11.2010р. та від 22.12.2010р., постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області №8 від 05.01.2011р., форма КБ-3 за 2010р., договір будівельного підряду №42 від 22.03.2005р. з додатками, дозвіл на користування надрами №5162 від 08.07.2010р., ліцензія серії АВ №360847 від 12.11.2007р., ліцензія серії АВ №459893, дозвіл на виконання будівельних робіт №07/41 від 07.09.2007р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.1 Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” та ст. 4 Постанови КМУ від 06.04.1995р. „Про затвердження Положення про порядок накладання штрафів за порушення у сфері містобудування”.   

Позивачем буди надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.54-82, 91-151  т.1, а.с. 6 т.2), у тому числі:

- уточнення (зміни) до позовної заяви №14-7/145 від 03.02.2011р., якими первісні вимоги доповнено проханням визнати рішення Інспекції ДАБК щодо накладання на Позивача штрафу  за порушення у сфері містобудування в розмірі 2026953,25грн., оформлене постановою №8 від 05.01.2011р., неправомірним (недійсним);

- письмові пояснення 5 від 03.02.2011р. з обґрунтуванням наявності у господарського суду компетенції з розгляду вимоги відносно неправомірності дій Інспекції ДАБК;

- пояснення відносно розмежування гірничих та поверхневих будівельних робіт, вартість яких була покладена в основу розрахунку суми штрафу

Заявою, поданою 12.03.2011р. (а.с.82 т.1) Позивач відмовився від позовних вимог в частині визнання дій Відповідача щодо прийняття рішення про накладання на ДП „Макіїввугілля”  штрафу за порушення у сфері містобудування неправомірними.

Відповідач  надав письмове заперечення №7/5-03-0996 від 07.02.2011р. (а.с.а.с.61-63 т.1), в яких наголосив на встановлення за результатами проведеної перевірки наявності порушень у сфері містобудування та видання припису щодо їх усунення, який не був виконаний, що встановлена перевіркою його виконання, внаслідок чого складено протокол про наявність порушення та видано в межах наявних повноважень оскаржувану постанову про накладання штрафу.

На обґрунтування своєї позиції та виконання вимог суду Відповідачем були представлені додаткові документи (а.с.а.с.64-75 т.1).

У судових засіданнях представники сторін підтримали свою позицію, викладену письмово, при цьому 05.04.2011р. Відповідач просив надати час для ознайомлення із матеріалами справи, яке (ознайомлення) відбулося 06.04.2011р., проте після оголошеної для такого ознайомлення перерви до 07.04.2011р. в засідання без пояснення причин не з'явився та жодних додаткових документів не надав.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними  в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильною правової кваліфікації розглядуваних правовідносин, а неявка без пояснення причин у судове засідання після оголошеної перерви представника належним чином повідомленого Відповідача не може вважатися підставою для подальшого відкладання розгляду справи у розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, тим більше, що 09.04.2011р. добігає кінця процесуальний строк розгляду цієї справи.

Вислухавши у судових  засіданнях представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

22.03.2005р. між Державним підприємством „Донецька вугільна коксівна компнія” (Замовник – правопопередник Позивача згідно п. 3.4.  його статуту – а.с.13 т.1) та Державним відкритим акціонерним товариством „Макіїввуглебуд” В (Генпідрядник) укладено договір будівельного підряду №42 (а.с.а.с. 33-39 т.1), згідно п.1. якого Генпідряднику межах договірної ціни виконує на свій ризик власними і залученими силами відповідно до проекту виконання робіт (ПВР) усі передбачені будівельно-монтажні роботи  „Будівництву комплексу повітроподавального стволу №7 шахти імені В.М. Бажанова” відповідно до позиційного списку (Додаток №1 – а.с.43 т.1), здає Замовнику в обумовлений термін звершені будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи.

На підставі листа №10-5/1 від 14.10.2010р. (а.с.75 т.1) Донецької обласної громадської організації „Центр будівельної допомоги” про проведення перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства під час будівництва та експлуатації об'єктів Шахтоуправління ім. В.М. Бажанова, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області 28.10.2010р. вручено посвідчення №7/5-07-5190 від 26.10.2010р. (а.с.73 т.1) заступнику директора ДП „Макіїввугілля” Федоренко Л. про проведення позапланової перевірки з 26.10.2010р. по  08.11.2010р. і подальшим продовження по 25.12.2010р.

26.10.2010р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області була розпочата перевірка дотримання вимог містобудівного законодавства об'єкту будівлі та споруди шахти ім. В.М. Бажанова ДП „Макіїввугілля”, під час  якої складеним та підписаним без зауважень представником Позивача актом від 15.11.2010р. (а.с.28 т.1)ї встановлено:

- виконавча документація на об'єкті не надана (авторський нагляд, технічний нагляд, журнал ведення робіт);

- будівля адміністративного комбінату на вентиляційному стовбурі (проммайданчик №2) виконана з відхиленням від проекту: трубопровідні системи опалювання виконані з ПВХ труб, а проектом передбачені металеві;

- в кімнаті начальника зміни дверні отвори виконані не за проектом;

- в приміщення ІТП виконано 2 дверних отвори, а проектом передбачено 3;

- в приміщенні лампової виконано віконце, що не передбачено проектом.  

- роботи виконуються без дозволу Інспекції Держархбудконтролю на виконання будівельних робіт, що у сукупності вказує на наявність порушень  ст.ст. 23, 29 Закону України „Про планування і забудову територій”, ст. 27 Закону України „Про архітектурну діяльність”

З огляду на виявлені порушення Відповідачем 15.11.2010р. був виданий припис (а.с.29 т.1), яким запропоновано Позивачу зупинити ведення будівельних робіт до отримання дозволу, усунути виявлені порушення та до 15.12.2010р. надати в Інспекцію ДАБК довідку про вартість виконаних будівельних робіт.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області була проведена повторна перевірка даного об'єкту за результатами якої складено акт від 22.12.2010р. (а.с.30 т.1), надісланий Позивачеві поштою і отриманий 29.12.2010р. (а.с.70 т.1). Означеним актом встановлено, що всупереч ст.29 Закону України „Про планування і забудову територій” роботи здійснюються без відповідного дозволу.    Одночасно із цим актом Відповідачем був складений і надісланий Позивачу припис №318 (а.с.31 т.1) з вимогою про зупинення ведення будівельних робіт до отримання дозволу, надання довідки про вартість виконаних будівельно-монтажних робіт та з'явитися і Інспекцію ДАБК для розгляду справи, а також протокол про правопорушення у сфері містобудування (а.с.а.с.71, 72 т.1), яким встановлено порушення у вигляді виконання будівельних робіт із зазначенням Позивача винним у його скоєнні, пропонувалося накласти штраф у розмірі 50% від вартості виконаних будівельно-монтажних робіт – 2026953,25грн.  та повідомлялося, що розгляд адміністративної справи відбудеться 05.01.2011р.

05.01.2011р. була винесена постанова про правопорушення у сфері містобудування №8  (а.с.32 т.1), якою  накладено штраф в розмірі 2026953,25грн. – 50% вартості будівельних робіт, розрахованої за відомостям довідок КБ-3 про вартість будівельних робіт по будівництву повітряноподаючого стовбуду №7 (згідно пояснень Відповідача, викладених у запереченні на позов):

-  за липень 2010р., графа – усього вартість будівельних робіт – 455288,24грн. (а.с.а.с.64, 65 т.1);

- за серпень 2010р., графа – усього вартість будівельних робіт – 900490,72грн. (а.с.66 т.1);

- за вересень 2010р., графа – усього вартість будівельних робіт – 1035326,21грн. (а.с.67 т.1);

- за жовтень 2010р., графа – усього вартість будівельних робіт – 1662801,34грн. (а.с.68-69 т.1).

Між тим, як вбачається із змісту означених довідок в контексті визначення термінів в  ст. 1 Гірничого закону України  та приписів будівельних норм СОУ-Н10.1.25618095.001:2008 (а.с.а.с.104-151 т.1), вони включали в себе як вартість будівельних робіт на поверхні, так і гірничих, що належним чином обґрунтовано Позивачем у поясненнях від 22.03.2011р. (а.с.а.с.91, 92 т.1) та Відповідачем не спростовано. Виходячи із здійсненого Позивачем у відповідності до вказаних  норм СОУ-Н10.1.25618095.001:2008 розмежування видів робіт, представленого (розмежування) у вигляді складених довідок (а.с.а.с.93-102 т.1), вартість будівельних робіт на поверхні за період, охоплений розрахунком штрафу за оскаржуваною постановою (з липня по жовтень 2010р.) становить 1156105,36грн. без ПДВ.

Слід зауважити, що наявний у Позивача дозвіл на виконання будівельних робіт №07/41 від 07.09.2007р. (а.с.48 т.1) зі строком дії по 1 квартал 2010р. (закінчив дію на період проведення перевірки) охоплював саме поверхневі роботи – будівельно-монтажні роботи по надшахтним спорудам, технічного комплексу поверхні та котельної, тоді як відносно гірничих робіт у Позивача є діючі спеціальний дозвіл на користування надрами №5162 від 08.06.2010р. (а.с.45 т.1) та ліцензія на видобування корисних копалин серії АВ №378254 від 10.10.2008р. (а.с.6 т.2).

За таких обставин Позивач, враховуючи заяву, подану 12.03.2011р. (а.с.82 т.1) про відмову від частини позовних вимог, наполягає на позовних вимог наполягає на скасуванні постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області №8 від 05.01.2011р. про накладання штрафу на ДП "Макіїввугілля" в розмірі 2026953,25грн. та визнати рішення Інспекції ДАБК щодо накладання на Позивача штрафу  за порушення у сфері містобудування в розмірі 2026953,25грн., оформлене такою постановою, неправомірним (недійсним).

Відповідач проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях №7/5-03-0996 від 07.02.2011р. (а.с.а.с.61-63 т.1).

Суд розглядає справу виключно в контексті вимоги про скасування постанови №8 від 05.01.2011р. про накладання штрафу в розмірі 2026953,25грн., з огляду на таке:

- по-перше, діюче законодавство не містить спеціальних приписів щодо віднесення до компетенції господарських судів розгляд справ з визнання неправомірними певних дій Інспекції ДАБК – ст. 4 Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” передбачає можливість оскарження в порядку господарського судочинства саме рішень у справах про правопорушення у сфері містобудування. В свою чергу,  за змістом п. 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженого Постановою КМУ від 18 жовтня 2006 р. N 1434, та п.1 Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19 листопада 2007 р. N 317, Відповідач як орган у складі державної виконавчої влади є суб'єктом владних повноважень у розмінні п. 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, що у світлі положень ст. 17 цього Кодексу зумовлює необхідність розгляду цієї вимоги саме в порядку адміністративного судочинства. Означений висновок суду у повній мірі узгоджується із позицією касаційної інстанції, сформульованою в п.5 Рекомендації „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам” від 27.06.2007 р. N 04-5/120. Таким чином, провадження у справі в частині вимог про визнання дій щодо прийняття Відповідачем рішення про накладання штрафу неправомірними підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, що також відповідає п. 3 згадуваних Рекомендацій.

При цьому суд зауважує, що заява про відмову від частини вимог (а.с.82 т.1) судом згідно ч. 2 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України не приймається, оскільки це є несумісним із висновком про непідвідомчість означеної вимоги – означені підстави для припинення провадження є взаємовиключними.

- по-друге, беручи до уваги  викладене у п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” від 14.08.2007р. N 01-8/675, первісна вимога про скасування оскаржуваної постанови і доповнена – про визнати рішення Інспекції ДАБК щодо накладання на Позивача штрафу  за порушення у сфері містобудування, оформленого такою постановою,  неправомірним (недійсним) кваліфікуються судом як тотожні, що усуває потребу у окремому вирішенні долі такої додаткової вимоги.

