Рішення

від 14.07.2009 по справі 8/232-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/232-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

14 липня 2009 р.           Справа 8/232-07

за позовом: ТОВ «Пилявське», с. Пилява  Тиврівського р-ну ВІнницької області  

до: ТОВ «Гірник»смт. Тиврів Вінницької області  

про стягнення 30.000-00 грн.

Суддя          В.Бенівський

При секретарі: Т. Лабунська  

За участю представників:

Позивача -  Борщевський М.Й., довіреність № 12 від 02.07.09 р.

Відповідача –Тітов В.В., довіреність від 10.07.09 р.

CУТЬ СПОРУ:

     На розгляд господарського суду ВІнницької області подано позовну заяву ТОВ «Пилявське», с. Пилява  Тиврівського р-ну ВІнницької області до ТОВ «Гірник»смт. Тиврів Вінницької області про стягнення 30.000-00 грн.

     Позивач в позовній заяві  посилається на таке.

     На протязі  2000-2003 років між ТОВ «Пилявське» і ТОВ «Гірник» здійснювався документальний обмін продуктами і товарами  та надавалися один одному платні послуги сільськогосподарською технікою. Сторони відпускали товари і надавали послуги згідно накладних без зазначення строку їх оплати або повернення.

      Кредитор визначив, що боржник винен йому  148829-21 грн. Про даний борг  кредитор 14.06.05 р. надав боржнику  претензію  № 173 з вимогою повернути  вартість товару і послуг.  Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу  України позивач зазначає, що кредитор має право вимагати повернення вартості  товару  і наданих послуг  у будь-який час, а боржник  зобов'язаний виконати таку  вимогу  у  семиденний  строк від дня пред'явлення  її.

     Боржник погодився здійснити розрахунок і для цього в жовтні 2005 року сторони провели взаємозвірку  (акт від 20.10.2005 року) і встановили, що боржник  заборгував  перед  кредитором  141176-45 грн. Після встановлення сторонами суми боргу, боржник взяв на себе  зобов»язання  розрахуватися з цим боргом, шляхом передачі  кредитору десяти одиниць  автотехніки  і сільськогосподарських механізмів  на суму, встановленого звіркою боргу.  З цією метою  боржник склав  і завірив перелік основних рухомих засобів в рахунок кредиторської заборгованості. Виконуючи своє зобов»язання  боржник за видатковими накладними  № 299, 314 і 315 від 31.10.05 р. за дорученням ЛИВ № 687236 і АІВ № 683993  передав  кредитору тільки дев'ять одиниць  автотехніки на загальну суму  99751-00 грн. Десяту одиницю техніки –екскаватор ЕО – 2621, випуску  1990 року вартістю  30000-00 грн. з жовтня 2005 року  не передано позивачу. Борг на суму 30000-00 грн. підтверджується видатковими накладними позивача: № 1261 від 16.12.2002 р. відпущено 2710  кг цукру на суму 6233-00 грн., № 1262 від 16.12.2002р. відпущено 1290 кг цукру на суму 3108-90 грн.,  № 222 від 19.12.2002р. відпущено  5174  кг пшениці на суму 3363,10 грн.,  № 1316 від 20.12.2002р. відпущено аміачну сіль 100 л  і  карате 5 л на суму 3236,70 грн.,  № 1305 від 26.12.2002р. відпущено 20 кг м'яса свинини і 8 кг сала на суму 240,00грн.,  № 642 від 08.04.2003р. відпущено 29439 кг пшениці З класу на суму 12364,38грн.,  № 334 від 16.05.2003р. відпущено 2 голови поросят 41 кг на суму 246,00грн.,  № 42 від 26.05.2003р. відпущено 234 кг різних круп на суму 321,90грн.,  № 369 від 29.05.2003р. відпущено 1 шт. метрощиток на суму 14,40грн.,  № 479 від 04.07.2003р. відпущено 28 кг м'яса свинини і 5 кг сала на суму 292,00грн.,  № 508 від 19.07.2003р. відпущено 25  кг м'яса яловичини на суму 225,00грн., № 515 від 23.07.2003р. відпущено 5 кг. м'яса яловичини на суму 45,00грн., № 516 від 25.07.2003р. відпущено 50 кг цукру на суму 127,50грн.,  № 517 від 25.07.2003р. відпущено 5 кг м'яса яловичини на суму 108,00грн., № 520 від 25.07.2003р. відпущено 1881 кг муки на суму 2869,80грн.

