Рішення

від 12.04.2011 по справі 22/2

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/2

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

12.04.11 р.                                                                                 Справа № 22/2                               

Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.

при секретарі судового засідання Бондар В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Державного підприємства „Вугілля України”, м.Київ, ЄДРПОУ 32709929,

до відповідача, Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 33161769,

про стягнення 24 814 221,93 грн., -

за участю уповноважених представників:

від позивача: Загнітко Я.А. - за довіреністю,

від відповідача: Козаренко Н.Ю. – за довіреністю, -

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні оголошувалась перерва з 01.03.2011р. по 15.03.2011р., з 15.03.2011р. по 23.03.2011р., з 23.03.2011р. по 05.04.2011р. та з 05.04.2011р. по 12.04.2011р.

                                                           ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство „Вугілля України”, м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк, про стягнення 24 814 221,93 грн., у тому числі 11 847 203,26 грн. основного боргу, 11 200 945,79 грн. інфляційних витрат та 1 766 072,88 грн. 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на пред'явлення Відповідачу до виконання простих векселів №66334635742408, №66334635742409, №66334635742410, №66334635742411, №66334635742412, №66334635742474 та невиконання останнім за ними вексельних зобов'язань, внаслідок чого виникла заборгованість та підстави для нарахування інфляційних витрат, 3% річних. Одночасно, останній зазначає про перерву перебігу позовної давності за переліченими векселями, внаслідок чого є наявним право звернення стягнення за ними у судовому порядку на дату подання позовної заяви.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії договору купівлі-продажу цінних паперів №К-180/2005 від 18.11.2005р., акту прийому-передачі цінних паперів від 18.11.2005р., простого векселя №66334635742408, акту пред'явлення векселів до платежу від 29.11.2005р., акту прийому-передачі цінних паперів від 29.11.2005р., простого векселя №66334635742409, договору купівлі-продажу цінних паперів №К-196/2005 від 06.12.2005р., акту прийому-передачі цінних паперів від 06.12.2005р., простого векселя №66334635742410, акту пред'явлення векселів до платежу від 27.12.2005р., акту прийому-передачі цінних паперів від 27.12.2005р., договору купівлі-продажу цінних паперів №К-0601/1702 від 17.01.2006р., акту прийому-передачі цінних паперів від 17.01.2006р., простого векселя №66334635742411, акту пред'явлення векселів до платежу від 30.01.2006р., акту прийому-передачі цінних паперів від 30.01.2006р., договору купівлі-продажу цінних паперів №К-602/0602 від 06.02.2006р., акту прийому-передачі цінних паперів від 06.02.2006р., простого векселя №66334635742412, акту пред'явлення векселів до платежу від 27.02.2006р., акту приймання-передачі цінних паперів від 27.02.2006р., договору купівлі-продажу цінних паперів №К 2467-КМ від 28.12.2005р., додаткової угоди №1/К 2467-КМ від 28.12.2005р., акту прийому-передачі векселів від 28.12.2005р., простого векселя №66334635742473, акту пред'явлення векселів до платежу від 30.12.2005р., акту прийому-передачі цінних паперів від 30.12.2005р., простого векселя №66334635742474, акту пред'явлення векселів до платежу від 27.03.2006р., акту прийому-передачі цінних паперів від 27.03.2006р., листів №8/29 від 16.01.2008р., №8/497 від 15.05.2009р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.1, 2, 12, 13, 15, 54 Господарського процесуального кодексу України, нормами Уніфікованого закону про переказний та простий вексель, Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок”, ст.ст.197, 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.197 Господарського кодексу України.

07.02.2011р. через канцелярію господарського суду Донецької області представником Відповідача надано заяву №9/25 від 04.02.2011р., відповідно до якої останній підтверджує, що спірні векселі були емітовані та передані векселедержателю ТОВ „Енергоімпекс” та ЗАТ „АРС”  (простий вексель №66334635742474) та пред'явлені Позивачем Державному підприємству „Донецька вугільна енергетична компанія”. Проте, останній проти вимоги погасити спірні прості векселі заперечує. Листи №8/29 від 16.01.2008р. та №8/497 від 15.05.2009р., посилання на які здійснено Позивачем, у якості підтвердження Відповідачем заборгованості у повному розмірі, не визнаються ДП „Донецька вугільна енергетична компанія”, оскільки вважаються інформаційними щодо ведення бухгалтерського обліку на підприємстві. З огляду на це, останній свідчить про відсутність будь-яких дій направлених на визнання заборгованості. Отже, враховуючи дати настання строку платежу за обумовленими цінними паперами, строки вексельної давності, передбачені ст.70 Уніфікованого закону про переказні та прості векселі, закінчені. Таким чином, на думку Відповідача, матеріальне право вимоги платежу за означеними векселями погашене, тому вимоги Позивача не підлягають задоволенню.

10.02.2011р. Відповідачем до суду подані доповнення до заяви №9/25 від 04.02.2011р., якими визначена відсутність доказів переривання перебігу позовної давності заявлених вимог, окрім того, підкреслено, що такий перебіг не переривався діями Відповідача про визнання ним боргу у сумі 24 814 221,93 грн.

14.02.2011р. представником Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” надані копії документів, що підтверджують правовий статус підприємства.

Відповідно до пояснень Позивача, представлених суду 15.02.2011р., заявлені позовні вимоги у іншого судді на розгляді відсутні.

28.02.2011р. через канцелярію господарського суду Донецької області представником Позивача надано заяву про збільшення позовних вимог №538-юр від 22.02.2011р., відповідно до якої уточнені відомості щодо номінальної вартості всіх векселів, заборгованість за якими є предметом спору, а саме зазначено про наявність векселя №66334635742473. Отже, номінальна вартість за всіма простими векселями складає 17 300 000,00грн., що і є сумою заборгованості. З огляду на означене, внесені уточнення та доповнення до розрахунку інфляційних збитків та 3% річних, у зв'язку з чим фактично до стягнення заявлено 36 278 311,35 грн., у тому числі 17 300 000,00 грн. основного боргу, 16 393 183,79 грн. інфляційних витрат та 2 585 127,556 грн. 3% річних.

18.03.2011р. представником Позивача надані пояснення №546-юр від 16.03.2011р. щодо періоду нарахування інфляційних витрат та 3% річних. Згідно даних пояснень, сума інфляційних витрат визначена у розмірі 16 391 145,89 грн., 3% річних у розмірі 2 584 831,67 грн.

Одночасно, 18.03.2011р. Відповідачем надана бухгалтерська довідка від 16.02.2011р., відповідно до якої станом на 01.02.2011р. у бухгалтерському обліку ДП „Донецька вугільна енергетична компанія” вексельна заборгованість перед ДП „Вугілля України” відсутня, а також заява №34-ю-2011р. від 16.03.2011р., за змістом якої Відповідач вказує на зміну Позивачем (заява про збільшення позовних вимог №538-юр від 22.02.2011р.) підстави і предмету позову, що суперечить приписам ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

01.04.2011р. Позивачем надані заперечення на останню заяву Відповідача, з огляду на які не погоджується з висновками Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”.

У судовому засіданні 12.04.2011р. представник Позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, з урахуванням змісту заяв №538-юр від 22.02.2011р. та №546-юр від 16.03.2011р.  

Представник Відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених вище.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України,  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.14 Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок”, вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі.

Матеріали справи містять 6 простих векселів на загальну суму 15 300 000,00 грн., а саме: №66334635742408, №66334635742409, №66334635742410, №66334635742411, №66334635742412, №66334635742474, емітованих Державним підприємством „Донецька вугільна енергетична компанія”.

Простий вексель №66334635742473 номінальною вартістю 2 000 000,00 грн. не є предметом розгляду по даній справі, оскільки судом не прийнята заява про збільшення позовних вимог №538-юр від 22.02.2011р. з огляду на зміну нею по суті як предмету, так і підстав позовної заяви, що суперечить приписам ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

За твердженнями Позивача, останній є законним держателем вищезазначених цінних паперів у розумінні чинного законодавства та має право вимоги стягнення за ними грошових коштів. Отже, не здійснення платежу Відповідачем за вказаними векселями та невизнання права вимоги здійснення такого платежу Позивач розцінює як порушення встановленого чинним законодавством та посвідченого простими векселями права вимоги до Відповідача як до векселедавця щодо несплачених грошових коштів, а також законного інтересу Позивача, що і зумовило звернення до суду із даною позовною заявою.

В ст.14 Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок” зазначено, що особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом.

Так, ст.11 Уніфікованого закону „Про переказний та простий векселі”, який запроваджений Конвенцією Країни - учасниці від 07.06.1930р., визначено, що вексель (у тому числі простий, враховуючи приписи ст.77 цього Закону) навіть виданий без прямого застереження про наказ може бути переданий шляхом індосаменту.

Відповідно до ст.12 Уніфікованого закону, індосамент повинен бути безумовним. Будь-яка обмежуюча його умова вважається ненаписаною. Частковий індосамент вважається недійсним. Індосамент "на пред'явника" має силу бланкового індосаменту.

Статтею 13 Уніфікованого закону визначено, що індосамент повинен бути написаний на переказному векселі або на приєднаному до нього аркуші (алонжі). Він повинен бути підписаний індосантом. Індосамент може не містити найменування особи, на користь якої він вчинений, або може складатися лише з одного підпису індосанта (бланковий індосамент). В останньому випадку для того, щоб мати чинність, індосамент повинен бути написаний на звороті переказного векселя або на приєднаному до нього аркуші (алонжі).

          За приписами ст.16, 77 Уніфікованого закону, власник переказного (простого) векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим. Закреслені індосаменти вважаються при цьому ненаписаними. Якщо за бланковим індосаментом іде інший індосамент, то особа, яка підписала останній, вважається такою, що придбала вексель за бланковим індосаментом.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач набув у власність спірні векселі на підставі договорів купівлі-продажу цінних паперів №К-180/2005р. від 18.11.2005р., №К-196/2005 від 06.12.2005р., №К-0601/1702 від 17.01.2006р., №К-602/0602 від 06.02.2006р., №К 2467-КМ від 28.12.2005р.

Виходячи з даних, що містять спірні цінні папери, їх послідовна передача здійснювалась шляхом вчинення бланкового індосаменту. Відповідні підписи та печатки є на звороті самих векселів, а саме „Сплатити наказу ДП „Вугілля України”.

З огляду на викладене та приймаючи до уваги дані, які містять спірні векселі, щодо них вчинено ряд послідовних вексельних індосаментів, тобто кожний попередній індосат є наступним індосантом та Позивач є останнім набувачем прав за векселем по безперервному ряду індосаментів.

          Таким чином, згідно наведених вище положень нормативних актів та зважаючи на фактичне знаходження перелічених цінних паперів у Позивача, останній є законним держателем спірних векселів у розумінні чинного законодавства, до якого перейшли усі права за ними, у тому числі право вимоги платежу.

Посилання Відповідача на сплив строків вексельної давності, що погашає матеріальне право вимоги платежу за векселем, судом до уваги не приймаються, з огляду на таке.

Відповідно до положень Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок” (ст.4), до особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять усі посвідчені ним права. Обмеження обігу та/або реалізації прав за цінними паперами може бути встановлено тільки у випадках і в порядку, передбачених законом. Для передачі іншій особі прав, посвідчених цінним папером на пред'явника, достатньо вручити цінний папір цій особі. Права, посвідчені іменним цінним папером, передаються у порядку, встановленому законами України. Права, посвідчені ордерним цінним папером, передаються шляхом вчинення на цьому папері індосаменту. Індосант відповідає за наявність та здійснення цього права. Згідно з індосаментом до особи, якій (або у розпорядження якої) передаються права, посвідчені цінним папером (індосата), переходять усі ці права. Індосамент може бути бланковим (без зазначення особи, щодо якої має бути здійснене виконання зобов'язань) або ордерним (із зазначенням такої особи).

Особливості обліку та переходу права власності на цінні папери встановлюються законом.

Дане кореспондується з приписами Уніфікованого закону „Про переказний та простий векселі”.

Враховуючи правову природу векселя, згідно викладених вище положень законодавства, вексель, як цінний папір засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя.

Згідно ст.ст.38, 77 Уніфікованого закону, держатель переказного векселя зі строком платежу на визначений день або у визначений строк від дати складання чи від пред'явлення повинен пред'явити вексель для платежу або в день, в який він підлягає оплаті, або в один із двох наступних робочих днів.

Відповідно до ст.ст.70, 77 Уніфікованого закону про переказні та прості векселі, позовні вимоги до акцептанта, які випливають з простого векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.

При цьому, з огляду на приписи ст.71 означеного Закону до вексельних зобов'язань застосовується перерва перебігу строків позовної давності, що має силу лише щодо тієї особи, стосовно якої строки перервалися.

Випадки перерви строків позовної давності та правові наслідки встановлені ст.264 Цивільного кодексу України.

Так, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку; у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Вексель №66334635742408 номінальною вартістю 2 200 000,00 грн., складений 18.11.2005р. зі строком платежу 18.01.2006р.

Вексель №66334635742409 номінальною вартістю 2 300 000,00 грн., складений 18.11.2005р. зі строком платежу 19.12.2005р.

Вексель №66334635742410 номінальною вартістю 3 600 000,00 грн., складений 06.12.2005р. зі строком платежу за пред'явленням. Згідно акту пред'явлення векселів до платежу від 27.12.2005р., датою погашення є 28.12.2005р.

Вексель №66334635742411 номінальною вартістю 4 000 000,00 грн., складений 16.01.2006р. зі строком платежу за пред'явленням. Згідно акту пред'явлення векселів до платежу від 30.01.2006р., датою погашення є 30.01.2006р.

Вексель №66334635742412 номінальною вартістю 2 000 000,00 грн., складений 01.02.2006р. зі строком платежу за пред'явленням. Згідно акту пред'явлення векселів до платежу від 27.02.2006р., датою погашення є 27.02.2006р.

Вексель №66334635742474 номінальною вартістю 1 200 000,00 грн., складений 27.12.2005р. зі строком платежу 30.01.2006р.

Таким чином, з огляду на приписи ст.70 Уніфікованого закону „Про простий та переказний векселі”, за загальним правилом, позовні вимоги до акцептанта, які випливають з простого векселя, є погашеними за векселем №66334635742408 на дату 19.01.2009р., за векселем №66334635742409 на дату 20.12.2008р., за векселем  №66334635742410 на дату 29.12.2008р., за векселем №66334635742411 на дату 31.01.2009р., за векселем №66334635742412 на дату 28.02.2009р., за векселем №66334635742474 на дату 31.01.2009р.

Однак, матеріали справи містять листи №8/29 від 16.01.2008р. та №8/497 від 15.05.2009р.

За змістом листа №8/29 від 16.01.2008р., Державне підприємство „Донецька вугільна енергетична компанія” у відповідь на лист №9287/06 від 04.12.2007р. Державного підприємства „Вугілля України” повідомляє, що за даними бухгалтерського обліку Відповідача станом на 01.11.2007р. заборгованість останнього перед Позивачем за пред'явленими векселями складає загальну суму 17 300 000,00 грн.

Лист №8/497 від 15.05.2009р. аналогічного змісту, що і попередній, окрім того ним визначається заборгованість за вексельними зобов'язаннями Відповідача перед Позивачем станом на 01.04.2009р. у розмірі 17 300 000,00 грн.

З урахуванням векселя №66334635742473, що не є предметом розгляду по даній справі за вищевикладених обставин, проте фактично наявний, загальна сума з врахуванням спірних цінних паперів складає саме 17 300 000,00 грн.

Даний факт у відповідності до приписів чинного процесуального законодавства не спростовано.

Стаття 264 Цивільного кодексу України, як вже було зазначено, встановлює перерву перебігу строку позовної давності  при здійсненні особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу чи іншого зобов'язання.

За своїм правовим змістом, визнання боргу є підтвердження його наявності у часі, просторі та за фактом.

Як вбачається, безпосередньо у листах №8/29 від 16.01.2008р. та №8/497 від 15.05.2009р. Відповідач свідчить перед Позивачем про наявність його заборгованості за вексельними зобов'язаннями станом на відповідну дату, що за висновками суду, приймаючи до уваги викладене, і є підтвердженням існування боргу, тобто вчиненням дій Державним підприємством „Донецька вугільна енергетична компанія”, які свідчать про визнання, у даному випадку, вексельного зобов'язання перед Державним підприємством „Вугілля України” на суму 17 300 000,00 грн.

Таким чином, зважаючи на приписи ст.264 Цивільного кодексу України, ст.ст.70, 71, 77 Уніфікованого закону „Про простий та переказний векселі”, дату останнього листа Відповідача №8/497, строк позовної давності до вимог, які випливають зі спірних простих векселів перерваний 15.05.2009р.

Наслідком цього, відповідно до правил встановлених Цивільним кодексом України, є початок перебігу строків позовної давності.

Отже, станом на 25.01.2011р. (дата подання позовної заяви) та на дату винесення рішення право вимоги платежу за векселями №66334635742408, №66334635742409, №66334635742410, №66334635742411, №66334635742412, №66334635742474, емітованими Державним підприємством „Донецька вугільна енергетична компанія”, не погашене та є наявним.

Враховуючи фактичні обставини справи та наведене, інші заперечення Відповідача до уваги судом не прийнято з підстав їх недоведеності та невідповідності дійсності.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи досліджені обставини, твердження Позивача щодо наявності у нього права вимоги відносно стягнення з Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” грошових коштів за простими векселями, представленими суду, є цілком обґрунтованим та правомірним.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.12.2005р., 30.01.2006р. та 27.02.2006р. Позивачем було складено акти пред'явлення та приймання-передачі векселів на пред'явника №№66334635742410, №66334635742411 та №66334635742412 відповідно.

Згідно акту від 27.12.205р., строк погашення простого векселя №66334635742410 номінальною вартістю 3 600 000,00 грн. встановлений 28.12.2005р.

Згідно акту від 30.01.2006р., строк погашення простого векселя №66334635742411 номінальною вартістю 4 000 000,00 грн. встановлений за пред'явленням, тобто 30.01.2006р.

Згідно акту від 27.02.2006р., строк погашення простого векселя №66334635742412 номінальною вартістю 2 000 000,00 грн. встановлений за пред'явленням, тобто 27.02.2006р.

За змістом даних, що містить простий вексель №66334635742408 номінальною вартістю 2 200 000,00 грн., строк його погашення - 18.01.2006р.

За змістом даних, що містить простий вексель №66334635742409 номінальною вартістю 2 300 000,00 грн., строк його погашення – 19.12.2005р.

За змістом простого векселя №66334635742474 номінальною вартістю 1 200 000,00 грн. строк його погашення – 30.01.2006р.

29.11.2005р. Позивачем було складено акти пред'явлення та приймання-передачі векселів №66334635742408 та №66334635742409 з датою погашення 18.01.2006р. та 19.12.2005р. відповідно.

27.03.2006р. Позивачем було складено акти пред'явлення та приймання-передачі векселя №66334635742474 з датою погашення 30.01.2006р.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, Відповідачем у вказаний термін після пред'явлення, платіж за даними векселями здійснено не було.

Оскільки твердження Позивача, що містить позовна заява відносно часткової сплати векселя №66334635742410, не зважаючи на вимоги суду, не підтверджені, окрім того згідно змісту заяв №538-юр від 22.02.2011р. та №546-юр від 16.03.2011р. при розрахунку суми основного боргу такі оплати не враховувались, суд не приймає дане до уваги.

Доказів, що спростовують викладені обставини суду сторонами не представлено.

З огляду на таке, є доведеною та наявною заборгованість Відповідача перед Позивачам за вексельними зобов'язаними на підставі спірних цінних паперів у розмірі 15 300 000,00 грн.