Суд наголошує, що згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п. 31 Інформаційного листа „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році” від 18.03.2008 р. N 01-8/164, у розглядуваному випадку питання при припинення провадження в частині позовних вимог та щодо можливості задоволення інших вимог може бути вирішено у єдиному процесуальному документі – рішенні.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувану вимогу Позивача до Відповідача такою, що підлягає задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із змісту  розглядуваної позовної вимоги сутність цього спору полягає у скасуванні (визнанні незаконної/недійсної) постанови Відповідача про накладання штрафу за порушення у сфері містобудування.

За своєю правовою природою спірне  рішення (у формі постанови) Відповідача є індивідуально-правовими актом ненормативного характеру у розумінні відповідних визначень, наведених в абз. 1 п.4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009р. № 7-рп/2009   та абз. 3 п. 1 Роз'яснення ВАСУ „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” від 26.01.2000р. N 02-5/35, який в силу своєї обов'язковості створює Позивачеві негативні майнові наслідки притягнення до відповідальності за правопорушення, припущені при будівництві.  

Відповідно до приписів ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України застосування судом будь-якого способу судового захисту вимагає наявності  (доведеності належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами) наступної сукупності умов:

-          наявність у Позивача певного суб'єктивного права або інтересу;

-          порушення (невизнання або оспорювання) означеного права/інтересу відповідачем;

-          належність обраного способу судового захисту (з точки зору адекватності порушення і спроможності його усунути та поновити (захистити) право або інтерес та закріплення положеннями діючого законодавства), і  відсутність будь-якої з них унеможливлює задоволення позову.

Оскільки Позивач є безпосередньо зобов'язаною стороною за оскаржуваною постановою відносно необхідності сплати встановленого штрафу, а можливість оскарження актів в судовому порядку безпосередньо передбачена ч. 2 ст.16 цивільного кодексу України,  ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України та згадуваною вище ст. 4 Закону України  „Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування”, остільки із вище зазначених трьох умов задоволення позову судом досліджується саме доведеність факту порушень з боку Інспекції ДАБК при прийнятті оскаржуваної постановив контексті наведених заявником позову підстав.

В свою чергу, виходячи із наведених  Позивачем підстав позову у  розумінні їх визначення в абз. 2 п. 3.7. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997р. № 02-5/289, останній вимагає скасування спірної постанови, оскільки:

- по-перше, згадуваний у постанові акт від 22.12.2010р. не містить визначення виду заходу;

- по-друге, приписи від 15.11.2010р., на підставі якого (у тому числі) винесено постанову, не визначав терміну для усунення виявлених порушень та був складений із простроченням;

- по-третє, неповідомлення про розгляд справи та неналежність визначення розміру штрафу через безпідставне включення до розрахунку вартості гірничих робіт.

Відносно означених аргументів позиція суду полягає в такому:

Зважаючи на відсутність інших законодавчих застережень, строк усунення порушень згідно приписів Відповідача визначений нормативно – 30 діб – згідно Постанови КМУ „Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року” від 21 травня 2009 р. N 502. В свою чергу, п.4 затвердженого Постановою КМУ від 25 березня 1993р. N 225 Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, який серед повноважень Інспекції ДАБК визначає і право надавати обов'язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень, взагалі не визначає серед його обов'язкових реквізитів необхідності встановлення строків для усунення порушень. Наразі, з наявних матеріалів справи вбачається, що нормативно визначений строк між виявленими порушеннями і приписом щодо їх усунення та застосованими штрафними санкціями Відповідачем дотримано, тим більше, що обмеження у незастосуванні штрафних санкції до закінчення такого строк Постановою КМУ від 21 травня 2009 р. N 502 встановлювалося до 31.12.2010р., а отже – припинилося на момент прийняття оскаржуваного рішення Інспекції ДАБК. В свою чергу, оскільки згадані нормативні положенні передбачали 30-ти денний строк для усунення порушень, перевірка факту означеного усунення (виконання припису), оформлена актом від 22.12.2010р., не повинна оформлюватися як певний самостійний плановий або позаплановий захід – така перевірка є складовою процедури позапланового заходу, здійснюваного за посвідченням №7/5-07-5190 від 26.10.2010р.

