Рішення

від 14.04.2011 по справі 38/27

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/27

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

14.04.11 р.                                                                                 Справа № 38/27                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу:  

за позовом: Закритого акціонерного товариства “Донецьксталь”- металургійний завод м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальності “КВТ”,  м. Донецьк

про стягнення  суми основного боргу 165 830,24грн., індексу інфляції у розмірі 17 080,51грн. та 3% річних у розмірі 5 519,98грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Заматов Р.В.- за дов. №537 від 21.08.2010р.

від відповідача: Вєтров М.М.- за дов. №б/н від 28.03.2011р.

Суть спору:

         Позивач, Закрите акціонерне товариство “Донецьксталь”- металургійний завод                    м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальності “КВТ”,  м. Донецьк про стягнення суми основного боргу у розмірі                                165 830,24грн., індексу інфляції у розмірі 17 080,51грн., 3% річних у розмірі 5 519,98грн. та пені у розмірі 32 592,26грн.

          В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір №17965дс від 29.12.2008р., додаткові угоди до договору, рахунки фактури, акти приймання-передачі продукції, квитанції про приймання вантажу, акт звірки розрахунків від 01.01.2010р., копії платіжних доручень, розрахунок суми боргу з урахуванням інфляції та 3% річних, правовстановлюючі документи тощо.

03.03.2011р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики №14/4-17/1178 від 28.02.2011р., з якого вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю „КВТ” станом на 28.02.2011р. (ідентифікаційний код 31297575) значиться як юридична особа розташоване за адресою: 83017, м. Донецьк, Калінінський район, бул. Шевченка, буд. 27. Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

Позивач 29.03.2011р. надав суду заяву про зменшення позовних вимог №17/17-1654юр від 10.03.2011р., в якій зменшує позовні вимоги в частині стягнення заявленої суми пені у розмірі 32 592,26грн. та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі                                 165 830,24грн., індекс інфляції у розмірі 17 080,51грн. та 3% річних у розмірі 5 519,98грн. Заява судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

          Відповідач 28.03.2011р. надав суду заперечення проти позовної заяви №28/03-01 від 28.03.2011р., в яких проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що підприємством відповідача не планувалось та не погоджувалось постачання товару у жовтні 2009р. (про, що свідчить відсутність відповідної додаткової угоди, що передбачена договором).  Таким чином, відповідач не приймав на себе будь-яких господарських зобов'язань, у тому числі тих, що є предметом позову.

Відповідач зазначив, що договір в частині постачання товару у жовтні 2009р. не відбувся як юридичний факт, що породжує певні права та обов'язки сторін, оскільки він не створює правових наслідків і не є підставою виникнення господарських зобов'язань. Таким чином, позивач не мав права посилатися на господарський договір, як на підставу виникнення будь-яких зобов'язань за таким договором, у якому не досягнуто згоди з усіх істотних умов, а значить, який є неукладеним.

Заперечення проти позову та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

14.04.2011р. позивач надав суду відзив на заперечення відповідача, в яких зазначив, що не погоджується із доводами відповідача, оскільки вони не відповідають нормам матеріального права та обставинам справи.

Таким чином, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відзив на заперечення відповідача судом розглянутий, прийнятий до уваги  та долучений до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноважених  представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

29.12.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальності “КВТ (за договором – покупець, далі – відповідач) та Закритим акціонерним товариством “Донецьксталь”- металургійний завод (за договором – продавець, далі – позивач) було укладено договір №17965дс, згідно розділу 1, якого продавець зобов'язався передати, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити на умовах діючого договору коксохімічну продукцію (далі-товар), номенклатура, кількість, ціни, строки і умови поставки, якого узгоджуються сторонами у додаткових угодах, які є невід'ємною частиною договору.

Розділом 3 договору сторони визначили розрахунки.

Так, оплата за кожну партію товару здійснюється у гривнях у формі 100% попередньої оплати шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок продавця.

Четвертим розділом договору сторони визначили умови поставки.

Зазначений у договорі товар поставляється на умовах, визначених сторонами у додаткових угодах до діючого договору (п.4.1).

По факту відвантаження товару продавець надає покупцю наступні документи:

-          рахунок-фактуру,

-          залізничну квитанцію про приймання вантажу,

-          сертифікат якості;

 Розділом 7 договору визначені інші умови.

 Відповідно до п.7.1 договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2009р., а по фінансовим зобов'язанням – до повного їх виконання.

 Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств у встановленому порядку.

Додатковим угодами №1 від 29.12.2008р., №2 від 09.02.2009р., №3 від 11.03.2009р., №4 від 27.04.2009р.,  №5 від 18.05.2009р., №6 від 06.07.2009р. та №7 від 18.09.2009р. до договору №17965дс від 29.12.2008р. сторони визначили номенклатуру, строки, умови поставки, умови оплати, кількість тон фактичної ваги та ціну за тону сухої ваги без урахування ПДВ.

