Постанова

від 30.07.2008 по справі 26/203пн

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

26/203пн

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 30 липня 2008 р.                                                                                    № 26/203пн  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого

                                           Михайлюка М.В.,

                                         Мележик Н.І.,

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26 березня 2008 року у справі № 26/203пн Господарського суду Донецької області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-виробничого підприємства "Автозапчастина", Донецька область, до Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго", Донецька область, про визнання рішення засідання комісії від 28 лютого 2007 року про визначення обсягу недоврахованої електроенергії, а також вартості завданих збитків недійсним,

за участю представників:

позивача – Борозенцев С.В. (дов. від 27.03.2007)                                   

відповідача –Хомовський С.М. (дов. від 31.03.2008 №306-08)

                                                  ВСТАНОВИВ :

  У червні 2007 року позивача –ТОВ торгівельне-виробниче підприємство "Автозапчастина" пред'явив у господарському суді позов до відповідача –ВАТ "Донецькобленерго", про визнання рішення засідання комісії від 28 лютого 2007 року про визначення обсягу недоврахованої електроенергії, а також вартості завданих збитків недійсним.

  Вказував, що 19.02.2007 представниками відповідача за результатами чергової перевірки приміщення магазину "Автозапчастина" складено акт №021234 про порушення Правил користування електричної енергії, а саме: зміна полярності вторинного ланцюга трансформаторного току по фазі –при перевірці індикатором працездатності схем обліку диск лічильника по одній фазі обертається в зворотній бік.

28.02.2007  на засіданні комісії з розгляду актів про порушення Правил КЕЕ і визначення обсягу недоврахованої електроенергії, а також суми завданих збитків прийнято рішення провести розрахунок згідно п.2.5 Методики визначення обсягу електричної енергії, недоврахованої унаслідок порушення Правил КЕЕ та встановлено, що обсяг недоврахованої електроенергії складає 14255 кВт.год., сума завданих збитків –5416 грн. 60 коп.  

  Посилаючись на те, що факт його втручання в діяльність приладу обліку відповідачем не встановлено, а акт №021234 від 19.02.2007 складений з порушенням Правил користування електричною енергією, позивач, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив визнати незаконними дії відповідача з припинення постачання електроенергії та зобов'язати останнього відновити постачання електроенергії в приміщенні автомагазину, що розташоване під № 88 по вул. Шкадінова в м. Краматорську.   

 Рішенням господарського суду Донецької області від 28 листопада 2007 року                    (суддя Наумова К.Г.) позов задоволено.

 Постановлено  визнати незаконними дії ВАТ "Донецькобленрго" з припинення постачання електроенергії ТОВ торгівельно-виробниче підприємство "Автозапчастина" та зобов'язано ВАТ "Донецькоблеенрго" відновити електропостачання в приміщення автомагазину, що розташоване під № 88 по вул. Шкадінова в м. Краматорську.

Рішення мотивоване посиланнями на ст.ст. 24-27 Закону України "Про електроенергетику" та відсутність з боку відповідача порушень, які надають енергопостачальнику право припиняти електропостачання.  

 Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26 березня 2008 року  (колегія суддів у складі: головуючий: Стойко О.В., судді: Діброва Г.І., Шевкова Т.А.) рішення суду змінено та доповнено.

Постановлено  відмовити у задоволені позовних вимог ТОВ торгівельно-виробниче підприємство "Автозапчастина" до ВАТ "Донецькоблеенрго" про визнання незаконними дій зі встановлення факту пошкодження лічильника та з написання акту про порушення.

Провадження у справі в частині позовних вимог ТОВ торгівельно-виробниче підприємство "Автозапчастина" до ВАТ "Донецькоблеенрго" про визнання незаконним рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил КЕЕ і визначення обсягу та вартості недоврахованої електроенергії від 28.02.2007 припинено.

В решті рішення залишене без змін.

      Постанова, в частині зміни та доповнення рішення суду, мотивована посиланнями  на неможливість одночасної зміни позивачем підстав та предмета позову і тому всі вимоги позивача, які містяться в позовній заяві, поясненні до позову та клопотанні про уточнення позовних вимог підлягають розгляду та вирішенню в судовому порядку, як основні та додатково заявлені позовні вимоги.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення та неправильно застосування апеляційним судом п.6.41 та п.7.5 Правил Користування електричною енергією, просив постанову в частині визнання незаконними дій відповідача по припиненню постачання електроенергії позивачу скасувати та визнати зазначені дії такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

      Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають  застосуванню до даних правовідносин.

      Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

     Рішення та постанова  зазначеним вимогам не відповідають.

     Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 25.05.2004 між сторонами було укладено договір про постачання електричної енергії №617, відповідно до умов якого ВАТ “Донецькобленерго” (постачальник), зобов'язався постачати електричну енергію ТОВ торгівельно-виробниче підприємство "Автозапчастина" (споживачу), а ТОВ торгівельно-виробниче підприємство "Автозапчастина" –оплачувати вартість електроенергії та здійснювати інші платежі згідно умов даного договору.

З матеріалів справи вбачається та судами встановлено, що 19.02.2007 представниками відповідача складено акт №021234 про порушення позивачем Правил користування електричною енергією, а саме: зміна полярності вторинного ланцюга трансформаторного току по фазі –при перевірці індикатором працездатності схем обліку диск лічильника по одній фазі обертається в зворотній бік.

Вказаний акт 28.02.2007 було розглянуто комісією з розгляду актів про порушення Правил КЕЕ і визначення обсягу недоврахованої електроенергії, а також суми завданих збитків та постановлено рішення, згідно якого обсяг недоврахованої електричної енергії  складає 14255 кВт.год., сума завданих позивачем збитків –5416 грн. 60 коп.  

       На підставі вказаного акту №021234 від 19.02.2007 та відповідно до рішення комісії позивачу було вручено рахунок №3499 від 28.02.2007 на оплату вартості недоврахованої електроенергії та суми збитків, який позивач не оплатив.

      20.07.2007 позивачу вручене повідомлення №385 про припинення електропостачання  на підставі п.7.5 Правил КЕЕ у зв'язку з несплатою рахунку №3499 від 28.02.2007 за недовраховане використання електричної енергії.

       Задовольняючи вимоги позивача, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідно до ст.27 Закону України "Про електроенергетику" та Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії (Постанову КМУ від 08.02.2006 №122), стягнення збитків з споживача можливе лише в судовому порядку у разі встановлення факту викрадення ним електроенергії, а несплата позивачем рахунку за недовраховану електричну енергію, визначену відповідно до акта про порушення Правил КЕЕ, не може бути підставою для припинення електропостачання.

      Розглядаючи справу в апеляційному провадженні, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про те, що посилання місцевого суду на положення вказаних нормативно-правові актів є помилковим, оскільки вони не регулюють спори, що виникають з договірних правовідносин сторін.

     Разом з тим,  апеляційний суд не вбачав підстав до скасування рішення та вважав, що висновки суду про задоволення позову є правильними, оскільки акт №021234 від 19.02.2007 не погоджений між сторонами, а припинення електропостачання здійснене відповідачем з порушенням п. 6.46 Правил КЕЕ.

     З даними висновками судів у повному обсязі погодитись не можна, оскільки вони суперечать вимогам чинного законодавства та є наслідком неповного з'ясування обставин справи.

     Так відповідно до п.7.5 Правил КЕЕ постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов'язаний, попередивши споживача, не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади, у разі: несплати за недовраховану електричну енергію, визначену відповідно до складеного в установленому порядку акта про порушення.

     Таким чином, право енергопостачальної організації припинити електропостачання споживачу за несплату недовраховану електричну енергію можливе лише у разі визначення її обсягу та вартості   відповідно до акту, що складений у встановленому законом порядку.

     Відповідно до п.6.41 Правил КЕЕ в акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

     Задовольняючи позов, апеляційний суд не дав належної правової оцінки акту №021234 від 19.02.2007 та не встановив чи складений він у встановленому законом порядку та чи відповідає його зміст наведеним в п.6.41 Правил КЕЕ вимогам.

     Посилання апеляційного суду на те, що вказаний акт не можна вважати двостороннім є помилковим, оскільки за змістом  п.6.41 Правил КЕЕ у разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову.  У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

     Апеляційним судом встановлено, що позивач акт підписав, проте зазначив, що він з ним не погоджується.

      Крім того, розглянувши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про порушення позивачем норм процесуального права, оскільки вважав, що позивач всупереч ст.22 ГПК України одночасно змінив предмет та підставу позову.

     Посилаючись на вказане порушення, апеляційний суд розглянув всі вимоги позивача, що містяться в позовній заяві, поясненні до позову та клопотанні про уточнення позовних вимог, як основні та додатково заявлені позовні вимоги.

     З такими висновками суду погодитись не можна, оскільки апеляційний суд вийшов за межі визначених законом повноважень та не врахував положень ч.4 ст.22 ГПК України, зміст якої визначає диспозитивність господарського процесу та передбачає, що процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються здебільшого з ініціативи безпосередніх учасників спірних матеріальних правовідносин, які мають можливість за допомогою суду розпоряджатися своїми процесуальними правами та спірним матеріальним правом.

     Відповідно до ст.101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

      Вимоги позивача про визнання незаконними дій відповідача зі встановлення факту пошкодження лічильника та з написання акту про порушення, а також про визнання незаконним рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил КЕЕ і визначення обсягу та вартості недоврахованої електроенергії від 28.02.2007 не були предметом розгляду в суді першої інстанції, оскільки місцевий суд вважав, що позивач, в цій частині, зменшив розмір позовних вимог.

      Між тим, висновок місцевого суду про зменшення розміру позовних вимог також не відповідає ст.22 ГПК України, оскільки зменшення розміру позовних вимог передбачає зміну кількісних показників.

       В даному випадку, позивач реалізував надане йому ст.22 ГПК України право на часткову відмову від позову.

      За таких обставин, суду першої інстанції належало, за наявності достатніх підстав, прийняти часткову відмову позивача від позову та припинити провадження у справі на підставі п.4 ст.80 ГПК України.

      Зазначена правова позиція також викладена в п.6 Інформаційного листа ВГСУ від 14.08.2007 №01-8/675.

      Таким чином, суди попередніх інстанцій не з'ясували дійсну правову природу заявлених позивачем клопотань та не встановили розмір позовних вимог ТОВ торгівельно-виробниче підприємство "Автозапчастина" .

       Крім того, висновок апеляційного суду про одночасну зміну позивачем предмета та підстави позову будь-яким чином необґрунтований, з огляду на те, що предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підстава позову – це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.   

У зв'язку з наведеним, рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.    

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права та обов'язки сторін, і залежно від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та ухвалити законне та обгрунтоване рішення.

      На підставі наведеного та керуючись ст. ст.  1115, 1117, 1119, 11110 -11112, Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

        1.Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" задовольнити частково.

        2.Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26 березня 2008 року та рішення Господарського суду Донецької області від 28 листопада 2007 року у справі № 26/203пн скасувати.

        3.Справу №26/203пн передати на новий розгляд до Господарського суду Донецької області в іншому складі.

Головуючий:                                                                                             Дунаєвська Н.Г.

Судді:                                                                                                         Михайлюк  М.В.

                                                                                                                   Мележик     Н.І.