Рішення

від 19.04.2011 по справі 28/43

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/43 19.04.11

за позовом фізичної особи - підприємц я ОСОБА_1, Київська област ь, м. Буча

до фізичної особи - підприєм ця ОСОБА_2, м. Київ

про стягнення 22 003,13 грн.

Суддя Копитова О.С.

Секретар судового засіда ння Шмуйло А.Д.

Представники:

від позивача: ОСОБА_3 за дов. Серії ВМО № 335682 від 30.01.2010 року

від відповідача: ОСОБА_2 - спд

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа - підпри ємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста К иєва з позовом до фізичної ос оби - підприємця ОСОБА_2 пр о стягнення 22 003,13 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги , позивач посилається на нена лежне виконання відповідаче м своїх зобов' язань за дого вором позики, що призвело до в иникнення заборгованості в розмірі 19 550,00 грн. За порушення строків повернення позики по зивач просить стягнути з від повідача штраф в розмірі 1 955,00 г рн. та пеню в розмірі 498,13 грн. При цьому, в якості судових витра т, позивач просить стягнути з відповідача витрати на посл уги адвоката в розмірі 4 000,00 грн .

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 07.02.2011 порушен о провадження по справі №28/43 т а призначено судове засіданн я на 03.03.2011.

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 03.03.2011 розгляд справи було відкладено на 22.03.2 011 у зв' язку з неявкою предст авника відповідача та поданн ям ним до суду клопотання про відкладення розгляду справи .

Відповідач подав відзив на позов, в якому заперечував фа ктичне отримання від позивач а безпроцентної позики. Відп овідач стверджує, що позивач не має жодних належних доказ ів на підтвердження реальног о надання позики та просить с уд відмовити в задоволенні п озовних вимог в повному обся зі.

В додаткових поясненнях по зивач зазначив, що фактична п ередача суми позики підтверд жується Актом приймання-пере дачі грошових коштів за Дого вором безпроцентної позики в ід 01.06.2010 року.

Розгляд справи відкладавс я.

Ухвалою господарського су ду м. Києва від 07.04.2011 року продов жено строк вирішення спору.

В судовому засіданні 19.04.2011 ро ку оголошено вступну та резо лютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали спра ви, з'ясувавши всі обставини с прави, які мають значення для вирішення спору по суті, засл ухавши пояснення представни ків сторін, господарський су д, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2010 між позивачем (пози кодавцем) та відповідачем (по зичальником) було підписано договір безпроцентної пози ки (надалі - Договір). Зазначе ний договрі підписаний сторо нами та скріплений їх печатк ами.

Згідно п.1.1 Договору, позивач передає у власність відпові дача грошові кошти в розмірі , установленому Договором, а в ідповідач зобов'язується пов ернути їх позивачу, в строк вс тановлений Договором.

Сума позики за Договором ст ановить 19550,00 грн. (п.2.1 Договору).

У розділі 2 “Сума позики та п роцентів” вказано, що за Дого вором проценти не нараховуют ься та не сплачуються (п.2.2 Дого вору), чим підтверджується на дання позивачем відповідачу саме безпроцентної позики.

Відповідно до п. 3.1 Договору, позивач передає суму позики готівкою за Актом приймання- передачі грошових коштів.

Згідно п. 4.1 Договору, відпові дач повертає суму позики впр одовж 6 (шести) місяців з момен ту отримання позики, але не пі зніше 01 грудня 2010 року.

Відповідач зобов'язаний по вернути суму позики (або непо вернену її частину в разі дос трокового погашення частини позики) в останній день строк у, встановленого в п. 4.1 цього До говору; сума позики підлягає поверненню готівкою за Акто м приймання-передачі грошови х коштів; днем повернення поз ики (її частини) вважається де нь підписання Акту приймання -передачі грошових коштів (п.5. 1, 5.2, 5.3 Договору).

Основні засади господар ювання в Україні визначає Го сподарський кодекс України, який регулює господарські ві дносини, що виникають у проце сі організації та здійснення господарської діяльності мі ж суб'єктами господарювання , а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відноси н у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу Укра їни).

Укладений Договір є догов ором надання позики, а відтак між сторонами виникли право відносини, які підпадають пі д правове регулювання § 1 Глав и 71 Цивільного кодексу Україн и.

Вказаний договір є підстав ою для виникнення у його стор ін господарських зобов'язань , а саме майново-господарськи х зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174 , 175 Господарського кодексу Ук раїни, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного к одексу України, і згідно ст. 629 Ц ивільного кодексу України є обов'язковим для виконання с торонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарсько го кодексу України визначено , що господарським визнаєтьс я зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками ) відносин у сфері господарюв ання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого оди н суб'єкт (зобов'язана сторона , у тому числі боржник) зобов'я заний вчинити певну дію госп одарського чи управлінсько-г осподарського характеру на к ористь іншого суб'єкта (викон ати роботу, передати майно, сп латити гроші, надати інформа цію тощо), або утриматися від п евних дій, а інший суб'єкт (упр авнена сторона, у тому числі к редитор) має право вимагати в ід зобов'язаної сторони вико нання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 Госп одарського кодексу України с уб'єкти господарювання та ін ші учасники господарських ві дносин повинні виконувати го сподарські зобов'язання нале жним чином відповідно до зак ону, інших правових актів, дог овору, а за відсутності конкр етних вимог щодо виконання з обов'язання - відповідно до ви мог, що у певних умовах звичай но ставляться.

Відповідно до статті 204 Циві льного кодексу України право чин є правомірним, якщо його н едійсність прямо не встановл ена законом або якщо він не ви знаний судом недійсним.

Суду не надано доказів визн ання Договору (правочину) нед ійсним.

Згідно з статтею 1046 Цивільн ого кодексу України за догов ором позики одна сторона (поз икодавець) передає у власніс ть другій стороні (позичальн икові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими озн аками, а позичальник зобов'яз ується повернути позикодавц еві таку ж суму грошових кошт ів (суму позики) або таку ж кіл ькість речей того ж роду та та кої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передан ня грошей або інших речей, виз начених родовими ознаками.

За приписами статті 1047 Цивіл ьного кодексу України догов ір позики укладається у пись мовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів переви щує встановлений законом роз мір неоподатковуваного міні муму доходів громадян, а у вип адках, коли позикодавцем є юр идична особа, - незалежно від с уми. На підтвердження укладе ння договору позики та його у мов може бути представлена р озписка позичальника або інш ий документ, який посвідчує п ередання йому позикодавцем в изначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до п. 3.1 Договору п риймання передача коштів зді йснюється за актом приймання -передачі грошових коштів.

В матеріалах справи наявни й акт приймання-передачі кош тів за Договором на суму 19 550,00 гр н. Зазначений акт підписаний відповідачем та скріплений його печаткою.

Суд вважає, що складання сто ронами, підписання та скріпл ення печатками, акта прийман ня-передачі грошових коштів, згідно п. 3.1 Договору, є правомі рним і цей акт у розумінні час тини другої статті 1047 ЦК Украї ни може бути документом, що по свідчує передання позикодав цем позичальникові визначен ої грошової суми.

Згідно із статтями 525, 526 Цивіл ьного кодексу України зобов' язання має виконуватись нале жним чином, відповідно до умо в договору та вимог цього Код ексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутно сті таких умов та вимог - від повідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що зви чайно ставляться. Односторон ня відмова від виконання зоб ов' язання або одностороння зміна його умов не допускаєт ься, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1049 Цивільного кодек су України визначено, що пози чальник зобов'язаний поверну ти позикодавцеві позику (гро шові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кільк ості, такого самого роду та та кої самої якості, що були пере дані йому позикодавцем) у стр ок та в порядку, що встановлен і Договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивіль ного кодексу України якщо у з обов'язанні встановлений стр ок (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у це й строк (термін).

Отже, з урахуванням положен ь ст. 530 Цивільного кодексу Укр аїни та п. 4.1 договору, відповід ач був зобов' язаний поверну ти позивачу позику не пізніш е 01.12.2010.

11.11.2010 позивач направив відпов ідачу лист №12 від 10.11.2010 з проханн ям сплатити суму боргу до 01.12.2010.

Матеріали справи не містят ь доказів надання відповідач ем позивачеві відповіді на з азначену вимогу.

Під час судового розгляду с прави відповідач заперечува в фактичне отримання від поз ивача грошових коштів та пос илався на помилкове підписан ня Договору та Акту прийманн я-передачі коштів до нього. Ві дповідач зазначав, що позива ч змусив його підписати дого вір та акт шляхом обману та ша храйських дій.

Відповідно до ст. 33 Господар ського процесуального кодек су України обов'язок доказув ання тих обставин, на які поси лається сторона як на підста ву своїх вимог та заперечень , покладається на сторону.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу Укра їни доказами у справі є будь-я кі фактичні дані, на підставі яких господарський суд у виз наченому законом порядку вст ановлює наявність чи відсутн ість обставин, на яких ґрунту ються вимоги і заперечення с торін, а також інші обставини , які мають значення для прави льного вирішення господарсь кого спору.

Відповідачем не надано жод них доказів на підтвердження своїх заперечень, зокрема до казів звернення до правоохор онних органів щодо дій позив ача та рішень прийнятих відп овідними органами за такими заявами відповідача, оспорюв ання дійсності договору, тощ о.

Станом на день прийняття рі шення в матеріалах справи на явний підписаний між сторона ми Договір, скріплений печат ками позивача та відповідача , а також Акт приймання - пере дачі коштів в розмірі 19 500 грн. Ф акт підписання відповідачем зазначених документів та ск ріплення їх своєю печаткою н е заперечувалось відповідач ем.

За таких обставин, станом на день прийняття рішення відп овідачем не доведено суду св оїх заперечень належними док азами та не спростовано дово дів позивача викладених в по зовній заяві.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 19 550 ,00 грн. задовольняються судом в повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 Цивіль ного кодексу України порушен ням зобов' язання є його нев иконання або виконання з пор ушенням умов, визначених змі стом зобов' язання (неналежн е виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного к одексу України боржник вважа ється таким, що прострочив, як що він не приступив до викона ння зобов' язання або не вик онав його у строк, встановлен ий договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодекс у України встановлює, що у раз і порушення зобов' язання, н астають наслідки, передбачен і договором або законом.

Відповідно до статті 549 Цив ільного кодексу України неус тойкою (штрафом, пенею) є грошо ва сума або інше майно, які бор жник повинен передати кредит орові у разі порушення боржн иком зобов' язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невикон аного або неналежно виконано го зобов' язання. Пенею є неу стойка, що обчислюється у від сотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов' язання за кожен день простро чення виконання.

Згідно статті 551 Цивільног о кодексу України якщо предм етом неустойки є грошова сум а, її розмір встановлюється д оговором або актом цивільног о законодавства.

Частина 1 статті 203 Цивільно го кодексу України встановлю є, що зміст правочину не може с уперечити Цивільному кодекс у, іншим актам цивільного зак онодавства, а також моральни м засадам суспільства.

Дії відповідача є порушен ням грошових зобов' язань, т ому є підстави для застосува ння встановленої договором т а законодавством відповідал ьності.

Однак, суд звертає увагу на той факт, що відповідно до ста тті 61 Конституції України ніх то не може бути двічі притягн ений до юридичної відповідал ьності одного виду за одне й т е саме правопорушення.

Відповідно до п. 6.1 Договору при простроченні повернення позики (її частини) Позичальн ик сплачує штраф у розмірі 10% в ід неповерненої суми позики.

Згідно п. 6.2 Договору при прос троченні повернення позики ( її частини) Позичальник дода тково до штрафу, передбачено го п.6.1 Договору, сплачує проце нти від суми боргу в розмірі п одвійної облікової ставки НБ У за кожен день прострочення .

Тобто, фактично п.6.2 Договору сторони погодили умови та ро змір сплати пені.

Оскільки, відповідно до статті 549 Цивільного кодек су України пеня і штраф є різн овидами неустойки, то стягне ння з відповідача одночасно пені та штрафу за несвоєчасн е виконання грошового зобов' язання, як це передбачено п. 6.1 т а п. 6.2 договору, суперечить Кон ституції України та загальни м засадам цивільного законод авства, а тому вимога позивач а в частині стягнення штрафу задоволенню не підлягає.

Суд задовольняє вимоги пр о стягнення пені за розрахун ком позивача в розмірі 498,13 грн. у відповідності до п.6.2 Догово ру.

Щодо відшкодування витрат на послуги адвоката встанов лено наступне.

Статтею 44 ГПК України перед бачено, що до складу судових в итрат входить оплата послуг адвоката.

Відповідно до частини 3 стат ті 48 ГПК України витрати, що пі длягають сплаті за послуги а двоката, визначаються у поря дку, встановленому Законом У країни “Про адвокатуру”.

Як встановлено матеріалам и справи, позивач просить стя гнути з відповідача в якості судових витрат по справі вит рати на оплату послуг адвока та в розмірі 4 000 грн. На підтвер дження понесення зазначених витрат позивачем додано дог овір №005/11 про надання юридични х послуг від 25.01.2011 року, укладен ий між позивачем та адвокато м ОСОБА_3 акт приймання-пе редачі грошових коштів №1 від 25.01.2011, корінець квитанції до пр ибуткового касового ордеру № 52 від 25.01.2011.

Відповідно до абзацу 3 пункт у 11 Інформаційного листа Вищо го господарського суду Украї ни від 14.12.2007 № 01-8/973 “Про деякі пита ння практики застосування у вирішенні спорів окремих нор м процесуального права” у ви значенні розумно необхідног о розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, м ожуть братися до уваги, зокре ма: встановлені нормативно-п равовими актами норми видатк ів на службові відрядження (я кщо їх установлено); вартість економних транспортних посл уг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів ква ліфікований фахівець; вартіс ть оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в кра їні або в регіоні; наявні відо мості органів статистики або інших органів про ціни на рин ку юридичних послуг; тривалі сть розгляду і складність сп рави тощо. Докази, які підтвер джують розумність витрат на оплату послуг адвоката, пови нна подавати сторона, що вима гає відшкодування таких витр ат.

Пунктом 12 роз'яснення прези дії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 “Про деяк і питання практики застосува ння розділу VI Господарського процесуального кодексу Укра їни” зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судови х витрат, господарський суд м ає враховувати, що розмір від шкодування названих витрат, крім державного мита, не пови нен бути неспіврозмірним, то бто явно завищеним. За таких о бставин суд з урахуванням об ставин конкретної справи, зо крема, ціни позову, може обмеж ити цей розмір з огляду на роз умну необхідність судових ви трат для даної справи.

Враховуючи зазначене та на явні в матеріалах справи док ументи, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, а також, врахов уючи ціну позову, розумну нео бхідність у здійсненні таких витрат, обсяг проробленої ро боти та приймаючи до уваги ча сткове задоволення позовних вимог суд вважає за доцільне обмежити розмір витрат на оп лату послуг адвоката, що підл ягають відшкодуванню до 1 000 гр н.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач відноситься до 4 категорії потерпілих вна слідок Чорнобильської катас трофи, які постійно працюють і проживають або постійно пр оживають на території зони п осиленого радіоекологічног о контролю. Відповідно до абз . 3 п. 18. ст. 4 Декрету Кабінету Мін істрів України “Про державне мито”, віднесені до 4 категорі ї потерпілих внаслідок Чорно бильської катастрофи, які по стійно працюють і проживають або постійно проживають на т ериторії зони посиленого рад іоекологічного контролю, за умови, що за станом на 1 січня 199 3 року вони прожили або відпра цювали в цій зоні не менше чот ирьох років звільняються від сплати державного мита.

Крім того, відповідно до абз .1 гл. II Постанови Кабінету Міні стрів України від 21 грудня 2005 № 1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно -технічного забезпечення суд ових процесів, пов'язаних з ро зглядом цивільних та господа рських справ, та їх розмірів» ставка сплати витрат з інфор маційно-технічного забезпеч ення судових процесів в госп одарських справах для позива чів, звільнених у встановлен ому порядку від сплати держа вного мита - за нульовою ставк ою.

Згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу Укра їни, державне мито, від сплати якого позивач у встановлено му порядку звільнений, стягу ється з відповідача в доход б юджету пропорційно розміру з адоволених вимог, якщо відпо відач не звільнений від спла ти державного мита.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарс ького процесуального кодекс у України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити част ково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕ СА_1; ідентифікаційний номе р НОМЕР_1) з будь-якого раху нку виявленого державним вик онавцем під час виконання рі шення суду на користь фізичн ої особи - підприємця ОСОБА _1 (АДРЕСА_2; ідентифікаці йний номер НОМЕР_2) 19 550,00 грн. (дев' ятнадцять тисяч п' ятс от п' ятдесят гривень нуль к опійок) основного боргу, 498,13 гр н. (чотириста дев' яносто віс ім гривень тринадцять копійо к) пені, 1 000,00 грн. (одна тисяча гри вень нуль копійок) за послуги адвоката.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕ СА_1; ідентифікаційний номе р НОМЕР_1) з будь-якого раху нку виявленого державним вик онавцем під час виконання рі шення суду 200,48 грн. (двісті грив ень сорок вісім копійок) держ авного мита та 215,03 грн. (двісті п ' ятнадцять гривень три копі йки) витрат на інформаційно-т ехнічне забезпечення судово го процесу на користь Держав ного бюджету України.

В задоволенні решти позовн их вимог відмовити.

Видати накази після набран ня рішенням законної сили.

Суддя О.С. Копитова