Постанова

від 19.07.2011 по справі 7/218-10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницько го, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2011 р. Спр ава № 7/218-10

Рівненський апеляційни й господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Ого роднік К.М.

суддя Мел ьник О.В. ,

суддя Коломис В.В.

при секретарі судового зас ідання Ващук К.О.

розглянувши у відкритом у судовому засіданні у примі щенні Рівненського апеляцій ного господарського суду апе ляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛІ" на рішення господарськ ого суду Вінницької області від 15.04.11 р. у справі № 7/218-10

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою в ідповідальністю "БАЛІ"

за участю третіх осіб, які н е заявляють самостійних вимо г на предмет спору на стороні відповідача: Відкритого акц іонерного товариства "Барськ ий машинобудівний завод", Тов ариства з обмеженою відповід альністю "Бестек"

про стягнення 10853,90 грн.

за участю представників с торін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

третіх осіб - не з'явився

В судовому засіданні 19.07.2011 року відповідно до ст.ст. 85, 99 ГП К України оголошено вступну та резолютивну частину поста нови.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підпри ємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Вінниць кої області з позовом про стя гнення з Товариства з обмеже ною відповідальністю "БАЛІ" 971 4,64 грн.

Під час судового розгляду п озивач зменшив позовні вимог и та просив стягнути з Товари ства з обмеженою відповідаль ністю "БАЛІ" 9714,64 грн.

Рішенням господарського с уду Вінницької області 15.04.2011 ро ку у справі № 7/218-10 (суддя Банаськ о О.О.) позов задоволено частко во. Стягнуто з ТзОВ "БАЛІ" на ко ристь фізичної особи - підпри ємця ОСОБА_1 5614,64 грн. відшко дувань нанесених збитків, 58,95 г рн. відшкодування витрат пов ' язаних зі сплатою державно го мита та 136,40 грн. відшкодуван ня витрат на інформаційно-те хнічне забезпечення судовог о процесу. В стягненні витрат на оплату правової допомоги в сумі 4100,00 грн. відмовлено. Ухва люючи зазначене рішення, суд першої інстанції, виходив з о бґрунтованості позовних вим ог.

Не погоджуючись з прийняти м рішенням суду першої інста нції, ТзОВ "БАЛІ" звернулось до Рівненського апеляційного г осподарського суду з апеляці йною скаргою, в якій просить с касувати рішення господарсь кого суду Вінницької області від 15.04.2011 року у справі № 7/218-10 і при йняти нове рішення, яким в поз ові відмовити. Апелянт, посла вся на те, що позивачем не нада но доказів факту спричинення збитків саме внаслідок пору шення відповідачем своїх зоб ов' язань за договором; не до ведено розміру заподіяної шк оди; між діями відповідача та понесеними позивачем збитка ми, відсутній причинно-наслі дковий зв' язок та вина відп овідача.

Позивач у відзиві на апеляц ійну скаргу та доповненнях д о нього зазначив, що при встан овленні самого факту пошкодж ення вантажу, визначення вар тості пошкодженого товару бу ли дотримані як вимоги, встан овлені чинним законодавство м України, так і вимоги Конвен ції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 року (далі - Конвенція).

В судове засідання 21.06.2011 року з' явилися представники поз ивача та відповідача.

Дослідивши доводи апеляці йної скарги, наявні матеріал и справи, оглянувши оригінал и документів, заслухавши поя снення представників сторін , Рівненський апеляційний го сподарський суд бере до уваг и наступне:

Як вірно з' ясовано місцев им господарським судом у дан ій справі, 25.08.2010 року між фізичн ою особою - підприємцем ОС ОБА_1 (виконавець) та ТзОВ "Бе стек" (замовник) укладено дого вір № 25 на перевезення вантажі в автомобільним транспортом в міжнародному сполученні т а транспортно-експедиційне о бслуговування, відповідно до якого замовник доручає, а вик онавець приймає на себе орга нізацію транспортно-експеди ційного обслуговування експ ортно-імпортних вантажів від повідно до вказівок (інструк цій) та за рахунок замовника. В ідповідно до п. 2.1 Договору пер евезення здійснюється перев ізником на підставі заявок, о формлених замовником в письм овій формі та направлених за допомогою факсимільного зв' язку, електронної пошти або п ереданих представнику Перев ізника. При здійсненні міжна родних автомобільних переве зень сторони керуються "Конв енцією про договір міжнародн ого перевезення вантажів" (КД ПВ), митною конвенцією "Про дог овір міжнародного перевезен ня вантажів із застосуванням книжки МДП", а також відповідн ими іншими міжнародними норм ативними актами. Згідно п. 4.1 До говору виконавець, крім іншо го, має право при необхідност і за дорученням і за рахунок к оштів замовника залучати тра нспортні засоби інших підпри ємств від свого імені.

