Рішення

від 21.04.2011 по справі 4/129-10/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/129-10/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14-"21" квітня 2011 р.                                                                  Справа № 4/129-10/16

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув

позов Державного комітету України з державного матеріального резерву, м. Київ

до Товариства з додатковою відповідальністю „Сквирський вентиляторний завод”, м. Сквира

про вчинення дій та стягнення 78 111,92 грн.

за участю представників сторін:

від позивача -Трембанчук А.А., довіреність № 8048/0/4-10 від 25.11.2010 р., представник,Глузманова М.П., довіреність № 3176/0/4-10 від 21.05.2010 р., представник;

від відповідача-Дзюбенко П.С., наказ № 256 від 30.12.2010 р., генеральний директор,Мусійко В.В., довіреність від 25.01.2011 р., представник

Суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. № суду 2997 від 05.07.2010 р.) Державного комітету України з державного матеріального резерву (далі –позивач) до Відкритого акціонерного товариства „Сквирський вентиляторний завод” (далі –відповідач) про зобов'язання відповідача повернути до мобілізаційного резерву матеріальні цінності (1,270 т прокату алюмінієвого) та стягнення з відповідача  в дохід Державного бюджету України штрафних санкцій в сумі 78 111,92 грн., з яких 60 038,25 грн. штраф за незбереження матеріальних цінностей та 18 073,67 грн. пеня.  

   Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення вимог Закону України «Про державний матеріальний резерв»не забезпечив збереження матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, переданих йому на відповідальне зберігання.

   Рішенням господарського суду Київської області від 30.07.2010 р. у справі № 4/129-10 в задоволенні позову відмовлено повністю.

  Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2010 р. рішення господарського суду Київської області від 30.08.2010 р. у справі № 4/129-10 залишено без змін.

    Постановою Вищого господарського суду України від 26.01.2011 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2010 р. та рішення господарського суду Київської області від 30.08.2010 р. у справі № 4/129-10 скасовано, справу направленого на новий розгляд до господарського суду Київської області.

    Відповідно до протоколу розподілу справ (автоматизована система розподілу справ між суддями) від 11.02.2011 р. справу № 4/129-10 передано до розгляду судді Христенко О.О.

   Ухвалою від 14.02.2011 р. справу № 4/129-10 прийнято до свого провадження суддею Христенко О.О. та присвоєно справі № 4/129-10/16.

    Ухвалою суду від 15.03.2011 р. замінено відповідача –ВАТ «Сквирський вентиляторний завод»його правонаступником –Товариством з додатковою відповідальністю «Сквирський вентиляторний завод»(відповідачем на підтвердження зазначеного надано Свідоцтво про державну реєстрацію, довіку з ЄДР та Статут (зареєстрований 22.12.2010 р.)).   

   Присутній в судових засіданнях представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з підстав викладених у позові та письмових поясненнях.

Представники відповідача позовні вимоги не визнають та просять суд відмовити в позові з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях, які зводяться до безпідставності заявлених вимог, оскільки позивач не надав доказів закладки матеріальних цінностей та встановлення мобілізаційного завдання; матеріальні цінності на відповідальне зберігання на виконання умов Договору № 5/31 від 16.06.2006 р., укладеного між сторонами, позивачем відповідачу не передавалися; спірні матеріальні цінності були розброньовані та відпущені за нарядом позивача.

В судовому засіданні 14.04.2011 р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 12 год. 00 хв. 21.04.2011 р.  

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судових засіданнях, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, господарський суд

встановив:

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не забезпечив збереження закладених матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, зокрема: 1,270 т прокату алюмінієвого.

16.06.2006 р. між Державним комітетом України з державного матеріального резерву та ВАТ “Сквирський вентиляторний завод” було укладено договір № 5/31 відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, відповідно до умов якого Комітет передає, а відповідач приймає на відповідальне зберігання матеріальні цінності мобілізаційного резерву згідно з специфікацією (затвердженою номенклатурою) у кількості та за вартістю згідно з актом форми № 1. Однак, Специфікація та акт форми № 1 в матеріалах справи відсутні.

Згідно з п. 10 Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.97 р. № 1129, матеріальні цінності вважаються закладеними до державного резерву після підписання акта про їх приймання, розміщення на місці постійного зберігання та оформлення відповідних бухгалтерських документів складського обліку.