     05.02.07 р. кредитор направив боржнику претензію з вимогою  на протязі лютого 2007 року розрахуватися по заборгованості  за вказаний екскаватор. Боржник відповідаючи на претензію підтвердив  фінансово-господарські відносини між сторонами, однак борг сплатити  відмовився  по причині пропуску кредитором  позовної давності.

      Але, як вбачається  із наданих документів, кредиторська заборгованість  у боржника виникла після отримання товарів у 2002 та 2003 роках за накладними, строк оплати  товару  в яких не вказано.

      Позивач підкреслив, що стаття 530 ЦК України  передбачає, якщо строк виконання боржником  обов»язку  не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник  повинен виконати такий обов»язок  у  семиденний строк  від дня пред»явлення вимоги. Така вимога  про виконання обов»язку  боржником була пред»явлена  кредитором 14.06.05 р. в  претензії, якою  вимагалося  в повному об'ємі  повернути борг.

     Позивач просив стягнути з відповідача борг в сумі 30000-00 грн.

     В подальшому 03.07.05 р.  позивач  збільшив свої вимоги на 12841-92 грн. інфляційних,  та 3 % річних –3315-62 грн., сплативши відповідне державне мито. Від стягнення яких позивач відмовився  14.07.09 р. і відмова прийнята судом.

     Відповідач в відзиві та засіданнях позовні вимоги не визнав, посилаючись на збіг терміну позовної давності  та на те, що винен був екскаватор,  а  позивач  просить грошові кошти, хоч доказів наявності техніки не додав.

     Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представників позивача, відповідача, прокуратури, оцінивши докази, суд вбачає, що позовна заява  подана обґрунтовано частково.

     Так, на протязі  2000-2003 років між  позивачем ТОВ «Пилявське»і  відповідачем  ТОВ «Гірник»здійснювалися господарські операції по товарообміну  продуктами харчування, товарами, матеріалами та послугами, сільськогосподарською технікою. З метою  встановлення  фактичного  стану щодо  розрахунків між сторонами  відповідач  20.05.2003 року  уклав з аудиторською фірмою «Служба аудиту» договір. На підставі цього договору аудитором перевірені розрахунки  між позивачам і відповідачем за період з 01.03.1999 року  по 31.05.2003 року,  аудиторською перевіркою (Висновок аудиторської фірми від 17.06.03 р.) встановлена заборгованість  відповідача перед позивачем на 31.05.2003 року  в сумі 144870-55 грн. (аркуш висновку № 47), а після надання додаткових первинних документів по придбанню і  відвантаженню  товарно-матеріальних цінностей  на 31.05.03 р. встановлений борг перед позивачем  в сумі  201696-42 грн. (т. 1, а.с. 27-29). Сторони  відпускали  товари і надавали послуги згідно накладних без зазначення строку їх оплати або повернення.

       З матеріалів справи вбачається, що операції між позивачем і відповідачем  здійснювалися на протязі 1999-2003 років і на підставі:  «укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами,  тощо, а також шляхом  підтвердження прийняття  до виконання  замовлень, якщо законом  не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення  даного виду договорів»(ч. 1 ст. 181 ГК України). «Якщо одна  із сторін  здійснила фактичні дії щодо  його виконання, правові наслідки  таких дій  визначаються нормами Цивільного кодексу України»(ч. 8 ст. 181 ГК України). Вказані операції не суперечать вимогам ст. 154 ЦК України і ст. 640 ЦК України. «Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення  іншої  дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії»(ч. 2 ст. 640 ЦК України).

     Оскільки аудиторська перевірка проводилася  за місцезнаходженням  відповідача позивачу не була відома сума боргу по аудиторському висновку. Позивач самостійно  по своїх  бухгалтерських  документах, книгах, журналах і первинних документах визначив борг в сумі 148829-21 грн. Позивач вказав в претензії від 14.06.05 р. № 173 борг в сумі  148829-21 грн., яка була з поштовим описом  відправлена 15.06.05 р. на адресу відповідача (т. 1, а.с. 30-31).

      Після вказаних значних розбіжностей по сумі боргу сторони по даних бухгалтерських книг і журналів обліку, в яких в хронологічному порядку та системному порядку узагальнена інформація  з первинних бухгалтерських документів  за 2002-2003 роки, здійснили  взаємозвірку   і  встановили суми боргу. Про цей борг головні бухгалтери  сторін 20.10.05 р. склали і підписали спільний акт (т. 1, а.с. 32), в якому визначили фактичний залишок боргу відповідача перед позивачем в сумі 141176-45 грн.

      Розбіжності між виявленим боргом аудиторською перевіркою (144870-55 грн. і 201696-42 грн.) на 31.05.03 р. та актом звірки від 20.10.05 р. (141176-45 грн.) пояснюється тим, що після аудиторської перевірки  до грудня 2003 року ще здійснювалися окремі  поставки та розрахунки між сторонами.

      Після визначення сторонами остаточної суми боргу відповідач погодився  здійснити розрахунок на вимогу позивача, яка викладена в претензії від  14.06.05 р. № 173. Відповідач самостійно взяв на себе зобов»язання повністю оплатити  борг, шляхом передачі позивачу десяти одиниць  авто техніки і сільськогосподарських механізмів. З метою  виконання даного зобов»язання  відповідач 21.10.05 р. склав і завірив  підписом  свого головного бухгалтера  відомість  про передачу основних засобів  з ТОВ «Гірник»на ТОВ «Пилявське» в рахунок кредиторської заборгованості на суму 141176-15 грн.(т. 1, а.с. 33)

      З врахуванням визнання сторонами  боргу в сумі  141176-45 грн. і домовленістю  розрахуватися з боргом, шляхом передачі  позивачу основних засобів  відповідача підтверджується, що сторони домовилися  про зміну первісного  зобов»язання (оплачувати кошти за отримані  товари або розрахуватися  своїми товарами та послугами) новим зобов»язанням  (передати  десять механізмів  і техніки  за весь борг 141176-45 грн.). Таким чином сторони відмовилися  від первісного  зобов»язання, а взяли на себе нове зобов»язання. Про це прямо вказує Вищий господарський суд України в  Постанові по справі № 8/232-07 від 27.03.08 р. (т. 2,  а.с.115-117) та Постанові від 29.01.09 р. (т. 3, а.с. 61-63).

       Вищий господарський суд України двічі  скасовував  з цих підстав   рішення першої  і апеляційної  інстанції і зобов»язав суд першої  інстанції  виконати  його пряму вказівку  при подальшому розгляді  спору, зазначивши, що «зобов»язання припиняється за домовленістю сторін про зміну первісного зобов»язання новим зобов»язанням між тими ж сторонами (новація)»(ч. 2 ст. 604 ЦК України).

       «Новація припиняє додаткові зобов»язання, пов»язані з первісним зобов»язанням, якщо інше не встановлено  договором»(ч. 4 ст. 604 ЦК України).

        У зв»язку  з цим відповідач взяв на себе зобов»язання передати позивачу тільки вказану у відомості техніку і він не обтяжений  іншими зобов»язаннями  не встановленими у відомості.

         Виконуючи взяті  на себе зобов»язання  відповідач  згідно даних відомості по видаткових накладних № 229, 313, 314 і 315 від 31.10.05 р. із даного переліку техніки передав позивачу  тільки дев»ять одиниць  техніки на загальну суму  111176-15 грн., а саме:  по видатковій накладній № 299 від 31.10.2005 р. передано САК на 6000 грн. і УАЗ-3303 на 10000 грн. разом на 16000 грн. (т.1, а.с. 34), по видатковій  накладній № 314 від 31.10.2005 р. передано лущильник ЛТД-10 на 5000 грн.,  сіялку СЗ-3,6 на 4000 грн. і ДКУ-2 на 5000 грн., разом на суму 14000 грн. (т. 1, а.с.35), по видатковій накладній № 315 від 31.10.2005 р. передано автомобіль КАМАЗ -530 на 51298 грн. і  причіп бортовий на 18453 грн., разом на суму 69751 грн. (т. 1, а.с. 36), по накладній № 313 від 31.10.2005 р. передано Комбайн «Нива» на 8925-15коп. і жатку СК-5 на 2500 грн. разом на суму 11425 грн.15 коп.(т. 1,  а.с. 49).  