13.09.2010 року ТзОВ "Бестек" подало фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 заявку на транспо ртно-експедиційне обслугову вання по маршруту - м. Бар (Вінн ицька область, Україна) - м. Рос тов-на-Дону (Росія), вантажовід правник - ВАТ "Барський машино будівний завод", загальна вар тість оплати - 58000,00 руб.РФ., що на д ату подання транспортного за собу під завантаження склада ло 14948,92 грн. згідно офіційного к урсу НБУ російського рубля п о відношенню до національної валюти України.

13.09.2010 року між фізичною особо ю - підприємцем ОСОБА_1 (е кспедитор) та ТзОВ "Балі" (пере візник) укладено договір № 36, в п. 1.1 якого зазначено, що вказан ий Договір регулює відносини , які виникають при виконанні організації перевезень і тр анспортно-експедиційного об слуговування вантажів у міжн ародному сполученні, а також при розрахунках за виконанн я послуг між експедитором та перевізником. Згідно п.5.3 Дого вору представник Перевізник а (водій) має право і зобов'яза ний здійснювати контроль зав антаження, розміщення, закрі плення вантажу з метою забез печення безпеки дорожнього р уху, збереження вантажу при т ранспортуванні і виключення перевантаження на вісь, а так ож перевіряти наявність всіх необхідних супровідних доку ментів на вантаж. Виконавець несе повну матеріальну відп овідальність за збереження в антажу з моменту прийняття й ого до перевезення у вантажо відправника до моменту здачі отримувачу вказаному замовн иком, незалежно від наявност і і цілісності пломби на тран спортному засобі, за винятко м випадків виникнення пошкод жень або втрати вантажу внас лідок форс-мажорних обставин або якщо була виявлена недос тача всередині ящика з оригі нальною непошкодженою вироб ничою упаковкою у випадку пр ийняття вантажу по ящикам. В р амках вказаного Договору, ві дповідальність сторін регул юється положенням "Конвенції про договір міжнародного пе ревезення вантажів" (КДПВ), Пра вилами перевезень вантажів в Україні, діючим законодавст вом України і чинним Договор ом (п.7.1 Договору).

Відповідно до договору № 36 (в ід 13.09.2010 року) позивачем через з асоби електронного зв'язку н а електронну адресу відповід ача була направлена заявка н а здійснення перевезення ван тажу, що належав ТОВ "Бестек", м . Ростов-на-Дону, РФ, по маршрут у м. Бар, Україна, Вантажовідпр авник ВАТ "Барський машинобу дівний завод", Вантажоотриму вач ТзОВ "Бестек". Вартість пос луг відповідачем встановлен а у розмірі 55000,00 руб. РФ, що на дат у прийняття заявки складало 14078,90 грн. згідно офіційного кур су НБУ російського рубля по в ідношенню до національної ва люти України. При цьому в заяв ці вказано, що частина грошов их коштів (6000,00 грн.) оплачується позивачем відповідачу в яко сті попередньої оплати по фа кту завантаження. 14.09.2010 року поз ивачем за платіжним дорученн ям № 15 від 14.09.2010 року на рахунок в ідповідача перераховано кош ти попередньої оплати в сумі 6000,00 грн. (а.с.21, т.1).

Із наданої в матеріали спра ви СМR накладної вбачається, щ о вантаж було доставлено ван тажоодержувачу. При цьому ва нтаж прийнято із пошкодження ми про що складено акт б/н від 20.09.2010 року (графа 24 СМR накладної) . 20.09.2010 року комісією у складі пр ацівників ТзОВ "Бестек" та вод ія відповідача - ОСОБА_2 пі дписано Акт про виявлення уш кодження (псування) вантажу, в якому вказано, що вантажний а втомобіль марки VOLVO, номер ДР НОМЕР_1 з напівпричепом ном ер ДР НОМЕР_2 прибув із ушк одженим вантажем, а саме: напо внювач соків Ж7-ДНТ-1-6, зійшов з опор, на яких мав знаходитися та розчавив ЗИП та пульт керу вання наповнювача Ж7-ДНТ-1-6.

23.10.2011 року ТзОВ "Бестек" надісл ав вимогу позивачу про відшк одування заподіяних збитків в розмірі 53 500,00 руб.РФ, які склад ались із вартості пульта кер ування наповнювача Ж7-ДНТ-1-6 (46000, 00 руб.РФ) та логістичних послу г (7500,00 руб.РФ), що на дату виставл ення претензії складало 13771,97 г рн., а також відмову щодо оплат и послуг з доставки вантажу. Р озмір збитків вказаний в пре тензії підтверджується раху нками № 368 від 21.10.2010 року та № 1008 від 22.10.2010 року. Як вбачається із мат еріалів справи, заявлена ТзО В "Бестек" претензія позиваче м на оспорювалась, в зв'язку з чим вказана в претензії сума збитків (53500,00 руб.РФ) була утрим ана ТзОВ "Бестек" із суми винаг ороди позивача належної оста нньому до сплати за договоро м від 25.08.2010 року та заявкою від 13. 09.2010 року (58000,00 руб.РФ). Різниця в су мі збитків та винагороди (58000,00-53 500,00=4500,00) була сплачена ТОВ "Бесте к" на рахунок позивача, що підт верджується випискою банків ської установи. Як вбачаєтьс я із позовної заяви заявляюч и позов про стягнення збиткі в в сумі 6753,90 грн. позивач обгрун товуючи їх розмір вказував н а сплату відповідачу 6000,00 грн. в якості попередньої оплати т а суму неотриманої винагород и за організацію перевезення в сумі 3000,00 руб.РФ (різниця між с умою оплати в заявці ТОВ "Бест ек" адресованій позивачу (58000,00 р уб.РФ) та сумою оплати в заявці позивача адресованій відпов ідачу (55000,00 руб.РФ)), що на дату под ання транспортного засобу пі д завантаження (14.09.2010 року) скла дало 773,22 грн. Заява про зменшен ня розміру позовних вимог з 675 3,90 грн. до 5614,64 грн. мотивована спл атою ТОВ "Бестек" 4500,00 руб.РФ і са ме на вказану суму в еквівале нті зменшив розмір заявлених до стягнення збитків позива ч (4500,00 руб.РФ=1139,26 грн. станом на да ту перерахування коштів - 29.11 .2010 року).

В зв' язку з порушенням сво го права у вигляді майнових в трат позивач звернувся за йо го захистом до господарськог о суду з відповідним позовом .

Стаття 11 ЦК України вказує, щ о цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що пере дбачені актами цивільного за конодавства, а також із дій ос іб, що не передбачені цими акт ами, але за аналогією породжу ють цивільні права та обов'яз ки, й серед підстав виникненн я цивільних прав та обов'язкі в, зокрема, передбачає догово ри та інші правочини.

Беручи до уваги зміст догов ору від 25.08.2010 року № 25 укладеного між ТОВ "Бестек" та позивачем, характер взятих на себе стор онами зобов'язань, місцевий с уд дійшов вірного висновку п ро те, що між сторонами виникл и правовідносини змішаного х арактеру регулювання яких зд ійснюється главами 64 "Перевез ення", 65 "Транспортне експедир ування", ст.ст. 908-935 ЦК України, Гл авою 32 "Правове регулювання пе ревезення вантажів", ст.ст. 306-316 Г К України, Законом України "Пр о транспортно-експедиторськ у діяльність" тощо. Погоджуєт ься колегія суддів і з виснов ками про те, що відповідальни м перед клієнтом лишається е кспедитор, який має право в по рядку регресу відшкодувати з битки, заподіяні невиконання м або неналежним виконанням обов'язків іншою особою, а так ож застосувати інші засоби в ідповідальності, що передбач ені договором між експедитор ом та іншою особою або цивіль ним законодавством. Договір від 13.09.2010 року № 36, укладений між позивачем та відповідачем, з огляду на його зміст, права та обов'язки сторін, є договором перевезення незважаючи на з астосування сторонами в його тексті дефініцій характерни х для регулювання правовідно син по транспортному експеди руванню (експедитор). При цьом у відправником у договорі пе ревезення може бути як власн ик вантажу, так і особа, наділе на власником вантажу відпові дними повноваженнями щодо ві дправлення вантажу (в даному випадку ТзОВ "Бестек" як власн ик вантажу уповноважило пози вача здійснити організацію й ого перевезення).