      Однак, у даному випадку закладання матеріальних цінностей на зберігання відповідача відбулось  ще до укладення договору згідно наказів Міністерства житлово-комунального господарства УРСР № М-09 від 01.08.1988 р. та № М-01 від 03.01.1989 р., про що зазначено в пояснювальній  записці керівництва відповідача (а.с. 104).

Головним спеціалістом Контрольно-ревізійного відділу Східного регіону Контрольно-ревізійного департаменту Держкомрезерву України проведено перевірку наявності, якісного стану, умов зберігання, обліку та звітності матеріальних цінностей, що знаходяться на відповідальному зберіганні у ВАТ “Сквирський вентиляторний завод”, за результатами якої складено акт від 07.08.2008 р. Зазначеною перевіркою встановлено факт незабезпечення збереження матеріальних цінностей мобрезерву, а саме: 0,950 т прокату алюмінієвого. Зазначений акт від 07.08.2008 р., складений за результатами перевірки, підписаний головою правління відповідача з пояснювальною запискою вих. № 290 від 13.08.2008 р., в якій відповідач зазначає, що зберігання матеріальних цінностей мобрезерву здійснюється відповідачем на складі під контрольною печаткою.   

10.07.2009 р. головним спеціалістом Контрольно-ревізійного відділу Південного регіону Контрольно-ревізійного департаменту Держкомрезерву України проведено перевірку наявності, якісного стану, умов зберігання, обліку та звітності матеріальних цінностей, що знаходяться на відповідальному зберіганні у ВАТ “Сквирський вентиляторний завод”, за результатами якої складено акт. Зазначеною перевіркою встановлено факт незабезпечення збереження матеріальних цінностей мобрезерву, а саме: 1,830 т прокату алюмінієвого. Зазначений акт від 10.07.2009 р., складений за результатами  перевірки, підписаний без зауважень головою правління відповідача та засвідчений відбитком печатки відповідача.

           Посилання відповідача на довідку контрольно-ревізійного відділу в Сквирському районі від 25.10.2005 р. ( а.с. 95) про відсутність у відповідача документів по обліку матеріальних цінностей мобілізаційного резерву і у зв‘язку з цим, як наслідок висновок про те, що матеріальні цінності, а саме прокат алюмінієвий, зовсім не знаходились на відповідальному зберіганні відповідача, судом не приймається, оскільки відповідач використовує лише фрагмент зазначеної довідки та не звертає увагу на решту тексту довідки щодо часткового розбронювання матеріальних цінностей та відпуск їх за нарядом Держкомрезерву ДАК "Укрресурси", серед  переліку яких відсутній прокат алюмінієвий, незбереження якого відповідачем і є підставою  позовних вимог у даній справі.  

      09.07.2009 р. комісією у складі представників відповідача та у присутності представників позивача проведено інвентаризацію товарно-матеріальних  цінностей Держкомрезерву, що знаходяться на відповідальному зберіганні відповідача, за результатами якої складено акт інвентаризації від 09.07.2009 р. (а.с. 29), згідно якого шляхом  переважування матеріальних цінностей мобілізаційного резерву виявлено недостачу прокату алюмінієвого у кількості 1,83 т.

         В судовому засіданні 14.04.2011 р. відповідач надав наказ генерального директора відповідача Дзюбенка П.С. від 11.04.2011 р. № 70, яким інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей Держкомрезерву, що знаходяться на відповідальному зберіганні товариства від 09.07.2009 р. наказує вважати такою, що проведена з порушенням норм чинного законодавства України, акт інвентаризації, складений за результатами інвентаризації вважати недійсним, оскільки він не відображає дійсності та фактичних обставин наявності товарно-матеріальних цінностей мобрезерву у відповідача.

Зазначене судом не приймається, оскільки інвентаризація проводилась в присутності представників позивача, на момент складання акту інвентаризації товарно-матеріальних цінностей мобрезерву у відповідача зауважень не було, інвентаризацію проведено 09.07.2009 р., наказ про визнання недійсним акту інвентаризації виданий 11.04.2011 р., тобто через 1 рік 9 місяців коли справ розглядається в суді та рішення, яким позивачу в позові відмовлено скасовано Вищим господарським судом України з посиланням в тому числі й на зазначений акт інвентаризації, нормами чинного законодавства не передбачено визнання недійсним результатів інвентаризації самим підприємством, яке інвентаризацію проводило.  

     Позивачем та відповідачем складений акт від 04.02.2010 р. (а.с. 31), який підписаний керівниками позивача та відповідача та засвідчений відбитком печатки відповідача, у якому зазначено, що відповідач повертає 0,56 т прокату алюмінієвого. Зазначений акт складений сторонами вже після часткового розбронювання матцінностей мобрезерву та після  підписання договору № 5/31 від 16.06.2006 р.

Згідно зі звітом та довідкою (форма 12мр та форма 16мр) відповідача станом на 01.01.2004 р. у останнього наявні матеріальні цінності мобілізаційного резерву, що передані на відповідальне зберігання, в тому числі й прокат алюмінієвий в кількості 3,3 т.

Згідно зі статтями 42, 154 Цивільного кодексу УРСР, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, які кореспондуються із ст. 937 ЦК України, угода, для якої не встановлена певна форма, вважається також укладеною, якщо з поведінки особи видно її волю укласти угоду, якщо згідно з законом або угодою сторін договір повинен бути укладений у письмовій формі, він може бути укладений в письмовій формі як шляхом складання одного документа, підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами та ін., підписаними стороною, яка їх надсилає.

     Тобто, виникнення договірних відносин між сторонами щодо закладення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву на відповідальне зберігання до ВАТ «Сквирський вентиляторний завод»підтверджується закладанням таких матцінностей на зберігання відповідача згідно наказів Міністерства житлово-комунального господарства УРСР №М-09 від 01.08.1988 р. та № М-01 від 03.01.1989 р., звітом відповідача за формою 12мр про наявність матеріальних цінностей мобілізаційного резерву станом на 01.01.2004 р., довідкою відповідача за формою 16мр про наявність матеріальних цінностей мобілізаційного резерву станом на 01.01.2004 р., пояснювальною запискою вих. № 290 від 13.08.2008 р. до акту контрольно-ревізійного департаменту Держкомрезерву від 07.08.2008 р., актом інвентаризації товарно-матеріальних цінностей Держкомрезерву від 09.07.2009 р., актом № 1 від 04.02.2010 р. на повернення прокату алюмінієвого в кількості 0,56 т. Відтак, спростовується твердження відповідача про відсутність закладки матеріальних цінностей на відповідальне зберігання.

       Зазначена правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 27.05.2010 р. у справі № 10/658-07/5, від 15.07.2009 р. у справі № 36/219.

Загальні принципи формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та освіження (поновлення) запасів державного матеріального резерву регулюються Законом України "Про державний матеріальний резерв" від 24.01.97 р. № 51/97-ВР. На його виконання прийнято та затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.97 р. № 1129 Порядок формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного матеріального резерву.

Статею 1 Закону України "Про державний матеріальний резерв" встановлено, що  державний резерв є особливим державним запасом матеріальних цінностей, призначених для використання в цілях і в порядку, передбачених цим Законом. У складі державного резерву створюється незнижуваний запас матеріальних цінностей (постійно підтримуваний обсяг їх зберігання). Згідно зі ст. 2 Закону України „Про державний матеріальний резерв" відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву - це зберігання закладених до державного резерву матеріальних цінностей у постачальника (виробника) або одержувача (споживача) без надання йому права користуватися цими матеріальними цінностями до прийняття, у встановленому порядку рішення про відпуск їх з державного резерву. При цьому зберігач має забезпечувати якісне зберігання закладених до мобілізаційного резерву товарно-матеріальних цінностей та звітувати перед Держкомрезервом України у встановленому законодавством порядку.  

Порядок розміщення матеріальних цінностей встановлений ст. 11 цього Закону. Приписами вказаної норми передбачено, що запаси матеріальних цінностей державного резерву розміщуються на підприємствах, в установах і організаціях, спеціально призначених для зберігання матеріальних цінностей державного резерву. Розміщення і будівництво на території України підприємств, установ, організацій та інших об'єктів системи державного резерву здійснюються в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Частина запасів матеріальних цінностей державного резерву може зберігатися на промислових, транспортних, сільськогосподарських, постачальницько-збутових та інших підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності на договірних умовах

Відповідно до ст. 12 вказаного Закону, державний резерв матеріальних цінностей є недоторканним і може використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України. Порядок відпуску матеріальних цінностей з державного резерву регламентують ч. 2 ст. 12 Закону України "Про державний матеріальний резерв" та пункти 13-18 Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного матеріального резерву. За приписами наведених норм відпуск матеріальних цінностей державного резерву здійснюється, зокрема: у зв'язку з їх освіженням (поновленням) і заміною; порядком тимчасового позичання; порядком розбронювання; для надання гуманітарної допомоги; для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, у разі настання особливого періоду. Матеріальні цінності з державного резерву реалізуються на конкурсних засадах у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.10.2004 р. № 689-р проводилося розбронювання матеріальних цінностей мобрезерву. Відповідно до наряду № 2268 від 12.11.2004 р. позивача відповідачу було дано розпорядження на відпуск розброньованих матеріальних цінностей ДАК «Укрресурси», що й було зроблено. У зазначеному наряді № 2268 від 12.11.2004 р. відсутній прокат алюмінієвий, незбереження якого є предметом даного спору. Державним комітетом України з державного матеріального резерву до 04.02.2010 р. не видавався наряд на 1,83 т прокату алюмінієвого, який знаходився на відповідальному зберіганні у відповідача.

Тобто позивач не давав відповідачу наряду на відпуск розброньованого прокату алюмінієвого. Розбронювання матеріальних цінностей не змінює правового статусу спірного майна - матеріальних цінностей державного резерву, оскільки підприємство –відповідальний зберігач матеріальних цінностей державного резерву –не є носієм права власності, права господарського відання або права оперативного управління на цінності державного резерву.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 28.03.2006 р. у справі № 19/41, від 04.07.2007 р. у справі № 40/323т, від 19.03.2009 р. у справі № 12/14/761, від 27.05.2010 р. у справі № 10/658-07/5.   

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державний матеріальний резерв" самовільне відчуження матеріальних цінностей державного резерву - це використання або реалізація відповідальним зберігачем матеріальних цінностей державного резерву, що перебувають у нього на відповідальному зберіганні, без відповідного рішення на це центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом. Таким рішенням є відповідний наряд Державного комітету України з державного матеріального резерву про відпуск матеріальних цінностей з державного резерву.

Тобто, судом встановлений факт незабезпечення відповідачем збереження матеріальних цінностей державного резерву, що свідчить про неналежне виконання своїх зобов‘язань, передбачених главою 66 ЦК України, Законом України «Про державний матеріальний резерв», Порядком формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.97 р. № 1129.   

Вищевикладеним та наведеними вище документами, в тому числі й документами відповідача та з підписами керівництва відповідача та його печаткою, спростовуються твердження відповідача, що прокат алюмінієвий, який знаходився на складі є власністю об‘єднання до якого свого часу входив і відповідач і не належав до матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.

У своїй пояснювальній записці від 11.03.2011 р. голова правління відповідача Дзюбенко П.С. зазначає, що призначений на цю посаду з 07.04.2006 р. та від свого попередника не приймав ніяких матеріалів мобрезерву, а прокат алюмінієвий залишився після розвалу об‘єднання до якого входив і відповідач і в ході виробничої кооперації використовував прокат алюмінієвий.

Однак, той же самий Дзюбенко П.С., як голова технічної комісії відповідача підписував звіт (форма 12мр) та довідку (форма 16мр) про наявність матеріальних цінностей мобілізаційного резерву станом на 01.01.2004 р. в яких зазначено наявність матеріальних цінностей матеріального резерву, які знаходяться на відповідальному зберіганні у відповідача, в тому числі й 3,3 т прокату алюмінієвого.

