Постанова

від 27.03.2008 по справі 8/232-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

8/232-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 27 березня 2008 р.                                                                                    № 8/232-07  

Вищий господарський  суд України у складі колегії суддів:

Кочерової Н.О., - головуючого,

Рибака В.В.,Черкащенка М.М.,

розглянувши матеріали касаційної скаргиТОВ “Пилявське”

на постанову

Житомирського апеляційного господарського суду від 19.12.2007 року

у справі господарського суду  Вінницької області

за позовомТОВ “Пилявське”

до ТОВ “Гірник”

простягнення 30000,00 грн.,

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:не з'явився,

- відповідача:не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2007 року ТОВ “Пилявське” звернулось до господарського суду з позовом до ТОВ “Гірник” про стягнення 30000,00 грн.  

У вересні 2007 року позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з ТОВ “Гірник” 29120,00 грн. заборгованості за отриману у період з 2000 по 2003 рік продукцію.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 02.10.2007 року позовні вимоги задоволені. Стягнуто на користь позивача 29120,00 грн. боргу та 405,73 грн. судових витрат.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 19.12.2007 року рішення місцевого господарського суду від 02.10.2007 року скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ТОВ “Пилявське” подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 19.12.2007 року скасувати, рішення господарського суду Вінницької області від 02.10.2007 року з даної справи залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом              неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконної постанови.

Доповідач: Черкащенко М.М.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, між сторонами по справі у період з 20.07.2002 року по 02.08.2003 року   здійснювались господарські операції, згідно яких позивач передав відповідачу по накладним матеріальні цінності на суму 141176,45 грн., яку відповідач не оплатив.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, у позивача відсутні належні докази, які б підтверджували заборгованість відповідача, оскільки видаткові накладні по яким передався товар відповідачу не відповідають вимогам п.2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, а акти звірки не є належним доказом.

Проте, з таким висновком суду апеляційної інстанції судова колегія не може погодитись, оскільки окрім зазначених видаткових накладних, в яких міститься підписи представників обох сторін про передачу товару є: акти звірки взаєморозрахунків між сторонами від 20.10.2005 року та 05.06.2007 року за якими відповідач визнав заборгованість перед відповідачем в сумі 141176,45 грн.;  висновок аудиторської перевірки від 17.06.2003 року, якою також підтверджено заборгованість відповідача перед позивачем та інші докази (листування, відповідь на претензію), які свідчать про визнання відповідачем заборгованості перед позивачем в розмірі 141176,45 грн.

Судова колегія також не може погодитись і з висновками місцевого господарського суду про стягнення з відповідача суми боргу, який виник у відповідача за отриманий по накладним товар, враховуючи наступне.

Судом не було враховано ч.2 ст. 604 ЦК України, згідно якої зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація), а відповідно під час розгляду справи судом не було надано належну юридичну оцінку укладеній угоді щодо передачі в рахунок заборгованості 10 одиниць техніки на суму 141176,15 грн., яка фактично припинила зобов'язання за договором поставки товару та виникнення у відповідача нових зобов'язань за угодою –передача 10 одиниць техніки, які повинні виконуватись ним належним чином.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.76 №11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

На підставі вищевикладеного, судова колегія приходить до висновку, що суди порушили вимоги ст.43 ГПК України і постановили незаконні судові рішення.

Згідно до частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є виключна прерогатива першої та апеляційної інстанції.

За таких обставин, постановлені судові рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.

При новому розгляді суду необхідно витребувати докази у відповідності з вимогами ст.36 ГПК України, повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи, перевірити доводи позивача та відповідача, дати їм належну юридичну оцінку та постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

          Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 19.12.2007 року та рішення господарського суду Вінницької області від 02.10.2007 року у справі № 8/232-07 скасувати.

          Справу направити на новий розгляд до господарського суду Вінницької області.

Головуючий, суддя                                                              Н. Кочерова

Судді:                                                                                 В. Рибак

                                                                                           М. Черкащенко