Рішення

від 15.04.2011 по справі 7/218-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД В ІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

15 квітня 2011 р. Справа 7/218-1 0

за позовом: Фізичної осо би-підприємця ОСОБА_1, м.Ві нниця

до: Товариства з обмеже ною відповідальністю "БАЛІ", В інницька область, Вінницький район, с.Вінницькі Хутори

з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні в ідповідача: ВАТ "Барський маш инобудівний завод", ТОВ "Бесте к"

про стягнення 10 853,90 грн.

Головуючий суддя Банась ко О.О.

Cекретар судового засіданн я Кислиця Л.С.

Представники:

позивача: ОСОБА_2 - пр едставник, довіреність № б/н в ід 17.01.2010 року, паспорт серія НО МЕР_2 виданий 01.04.1996 року.

відповідача: Гуцол М.В. - представник, довіреність № б/н від 10.01.2011 року, паспорт серія НОМЕР_3 виданий 23.12.2004 року.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предме т спору на стороні відповіда ча ВАТ "Барський машинобудів ний завод": не з'явився.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предме т спору на стороні відповіда ча ТОВ "Бестек": не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

До господарського суд у Вінницької області надійшл а позовна заява Фізичної осо би-підприємця ОСОБА_1 до Т овариства з обмеженою відпов ідальністю "БАЛІ" про стягне ння 10 853,90 грн..

Ухвалою від 06.12.2010 року за вказ аним позовом порушено провад ження у справі № 7/209-10-10 та призна чено до розгляду на 19.01.2011 року.

14.01.2011 року представником відп овідача через канцелярію суд у подано відзив на позовну за яву, в якому останній запереч ує проти позову та просить в й ого задоволенні відмовити по силаючись на наступне:

- позивачем перед звернення м з позовом до суду не дотрима но досудового порядку врегул ювання спору (не заявлено пре тензії);

- відповідальність за пошко дження вантажу має нести ван тажовідправник та позивач, я кі неналежним чином перевіри ли вантаж при завантаженні т а здійснили його завантаженн я в неналежній упаковці.

В судовому засіданні 19.01.2011 ро ку оголошувались перерви до 21.01.2011 року та 26.01.2011 року.

21.01.2011 року до господарського суду від позивача надійшло п ояснення по суті обґрунтуван ня відзиву ТОВ "Балі" на позовн у заяву, в яких позивач наводи ть суду свої доводи в запереч ення мотивів наведених у від зиві відповідача.

21.01.2011 року відповідачем подан о до суду додаткові письмові пояснення в обґрунтування д оводів своїх заперечень на п озов.

В зв'язку з необхідністю зал учення до участі у справі в як ості третіх осіб, які не заявл яють самостійних вимог на пр едмет спору на стороні відпо відача ПАТ "Барський машиноб удівний завод" та ТОВ "Бестек" розгляд справи відкладено до 17.03.2011 року з метою забезпечення принципів змагальності та р івності учасників господарс ького процесу.

10.03.2011 року до суду надійшло пи сьмове пояснення ВАТ "Барськ ий машинобудівний завод" в як ому останній посилається на відсутність своєї вини у пош кодженні вантажу і в зв'язку з цим обґрунтованість висновк у про обов'язок відшкодувати завдані пошкодженням вантаж у збитки перевізником, який є відповідачем. Також у своєму поясненні третя особа зазна чає про відсутність підстав для задоволення позовних вим ог в частині стягнення з відп овідача витрат на правову до помогу.

14.03.2011 року відповідачем надан о до суду додаткові поясненн я щодо суті заперечень по поз ову.

16.03.2011 року через канцелярію с уду представником позивача , крім іншого, подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в якій останній мотиву ючи проведення ТОВ "Бестек" ча сткового розрахунку по відшк одуванню понесених витрат, п росить стягнути з відповіда ча 9 714,64 грн. заборгованості в т ому числі 5614,64 грн. відшкодуван ь понесених збитків, 4 100,00 грн. ві дшкодувань понесених витра т на оплату правової допомог и та представництва в суді, 90,7 6 грн. сплаченого державного мита та 236,00 грн. оплати витрат н а інформаційно-технічне забе зпечення судового процесу.

Ухвалою суду від 17.03.2011 року ро згляд справи відкладено до 06.0 4.2011 року.

Про час та місце судового за сідання 06.04.2011 року, з поміж іншо го, ТОВ "Бестек" було повідомле но засобами електронного зв' язку (електронною поштою).

21.03.2011 року до суду надійшли пи сьмові пояснення ТОВ "Бестек " в яких останнє, крім іншого в казує на те, що відшкодування вартості пошкодженого ванта жу було врегульовано в прете нзійному порядку з позивачем шляхом утримання відповідно ї суми коштів із винагороди, я ка мала бути сплачена за пере везення.

В судовому засіданні 06.04.2011 ро ку з метою надання сторонам в регулювати спір мирним шляхо м за їх усним клопотанням ого лошено перерву до 15.04.2011 року.

Треті особи в судове засід ання призначене на 15.04.2011 року не з'явилась, причин неявки не по відомили, хоча про його час та місце були повідомлені нале жним чином.

За відсутності поданих кло потань розгляд справи здійсн юється без технічної фіксаці ї судового процесу.

Розглянувши подані докум енти і матеріали, заслухавши пояснення представників сто рін та третіх осіб, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґ рунтується позов, оцінивши д окази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановл ено наступне.

25.08.2010 року між ФОП ОСОБА _1 (Виконавець) та ТОВ "Бестек " (Замовник) укладено договір № 25 на перевезення вантажів авт омобільним транспортом в мі жнародному сполученні та тра нспортно-експедиційне обслу говування (а.с.13-15, т.1).

Відповідно до п. 1.2 Договору З амовник доручає, а Виконавец ь приймає на себе організаці ю транспортно-експедиційно го обслуговування експортно -імпортних вантажів відповід но до вказівок (інструкцій) та за рахунок Замовника.

Загальна вартість договор у визначається сукупністю за явок і дорівнює орієнтовно 500 000,00 руб. (п. 1.3 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору п еревезення багажу здійснюєт ься Перевізником на підставі заявок, оформлених Замовник ом в письмовій формі та напра влених за допомогою факсиміл ьного зв'язку, електронної по шти або переданих представн ику Перевізника.

