Постанова

від 04.04.2011 по справі 5020-12/137-9/439

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛ ЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 квітня 2011 року Справа № 5020-12/137-9/439

Севастопольсь кий апеляційний господарськ ий суд у складі колегії судді в:

головуючого судді Гонта ря В.І.,

суддів Чертк ової І.В.,

Бор исової Ю.В.,

за участю представників ст орін:

позивача: не з'явився, то вариства з обмеженою відпові дальністю "Фонд музейних інн овацій";

відповідача: не з'явився , приватне підприємств о "Агиса";

третьої особи: не з'явивс я, ОСОБА_1;

розглянувши апеляційну ск аргу приватного підприєм ства "Агиса" на рішення господ арського суду міста Севастоп оля (суддя Рибіна С.А.) від 04 лют ого 2010 року у справі № 5020-12/137-9/439

за позовом товари ства з обмеженою відповідаль ністю "Фонд музейних інновац ій" (Історичний бульвар, 9,Сева стополь,99011)

до приватного підп риємства "Агиса" (вул. Гоголя, 20а -53,Севастополь,99000)

3-тя особа: ОСОБА_1 (АДРЕ СА_1)

про стягнення заборговано сті за договором у сумі 40000,00 грн ., спонукання повернути майно

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товари ство з обмеженою відповідаль ністю "Фонд музейних інновац ій" звернувся до господарськ ого суду міста Севастополя з позовною заявою до відповід ача, приватного підприємства "Агиса" про стягнення заборго ваності за договором № 5/9 від 08 вересня 2008 року у сумі 40000,00 грн., с понукання повернути майно (т . 1 а. с. 2).

Позовні вимоги мотивовані недотриманням ві дповідачем умов договору № 5/9 від 08 вересня 2008 року.

Рішенням господ арського суду міста Севастоп оля від 04 лютого 2010 року у справ і № 5020-12/137-9/439 (суддя Рибіна С.А.) позо в товариства з обмеженою від повідальністю "Фонд музейних інновацій" задоволено у повн ому обсязі.

З приватного пі дприємства "Агиса" на користь товариства з обмеженою від повідальністю "Фонд музейних інновацій" стягнуто 40000,00 грн. ос новного боргу. Зобов'язано п риватне підприємство "Агиса " повернути товариству з обме женою відповідальністю "Ф онд музейних інновацій" 75 тонн металолому.

Вирішено питанн я про розподіл судових витра т.

Рішення місцево го суду мотивоване тим, що від повідачем належним чином не виконано зобов'язання за дог овором № 5/9 від 08 вересня 2008 року .

Не погодившись з рішенням суду, приватне під приємство "Агиса" звернулось до Севастопольського апеляц ійного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій п росить рішення суду скасуват и, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмов ити.

Доводи апеляцій ної скарги обґрунтовані пору шенням господарським судом н орм матеріального та процесу ального права, неповним з'ясу ванням обставин, що мають зна чення у справі, та невідповід ністю висновків суду обстави нам справи.

Так, заявник апе ляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не пр ийнято до уваги те, що на догов орі стоїть факсимільна печат ка, крім того, відповідач стве рджує, що товариством з обмеж еною відповідальністю "Фонд музейних інновацій" не прийм алися будь - які дії щодо викон ання приватним підприємство м "Агиса" договору. Також, відп овідач зазначив, що у нього ві дсутній екземпляр договору т ому, що він не укладався взага лі, отже, відсутні підстави дл я задоволення вимог позивача .

Більш детальніш е доводи викладені у апеляці йній скарзі.

Ухвалою Севасто польського апеляційного гос подарського суду від 16 березн я 2010 року апеляційну скаргу бу ло прийнято до провадження.

19 квітня 2010 року з а розпорядженням заступника голови Севастопольського ап еляційного господарського с уду суддю Волкова К.В. у зв'язк у з відпусткою замінено на су ддю Борисову Ю.В.

Провадження у с праві зупинялось у зв'язку з п роведенням технічної експер тизи.

Ухвалою Севасто польського апеляційного гос подарського суду від 25 березн я 2011 року провадження по справ і було поновлено.

04 квітня 2011 року н а адресу Севастопольського а пеляційного господарського суду від приватного підприє мства "Агиса" надійшло поясне ння з додатком стосовно висн овків експерту № 2/67 від 27 грудн я 2010 року.

У судове засідання, п ризначене на 04 квітня 2011 року п редставники сторін не з' яви лись, про час та місце розгляд у справи були повідомлені на лежним чином.

Оскільки явка в судове зас ідання згідно статті 22 Господ арського процесуального код ексу України - це право, а не о бов' язок сторін, справа мож е розглядатися без їх участі , якщо нез' явлення цих предс тавників не перешкоджає вирі шенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі хара ктеризують взаємовідносини сторін, колегія вважає за мож ливе переглянути рішення су ду першої інстанції за відсу тності представників сторін .

Розглянувши по вторно, в порядку статті 101 Гос подарського процесуального кодексу України матеріали с прави судова колегія встано вила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 08 вересня 2008 року між товариством з обме женою відповідальністю "Фонд музейних інновацій" (надалі - продавець) та приватним підп риємством "Агиса" (надалі - пок упець) був укладений договір купівлі-продажу №5/9 (надалі-до говір) (т. 1. а. с. 11).

Відповідно пунк ту 1.1. договору, продавець реал ізує покупцю середню секцію плавучого причалу ППР-34 пр.61 Б/У (далі - майно).

Згідно з пункто м 2.1. договору, продавець забов 'язується реалізувати покупц ю майно, відповідно пункту 2.2. д оговору, покупець зобов'язує ться розрахуватись з продавц ем згідно умов цього договор у.

З пункту догово ру 3.1. вбачається, що вартість м айна складає 40000,00 грн. Пунктом 3. 2. передбачено, що покупець зді йснює 100% передплату протягом п'яти банківських днів з моме нту підписання даного догово ру.

Відповідно пунк ту 4.1. договору, передача майна здійснюється після повної с плати згідно умов цього дого вору з оформленням актів при ймання-передачі.

Згідно з пункто м 4.2. договору, право власності покупця на майно наступає з м оменту підписання представн иками продавця та покупця ак ту приймання-передачі майна, один екземпляр якого переда ється продавцю.

Відповідно пунк ту 6.1., договір діє з моменту під писання до моменту повного в заєморозрахунку. Згідно з пу нктом 6.3., договір складений у д вох екземплярах, кожний з яки х має юридичну силу.

Згідно з пункта ми договору 7.1., покупець за сво ї кошти здійснює різання май на та 25 тонн металолому за сво ї кошти вивозить на свій скла д. Відповідно пункту 7.1. догово ру, решта металолому кількіс тю 75 тонн повинна бути поверну та продавцю для розпорядженн я на свій розсуд.

З матеріалів сп рави вбачається, що 09 вересня 2008 року між сторонами договор у складено акт приймання-пер едачі, у акті зазначено, що сто рони претензій один до одног о не мають (т. 1. а. с. 12).

08 вересня 2008 року продавцем було виставлено по купцю рахунок № 14 на суму 40000,00 гр н. (т. 1. а. с. 13).

З матеріалів сп рави вбачається, що товарист вом з обмеженою відповідальн істю "Фонд музейних інноваці й" на адресу приватного підпр иємства "Агиса" було скерован о вимогу від 24 червня 2009 року пр о повернення майна, а саме 75 то нн металолому у строк до 02 сер пня 2009 року (т. 1. а. с. 14).

Вищезазначена в имога була отримана представ ником відповідача 20 липня 2009 ро ку, що підтверджується повід омленням про вручення поштов ого відправлення (т. 1. а. с. 16-17).

Однак, приватни м підприємством "Агиса" вимог у товариства з обмеженою від повідальністю "Фонд музейних інновацій" виконано не було, щ о і стало підставою для зверн ення товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд музей них інновацій" до господарсь кого суду міста Севастополя.

Дослідивши мате ріали справи, обговоривши до води апеляційної скарги, пер евіривши правильність засто сування господарським судом першої інстанції норм матер іального та процесуального п рава та відповідність виснов ків суду обставинам справи, с удова колегія вважає, що апел яційна скарга приватного під приємства "Агиса" підлягає за доволенню з наступних підста в.

Відповідно стат ті 655 Цивільного кодексу Украї ни, за договором купівлі-прод ажу одна сторона (продавець) п ередає або зобов'язується пе редати майно (товар) у власніс ть другій стороні (покупцеві ), а покупець приймає або зобов 'язується прийняти майно (тов ар) і сплатити за нього певну г рошову суму.

В матеріалах сп рави міститься договір купів лі-продажу № 5/9 від 09 вересня 2008 р оку укладений між приватним підприємством "Агиса" та това риством з обмеженою відповід альністю "Фонд музейних інно вацій" (т. 1 а. с. 11-12).

Задовольняючи п озов, суд першої інстанції ви ходив з того, що відповідачем належним чином не виконано з обов'язання за договором № 5/9 в ід 09 вересня 2008 року, тому, заявл ена сума основної заборгован ості 40000,00 грн. підлягає стягнен ню на користь позивача, вимог и щодо повернення металолому також підлягають стягненню.

Судова колегія з даним висновком суду першо ї інстанції погодитись не мо же виходячи з наступного.

Відповідно пунк ту 7 статті 179 Господарського к одексу України, господарські договори укладаються за пра вилами, встановленими Цивіль ним кодексом України з ураху ванням особливостей, передба чених цим Кодексом, іншими но рмативно-правовими актами що до окремих видів договорів.

Згідно з частин ою 2 статті 180 Господарського к одексу України, господарськи й договір вважається укладен им, якщо між сторонами у перед бачених законом порядку та ф ормі досягнуто згоди щодо ус іх його істотних умов. Істотн ими є умови, визнані такими за законом чи необхідні для дог оворів даного виду, а також ум ови, щодо яких на вимогу одніє ї із сторін повинна бути дося гнута згода.

Статтею 203 Цивіль ного кодексу України визначе но загальні вимоги, додержан ня яких є необхідним для дійс ності правочину, зокрема: вол евиявлення учасника правочи ну та наявність у особи, яка вч иняє правочин, необхідного о бсягу цивільної дієздатност і.

Так, судом першо ї інстанції зазначено, що під писання договору купівлі-про дажу № 5/9 від 08 вересня 2008 року шл яхом факсимільного відтворе ння підпису директора не мож уть бути підставою для визна ння договору неукладеним. Кр ім того, підпис особи, яка підп исала договір, засвідчений п ечаткою підприємства.

Отже, судова кол егія не може погодитись із та ким висновком місцевого госп одарського суду у зв'язку з на ступним.

Відповідно до частин и 2 статті 207 Цивільного кодекс у України, правочин вважаєть ся таким, що вчинений у письмо вій формі, якщо він підписани й його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юри дична особа, підписується ос обами, уповноваженими на це ї ї установчими документами, д овіреністю, законом або інши ми актами цивільного законод авства, та скріплюється печа ткою.

Згідно з частин ою 3 статті статті 207 Цивільног о кодексу України, використа ння при вчиненні правочинів факсимільного відтворення п ідпису за допомогою засобів механічного або іншого копію вання, електронно-числового підпису або іншого аналога в ласноручного підпису допуск ається у випадках, встановле них законом, іншими актами ци вільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

В матеріалах сп рави відсутні будь - які доказ и згоди сторін на використан ня факсимільного відтворенн я підпису за допомогою засоб ів механічного або іншого ко піювання.

Отже, враховуюч и вказані обставини та відсу тність фактичного виконання договору, судова колегія дій шла висновку про можливість визнання недійсним договору купівлі-продажу № 5/9 від 08 вере сня 2008 року як такого, що не від повідає вимогам цивільного з аконодавства.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України п ідставою недійсності правоч ину є недодержання в момент в чинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встанов лені частинами 1 - 3, 5, 6 статті 203 Ци вільного кодексу України. Як що недійсність правочину пря мо не встановлена законом, ал е одна із сторін або інша заін тересована особа заперечує й ого дійсність на підставах, в становлених законом, такий п равочин може бути визнаний с удом недійсним (оспорюваний правочин).

Аналогічну прав ову позицію підтримує Вищий господарський суд України у Постанові від 01 березня 2006 року у справі № 23-14/208-05-6005.

Отже, довід заяв ника апеляційної скарги що д оговір підписано за використ анням факсимільного відтвор ення підпису є належним та пр иймається судовою колегією.

Крім того, судов а колегія вважає за необхідн е зазначити, що факт використ ання факсимільного відтворе ння підпису підтверджується висновком експерту № 2/67 від 27 г рудня 2010 року, відображення пі дписів імені Реденко А.Е. у дог оворі № 5/9 від 08 вересня 2008 року м іж приватним підприємством " Агиса" та товариством з обмеж еною відповідальністю "Фонд музейних інновацій" та у акті приймання-передачі майна ві д 09 вересня 2008 року виконані ре льєфною друкарською формою - факсиміле (т. 2 а. с. 50-54).

Таким чином, зва жаючи на те, що на договорі № 5/ 9 від 08 вересня 2008 року відсутні й оригінальний підпис директ ора приватного підприємства "Агиса" Реденко А.Е. та простав лене факсимільне відтворенн я його підпису, без наявності на то його письмової згоди ст орін, у якій повинні міститис я зразки відповідного аналог а його власноручного підпису , що суперечить пункту 2, 3 статт і 207 Цивільного кодексу Україн и, колегія суддів вважає, що ап еляційна скарга підлягає зад оволенню, а рішення суду перш ої інстанції - скасуванню.

Керуючись статт ями 101, пунктом 2 статті 103, пункто м 4 частини 1 статті 104, 105 Господа рського процесуального коде ксу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну ска ргу приватного підприємства "Агиса" задовольнити.

2. Рішення господ арського суду міста Севастоп оля від 04 лютого 2010 року у справ і № 5020-12/137-9/439 скасувати.

3. Прийняти нове р ішення.

4. У задоволенні п озову відмовити.

Головуючий суддя В.І. Гонтар

Судді І.В. Черткова

Ю.В. Борисо ва

Розсилка:

1. товариству з обмеженою ві дповідальністю "Фонд музейни х інновацій" (Історичний буль вар, 9,Севастополь,99011);

2. приватному підприємству " Агиса" (вул. Гоголя, 20а-53,Севасто поль,99000);

3. ОСОБА_1 (АДРЕСА_1);

4. Господарському суду міста Севастополя (вул. Павличенко , 5, Севастополь, 99011).