Одночасно, слід зазначити про відсутність у матеріалах справи доказів того, що перелічені прості векселі оспорювались або визнавались недійсними, а тому вони є належним підтвердженням безумовного грошового зобов'язання Відповідача перед Позивачем.

При цьому, вимоги щодо стягнення суми основного боргу, визначені у резолютивній частині позову, складають 11 847 203,26 грн.

За викладених обставин позовні вимоги Державного підприємства „Вугілля України” щодо стягнення з Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” заборгованості за простими векселями №66334635742408, №66334635742409, №66334635742410, №66334635742411, №66334635742412, №66334635742474 підлягає задоволенню у розмірі 11 847 203,26 грн.  

Одночасно, Позивачем на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України заявлено до стягнення інфляційні витрати у розмірі 16 391 145,89 грн. та 3% річних у сумі 2 584 831,67 грн., у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання Відповідачем.

Перевіривши даний арифметичний розрахунок за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ” та період нарахування, суд дійшов висновку про наступне.

Приймаючи до уваги строк погашення векселів №66334635742410, №66334635742411 та №66334635742412, встановлений означеними вище актами пред'явлення векселів до платежу, строк прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати за: векселем №6334635742410 починається з 29.12.2005р.,

         векселем №66334635742411 - з 31.01.2006р.,

         векселем №66334635742412 - з 28.02.2006р.

З огляду на приписи Уніфікованого закону „Про простий та переказний векселі”, враховуючи дату погашення встановлену у цінних паперах, строк прострочення за векселем №66334635742408 починається з 19.01.2006р., за простим векселем  №66334635742409 з 20.12.2005р.

За векселем №66334635742474 початком перебігу строку прострочення є 28.03.2006р.

Разом з цим, розрахунок інфляційних витрат та 3% річних щодо заборгованості за простим векселем №66334635742410 судом не досліджувався, оскільки не можна встановити початок та порядок нарахування за ним цих позовних вимог, з огляду на недоведеність часткових оплат означеного цінного паперу, а отже відсутність можливості визначення правомірності періоду встановленого Позивачем у представлених суду прорахунках, з урахуванням відповідних сум, як таких, що нібито сплачені.

Таким чином, приймаючи до уваги остаточну дату періоду прострочення, визначену Позивачем (31.12.2010р.), сума інфляційних витрат, що підлягає задоволенню, у загальному розмірі за всіма векселями становить 10 799 367,67 грн., 3% річних -1 725 969,50 грн.

Враховуючи, що причиною виникнення спору є порушення Відповідачем вексельного зобов'язання, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державно мито та витрати на інформаційне–технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 43, 49, 80-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

                                                          В И Р І Ш И В:

1. Позов Державного підприємства „Вугілля України”, м.Київ, до відповідача, Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, м.Донецьк, задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” (83000, м.Донецьк, Ворошиловський район, вул.Артема, 63, ЄДРПОУ 33161769, р/р26003000527001 у філії Донецька дирекція АТ „Індекс-Банк”, МФО 335850) на користь Державного підприємства „Вугілля України” (01601, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 4, ЄДРПОУ 32709929, п/р26008301862 у ВАТ „Державний ощадний банк України”, м.Киїів, МФО 300465) 24 372 540,43 грн., у тому числі 11 847 203,26 грн. основного боргу, 10 799 367,67 грн. інфляційних витрат та 1 725 969,50 грн. 3% річних.

3. Стягнути з Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” (83000, м.Донецьк, Ворошиловський район, вул.Артема, 63, ЄДРПОУ 33161769, р/р26003000527001 у філії Донецька дирекція АТ „Індекс-Банк”, МФО 335850) на користь Державного підприємства „Вугілля України” (01601, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 4, ЄДРПОУ 32709929, п/р26008301862 у ВАТ „Державний ощадний банк України”, м.Киїів, МФО 300465) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 25 500,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. У задоволені решти позовних вимог відмовити.

6. В судовому засіданні 12.04.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

7. Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                               Іванченкова О.М.