Рішення

від 26.04.2011 по справі 40/62

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/62

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

26.04.11 р.                                                                                 Справа № 40/62                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання  Данилкіной П.М.

Розглянув матеріали справи за позовом товариства з обмеженої відповідальності „Автоспецбуд”, м. Дніпропетровськ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Донпаливо”, м.Донецьк

про стягнення 66 000 грн.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Груднистов А.В. – за довіреністю

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю „Автоспецбуд”  звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Донпаливо” про стягнення боргу в сумі 66 000 грн. згідно договору безпроцентної позики №26/01-01 від 26.01.11р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

З'ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію  відносинам сторін, вислухавши доводи позивача і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд встановив:

            Позов мотивовано тим, що 26.01.11р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Автоспецбуд”, далі Позикодавець, та товариством з обмеженою відповідальністю „Донпаливо”, далі Позичальник, було укладено  договір безпроцентної  позики №26/01-01.

            На виконання вимог пунктів 1.1., 2.1., 3.1. договору Позикодавець згідно платіжного доручення №1538 від 26.01.11р., що також підтверджено банківською випискою по рахунку за період з 01.01.11р. по 31.01.11р., перерахував на рахунок Позичальника грошові кошти в сумі 66 000 грн., які є безпроцентної позикою, а останній згідно пункту 4.1. договору в строк до 01.03.11р. повинен повернути суму позики.

          Позичальник грошові кошти на адресу Позикодавця до теперішнього часу не повернув,  у зв'язку з чим за ним рахується борг в сумі 66 000 грн., який позивач намагається  стягнути.

Дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований,  виходячи із наступного, зокрема:

За своєю правовою природою між позивачем та відповідачем було укладено Договір позики. Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов передбачених законом для даного виду договору, зокрема: щодо його предмету, ціни та строку його дії, порядку повернення позики, встановлені забезпечувальні заходи щодо своєчасного повернення грошових коштів, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 180,  181 ГК України та ст.ст. 627, 638, 1046, 1047, 1050 ЦК України. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

 До відносин за Договором позики застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, а саме: вимоги статей 1046, 1047,1050 ЦК України.   Згідно вказаних норм права за  договором позики одна сторона (Позикодавець) передає у власність другій стороні (Позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками,  повинен відповідати письмової формі,  та містити можливі наслідки порушення договору позичальником.

Підприємство позивача підпадає під ознаки  фінансова установа, якому згідно вимог Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” від 12.07.01р. за № 2664 – III та Положенню про надання окремих фінансових послуг юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим  статусом не є фінансовими установами, затвердженого розпорядженнями Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг №21 від 22.01.04р., із змінами та доповненнями надається право фінансування суб'єктів господарювання.

Свої обов'язки щодо своєчасного повернення позики відповідач не виконав, а тому позивач обґрунтовано наполягає на виконанні відповідачем основного зобов'язання та застосовує правові наслідки такого порушення, як це зазначено у статті 611 ЦК України. Наявність остаточної позикової заборгованості в сумі 66 000 грн. на користь позивача підтверджено  розрахунковими документами у справі.

Відповідно до вимог статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача.

В розумінні вимог статті  33  ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Позивачем доведено факт неповернення відповідачем позики. Відповідач не надав доказів своєчасного повернення  позики та відсутність вини у таких діях (стаття 614 ЦК України).

            Позов у частині стягнення з відповідача основного боргу за договором безпроцентної позики в сумі 66 000 грн., обґрунтований  та підлягає задоволенню.

                Витрати по державному миту в сумі 660 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача  згідно приписів статті 49 ГПК України.

               У судовому засіданні, яке відбулося 26.04.11р. згідно вимог частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено  скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

     На підставі викладеного, керуючись   ст. ст. 599,  610, 611, 614,  627, 638, 1046, 1047, 1050  ЦК України, ст. ст. 55,  173, 174, 180, 181, 193, ст. ст.  4-2, 4-3,  4-6,  22, 25,  33, 34,  35,  ч. 3 ст. 43, 44,  47, 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, ч.ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

             1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Автоспецбуд” до товариства з обмеженою відповідальністю„Донпаливо” - задовільнити.

2.   Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Донпаливо”, 83018, м. Донецьк, вул. Артемівська, 103А, ід.код 34008160, на користь:

          -  товариства з обмеженою відповідальністю „Автоспецбуд”, 49051, м. Дніпропетровськ, вул. Комісара Крилова, 1Б, ід.код 34774214, основний борг  за  позикою в сумі 66 000 грн., витрати по державному миту в сумі 660 грн.  та  забезпеченню  судового  процесу в сумі 236 грн., видавши наказ.

              4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.              

Суддя                                                               Підченко Ю.О.           

       Повний текст рішення складено –27.04.11р.