Зі змісту ст.ст. 920, 924 ЦК Україн и, ч. 2 ст. 308, ч.ч. 1, 3-5 ст. 314 ГК України вбачається, що загальною умо вою відповідальності переві зника за втрату, нестачу, псув ання або пошкодження вантажу є вина, наявність якої припус кається. Перевізник відповід ає за збереження вантажу піс ля прийняття його до перевез ення та до видачі одержуваче ві, якщо не доведе, що втрата, н естача, псування або його пош кодження сталися внаслідок о бставин, яким перевізник не м іг запобігти та усунення яки х від нього не залежало, а саме сталися не з його вини (презум пція вини перевізника). Тобто , перевізник повинен довести свою невинність шляхом поси лання на обставини: по-перше, я ким не міг запобігти та по-дру ге, усунення яких від нього не залежало.

Місцевий господарський су д вірно звернув увагу на те, що фактично перевезення здійсн ювалось в міжнародному сполу ченні (відправлення - Україна , отримання - Росія) в зв'язку з ч им до спірних правовідносин слід застосовувати Конвенці ю про договір міжнародного а втомобільного перевезення в антажів (КДПВ) від 19.05.1956 року до я кої Україна приєдналась 01.08.2006 р оку.

Згідно приписів ст. 1 Конвен ції остання застосовується д о будь-якого договору автомо більного перевезення вантаж ів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття ва нтажу для перевезення і місц е, передбачене для доставки, з находяться у двох різних кра їнах, з яких принаймні одна є д оговірною країною, незважаюч и на місце проживання і грома дянство сторін.

Статтею 3 Конвенції встанов лено, що для цілей цієї Конвен ції, перевізник відповідає з а дії і недогляди своїх агент ів, службовців та всіх інших о сіб, до послуг яких він зверта ється для виконання перевезе ння, коли такі агенти, службов ці чи інші особи виконують по кладені на них обов'язки, як за власні дії і недогляди.

Договір перевезення підтв ерджується складанням ванта жної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата ва нтажної накладної не впливаю ть на існування та чинність д оговору перевезення, до яког о й у цьому випадку застосову ються положення цієї Конвенц ії (ст. 4 Конвенції). Приймаючи в антаж, перевізник перевіряє: a) вірність записів, зроблених у вантажній накладній щодо ч исла вантажних місць, а також їх маркування та нумерації м ісць; b) зовнішній стан вантажу і його упаковки. Якщо перевіз ник не має достатньої можлив ості перевірити вірність зап исів, зазначених у підпункті a) пункту 1 цієї статті, він пови нен зробити обгрунтовані зас тереження у вантажній наклад ній. Він повинен також мотиву вати всі зроблені ним застер еження щодо зовнішнього стан у вантажу і його упаковки. Ці з астереження не мають обов'яз кової сили для відправника, я кщо останній не погодився бу ти зобов'язаним ними і не зроб ив про це запис у вантажній на кладній.

Відправник має право вимаг ати перевірки перевізником в аги брутто вантажу або його к ількості, вираженій в інших о диницях виміру. Він може тако ж вимагати перевірки вмісту вантажних місць. Перевізник може вимагати відшкодування витрат, пов'язаних з такою пер евіркою. Результати перевіро к включають у вантажну накла дну (ст. 8 Конвенції).

Вантажна накладна є первин ним доказом укладання догово ру перевезення, умов цього до говору і прийняття вантажу п еревізником.

Якщо вантажна накладна не м істить спеціальних застереж ень перевізника, то, якщо не до ведено протилежне, припускає ться, що вантаж і його упаковк а були зовні в належному стан і в момент прийняття вантажу перевізником, і що кількість вантажних місць, а також їх ма ркування та нумерація відпов ідали заявам, які містилися у вантажній накладній (ст.9 Конв енції).

Як вбачається із матеріалі в справи графа 18 СМR накладної "Зауваження та застереження перевізника" є незаповненою , в той час при прийнятті ванта жу вантажоодержувач в графі 24 СМR накладної "Вантаж одержа но" вказав на пошкодження ван тажу.

Згідно приписів ст. 17 Конвен ції перевізник несе відповід альність за повну чи частков у втрату вантажу або за його у шкодження, що сталися з момен ту прийняття вантажу для пер евезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку до ставки. Однак, перевізник зві льняється від відповідально сті, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, в наслідок інструкцій позивач а, не викликаних діями або нед оглядом з боку перевізника, в наслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і насл ідки яких він не міг відверну ти. Перевізник не звільняєть ся від відповідальності з пр ичини несправності транспор тного засобу, яким він корист увався для виконання перевез ення, або з причини дій або нед огляду особи, у якої був найня тий транспортний засіб, або а гентів і службовців останньо ї.