Додаткові угоди №1 від 29.12.2008р., №2 від 09.02.2009р., №3 від 11.03.2009р., №4 від 27.04.2009р.,  №5 від 18.05.2009р., №6 від 06.07.2009р. та №7 від 18.09.2009р. до договору №17965дс від 29.12.2008р., є невід'ємною частиною договору,  підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

На виконання своїх договірних зобов'язань за договором №17965дс від 29.12.2009р. та додаткових угод до нього, позивач в період з 15.01.2009р. по 30.09.2009р. поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму  3 999 427,96грн., що підтверджується актами приймання-передачі продукції, квитанціями про приймання вантажу, які містяться у матеріалах справи, а також письмовими поясненнями представників сторін.

Відповідач вказаний товар отримав та здійснив його оплату, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.  

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами не підписувалась додаткова угода до договору про постачання товару на жовтень 2009р., проте позивачем 14.10.2009р., 16.10.2009р. та 20.10.2009р. було відвантажено відповідачу товар на загальну суму 1 603 330,20грн., що підтверджується копіями квитанцій про приймання вантажу, які наявні в матеріалах справи.

Вказаний товар отриманий та прийнятий відповідачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийняття – передавання від 14.10.2009р., 16.10.2009р.,  20.10.2009р. та рахунками які містять посилання на договір №17965дс від 29.12.2008р.

 Акти прийняття – передавання підписані директором підприємства відповідача та скріплені печаткою підприємства.

Крім того, відповідачем платіжним дорученням від 13.10.2009р. №463  була здійснена попередня оплата по договору №17965дс від 29.12.2008р. в розмірі 100 000,00грн.

В період з 14.10.2009р. до 10.12.2009р. відповідачем здійснювалась часткова оплата поставленого товару на загальну суму 1 337 500,00грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень в яких в графі призначення платежу зазначено „Оплата за кокс згідно договору №17965дс від 29.12.2008р.”.

Також в матеріалах справи наявний акт звірки розрахунків по договору №17965дс від 29.12.2008р. станом на 01.01.2010р., підписаний директором підприємства відповідача та скріплений печаткою, в якому відображені поставки від 14.10.2009р., 16.10.2009р., 20.10.2009р. в межах договору №17965дс від 29.12.2008р. та відповідно до якого у відповідача по вказаному договору наявна заборгованість перед позивачем в розмірі 165 830,24грн.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що сторонами здійснювались конклюдентні дії направлені на продовження правовідносин по договору №17965дс від 29.12.2008р., які виразились у здійснені позивачем у жовтні 2009р. поставки товару, а відповідачем у прийнятті вказаного товару, підписанні актів прийняття – передавання, отриманні рахунків на оплату та частковому здійсненні оплати товару.

З посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору №17965дс від 29.12.2008р. позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 165 830,24грн., індекс інфляції у розмірі 17 080,51грн. та 3% річних у розмірі 5 519,98грн.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи висновок суду про вчинення сторонами конклюдентних дій направлених на продовження правовідносин по договору №17965дс від 29.12.2008р. суд вважає за необхідне застосовувати до спірних правовідносин умови вказаного договору.

Відповідно до розділу 3 договору, оплата за кожну партію товару здійснюється у гривнях у формі 100% попередньої оплати шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок продавця.

З матеріалів справи вбачається, що здійснивши поставку товару 14.10.2009р., 16.10.2009р. та 20.10.2009р. без отримання від відповідача 100% попередньої оплати, позивачем порушено встановлений розділом 3 договору порядок оплати, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне при встановлені моменту виникнення зобов`язання відповідача щодо оплати отриманої продукції застосувати положення ч.2 ст.530 ЦК України, відповідно до приписів якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.  

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що позивач не звертався до відповідача з вимогою про оплату поставленого 14.10.2009р., 16.10.2009р. та 20.10.2009р. товару.

Таким чином, у відповідача не виникло зобов'язання з оплатити отриманий товар, а відтак на момент звернення до суду право позивача щодо отримання оплати за поставлений товар не було порушено.

 З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 165 830,24грн. є безпідставними та необґрунтованими.

Враховуючи, що у відповідача не виникло зобов'язання з оплати отриманого 14.10.2009р., 16.10.2009р., 20.10.2009р. товару, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення індексу інфляції у розмірі 17 080,51грн. та 3% річних у розмірі 5 519,98грн. є такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на позивача.  

На підставі  вищенаведеного, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд,                                                                                                                          

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства “Донецьксталь”- металургійний завод м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальності “КВТ”,                              м.Донецьк про стягнення суми основного боргу у розмірі  165 830,24грн., індексу інфляції у розмірі 17 080,51грн., 3% річних у розмірі 5 519,98грн., відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 14.04.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст  рішення складено та підписано 19.04.2011р.

Суддя                                                               Лейба М.О.