При здійсненні міжнародни х автомобільних перевезень С торони керуються "Конвенцією про договір міжнародного пе ревезення вантажів" (КДПВ), мит ною конвенцією "Про договір м іжнародного перевезення ван тажів із застосуванням книжк и МДП", а також відповідними ін шими міжнародними нормативн ими актами.

На кожну партію вантажу, від вантаженого на одному трансп ортному засобі, оформляється товарно-транспортна накладн а зразка СМR, що надається Вико навцем (п. 2.3 Договору).

Згідно п. 3.1 Договору після по передньої усної домовленост і з Виконавцем, Замовник напр авляє замовлення-заявку в пи сьмовій формі не пізніше 3 дні в до терміну надання транспо ртних засобів Виконавцем. За явка від Замовника до Викона вця передається або факсиміл ьним повідомленням, або елек тронною поштою. Заявка може б ути складена на одне або кіль ка перевезень, а також на певн ий період часу. У свою чергу, В иконавець письмово підтверд жує виконання замовлення із зазначенням номерів тягача т а напівпричепа.

Відповідно до п. 3.2 Договору у заявці повинні зазначатись : адреси місць завантаження і розвантаження вантажу із за значенням контактних телефо нів; адреси проведення митни х формальностей при завантаж енні і розвантаженні; вага, ви д, упаковка, кількість місць в антажу; властивості вантажу, що вимагають особливих умов або застережних заходів для охорони вантажу під час пере везення; особливі умови зава нтаження (розвантаження); фра хтова ставка; строки поставк и.

Необхідний рухомий склад , його кількість та час його по дачі під завантаження може з мінюватися за попередньою до мовленістю сторін, але не піз ніше, ніж за 2 доби до дати пода чі автомобіля під завантажен ня (п. 3.3 Договору).

Згідно п.4.1 Договору Виконав ець, крім іншого, має право при необхідності за дорученням і за рахунок коштів Замовник а залучати транспортні засоб и інших підприємств від свог о імені.

Відповідно до п. 5.1 Договору п ідставою для оплати за автоп еревезення є оригінал рахунк у та оригінал СМR з відмітками прикордонних митних органів і вантажоодержувача про отр имання товару в одному примі рнику. Вказані документи пов инні бути надані не пізніше 14 днів після виконання вантажо перевезення. Ненадання Викон авцем вищезазначених докуме нтів дає право Замовнику від мовити в оплаті фрахту до мом енту надання необхідних доку ментів.

Остаточний розрахунок за п еревезення відбувається за ф актом розвантаження вантажу на протязі 5 банківських днів , якщо інше не обумовлено в зая вці (п. 5.3 Договору).

Згідно з п.п.6.1, 6.7 Договору Вик онавець та Замовник несуть п овну відповідальність в розм ірі прямих збитків понесених невиконанням або неналежним виконанням пунктів вказаног о договору із урахуванням по ложень "Конвенції про догові р міжнародного перевезення в антажів" (КДПВ) і у відповіднос ті і з діючим законодавством .

Сторона, яка залучає третю о собу до виконання своїх зобо в'язань по договору, несе пере д другою стороною по цьому до говору відповідальність за н евиконання або неналежне вик онання зобов'язань третьою о собою, як за свої власні, крім випадків, обумовлених в п.7.1-7.4.

13.09.2010 року ТОВ "Бестек" под ало ФОП ОСОБА_1 заявку на т ранспортно-експедиційне обс луговування по маршруту - м.Ба р (Вінницька область, Україна ) - м.Ростов-на-Дону (Росія), вант ажовідправник - ВАТ "Барський машинобудівний завод", загал ьна вартість оплати - 58000,00 руб .РФ., що на дату подання транс портного засобу під завантаж ення складало 14948,92 грн. зг ідно офіційного курсу НБУ ро сійського рубля по відношенн ю до національної валюти Укр аїни (а.с.19, т.1).

13.09.2010 року між ФОП ОСОБА _1 (Експедитор) та ТОВ "Балі" (Пе ревізник) укладено договір № 36, в п.1.1 якого зазначено, що вказ аний Договір регулює відноси ни, які виникають при виконан ні організації перевезень і транспортно-експедиційного обслуговування вантажів у м іжнародному сполученні, а та кож при розрахунках за викон ання послуг між Експедитором та Перевізником.

На кожну партію вантажу, від вантаженого на одному трансп ортному засобі, оформляється товарно-транспортна накладн а зразка СМR, що надається Вико навцем (п.1.2 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору п еревезення вантажу здійснює ться на підставі заявки Експ едитора, яка є невід'ємною час тиною даного Договору, яку от римує Перевізник факсом або електронною поштою наступно го змісту:

- місце завантаження, адре су, телефон та ПІБ контактної особи вантажовідправника;

- пункт призначення вантажу ;

- найменування і маса-брутто вантажу;

- дата завантаження та термі ни поставки;

- тип рухомого складу, до дод аткові вимоги;

- особливі умови;

- пропонована ставка за посл уги по даному перевезенню;

- адреси проведення митних ф ормальностей при завантажен ні і розвантаженні вантажу.

Необхідний рухомий склад, його кількість та час його по дачі під завантаження може з мінюватися за попередньою до мовленістю сторін, але не піз ніше, ніж за 24 години до дати по дачі автомобіля під завантаж ення (п. 3.3 Договору).

Заявка вважається прийня тою до виконання, якщо Переві зник направив її Експедитору , завіривши печаткою фірми (п. 3.4 Договору).

Згідно п.5.3 Договору предста вник Перевізника (водій) має п раво і зобов'язаний здійснюв ати контроль завантаження, р озміщення, закріплення ванта жу з метою забезпечення безп еки дорожнього руху, збереже ння вантажу при транспортува нні і виключення перевантаже ння на вісь, а також перевірят и наявність всіх необхідних супровідних документів на ва нтаж. Виконавець несе повну м атеріальну відповідальніст ь за збереження вантажу з мом енту прийняття його до перев езення у вантажовідправника до моменту здачі отримувачу вказаному Замовником, незал ежно від наявності і цілісно сті пломби на транспортному засобі, за винятком випадків виникнення пошкоджень або в трати вантажу внаслідок форс -мажорних обставин або якщо б ула виявлена недостача всере дині ящика з оригінальною не пошкодженою виробничою упак овкою у випадку прийняття ва нтажу по ящикам.