Протокол від 22.12.2010р. (а.с.а.с.17, 72 т.1), який, серед іншого, опосередковує виклик порушника (Позивача) на розгляд справи, був надісланий та отриманий останнім завчасно – 29.12.2010р.(а.с.70 т.1), що спростовує твердження про неповідомлення про такий розгляд.

Частина 17 ст. 29 Закону України „Про планування і забудову територій” відносить здійснення будівельних робіт без відповідного дозволу до порушень, що тягне за собою визначену законом відповідальність, а саме – 50% від вартості цих будівельних робіт згідно абз.2 ч. 1 ст. 1 Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування”.

Викладені у згаданій нормі формулювання щодо обсягу відповідальності у сукупністю із змістом п. 3 Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, затвердженого Постановою КМУ від 6 квітня 1995 р. N 244 дають підстави для висновку про те, що розрахунок суми штрафу має здійснюватися саме із вартості тих робіт, які здійснені з порушенням – в даному випадку тих, на які не було діючого дозволу.

Між тим, як було встановлено судом, Відповідачем розрахунок суми штрафу був здійснений і з урахуванням  вартості проведених Позивачем у липні-жовтні 2010р. гірничих робіт, відносно яких у останнього як на період перевірки, так і на момент прийняття рішення були належні у розумінні ст. 19 Гірничого закону України дозвільні документи. Більш того, враховуючи приписи ст. 10 означеного Закону та п. 1 Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, здійснення нагляду за дотриманням законодавства в сфері виконання гірничих робіт взагалі  не віднесено до компетенції Відповідача.

Відтак, Інспекція ДАБК в силу своєї компетенції не була управнена відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України ані перевіряти підземне будівництво, ані розповсюджувати виявлені порушення (у вигляді здійснення певних будівельних робіт на поверхні без відповідного діючого дозволу) на гірничі роботи. Таким чином, за охоплений для розрахунку застосованого за оскаржуваною постановою штрафу період з липня по жовтень 2010р. вартість здійснених з порушенням будівельних робіт має визначатися в межах 1156105,36грн. без ПДВ, що унеможливлює застосування штрафу в порядку абз.2 ч. 1 ст. 1 Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” у розмірі 2026953,25грн.

Беручи до уваги, що до компетенції суду не віднесено самостійне визначення суми штрафів за порушення законодавства у сфері містобудування, встановлене в межах розглядуваного позову неправильне (із перевищенням повноважень зі сфери нагляду) визначення Відповідачем розміру такого штрафу має наслідком висновок про незаконність оскаржуваної постанови, а отже – і задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України 50% понесених Позивачем судових витрат покладаються на Відповідача, а інші 50%, які відповідають позовгній вимозі, провадженні відносно якої підлягає припиненню в порядку ст. 47 цього Кодексу  та п. 3 ч. 1 ст. 8 Декрету КМУ „Про державне мито” на підставі довідки суду підлягають поверненню Позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 4-2 - 4-6, 33, 34, 43, 47,  49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про визнання дій Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області щодо прийняття рішення про накладання на ДП „Макіїввугілля”  штрафу за порушення у сфері містобудування неправомірними.

2. Задовольнити  позовні вимоги Державного підприємства „Макіїввугілля” в особі Відокремленого підрозділу „Шахта ім.. В.М. Бажанова”, м. Макіївка (ідентифікаційний код 32442295) до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 35637119) про скасування постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області №8 від 05.01.2011р. про накладання штрафу на ДП "Макіїввугілля" в розмірі 2026953,25грн.

3. Стягнути з Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 35637119) на користь Державного підприємства „Макіїввугілля” в особі Відокремленого підрозділу „Шахта ім.. В.М. Бажанова”, м. Макіївка (ідентифікаційний код 32442295) компенсацію судових витрат зі сплати держаного мита в сумі 42,5грн. та витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути Державному підприємству „Макіїввугілля” в особі Відокремленого підрозділу „Шахта ім. В.М. Бажанова”, м. Макіївка (ідентифікаційний код 32442295) сплачені державне мито в сумі 42,5грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118грн., про що видати відповідну довідку.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 07.04.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст  рішення складено та підписано 12.04.2011р.

Суддя                                                               Попков Д.О.