Рішення

від 01.04.2008 по справі 20/86

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

20/86

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  20/86

01.04.08

За позовом       Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Щит"

До                      Приватного підприємства "Арт-Кураж"                    

про                    стягнення 26 942,13 грн.                              

                                                                                                              Суддя    Палій В.В.

                                                                                                        Секретар Молочна Н.С.

Представники  

від позивача          М'ясоутов Т.Ш.- предст. (дов. выд 30.10.2007р.)

від відповідача    не з'явився        

                                       ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення заборгованості в сумі 26 942,13грн. (17 231,50грн.-основного боргу, 1 723,15грн.-неустойки, 2 599,78грн.-збитків від інфляції, 387,70грн.-3% річних, 5000,00грн.-моральної шкоди) , яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору №006/07/АвтоПані про надання послуг рекламного характеру від 18.04.2007 р.

Відповідно до довідки про внесення до ЄДРПОУ відповідача, відповідач знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, відповідно ухвала про порушення провадження у справі направлена відповідачу за вказаною адресою, проте відповідач у судові засідання не з'явився, відзиву на позов не надав.

05.03.2008р., 19.03.2008р. розгляд справи відкладався.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача,  суд, -         

                                             ВСТАНОВИВ:          

18.04.2007 р. між сторонами укладено договір № 006/07/АвтоПані (далі-договір) про надання послуг, відповідно до умов якого виконавець (відповідач) зобов'язався провести на замовлення та за рахунок замовника (позивач) популяризацію в формі оприлюднення (розміщення) у програмі «АвтоПані»у випусках: №9 від 22.04.2007р., №10 від 29.042007р., №11 від 06.05.2007р., №12 від 13.05.2007р. імені, найменування вказаного замовником, об'єктів права власності, що належать замовнику.

Відповідно до п. 4.1 договору кількість, черговість і строки Розміщення Реклами узгоджується Сторонами у відповідних Додатках до цього Договору, які є невід'ємними частинами цього Договору.

Відповідно до п. 4.3 договору узгоджену у Додатках до цього Договору вартість Послуг Замовник перераховує на р/р Виконавця протягом 3 банківських днів з дня підписання відповідних Додатків до договору, але не пізніше, як за 2 дні до першого Розміщення Реклами.

18.04.2007р. сторонами підписано Додаток №1 до договору.

19.04.2007р. на виконання умов договору позивач перерахував на рахунок відповідача 17 231,50грн., що підтверджується випискою з банку (в матеріалах справи).

Проте, відповідач передбачені договором послуги позивачу не надав,  відео та рекламні матеріали, визначені у Додатку №1 у встановлені строки  не розмістив.

Відповідно до п. 8.5 договору у випадку не розміщення або неналежного розміщення реклами на телеканалі в терміни визначені у додатках договору, відповідач повертає сплачену позивачем суму у триденний термін.  

Укладеним сторонами Додатком №1 до договору передбачено, що в разі невиконання своїх зобов'язань, виконавець повинен повернути замовнику суму у повному обсязі до 15.05.2007р.  

Позивач просить суд стягнути з відповідача 17 231,50грн. здійсненої позивачем передоплати, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору та додатку №1 до нього.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 17 231,50 грн. основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.  

Також, позивач просить стягнути з відповідача неустойку у сумі 1 723,15 грн.

Відповідно до п. 8.5 договору у випадку не розміщення або неналежного розміщення Виконавцем Реклами на Телеканалі в терміни, визначені в додатках до договору, Виконавець  сплачує позивачу Замовнику штраф  у розмірі 10% від суми вказаної у додатку, що є частиною договору.

Отже, вимога про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 1 723,15грн. судом задовольняється.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 387,70 грн. - 3% річних,                2599,78грн. збитків від  інфляції.

Згідно п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, зобов'язання відповідача перед позивачем щодо надання рекламних послуг мало не грошовий характер. Щодо зобов'язання відповідача повернути позивачу суму попередньої оплати, то зазначене зобов'язання, як відповідальність, виникло внаслідок неналежного виконання не грошового зобов'язання і не породжує собою виникнення іншого грошового зобов'язання. Суд також звертає увагу позивача на те, що передбачені ст. 625 ЦК України 3% річних за своєю правовою природою не є  процентами за користування чужими грошовими коштами, можливість стягнення  яких передбачена  ст. 536 ЦК України.

Враховуючи наведене, суд вважає необґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача 387,70 грн. - 3 % річних, 2599,78грн. –збитків від інфляції.

Крім того, щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 5000 грн. моральної шкоди, у зв'язку з приниженням ділової репутації позивача перед клієнтами позивача, які були повідомлені про вихід рекламного ролика, необхідно зазначити наступне.

Згідно ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, а моральна шкода визначається, у тому числі, і як припинення ділової репутації юридичної особи. Критерії для визначення моральної шкоди, що підлягає до стягнення, визначено в ч. 3 зазначеної статті, а саме: характер правопорушення, ступеня вини особи, з врахуванням вимог розумності та справедливості. Саме приниженням ділової репутації позивача в наслідок дій відповідача позивач аргументує позовні вимоги та визначає розмір її відшкодування.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди повинен визначатись залежно від характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Позивач посилається на те, що внаслідок невиконання відповідачем договору на підприємстві позивача склалась несприятлива ситуація, яка перешкоджає нормальній діяльності позивача, крім того склалась недовірлива ситуація між позивачем і його клієнтами. У зв'язку з чим,  позивачу було завдано моральної шкоди на суму 5000 грн.

Проте зобов'язання сторін виникли, у зв'язку з існуванням договірних відносин сторін. У даному випадку, позовні вимоги обґрунтовуються саме неналежним виконанням відповідачем зобов'язання щодо розміщення  відео матеріалів.

Відповідно до Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням моральної шкоди" від 29.02.1996 р. № 02-5/95 дія статті Цивільного кодексу України про відшкодування моральної шкоди, завданої юридичній особі, не поширюється на зобов'язання, які виникають з угод (договорів). В таких випадках, відповідальність особи, винної у невиконанні зобов'язання, обмежується обов'язком відшкодувати  завдані цим збитки та сплатою неустойки.

Крім того, матеріали справи №20/86 не містять жодного доказу, на який позивач посилається в обґрунтування завданої моральної шкоди, а саме, відсутні докази виникнення необхідності  у додаткових зусиллях для організації роботи працівників позивача, що було б пов'язано саме з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором, виникнення недовірливої ситуації між позивачем та клієнтами.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 5000 грн. моральної шкоди визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З урахуванням вищенаведеного, суд визнає позовні вимоги обґрунтованими у частині та такими, що підлягають задоволенню частково.     

Судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст. 49 ГПК України. Зайво сплачене державне мито у розмірі 380,13грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України,   суд, -

                                                    ВИРІШИВ:          

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Арт-Кураж" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, ЄДРПОУ 30057171) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Щит" (01033, м. Київ, вул. В Яна, 3/5, ЄДРПОУ 16472296) 17 231,50 грн. –основного боргу,       1 723,15грн. –штрафу, 189,55 грн. - державного мита, 83,02 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог-відмовити.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Альфа-Щит" (01033, м. Київ, вул. В Яна, 3/5, ЄДРПОУ 16472296) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито у розмірі 380 (триста вісімдесят) грн. 13коп., яке перераховане відповідно до платіжного доручення №1876 від 22.11.2007р. (оригінал платіжного доручення міститься в матеріалах справи №20/86).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

            Суддя                                                                                                         В.В. Палій