До обов'язків Перевізника Д оговором також віднесено при ймати відповідальність за зб ереження та пошкодження пере возимих в шляху вантажів, сво єчасну доставку їх в пункт пр изначення і здачу вантажооде ржувачу вказаному в товарно- транспортній накладній або С МR накладній (п.5.4 Договору).

Експедитор здійснює оплат у за виконання перевезення п ротягом 7-14 днів з моменту отри мання рахунку та оригіналу т оваротранспортної або СМR на кладної, крім випадків, обумо влених сторонами в заявці (п. 6 .2 Договору).

В рамках вказаного Договор у, відповідальність сторін р егулюється положенням "Конве нції про договір міжнародног о перевезення вантажів" (КДПВ ), Правилами перевезень ванта жів в Україні, діючим законод авством України і чинним Дог овором (п.7.1 Договору).

Відповідно до договору № 36 (в ід 13.09.2010 року) позивачем через з асоби електронного зв'язку н а електронну адресу відповід ача була направлена заявка н а здійснення перевезення ван тажу, що належав ТОВ "Бестек", м . Ростов-на-Дону, РФ, по маршрут у м. Бар, Україна, Вантажовідпр авник ВАТ "Барський машинобу дівний завод", Вантажоотриму вач ТОВ "Бестек" (а.с.20, т.1).

Вартість послуг відповіда чем встановлена у розмірі 55 000,0 0 руб. РФ, що на дату прийняття з аявки складало 14 078,90 грн. з гідно офіційного курсу НБУ р осійського рубля по відношен ню до національної валюти Ук раїни. При цьому в заявці вказ ано, що частина грошових кошт ів (6000,00 грн.) оплачується позива чем відповідачу в якості поп ередньої оплати по факту зав антаження.

14.09.2010 року позивачем за платі жним дорученням № 15 від 14.09.2010 рок у на рахунок відповідача пер ераховано кошти попередньої оплати в сумі 6000,00 грн. (а.с.21, т.1).

Із наданої в матеріали спра ви СМR накладної вбачається, щ о вантаж було доставлено ван тажоодержувачу (а.с.138, т.1).

При цьому вантаж прийнято і з пошкодженнями про що склад ено акт б/н від 20.09.2010 року (графа 2 4 СМR накладної).

20.09.2010 року комісією у складі п рацівників ТОВ "Бестек" та вод ія відповідача - ОСОБА_5 пі дписано Акт про виявлення уш кодження (псування) вантажу, в якому вказано, що вантажний а втомобіль марки VOLVO, номер НО МЕР_5 з напівпричепом номер НОМЕР_4 прибув із ушкодже ним вантажем, а саме: наповнюв ач соків Ж7-ДНТ-1-6, зійшов з опор , на яких мав знаходитися та ро зчавив ЗИП та пульт керуванн я наповнювача Ж7-ДНТ-1-6 (а.с.22, т.1).

23.10.2011 року ТОВ "Бестек" надісла в вимогу позивачу про відшко дування заподіяних збитків в розмірі 53 500,00 руб.РФ, я кі складались із вартості пу льта керування наповнювача Ж 7-ДНТ-1-6 (46000,00 руб.РФ) та логісти чних послуг (7500,00 руб.РФ), що н а дату виставлення претензії складало 13 771,97 грн., а також відм ову щодо оплати послуг з дост авки вантажу (а.с.23, т.1).

Розмір збитків вказаний в п ретензії підтверджується ра хунками № 368 від 21.10.2010 року та № 1008 в ід 22.10.2010 року (а.с.24-25, т.1).

Як вбачається із матеріалі в справи, заявлена ТОВ "Бестек " претензія позивачем на оспо рювалась в зв'язку з чим вказа на в претензії сума збитків (53 500,00 руб.РФ) була утримана ТО В "Бестек" із суми винагороди п озивача належної останньому до сплати за договором від 25.08. 2010 року та заявкою від 13.09.2010 року (58000,00 руб.РФ).

Різниця в сумі збитків та ви нагороди (58000,00-53500,00=4500,00) була с плачена ТОВ "Бестек" на рахуно к позивача, що підтверджуєть ся випискою банківської уста нови (а.с.146, т.1).

Як вбачається із позовної з аяви заявляючи позов про стя гнення збитків в сумі 6753,90 грн. п озивач обґрунтовуючи їх розм ір вказував на сплату відпов ідачу 6000,00 грн. в якості поперед ньої оплати та суму неотрима ної винагороди за організаці ю перевезення в сумі 3000,00 руб. РФ (різниця між сумою оплат и в заявці ТОВ "Бестек" адресов аній позивачу (58000,00 руб.РФ) т а сумою оплати в заявці позив ача адресованій відповідачу (55000,00 руб.РФ)), що на дату пода ння транспортного засобу під завантаження (14.09.2010 року) склад ало 773, 22 грн..

Заява про зменшення розмір у позовних вимог з 6753,90 грн. до 5614, 64 грн. мотивована сплатою ТОВ "Бестек" 4500,00 руб.РФ і саме на вказану суму в еквіваленті з меншив розмір заявлених до с тягнення збитків позивач (4500,00 руб.РФ=1139,26 грн. станом на дату пе рерахування коштів - 29.11.2010 рок у).

В зв' язку з порушенням сво го права у вигляді майнових в трат позивач звернувся за йо го захистом до господарсько го суду з відповідним позово м.

Надаючи правову кваліфіка цію спірним правовідносинам в частині позовних вимог про стягнення збитків суд прийм ає до уваги наступні положен ня законодавчих актів.

Стаття 11 Цивільного кодек су України вказує, що цивільн і права та обов'язки виникают ь із дій осіб, що передбачені а ктами цивільного законодавс тва, а також із дій осіб, що не п ередбачені цими актами, але з а аналогією породжують цивіл ьні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільни х прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господар ського кодексу України, госп одарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господа рського договору та інших уг од, передбачених законом, а та кож з угод, не передбачених за коном, але таких, які йому не с уперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільно го кодексу України зобов'яза нням є правовідносини, в яком у одна сторона (боржник) зобов 'язана вчинити на користь дру гої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплат ити гроші тощо) або утриматис я від певної дії, а кредитор ма є право вимагати від боржник а виконання його обов'язку. Та ке ж положення містить і ст.173 Г осподарського кодексу Украї ни, в якій зазначено, що господ арським визнається зобов'яза ння, що виникає між суб'єктом г осподарювання та іншим учасн иком (учасниками) відносин у с фері господарювання з підста в, передбачених цим Кодексом , в силу якого один суб'єкт (зоб ов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинит и певну дію господарського ч и управлінсько-господарсько го характеру на користь іншо го суб'єкта (виконати роботу, п ередати майно, сплатити грош і, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а і нший суб'єкт (управнена сторо на, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'яза ної сторони виконання її обо в'язку.

Беручи до уваги зміст догов ору від 25.08.2010 року № 25 укладеного між ТОВ "Бестек" та позивачем, характер взятих на себе стор онами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторон ами виникли правовідносини з мішаного характеру регулюва ння яких здійснюється глава ми 64 "Перевезення", 65 "Транспорт не експедирування", ст.ст.908-935 ЦК України, Главою 32 "Правове рег улювання перевезення вантаж ів", ст.ст.306-316 ГК України, Законо м України "Про транспортно-ек спедиторську діяльність" тощ о.

Згідно ч.1 ст.316 ГК України за д оговором транспортного експ едирування одна сторона (екс педитор) зобов'язується за пл ату і за рахунок другої сторо ни (клієнта) виконати або орга нізувати виконання визначен их договором послуг, пов'язан их з перевезенням вантажу. До говором транспортного експе дирування може бути встановл ений обов'язок експедитора о рганізувати перевезення ван тажу транспортом і за маршру том, вибраним експедитором а бо клієнтом, укладати від сво го імені або від імені клієнт а договір перевезення вантаж у, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також ви конання інших зобов'язань, по в'язаних із перевезенням.

Частиною 1 ст.929 ЦК України пе редбачено, що за договором тр анспортного експедирування одна сторона (експедитор) зоб ов'язується за плату і за раху нок другої сторони (клієнта) в иконати або організувати вик онання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезе нням вантажу. Договором тран спортного експедирування мо же бути встановлено обов'язо к експедитора організувати п еревезення вантажу транспор том і за маршрутом, вибраним е кспедитором або клієнтом, зо бов'язання експедитора уклас ти від свого імені або від іме ні клієнта договір перевезен ня вантажу, забезпечити відп равку і одержання вантажу, а т акож інші зобов'язання, пов'яз ані з перевезенням. Договоро м транспортного експедирува ння може бути передбачено на дання додаткових послуг, нео бхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стан у вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита , зборів і витрат, покладених н а клієнта, зберігання вантаж у до його одержання у пункті п ризначення, одержання необхі дних для експорту та імпорту документів, виконання митни х формальностей тощо).

Відповідно до ст.932 ЦК Україн и експедитор має право залуч ити до виконання своїх обов'я зків інших осіб. У разі залу чення експедитором до викона ння своїх обов'язків за догов ором транспортного експедир ування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом з а порушення договору.

Аналогічне правило встано влене ч. 3 ст. 14 ЗУ "Про транспорт но-експедиторську діяльніст ь", згідно якої експедитор н есе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залу чених ним до виконання догов ору транспортного експедиру вання, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Згідно ст.934 ЦК України за пор ушення обов'язків за договор ом транспортного експедирув ання експедитор відповідає п еред клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Разом із тим, слід підкресли ти те, що відповідальним пере д клієнтом лишається експеди тор, який має право в пор ядку регресу відшкодуват и збитки, заподіяні невикона нням або неналежним виконанн ям обов'язків іншою особою , а також застосувати інші засоби відповідальності, що передбачені договором між е кспедитором та іншою особою або цивільним законодавство м.

В свою чергу оцінюючи догов ір укладений між позивачем т а відповідачем від 13.09.2010 року № 36 суд з огляду на його зміст, пр ава та обов'язки сторін, дійшо в висновку, що останній є дого вором перевезення незважаюч и на застосування сторонами в його тексті дефініцій хара ктерних для регулювання прав овідносин по транспортному е кспедируванню (експедитор).

При цьому суд виходив з тог о, що відправником у договорі перевезення може бути як вла сник вантажу, так і особа, наді лена власником вантажу відпо відними повноваженнями щодо відправлення вантажу (в дано му випадку ТОВ "Бестек" як влас ник вантажу уповноважило поз ивача здійснити організацію його перевезення).

Згідно ч.ч.1, 6 ст.306 ГК України п еревезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господар ська діяльність, пов'язана з п ереміщенням продукції вироб ничо-технічного призначення та виробів народного спожив ання залізницями, автомоб ільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а так ож транспортування продукці ї трубопроводами. Відносини , пов'язані з перевезенням пас ажирів та багажу, регулюютьс я Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правов ими актами.

Частиною 1 ст.307 ГК України пе редбачено, що за договором пе ревезення вантажу одна сторо на (перевізник) зобов'язуєтьс я доставити ввірений їй друг ою стороною (вантажовідправн иком) вантаж до пункту призна чення в установлений законод авством чи договором строк т а видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (в антажоодержувачу), а вантажо відправник зобов'язується сп латити за перевезення вантаж у встановлену плату.

Відповідно до ст.909 ЦК Україн и за договором перевезення в антажу одна сторона (перевіз ник) зобов'язується доставит и довірений їй другою сторон ою (відправником) вантаж до пу нкту призначення та видати й ого особі, яка має право на оде ржання вантажу (одержувачеві ), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення ван тажу встановлену плату. Дого вір перевезення вантажу укла дається у письмовій формі. Ук ладення договору перевезенн я вантажу підтверджується ск ладенням транспортної накла дної (коносамента або іншого документа, встановленого тр анспортними кодексами (стату тами). Законом можуть бути пер едбачені особливості укладе ння та виконання договору пе ревезення вантажу.

Завантаження (вивантаженн я) вантажу здійснюється орга нізацією, підприємством тран спорту або відправником (оде ржувачем) у порядку, встано вленому договором, із доде ржанням правил, встановлених транспортними кодексами (ст атутами), іншими нормативно-п равовими актами та правилами , що видаються відповідно до н их (ч.1 ст.918 ЦК України).

Статтею 920 ЦК України встано влено, що у разі порушення зоб ов'язань, що випливають із дог овору перевезення, сторони н есуть відповідальність, вста новлену за домовленістю стор ін, якщо інше не встановлено ц им Кодексом, іншими законами , транспортними кодексами (ст атутами).

Відповідальність перевіз ника за збереження вантажу в иникає з моменту прийняття в антажу до перевезення (ч.2 с т.308 ГК України).

Згідно ч.ч.1, 3-5 ст.314 ГК України п еревізник несе відповідальн ість за втрату, нестачу та пош кодження прийнятого до перев езення вантажу, якщо не до веде, що втрата, нестача або по шкодження сталися не з його в ини.

За шкоду, заподіяну при пере везенні вантажу, перевізник відповідає:

у разі втрати або нестачі ва нтажу - в розмірі вартості ван тажу, який втрачено або якого не вистачає;

у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменши лася його вартість;

у разі втрати вантажу, здано го до перевезення з оголошен ням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчо ю від дійсної вартості ванта жу.

Якщо внаслідок пошкодженн я вантажу його якість змінил ася настільки, що він не може б ути використаний за прямим п ризначенням, одержувач ванта жу має право від нього відмов итися і вимагати відшкодуван ня за його втрату.

У разі якщо вантаж, за втрат у чи нестачу якого перевізни к сплатив відповідне відшкод ування, буде згодом знайдено , одержувач (відправник) має пр аво вимагати видачі йому цьо го вантажу, повернувши одерж ане за його втрату чи нестачу відшкодування.

В силу ст. 924 ЦК України пер евізник відповідає за збереж ення вантажу, багажу, пошти з м оменту прийняття їх до перев езення та до видачі одержува чеві, якщо не доведе, що втрата , нестача, псування або пошкод ження вантажу, багажу, пошти с талися внаслідок обставин, я ким перевізник не міг запобі гти та усунення яких від ньог о не залежало. Перевізник в ідповідає за втрату, нестачу , псування або пошкодження пр ийнятих до перевезення ванта жу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з й ого вини.

Із наведеного вбачається, щ о загальною умовою відповіда льності перевізника за втрат у, нестачу, псування або пошко дження вантажу є вина, наяв ність якої припускається . Перевізник відповідає за зб ереження вантажу після прийн яття його до перевезення та д о видачі одержувачеві, якщо н е доведе, що втрата, нестача, п сування або його пошкодження сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запоб ігти та усунення яких від ньо го не залежало, а саме сталися не з його вини (презумпці я вини перевізника). Тобт о, перевізник повинен довест и свою невинність шляхом пос илання на обставини: по-перше , яким не міг запобігти та по-д руге, усунення яких від нього не залежало.

Також суд звертає увагу на т е, що фактично перевезення зд ійснювалось в міжнародному с полученні (відправлення - Укр аїна, отримання - Росія) в зв'яз ку з чим слід зазначити насту пне.

Згідно з ч.1 ст.53 Закону Украї ни "Про автомобільний трансп орт" організацію міжнародних перевезень пасажирів і вант ажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних д оговорів України з питань мі жнародних автомобільних пер евезень.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.4 ГПК У країни господарський суд вир ішує господарські спори на п ідставі Конституції України , цього Кодексу, інших законод авчих актів України, міжна родних договорів, згода на обов'язковість яких надана В ерховною Радою України.

Якщо в міжнародних договор ах України, згода на обов'язко вість яких надана Верховною Радою України, встановле ні інші правила, ніж ті, що пер едбачені законодавством Укр аїни, то застосовуються прав ила міжнародного договору.

Статтею 10 ЦК України встано влено, що чинний міжнародний договір, який регулює цивіль ні відносини, згода на обов'яз ковість якого надана Верховн ою Радою України, є частин ою національного цивільного законодавства України. Якщо у чинному міжнародному дого ворі України, укладеному у вс тановленому законом порядку , містяться інші правила, ніж т і, що встановлені відповідни м актом цивільного законодав ства, застосовуються правила відповідного міжнародного д оговору України.

Міжнародним договором, яки й регулює спірні правовіднос ини між сторонами є Конвенці я про договір міжнародного а втомобільного перевезення в антажів (КДПВ) від 19.05.1956 року до я кої Україна приєдналась згід но закону від 01.08/.2006 року.

Згідно приписів ст.1 Конвенц ії остання застосовується до будь-якого договору автомоб ільного перевезення вантажі в транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття ва нтажу для перевезення і місц е, передбачене для доставки, з находяться у двох різних кра їнах, з яких принаймні одна є д оговірною країною, незважаюч и на місце проживання і грома дянство сторін.

Статтею 3 Конвенції встанов лено, що для цілей цієї Конвен ції, перевізник відповідає з а дії і недогляди своїх агент ів, службовців та всіх інших о сіб, до послуг яких він зверта ється для виконання перевезе ння, коли такі агенти, службов ці чи інші особи виконують по кладені на них обов'язки, як за власні дії і недогляди.

Договір перевезення підтв ерджується складанням ванта жної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата ва нтажної накладної не впливаю ть на існування та чинність д оговору перевезення, до яког о й у цьому випадку застосову ються положення цієї Конвенц ії (ст.4 Конвенції).

Приймаючи вантаж, перевізн ик перевіряє:

a) вірність записів, зроблен их у вантажній накладній щод о числа вантажних місць, а так ож їх маркування та нумераці ї місць;

b) зовнішній стан вантажу і й ого упаковки.

Якщо перевізник не має дост атньої можливості перевірит и вірність записів, зазначен их у підпункті a) пункту 1 цієї с татті, він повинен зробити обґрунтовані застереження у вантажній накладній. Він п овинен також мотивувати всі зроблені ним застереження що до зовнішнього стану вантажу і його упаковки. Ці застереже ння не мають обов'язкової сил и для відправника, якщо остан ній не погодився бути зобов'я заним ними і не зробив про це з апис у вантажній накладній.

Відправник має право вимаг ати перевірки перевізником в аги брутто вантажу або його к ількості, вираженій в інших о диницях виміру. Він може тако ж вимагати перевірки вмісту вантажних місць. Перевізник може вимагати відшкодування витрат, пов'язаних з такою пер евіркою. Результати перевіро к включають у вантажну накла дну (ст.8 Конвенції).

Вантажна накладна є первин ним доказом укладання догово ру перевезення, умов цього до говору і прийняття вантажу п еревізником.

Якщо вантажна накладна н е містить спеціальних застер ежень перевізника, то, якщо не доведено протилежне, припус кається, що вантаж і його упак овка були зовні в належному с тані в момент прийняття вант ажу перевізником, і що кіль кість вантажних місць, а тако ж їх маркування та нумерація відповідали заявам, які міст илися у вантажній накладній (ст.9 Конвенції).

Як вбачається із матеріал ів справи графа 18 СМR накладно ї "Зауваження та застереженн я перевізника" є незаповнено ю, в той час (про що вказувалос ь вище) при прийнятті вантажу вантажоодержувач в графі 24 СМ R накладної "Вантаж одержано" в казав на пошкодження вантажу (а.с.138, т.1).

Згідно приписів ст.17 Конвен ції перевізник несе відпо відальність за повну чи част кову втрату вантажу або за йо го ушкодження, що сталися з мо менту прийняття вантажу для перевезення і до його достав ки, а також за будь-яку затр имку доставки.

Однак, перевізник звільняє ться від відповідальності, я кщо втрата вантажу, його ушко дження чи затримка його дост авки стались внаслідок дій а бо недогляду позивача, внасл ідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недогл ядом з боку перевізника, внас лідок дефекту вантажу чи вна слідок обставин, уникнути як их перевізник не міг і наслід ки яких він не міг відвернути .

Перевізник не звільняєтьс я від відповідальності з при чини несправності транспорт ного засобу, яким він користу вався для виконання перевезе ння, або з причини дій або недо гляду особи, у якої був найнят ий транспортний засіб, або аг ентів і службовців останньої .

За умови дотримання пункті в 2 - 5 статті 18, перевізник звіль няється від відповідальност і, якщо втрата чи ушкодження в антажу є наслідком особливог о ризику, нерозривно пов'язан ого з однією чи декількома з п ерерахованих нижче обставин :

a) з використанням відкритих безтентових транспортних за собів, якщо таке використанн я було погоджене і чітко зазн ачене у вантажній накладній;

b) з відсутністю чи дефектам и упаковки, у випадках, коли ва нтажі, що перевозяться без уп аковки чи без належної упако вки, за своєю природою піддаю ться псуванню чи пошкодженню ;

c) з обробкою, навантаженням , складуванням чи вивантажен ням вантажу відправником або одержувачем, чи особами, які д іють від імені відправника а бо вантажоодержувача;

d) з природними властивостям и деяких вантажів, внаслідок яких вони піддаються повній або частковій втраті чи пошк одженню, зокрема, внаслідок п оломки, корозії, гниття, усушк и, нормального витоку або дії молі чи шкідників;

e) з недостатністю або неаде кватністю маркування чи нуме рації вантажних місць;

f) з перевезенням худоби.

Якщо відповідно до цієї ста тті перевізник не несе жодно ї відповідальності за деякі обставини, що викликали втра ту, ушкодження або затримку, т о він несе відповідальність лише в тій мірі, у якій обстави ни, за які він відповідає згід но цієї статті, сприяли виник ненню втрати, ушкодження або затримки.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.18 Конвенції тягар доказу того, що втр ата вантажу, його ушкодження чи затримка доставки виклик ані обставинами, зазначеними в пункті 2 статті 17, лежить н а перевізнику.

Якщо перевізник доведе , що через обставини, які склал ися, утрата вантажу чи його уш кодження могли бути наслідко м одного чи декількох особли вих ризиків, зазначених у пун кті 4 статті 17, то вважається, що вони відбулися внаслідок ць ого.

Як вбачається із заперечен ь відповідача, останній поси лається на відсутність своєї вини у пошкодженні вантажу в казуючи на неналежність його упаковки.

Разом з тим, суд зауважує, що вказане твердження відповід ача базується виключно на йо го припущенні і належними та допустимими доказами не під тверджено.

Посилання відповідача на т аходиски, як на доказ того, що пошкодження вантажу трапило сь не по його вині оцінюється судом критично, оскільки ост анні підтверджують лише швид кісний та погодинний режим р уху автомобіля і прямо не кор еспондуються із забезпеченн ям цілісності вантажу.

Варто вказати, що представн иком ВАТ "Барський машинобуд івний завод" (вантажовідправ ник) надано суду відповідні п исьмові докази в підтверджен ня належності упаковки ванта жу - конструкторські креслен ня кріплень, сертифікат якос ті в якому відображено тару т ощо (а.с.124-126, т.1).

Також суд зазначає, що в суд овому засіданні 15.04.2011 року суд, з огляду на приписи Конвенці ї щодо покладення тягару дов едення відсутності вини на п еревізника, з'ясовував у пред ставника відповідача можлив ість призначення відповідно ї судової експертизи з метою встановлення причини пошкод ження вантажу і чи могло слуг увати такою причиною недолі к упаковки вантажовідправни ка, однак останній в усному по ясненні (що відображено в про токолі судового засідання) в казав на відсутність доцільн ості призначення судової екс пертизи та відмову в проведе нні її оплати.

Інших доказів, окрім письмо вих заперечень відповідача, які б переконливо та достові рно підтверджували відсутні сть вини перевізника у пошко дженні вантажу матеріали спр ави не містять.

Відповідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є йо го невиконання або виконання з порушенням умов, визначени х змістом зобов'язання (ненал ежне виконання).

В силу ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання наст ають правові наслідки, встан овлені договором або законом , зокрема: припинення зобов'я зання внаслідок односторонн ьої відмови від зобов'язання , якщо це встановлено договор ом або законом, або розірванн я договору; зміна умов зобов' язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 22 Цивільно го кодексу України особа, які й завдано збитків у результа ті порушення її цивільного п рава, має право на їх відшкоду вання. У розумінні цієї статт і Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особ а зазнала у зв'язку зі знищенн ям або пошкодженням речі, а та кож витрати, які особа зробил а або мусить зробити для відн овлення свого порушеного пра ва (реальні збитки); доходи, як і особа могла б реально одерж ати за звичайних обставин, як би її право не було порушене (у пущена вигода). Збитки відшко довуються у повному обсязі, я кщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмір і.

Аналогічні приписи містят ься у статті 225 Господарського кодексу України. Згідно з пун ктом 1 якої до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господ арське правопорушення, включ аються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; дода ткові витрати (штрафні санкц ії, сплачені іншим суб'єктам, в артість додаткових робіт, до датково витрачених матеріал ів тощо), понесені стороною, як а зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання друго ю стороною; неодержаний приб уток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків , мала право розраховувати у р азі належного виконання зобо в'язання другою стороною; мат еріальна компенсація мораль ної шкоди у випадках, передба чених законом.

За загальним принципом цив ільного права особа, якій зав дано збитків у результаті по рушення її цивільного права, має право на їх відшкодуванн я.

Застосування цивільно-пра вової відповідальності можл иве лише при наявності перед бачених законом умов. Їх суку пність утворює склад цивільн ого правопорушення, який є пі дставою цивільно-правової ві дповідальності. Склад цивіль ного правопорушення, визначе ний законом для настання від повідальності у формі відшко дування збитків, утворюють н аступні елементи: суб'єкт, об'є кт, об'єктивна та суб'єктивна с торона. Суб'єктом є боржник; об 'єктом - правовідносини по зоб ов'язаннях; об'єктивною сторо ною - наявність збитків у майн овій сфері кредитора, протип равна поведінка у вигляді не виконання або неналежного ви конання боржником свого зобо в'язання, причинний зв'язок мі ж протиправною поведінкою бо ржника і збитками; суб'єктивн у сторону цивільного правопо рушення складає вина, яка пре дставляє собою психічне відн ошення особи до своєї протип равної поведінки і її наслід ків.

Правильне встановлення по рушеного цивільно-правового обов' язку за договором є не обхідним для відповідної ква ліфікації змісту правовідно син, що виникли із факту поруш ення.

За відсутності хоча б одног о з цих елементів цивільна ві дповідальність не настає, то бто для застосування такої м іри відповідальності, як від шкодування збитків, потрібна наявність повного складу ци вільного правопорушення, як- то: протиправна поведінка, ді я чи бездіяльність особи; шкі дливий результат такої повед інки (збитки); причинний зв'язо к між протиправною поведінко ю та збитками; вина правопору шника.

Важливим елементом доказу вання наявності шкоди є вста новлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками пот ерпілої сторони. Слід довест и, що протиправна дія чи безді яльність заподіювача є причи ною, а збитки, які завдані особ і, - наслідком такої протиправ ної поведінки.

Відповідно ст.623 ЦК України, б оржник, який порушив зобов'яз ання, має відшкодувати креди торові завдані цим збитки . Розмір збитків, завд аних порушенням зобов'язання , доказується кредитором .

Згідно зі ст. 614 ЦК України, ос оба, яка порушила зобов'язанн я, несе відповідальність за н аявності її вини, якщо інше не встановлено договором або з аконом. Особа є невинуватою, я кщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щод о належного виконання зобов' язання. Відсутність своєї ви ни доводить особа, яка поруши ла зобов'язання. Правочин, як им скасовується чи обмежуєть ся відповідальність за умисн е порушення зобов'язання, є ні кчемним.

В силу статей 33, 42, 43 ГПК Україн и правосуддя в господарських сулах здійснюється на засад ах змагальності та рівності всіх учасників судового проц есу перед законом і судом; кож на сторона повинна довести т і обставини, на які вона посил ається як на підставу своїх в имог і заперечень.

З огляду на встановлені суд ом обставини та наведені вищ е приписи законодавства суд приходить до висновку про те , що позивачем доведено згідн о ст.33 ГПК України в установле ному порядку наявність (а від повідачем не спростовано від сутність) повного складу цив ільного правопорушення вчин еного ТОВ "Балі", а саме:

- протиправна бездіяльні сть, яка полягає в тому, що в ідповідач при прийнятті вант ажу до перевезення не викона в вимоги п. 5.3 Договору від 13.09.2010 р оку (щодо контролю за заванта женням, розміщенням вантажу) та не вказав при цьому своїх з ауважень.

- шкідливий результат так ої поведінки (збитки), які п олягають у пошкодженні ванта жу та неотриманні позивачем доходів у розмірі 58000,00 руб.РФ ..

- причинний зв'язок між пр отиправною поведінкою та зби тками. Бездіяльність відп овідача при прийнятті вантаж у спричинило пошкодження ван тажу при перевезенні і в кінц евому рахунку призвело до не отримання позивачем доходів , які останній мав би отримати .

- вина правопорушника . Відповідачем, незважаючи на презумпцію його вини, не нада но жодного належного та допу стимого доказу, який би спрос тував відсутність його вини у пошкодженні вантажу.

З урахуванням наведеного п озовні вимоги щодо стягненн я збитків є обґрунтованими т а підлягають задоволенню в п овному обсязі в сумі 5614,64 грн..

При цьому слід вказати, що і з врахуванням встановлених о бставин справи позивач врахо вуючи вартість пошкодженого товару (46000,00 руб.РФ) мав прав о заявити позов про стягненн я вказаної суми, що кореспонд ується із наведеними вище за конодавчими приписами.

Також суд розглянувши вимо гу позивача про відшкодуван ня 4100,00 грн. витрат на оплату пр авової допомоги вважає, що ос тання задоволенню не підляга є виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 44 ГПК Украї ни судові витрати складаютьс я з державного мита, сум, що пі длягають сплаті за проведенн я судової експертизи, призна ченої господарським судом, в итрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказі в у місці їх знаходження, опла ти послуг перекладача, адв оката, витрат на інформаці йно-технічне забезпечення су дового процесу та інших витр ат, пов'язаних з розглядом спр ави.

З пункту 10 роз'яснення Вищог о арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про де які питання практики застосу вання розділу VI Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни" вбачається, що витрати позивачів та відповідачів, п ов'язані з оплатою ними послу г адвокатів, адвокатських бю ро, колегій, фірм, контор та ін ших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щ одо ведення справи в господа рському суді, розподіляються між сторонами на загальних п ідставах, визначених частино ю п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат з дійснюється господарським с удом шляхом зазначення про ц е у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документаль ного підтвердження витрат , як-от угоди про надання посл уг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої до віреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного дорученн я або іншого документа, який п ідтверджує сплату відповідн их послуг.

Виходячи з викладеного, від шкодування витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката з н адання правової допомоги мож ливе при сукупності наступн их підстав: послуги повинн і надаватись адвокатом (адвокатським бюро, колегіє ю, фірмою, конторою чи іншими а двокатськими об'єднаннями); реальної оплати таких послу г до прийняття рішення у спра ві та підтвердження цієї опл ати відповідними фінансовим и документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК вит рати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначают ься у порядку, встановленому Законом України "Про адвокат уру". Дія цього Закону поширює ться тільки на осіб, які є адво катами. Поняття особи, яка є ад вокатом, наводиться в ст. 2 Зак ону України "Про адвокатуру", д е зазначено, що адвокатом мож е бути громадянин України, як ий має вищу юридичну освіту, с таж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвокат а не менше двох років, склав кв аліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на занят тя адвокатською діяльністю т а прийняв Присягу адвоката У країни. Згідно ст.12 вказаного Закону, оплата праці адвокат а здійснюється на підставі п исьмової угоди між громадяни ном чи юридичною особою і адв окатським об'єднанням чи адв окатом.

Відповідно до ст.49 ГПК Украї ни, суми, які підлягають сплат і за проведення судової експ ертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформа ційно-технічне забезпечення судового процесу та інші вит рати, пов'язані з розглядом сп рави, покладаються: при задов оленні позову - на відповідач а; при відмові в позові - на поз ивача; при частковому задово ленні позову - на обидві сторо ни пропорційно розміру задов олених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалі в справи позивачем не надано доказів того, що представниц тво його інтересів в суді зді йснювали адвокати, а також на лежних доказів сплати витрат за отримані юридичні послуг и.

Так, із матеріалів справи вб ачається, що представництво інтересів позивача здійснюв алось громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_6, що підтверджує ться довіреністю від 17.01.2011 року (а.с.89, т.1).

На підтвердження оплати на даних юридичних послуг до по зовної заяви долучено розпис ки громадянина ОСОБА_2 (а.с .30-31, т.1), які оцінюються судом кр итично на предмет їх належно сті щодо підтвердження факту сплати вказаних коштів пози вачем, оскільки такими доказ ами могли б слугувати відпов ідні первинні бухгалтерські документи (платіжні доручен ня, квитанції до видаткових к асових ордерів тощо).

Розглядаючи вимогу позива ча про відшкодування витрат на правову допомогу, як понес ених збитків суд приходить д о висновку, що така вимога так ож не підлягає задоволенню о скільки такі витрати не мают ь обов'язкового характеру і ф акт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному з в'язку з оспорюваною шкодою.

Як визначає ст.32 Господарс ького процесуального кодекс у України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на під ставі яких господарський суд встановлює наявність чи від сутність обставин, на яких ґр унтуються вимоги і заперечен ня, а також інші обставини, які мають значення для правильн ого вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Госпо дарського процесуального ко дексу України докази подають ся сторонами та іншими учасн иками судового процесу. Обст авини справи, які відповідно до законодавства повинні бу ти підтверджені певними засо бами доказування, не можуть п ідтверджуватися іншими засо бами доказування. Господарсь кий суд оцінює докази за свої м внутрішнім переконанням, щ о ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному роз гляді в судовому процесі всі х обставин справи в їх сукупн ості, керуючись законом. Ніяк і докази не мають для господа рського суду заздалегідь вст ановленої сили. Визнання одн ією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторон а обґрунтовує свої вимоги аб о заперечення для господарсь кого суду не є обов' язковим .

За змістом статті 33 Господа рського процесуального коде ксу України, обов'язок доказу вання та подання доказів роз поділяється між сторонами, в иходячи з того, хто посилаєть ся на юридичні факти, які обґр унтовують його вимоги і запе речення.

За таких обставин, суд дійшо в висновку про часткове задо волення позову з врахуванням вищевикладених мотивів щодо відмови в задоволенні позов у в частині стягнення витрат на правову допомогу.

Витрати на держмито та витр ати на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су підлягають віднесенню на відповідача відповідно до с т. 49 ГПК України.

При розподілі державного мита суд враховує припис, яки й міститься в абз.2 п.4.2 та абз.7 п. 8 Роз'яснення Вищого арбітраж ного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практ ики застосування розділу VI Го сподарського процесуальног о кодексу України" згідно яко го якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляд у спору зменшив позовні вимоги, або господарський су д відмовив у стягненні п евних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Також судом взято до уваги на п.17 інформаційного листа В ГСУ від 20.10.2006 року № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосуван ня норм Господарського проце суального кодексу України, п орушені у доповідних записка х про роботу господарських с удів у 2005 році та в I півріччі 2006 р оку" та п.6 інформаційного лис та ВГСУ від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про де які питання застосування нор м Господарського процесуаль ного кодексу України, поруше ні у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року " в я ких наголошено зокрема на то му, що під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміт и зміну (у бік зменшення) кільк існих показників, у яких вира жається позовна вимога, в том у числі ціни позову. В разі зме ншення позовних вимог, якщо й ого прийнято господарським с удом, має місце нова ціна позо ву, виходячи з якої й вирішуєт ься спір. Факт зменшення ціни позову обов'язково відображ ається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які під стави для припинення провадж ення у справі в частині зменш ення позовних вимог у господ арського суду відсутні.

15.04.2011 року в судовому засіда нні оголошено вступну та рез олютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 27, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 48, ч.ч.1, 2, 5 ст. 49, ст.ст.82, 84, 85, 87, 115, 116 Го сподарського процесуальног о кодексу України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальніст ю "Балі", вул. Немирівське шосе , 11, с. Вінницькі Хутори, Вінниць кий район, Вінницька область (ідентифікаційний код-32701500) на к ористь фізичної особи-підпри ємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 210 09 (інформація про реквізити - і дентифікаційний код - НОМЕР _1)- 5 614 грн. 64 коп. - зби тків, 58 грн. 95 коп. - відшко дування витрат пов' язаних з і сплатою державного мита та 136 грн. 40 коп. - відшкодуван ня витрат на інформаційно-те хнічне забез6печення судовог о процесу.

3. В стягненні витрат на о плату правової допомоги в су мі 4 100 грн. 00 коп. відмовити .

4. Видати наказ після наб рання рішенням законної сили .

5. Копію рішення надіслат и третім особам рекомендован им листом з повідомленням пр о вручення поштового відправ лення.

Суддя Банасько О.О.

Повний текст р ішення суду оформлено і підп исано відповідно до вимог ст .84 ГПК України 20 квітня 2011 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи.

2 - 3-я особа ВАТ "Барський маш инобудівний завод" - вул. Р.Люк сембург, 5, м.Бар, Вінницька обл асть, 23000.

3 - 3-я особа ТОВ "Бестек" -14 ліні я, 88, оф.211, м.Ростов-на-Дону, Росій ська Федерація, 344037.