Як встановлено  п. 10 ст. 14 вказаного Закону, за самовільне відчуження (використання, реалізацію) матеріальних цінностей державного резерву з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких вони знаходяться, стягується штраф у розмірі 100 % вартості матеріальних цінностей у цінах на час виявлення факту відчуження, а також пеня з суми відсутнього їх обсягу за кожний день до повного їх повернення. Згідно з п. 12 ст. 14 Закону, у разі порушення правил і умов зберігання, несвоєчасного освіження та заміни матеріальних цінностей державного резерву, а також зберігання матеріальних цінностей, що не відповідають затвердженій номенклатурі, діючим стандартам і технічним умовам, несвоєчасного подання встановленої звітності підприємства, установи і організації - відповідальні зберігачі, сплачують штраф у розмірі 20 % від вартості матеріальних цінностей, щодо яких допущено порушення. Відповідно до п. 16 ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" розмір пені, який  передбачений пунктом 10 цієї статті, обчислюється з вартості матеріальних цінностей, виходячи із подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Вартість матеріальних цінностей стосовно яких зафіксовано факт незабезпечення збереження матеріальних цінностей, у цінах на час виявлення факту незбереження становить: 36 335,00 грн. за тонну (станом на 07.08.2008 р. –перша перевірка) х 0,950 т = 34 518,25 грн. та 29 000,00 грн. за тонну (станом на 10.07.2009 р. –друга перевірка) х 0,880 т = 25 520,00 грн. Ціни на матеріальні цінності стосовно яких зафіксовано незабезпечення збереження матеріальних цінностей на час виявлення факту незбереження надані довідкою в.о.начальника Управління ціноутворення та правового забезпечення проведення процедур придбання та реалізації матеріальних цінностей Державного комітету України з державного матеріального резерву та службовою запискою № 0.81/906 від 22.07.2009 р. начальника Управління ціноутворення та правового забезпечення проведення процедур придбання та реалізації матеріальних цінностей. Відповідно 100% штрафу становить 34 518,25 грн. + 25 520,00 грн. = 60 038,25 грн. Пеня за період з 07.08.2008 р. по 01.07.2010 р. відповідно до акту перевірки від 07.08.2008 р. становить 12 940,31 грн., за період з 10.07.2009 р. по 01.07.2010 р. відповідно до акту перевірки від 10.07.2009 р. пеня становить 5 133,36 грн., а всього пеня 18 073,67 грн.

Суд звертає увагу на те, що згідно п. 6 ч. 1 ст. 268 Цивільного кодексу України на вимогу центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, стосовно виконання зобов'язань, що випливають із Закону України „Про державний матеріальний резерв" позовна давність не поширюється.

     Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Положення про Державний комітет України з державного матеріального резерву" від 08.06.2006 р. № 810 таким центральним органом виконавчої влади є позивач.

Враховуючи, що відповідач не забезпечив збереження матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, то відповідач повинен нести відповідальність, яка передбачена чинним законодавством, в тому числі Законом України «Про державний матеріальний резерв».

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.   

Викладеним вище спростовуються твердження відповідача про відсутність закладки матеріальних цінностей на відповідальне зберігання та приймання відповідачем обов‘язків щодо зберігання майна матеріального резерву. Також відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що розброньований прокат алюмінієвий було відпущено по наряду позивача, не надано доказів надсилання відповідачем позивачу звернень з проханням реалізації (відпуску) саме прокату алюмінієвого.

 Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню повністю.   

  Витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.   Позов задовольнити повністю.

2. Зобов‘язати Товариство з додатковою відповідальністю «Сквирський вентиляторний завод»(09000, Київська область, м. Сквира, вул. Р.Люксембург, 34, ідент. код 05495377) повернути до державного мобілізаційного резерву матеріальні цінності, щодо яких було виявлено факт незабезпечення збереження, а саме: 1,270 т прокату алюмінієвого.

3. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Сквирський вентиляторний завод»(09000, Київська область, м. Сквира, вул. Р.Люксембург, 34, ідент. код 05495377) до державного бюджету України (одержувач коштів: ГУ ДКУ ЄДРПОУ 26077968; рахунок 31117106700011; банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві; МФО 820019; КЕКД –21081100) 60 038 (шістдесят тисяч тридцять вісім) грн. 25 коп. штрафу та 18 073 (вісімнадцять тисяч сімдесят три) грн. 67 коп. пені.

4. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Сквирський вентиляторний завод»(09000, Київська область, м. Сквира, вул. Р.Люксембург, 34, ідент. код 05495377) в доход державного бюджету України 866 (вісімсот шістдесят шість) грн. 12 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

           Суддя                                                                                       Христенко О. О.