Згідно ст.18 Конвенції тягар доказу того, що втрата вантаж у, його ушкодження чи затримк а доставки викликані обстави нами, зазначеними в пункті 2 ст атті 17, лежить на перевізнику.

Якщо перевізник встановит ь, що через обставини, які скла лися, утрата вантажу чи його у шкодження могли бути наслідк ом одного чи декількох особл ивих ризиків, зазначених у п. 4 ст. 17, то вважається, що вони ві дбулися внаслідок цього. Одн ак, позивач має право довести , що утрата або ушкодження фак тично не були пов'язані, повні стю або частково, з одним з цих ризиків.

Відповідно до Конвенції ОО Н про договір міжнародного а втомобільного перевезення в антажів (КДПВ) від 10.05.1956 року, від правник несе відповідальніс ть перед перевізником за зби ток, заподіяний особам, устат куванню або іншим вантажам, а також за будь-які витрати, вик ликані несправною упаковкою вантажу, за винятком випадкі в, коли дефект був очевидним а бо відомим перевізнику в мом ент прийняття вантажу, і він н е зробив щодо цього застереж ень.

Суд першої інстанції право мірно прийшов до висновку пр о те, що позивачем доведено зг ідно ст. 33 ГПК України в устано вленому порядку наявність (а відповідачем не спростовано відсутність) повного складу цивільного правопорушення в чиненого ТзОВ "БАЛІ", а саме: пр отиправна бездіяльність, яка полягає в тому, що відповідач при прийнятті вантажу до пер евезення не виконав вимоги п . 5.3 Договору від 13.09.2010 року (щодо к онтролю за завантаженням, ро зміщенням вантажу) та не вказ ав при цьому своїх зауважень ; шкідливий результат такої п оведінки (збитки), які полягаю ть у пошкодженні вантажу та н еотриманні позивачем доході в; причинний зв'язок між проти правною поведінкою та збитка ми; вина правопорушника. Відп овідачем, незважаючи на през умпцію його вини, не надано бе зспірних та беззаперечних до казів, які б спростував відсу тність його вини у пошкоджен ні вантажу. З урахуванням нав еденого, позовні вимоги щодо стягнення боргу є обґрунтов аними та підлягають задоволе нню в повному сумі 5614,64 грн.

Посилання скаржника на те, щ о суд першої інстанції не дос лідив розмір шкоди, спростов ується матеріалами справи та вищевикладеним. Надані пере візником таходиски свідчать лише про дотримання під час з дійснення перевезення Прави л перевезення та Правил доро жнього руху, та не є доказом, я кий спростовує вину водія.

Інші посилання скаржника, в икладені ним в апеляційній с карзі, також є необґрунтован ими, документально не підтве рдженими, такими, що не ґрунту ються на нормах чинного зако нодавства, висновків суду пе ршої інстанції не спростовую ть, а відтак, скаржник, в поруш ення вимог ст. 33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу с воїх вимог та заперечень.

Колегія суддів зазначає, що місцевим судом правомірно в ідмовлено у задоволені вимог про відшкодування 4100 грн. витр ат на оплату правової допомо ги, оскільки надані позиваче м розписки від 20.11.2010 року та від 28.11.2010 року про одержання ОСОБ А_3 від фізичної особи - підпр иємця ОСОБА_1 коштів в сум і 4100 грн. не можуть вважатись на лежними доказами понесення в итрат на оплату правової доп омоги.

За таких обставин колегія с уддів вважає, що рішення госп одарського суду Вінницької о бласті від 15.04.2011року у справі № 7/218-10 відповідає чинному законо давству, фактичним обставина м і матеріалам справи, підста в для його скасування не вбач ається.

Судові витрати покладають ся на апелянта згідно зі ст. 49 Г ПК України.

Керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 99, 101, 103, 105 ГП К України, Рівненський апеля ційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Това риства з обмеженою відповіда льністю "БАЛІ" залишити без за доволення, а рішення господа рського суду Вінницької обла сті від 15.04.2011 року у справі № 7/218-10 - без змін.

2. Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття та мо же бути оскаржена в касаційн ому порядку.

3. Матеріали справи скеруват и на адресу місцевого господ арського суду.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Коломис В.В.