        Екскаватор  ЕО-2621, випуску 1990 р. вартістю 30000 грн. (141176,15 - 111176,15) з жовтня 2005 року по цей час позивачу  не передано, чим  відповідач  порушив взяте на себе зобов'язання. Про заборгованість 30000 грн. (вартість екскаватора) свідчить акт звірки сторін від 05.06.2007 року.      

          В ході судових засідань  встановлено, що за екскаватор відповідач  винен 29120 грн. (30000 - 880) тому що 880 грн. були витрачені ТОВ «Гірник»на транспортування механізмів і техніки виданої ТОВ «Пилявське»по накладних  №№ 299, 313, 314 і 315, тому сторони погодились зменшити борг  на 880 грн.  Дана відмова прийнята судом.

         Щодо відмови  відповідача  відпустити Екскаватор ЕО-2621, випуску 1990 р. вартістю 30000 грн. то це є порушенням  взятих  ним зобов'язань. Фактично відповідач  в    односторонньому порядку    відмовляється    від  взятих  зобов'язань, що суперечить ст.  525 ЦК України    «Одностороння відмова  від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не  встановлено договором або законом.»(п. 1 ст. 525 ЦК України). «Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.»(п. 1. ст. 526 ЦК України). «Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)»(п.1 ст.610 ЦК України.)

На підставі взятого на себе зобов'язання про передачу позивачу  екскаватора ЕО-2621, випуску 1990 р. вартістю 30000 грн. та згідно до вимог ст. 509 ЦК України    відповідач  зобов'язаний    вчинити   на   користь  позивача   певну дію (передати майно екскаватор ЕО –2621, випуску 1990 р. або оплатити його вартість в сумі 29120-00 грн., а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов»язку.

В зв»язку з звідсутністю  екскаватора позивач просить стягнути  його вартість –30000-00 грн. за мінусом  880-00 грн., що узгоджується  зі ст. 622 ЦК України та ст. 22 ГПК України. Своєю заявою позивач змінив предмет спору.

Клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, в зв»язку з його збігом, задоволенню не підлягає, оскільки  відповідно до ст.ст. 253, 254, 257, 530 Цивільного кодексу України трирічний  строк позовної давності  починається  після   семиденного  терміну від дня пред»явлення вимоги (претензії), а саме направленої 14.06.05 р., тобто з 21.06.05 р.  Позов подано до суду  11.05.07 р., а трирічний строк  позовної  давності  закінчується  21.06.08 р.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається,  як  на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Виходячи з положень  ст. ст. 1, 21 ГПК України відповідачем у справі має бути особа, яка порушує або оспорює права та охоронювані законом інтереси позивача.

         Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується  на всебічному, повному  і об»активному розгляді в  судовому процесі всіх обставин  справи в їх сукупності, керуючись законом.

         А тому суд дійшов  висновку  про часткове задоволення позову.

         В судовому засіданні  за згодою позивача, відповідача відповідно до ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.        

         Керуючись ст.ст. 1,2,3,12,18-22,28,33,43,49,69, п. 4 ст.80, 80-1, 82-85 ГПК України, ст.ст. 154,509,604,610,622,640 ЦК України, ст. 181,193,216 ГК України суд, -

                                                              В И Р І Ш И В :

     Позов задовільнити частково.

     Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірник»(смт. Тиврів Вінницької області, вул. Забужжя, 7, р/р 260063012540 в ЦВ Промінвестбанк МФО 302571 код 01203998) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пилявське»(с. Пилява Тиврівського р-ну ВІнницької області, р/р 260093983 в ВАТ «Райффайзен банк Аваль»МФО 302247 код 03734748) 29120-00 грн. основного боргу, 291-02 грн. витрат на державне мито, 118-00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     Решта судових витрат позивача відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягає в зв»язку  з  частковим  задоволенням  позову.   

     Провадження у справі стосовно 880-00 грн. основного боргу, 12841-92 грн. інфляційних, 3315-62 грн. річних припинити.                                        

Суддя                                             Бенівський В.І.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  15 липня 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу