13/251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.03.2008 № 13/251
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі:
за участю представників:
від позивача Хіміченко І.В., Підгорний К.Є.,
від відповідача Прокопович Т.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівської міської ради
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.12.2007
у справі № 13/251
за позовом Приватного багатогалузевого підприємства "Віра"
до Чернігівської міської ради
про визнання права на оренду земельної ділянки
Постанова прийнята 25.03.2008 у зв'язку з оголошенням перерви у судовому засіданні 18.03.2008 відповідно до ст. 77 ГПК України.
ВСТАНОВИВ:
Позивачем подано позов про визнання права на оренду земельної ділянкиплощею 0,0016 га за адресою м. Чернігів, вул. Одинцова, 16 для експлуатації кіоску № 11, переданої на підставі договору оренди земельної ділянки від 03.06.2004, укладеного між сторонами на той самий строк, тобто до 02.06.2010 і на тих самих умовах.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 03.12.2007 визнано за позивачем право на оренду земельної ділянки, площею 0,0016 га за адресою м. Чернігів, вул. Одинцова, 16, для експлуатації кіоску № 11, переданої на підставі договору оренди земельної ділянки від 03.06.2004, укладеного з Чернігівською міською радою на строк до 02.06.2010 на тих самих умовах. Стягнуто з відповідача на користь позивача 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати повністю і прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю.
Позивач надав письмові пояснення, в яких просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне:
03.06.2004 між відповідачем як орендодавцем та позивачем як орендарем укладено договір оренди земельної ділянки, згідно п. 1.1 якого орендодавець передав, а орендар набув права на оренду земельної ділянки в місті Чернігові площею 0,0016 га по вул. Одинцова, 16.
Пункт 2 договору передбачає умови передачі та повернення земельної ділянки. Так, згідно вказаних умов земельна ділянка передається в оренду згідно з рішенням міської ради від 03.06.2004 для експлуатації кіоску № 11. Договір укладається на 3 роки. У разі припинення або розірвання договору, орендар зобов'язаний повернути орендодавцю земельну ділянку в стані не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду. Земельна ділянка вважається повернутою орендодавцю з моменту підписання акту приймання-передачі.
03.06.2004 між сторонами по справі підписано акт прийому-передачі земельної ділянки, переданої в короткострокову оренду, згідно якого відповідач передав, а позивач прийняв в короткострокову оренду, строком на 3 роки, земельну ділянку площею 0,0016 га по вул. Одинцова, 16 для експлуатації кіоску № 11.
Отже, термін дії договору оренди становить з 03.06.2004 по 03.06.2007.
21.05.2007 позивач звернувся до відповідача з листом про продовження договору оренди земельної ділянки для експлуатації кіоску № 11 за адресою вул. Одинцова, 16.
Відділ земельних ресурсів листом № 2864 від 02.07.2007 повідомив, що на сесію міської ради, яка відбудеться в кінці липня буде включено до проекту рішення розгляд клопотання щодо подовження терміну оренди земельної ділянки по вул. Одинцова, 16 (кіоск № 11).
Управлінням архітектури та містобудування Чернігівської міської ради направлено лист № 1168 від 05.07.2007, в якому зазначено про закінчення строку дії договору 03.06.2007 та повідомлено позивача, що дана земельна ділянка передана іншому замовнику згідно з рішенням сесії міської ради від 31.05.2007 для будівництва торгового павільйону з полегшених конструкцій, та вказано про необхідність знесення даного кіоску до 01.08.2007 - до початку будівельних робіт на вищезазначеній земельній ділянці.
Рішенням Чернігівської міської ради 20 сесії 5 скликання “Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним та фізичним особам в межах м. Чернігова, погодження місця розташування об'єктів та надання згоди на розроблення проектів відведення земельних ділянок” від 28.08.2007 відмовлено в подовженні договору оренди та передачі земельної ділянки для експлуатації комерційного кіоску ПБП “Віра” по вул. Одинцова, 16. Витяг із зазначеного рішення було направлено позивачу 21.09.2007 Управлінням земельних ресурсів міської ради.
Суд першої інстанції, зробив висновок, що договір оренди від 03.06.2004 фактично є поновленим, та задовольнив позов, визнавши за позивачем право на оренду земельної ділянки, переданої на підставі договору оренди земельної ділянки від 03.06.2004, укладеного на строк до 02.06.2010 на тих самих умовах, мотивуючи рішення тим, що ч. 3 ст. 33 Закону України „Про оренду землі” містить імперативну норму про поновлення договору оренди після закінчення його строку у разі продовження користування земельною ділянкою та відсутності письмового заперечення орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору.
Однак, колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, виходячи з нижчевикладеного.
Відносини найму (оренди) врегульовані главою 58 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).
Так, статтею 764 цього Кодексу встановлено правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору найму та визначено, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 759 та ч. 2 ст. 792 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди), а відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Частина 6 ст. 93 Земельного кодексу України також передбачає, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Згідно статті 1 Закону України „Про оренду землі” оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно з частиною першою статті 19 Закону України “Про оренду землі” строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
В силу частини першої статті 31 цього закону договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Щодо поновлення договору оренди земельної ділянки Закон України “Про оренду землі” містить положення, які не є тотожними відповідним нормам Цивільного кодексу України.
Так, стаття 33 вказаного закону передбачає, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору, він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
Таким чином, згідно положень Цивільного кодексу України у разі продовження користування майном та відсутності заперечень договір оренди вважається продовженим, а згідно Закону України „Про оренду землі” - підлягає поновленню.
Тобто, частина третя статті 33 Закону України „Про оренду землі” не передбачає автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначає, що в такому випадку він підлягає поновленню.
Разом з тим, відповідно до п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
Згідно ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Таким чином, законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.
Як зазначалось вище, відповідач прийняв рішення про відмову в поновленні договору оренди спірної земельної ділянки.
Доказів оскарження рішення відповідача про відмову в поновленні спірного договору позивачем не надано, хоча такий спосіб захисту порушених прав землекористувачів і передбачений ст. 152 Земельного кодексу України.
З твердженням позивача, що договір оренди земельної ділянки від 03.06.2004 є поновленим на 3 роки на період з 03.06.2007 по 02.06.2010, а ПБП „Віра” на підставі його має право на оренду цієї земельної ділянки на строк до 02.06.2010, колегія суддів не погоджується у зв'язку з тим, що частина третя статті 33 Закону України „Про оренду землі” не передбачає автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а також не передбачає зміну відповідного рішення ради, яке є підставою для надання в оренду земельної ділянки, щодо встановлених в ньому строків оренди.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення позову про визнання за позивачем права на оренду земельної ділянки, переданої на підставі договору оренди від 03.06.3004 укладеного із відповідачем на той самий строк, тобто до 02.06.2010 і на тих самих умовах.
За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу Чернігівської міської ради та скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.12.2007 у справі № 13/251.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 49, ст. 101, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Чернігівської міської ради задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.12.2007 у справі № 13/251 скасувати.
3. В позові відмовити повністю.
4. Стягнути з Приватного багатогалузевого підприємства „Віра” (м. Чернігів, вул. Бєлова, буд. 30, корп.1, кв. 20, р/р 26009301834341 в Промінвестбанку м. Чернігів, МФО 353456, код ЄДРПОУ 14233512) на користь Чернігівської міської ради (14000, м. Чернігів, вул. Магістратська, 7, р/р 35418022000708 УДК у Чернігівській області, код ЄДРПОУ 04062015) 42,50 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.
5. Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду Чернігівської області.
6. Матеріали справи № 13/251 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Головуючий суддя
Судді
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 25.03.2008 |
Оприлюднено | 09.04.2008 |
Номер документу | 1507944 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні