26/203пн
донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
26.03.2008 р. справа №26/203пн
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Стойка О.В.
суддів Діброви Г.І. , Шевкової Т.А.
за участю представників сторін:
від позивача:Борозєнцев С.В.за довіреністю,
від відповідача:не з»явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м.Горлівка Донецької області
на рішення господарського суду
Донецької області
від28.11.2007 року
по справі№26/203пн (Наумова К Г.)
доВідкрите акціонерне товариство "Донецькобленерго" м.Горлівка
провизнання рішення засідання комісії від 28.02.07р. про визначення обсягу недооблікованої електроенергії, а також вартості завданих збитків недійсним.
ВСТАНОВИВ:
У червні 2007 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю торгівельно-виробничого підприємства "Автозапчасть" м.Краматорськ Донецької області (позивач) із позовом до Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м. Горлівка Донецької області (відповідач) з позовом про визнання рішення комісії відповідача з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією і визначення обсягу недорахованої електроенергії від 28.02.07р. про проведення розрахунку згідно п.2.5. Методики, визначення обсягу і вартості електроенергії, недооблікованої внаслідок порушення Правил, а також встановлення суми завданих збитків в розмірі 5416,60грн. недійсним.
В процесі розгляду справи позивач доповнив позовні вимоги та просив визнати дії відповідача зі встановлення факту пошкодження лічильника позивача, з написання акту про порушення –незаконними, визнати рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил від 28.02.07р. про проведення розрахунку обсягу і вартості недооблікованої електроенергії незаконними, визнати дії відповідача з припинення постачання електроенергії позивачу незаконними та зобов»язати відповідача відновити постачання електроенергії в автомагазині, що розташований за адресою вул.Шкадінова 88, м.Краматорськ.
Рішенням господарського суду Донецької області від 28.11.07р. позовні вимоги задоволені, визнано незаконними дії відповідача з припинення постачання електроенергії позивачу та зобов'язано відповідача відновити постачання електроенергії в автомагазині, розташованому за адресою: вул. Шкадінова, 88, м. Краматорськ.
Відповідач, не погодившись із рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати спірне рішення господарського суду.
В обґрунтування своїх вимог заявник скарги посилається на те, що судом були порушені норми матеріального та процесуального права, висновки, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи.
Позивач вважає рішення господарського суду Донецької області законним та обґрунтованим.
В судове засідання апеляційної інстанції 26.03.08р. представник відповідача не з»явився про причини не явки судову колегію не повідомив, через що судова колегія вважає за можливе розгляну справу у його відсутності.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовною заявою до відповідача про визнання рішення комісії відповідача з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією і визначення обсягу недорахованої електроенергії від 28.02.07р. про проведення розрахунку згідно п.2.5. Методики, визначення обсягу і вартості електроенергії, недооблікованої внаслідок порушення Правил, а також встановлення суми завданих збитків в розмірі 5416,60грн. недійсним.
В процесі розгляду справи позивач двічі доповнював позовні вимоги заявами від 21.09.07р. (а.с.45) та від 23.11.07р. (а.с.78) та просив визнати дії відповідача зі встановлення факту пошкодження лічильника позивача, з написання акту про порушення –незаконними, визнати рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил від 28.02.07р. про проведення розрахунку обсягу і вартості недооблікованої електроенергії незаконними, визнати дії відповідача з припинення постачання електроенергії позивачу незаконними та зобов»язати відповідача відновити постачання електроенергії в автомагазині, що розташований за адресою вул.Шкадінова 88, м.Краматорськ.
Судом першої інстанції зазначені доповнення до позовних вимог були прийняті до розгляду по суті, як зміна у порядку ст. 22 ГПК України.
Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
За приписами ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об»єднано кілька вимог, зв»язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Оскільки можливість одночасної зміни підстави та предмету позову не передбачена ст. 22 ГПК України, заявлені 21.09.07р. та 23.11.07р. вимоги за вказаними ознаками не збігаються з первісно заявленими, судова колегія вважає їх додатково заявленими позовними вимогами, що пов»язані з первісними підставою виникнення.
Суд апеляційної інстанції, виходячи з повноважень наданих ст. ст. 101, 103,106 ГПК України, позбавлений можливості дослідити правильність порядку прийняття зазначеного доповнення до розгляду господарським судом першої інстанції та застосувати, у разі необхідності, відповідні процесуальні наслідки.
Оскільки позивач від первісних позовних вимог не відмовився, то судом повинні бути розглянуті всі позовні вимоги, що прийняті до провадження.
Предметом позовних вимог в межах даної справи є вимоги про визнання дії відповідача зі встановлення факту пошкодження лічильника позивача, з написання акту про порушення –незаконними, визнання рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил від 28.02.07р. про проведення розрахунку обсягу і вартості недооблікованої електроенергії незаконними, визнання дії відповідача з припинення постачання електроенергії позивачу незаконними та зобов»язання відповідача відновити постачання електроенергії в автомагазині, що розташований за адресою вул.Шкадінова 88, м.Краматорськ.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем був укладений Договір №617 про постачання електричної енергії від 25.05.04р.(далі-Договір).
Відповідно до умов п.1 Договору відповідач постачає електричну енергію позивачу, а останній оплачує відповідачу вартість електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до нього, що є невід»ємними частинами.
Згідно із п.2.1 Договору, під час виконання його умов, а також при вирішенні усіх питань, що ним не обумовлені, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема, Правилами користування електричною енергією.
Відповідач проти позовних вимог позивача заперечує та в обґрунтування правомірності своїх дій по посилається на акт №021284 від 19.02.2007р., який був складений ним у присутності керівника Ямпольця Б.Є.
Зі змісту зазначеного акту вбачається, що позивачем порушено Правила користування електричною енергією, а саме: зміна полярності вторинного ланцюга трансформаторного току по фазі. В ретельному описі порушення зазначено, що при перевірці індикатором працездатності схем обліку диск лічильника по одній фазі обертається у зворотній бік.
Позивач з актом не погодився, про що здійснив відповідний запис у акті.
Інших доказів порушення вимог Правил відповідачем не надано.
На підставі вищевказаного акту комісією відповідача 28.02.2007 р. було прийнято рішення, яке оформлене Протоколом №189, про проведення розрахунку згідно п. 2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі-Методика). Визначено обсяг недооблікованої електроенергії в 14255кВт.год., суму нарахованих збитків –5416грн. 60коп.
За приписами 6.41 Правил, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Відповідно до п.6.42.Правил на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Позивач вимагає визнати рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил від 28.02.07р. про проведення розрахунку обсягу і вартості недооблікованої електроенергії незаконним.
Частина 2 статті 20 ГК України серед актів, визнання незаконними які передбачено статтею 16 ЦК України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача.
Спірне рішення комісії за своїми ознаками до таких актів не відносяться, оскільки не носять характеру обов'язкових до виконання ненормативних актів, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання Правил користування електричною енергією. Тобто, оскаржені акти можуть бути використані в якості доказу у разі звернення з позовом до суду і підлягають оцінці судом у відповідності з вимогами статті 43 ГПК України.
Отже відповідно до ст. 12 ГПК України зазначені справи не підвідомчі господарським судам та позовні вимоги в цій частині підлягають припиненню на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 12.06.07р. по справі №3/576н.
Щодо позовних вимог в частині визнання дії відповідача зі встановлення факту пошкодження лічильника позивача, з написання акту про порушення незаконними то судова колегія вважає, що вони задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
За приписами ст. 20, 16 Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Отже, на підставі вищенаведених норм, судова колегія вважає, що обраний позивачем спосіб захисту свого порушеного права не призводить до поновлення його прав, оскільки змістом його позовних вимог не охоплюється спір про право, а позивачем вимагається тільки надання правової оцінки діям відповідача.
Приписами діючого законодавства у сфері електроенергетики не передбачено будь яких правових наслідків у разі визнання цих дій незаконними.
Щодо позовних вимог про визнання дії відповідача з припинення постачання електроенергії позивачу незаконними та зобов»язання відповідача відновити постачання електроенергії в автомагазині, що розташований за адресою вул.Шкадінова 88, м.Краматорськ то судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, задовольнивши зазначені позовні вимоги , за наступних підстав.
Заявляючи вказані вимоги, позивач визначив спосіб захисту своїх прав у вигляді зобов'язання відповідача відновити постачання електроенергії в автомагазині, розташованому за адресою: вул. Шкадінова, 88, м. Краматорськ.
Вимоги про визнання незаконними дії відповідача самі по собі не призводять до захисту порушених прав позивача, але вони невідривно пов»язані з позовними вимогами про зобов'язання відповідача відновити постачання електроенергії, отже обидві вимоги підлягають розгляду разом.
Вбачається, що в обґрунтування даних позовних вимог позивач не зазначив, коли та на підставі чого було здійснено відключення електричної енергії, але відповідач зазначений факт підтвердив. Судом першої інстанції підстави та факт припинення відповідачем електропостачання позивачу досліджені не були.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 27.02.08р. у сторін були витребувані пояснення в обґрунтування підстав та доказів відключення споживача від енергопостачання.
Позивач надав пояснення, в яких зауважив, що відключення електропостачання відповідачем документально оформлено не було, але здійснено протягом судового розгляду первісного позову.
Відповідач витребувані документи до суду не надав.
Також в матеріалах справи міститься повідомлення №1414 від 28.02.07р. про припинення постачання електричної енергії позивачу у разі не оплати рахунку за актом.
Отже судова колегія вважає, що факт відключення електропостачання позивачу у зв»язку з несплатою нарахованої суми по акту №021284 від 19.02.07р. є доведеним.
Відповідно до ч.ч.1,7 ст. 193 ГК України суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання- відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов»язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов»язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
За приписами п.7.1. Правил електрична енергія постачається споживачу безперервно, крім випадків, передбачених договором та нормативно-правовими актами, у тому числі Правилами.
Відповідно до вимог п.7.5. Правил постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади, зокрема у разі: несплати рахунків відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами; несплати за недовраховану електричну енергію, визначену відповідно до складеного в установленому порядку акта про порушення.
Наслідки, що передбачені вищенаведеними нормами Правил, має лише двосторонній акт, тобто погоджений між сторонами. Акт про порушення Правил №021284 від 19.02.07р. на який посилається відповідач, таким не є, оскільки він містить запис позивача про незгоду. Отже відключення споживача від електропостачання на підставі підпункту 4 п.7.5. Правил за наявних обставин у безспірному порядку не могло бути здійснено.
Наявність інших підстав до відключення об»єкту позивача від електропостачання відповідачем не доведено.
Крім того, вимогами ст. 24 Закону України «Про електроенергетику»енергопостачальники мають право за умови неповної оплати споживачем спожитої електричної енергії обмежити його електроспоживання до рівня екологічної броні електропостачання або за відсутності такої повністю припинити електропостачання споживачу.
Отже з наведених норм закону вбачається, що енергопостачальники мають право припинити електропостачання споживачу за умови неповної оплати споживачем лише спожитої електричної енергії.
Доказів того, що позивач має заборгованість за спожиту електричну енергію відповідачем не надано, а визначена рішенням комісії сума збитків не може вважатися вартістю спожитої електроенергії.
За приписами п. 6.46 Правил у разі переривання електропостачання уповноваженими представниками споживача, постачальника електричної енергії та електропередавальної організації (основного споживача) складається акт про застосування обмеження, у якому зазначаються час перерви та обсяг недовідпущеної споживачу електричної енергії, інші необхідні дані. Сторони можуть додати до акта документи, які підтверджують вину іншої сторони або відсутність своєї вини.
Судова колегія вважає, що відповідач, обмежуючи енергопостачання на об»єкт позивача, не дотримався вимог Правил, порушив вимоги Договору.
Оскільки доповнення позовних вимог про зобов»язання відповідача відновити постачання електроенергії було здійснено у порядку ст. 58 ГПК України, то судова колегія вважає, що порушення прав позивача мало місце на момент заявлення відповідних позовних вимог.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає рішення господарського суду про задоволення позовних вимог про визнання незаконними дій відповідача та зобов»язання відновити постачання електричної енергії законним та обґрунтованим.
Разом з тим, посилання суду першої інстанції в обґрунтування рішення на ст.27 Закону України «Про електроенергетику»та Постанову КМУ від 08.02.06р. №122, якою затверджено Порядок визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії є помилковим, оскільки зазначені нормативні акти не регулюють даний спір, що виник з договірних правовідносин сторін.
Судова колегія вважає, що застосування вищезазначених нормативних актів не призвело до прийняття неправильного рішення, а отже підстав для скасування або зміни рішення господарського суду в зазначеній частині на підставі ст. 104 ГПК України не вбачається.
Оскільки судом першої інстанції в порушення вимог ст. ст. 22, 84 ГПК України не розглянуто всіх позовних вимог, що прийняті ним до провадження, судова колегія вважає за необхідне рішення господарського суду змінити на підставі п.п.2,4 ч.1 ст. 104 ГПК України доповнивши його висновком про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання дії відповідача зі встановлення факту пошкодження лічильника позивача, з написання акту про порушення незаконними; та про припинення провадження по справі стосовно позовних вимог про визнання рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил від 28.02.07р. про проведення розрахунку обсягу і вартості недооблікованої електроенергії незаконним.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.104 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 28.11.07р. у справі №26/203пн слід змінити, доповнивши рішення господарського суду рішенням про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання дії відповідача зі встановлення факту пошкодження лічильника позивача, з написання акту про порушення незаконними, стосовно позовних вимог про визнання рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил від 28.02.07р. про проведення розрахунку обсягу і вартості недооблікованої електроенергії незаконним провадження по справі припинити. В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 28.11.07р. у справі №26/203пн залишити без змін.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на відповідача по справі.
Керуючись ст. 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м.Горлівка Донецької області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 28.11.07р. у справі №26/203пн змінити, доповнивши рішенням про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-виробничого підприємства "Автозапчасть" м.Краматорськ Донецької області до Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м.Горлівка Донецької області про визнання дії зі встановлення факту пошкодження лічильника, з написання акту про порушення незаконними.
Припинити провадження по справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-виробничого підприємства "Автозапчасть" м.Краматорськ Донецької області до Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м.Горлівка Донецької області про визнання рішення комісії від 28.02.07р. з розгляду актів про порушення Правил від 28.02.07р. про проведення розрахунку обсягу і вартості недооблікованої електроенергії незаконним.
В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 28.11.07р. у справі №26/203пн залишити без змін.
Головуючий О.В. Стойка
Судді: Г.І. Діброва
Т.А. Шевкова
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 27.03.2008 |
Оприлюднено | 09.04.2008 |
Номер документу | 1508347 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Стойка О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні