Рішення

від 20.04.2011 по справі 34/60

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/60

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

20.04.11 р.                                                                                 Справа № 34/60                               

Суддя господарського суду Донецької області  Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Дочірнього підприємства «Металінвест» Товариства з обмеженою відповідальністю «ДонМеталЗбут», м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецько-Курахівський завод металоконструкцій», м. Курахове    

про стягнення  21389,41грн.   

за участю представників сторін:

від позивача – Алексєєв О.І. (за довіреністю);

від відповідача – не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Дочірнім підприємством «Металінвест» Товариства з обмеженою відповідальністю «ДонМеталЗбут», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецько-Курахівський завод металоконструкцій», м. Курахове про стягнення суми основного боргу у розмірі 18012,10грн., пені в сумі 1376,82грн., 3% річних в сумі 829,70грн. та інфляційних витрат в сумі 1170,79грн.    

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору поставки №01/10 від 15.01.2010р. відповідач взяв на себе зобов'язання щодо оплати отриманого товару, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі  18012,10грн.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позовну не надав, про дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (від 04.04.2011р. вхід.№02-41/3257), яке було отримано відповідачем 30.03.2011р. Крім того як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №729090 станом на 12.04.2011р. відповідач – Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецько-Курахівський завод металоконструкцій» зареєстрований за адресою: 85612, м. Курахове, Промислова зона, 69. Саме за цією адресою судом були надіслані ухвала про порушення справи від 21.03.2011р. та ухвала про відкладення розгляду справи від 05.04.2011р.

В силу ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців" Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців це автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Згідно ст.16 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ст.18 "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відтак відповідно  до  положень  ст.75  Господарського  процесуального  кодексу  України, справу  розглянуто  за  наявними  в  ній  матеріалами.

За клопотанням позивача справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив :

Між Дочірнім підприємством «Металінвест» Товариства з обмеженою відповідальністю «ДонМеталЗбут» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецько-Курахівський завод металоконструкцій» (Покупець) 15 січня 2010р. було укладено договір поставки №01/10, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця металопродукцію  (товар) в строки та на умовах, які передбачені даним договором, а Покупець зобов'язується оплатити вартість товару та прийняти його відповідно до умов даного договору.

Відповідно до п. 1.2. договору ціна, загальна кількість, асортимент, якість та номенклатура товару, який постачається в рамках даного договору зазначається в Специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору та/або у видаткових накладних/ залізничних накладних.

Згідно із п. 2.4. договору датою поставки товару вважається дата видаткової накладної Постачальника або товарно-транспортної накладної.

Відповідно до п.п. а п. 2.3. договору у разі поставки товару на умовах відстрочення платежу оплата товару здійснюється Покупцем протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару відповідно до п. 4.1. договору шляхом відвантаження товару залізничним транспортом, автотранспортом або самовивозом зі складу Постачальника відповідно до умов поставки, погодженими сторонами.

Пунктом 2.5. договору встановлено, що право власності на товар, а також всі пов'язані із ними ризики переходять від Постачальника до Покупця з моменту передачі товару Покупцю або перевізнику.

За приписами п. 5.1. орієнтована сума договору на момент його укладання складає 5000000грн., у т.ч. ПДВ 20%.

Як встановлено п. 3.3. договору оплата товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в даному договорі та/або рахунку-фактурі. Датою платежу вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. (п. 3.4. договору).

Згідно із п. 4.1 договору товар вважається поставленим Постачальником та прийнятим Покупцем з моменту передачі видаткової накладної, а в разі поставки товару залізничним транспортом – з дати календарного штемпеля станції відправлення на залізничній накладній, або в інший момент відповідно до умов поставки «Інкотермс», відповідно до яких поставляється конкретна партія товару, з урахуванням особливостей, зазначених в даному договорі.

Відповідно до п. 5.2 договору за прострочення строків оплати товару, передбачених в цьому договорі та в додатках до нього, Покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день такого прострочення.

Договір набирає чинності та вступає в дію з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2010року, а в частині взаєморозрахунків – до повного розрахунку сторонами даного договору.

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

До укладеного договору між тими ж сторонами було підписано Специфікацію №1, в якій сторони зазначили найменування товару, його кількість, ціну без ПДВ та загальну суму специфікації, яка складає 143012,10грн.

На виконання умов підписаного договору та специфікації позивачем було поставлено на адресу відповідача продукцію на загальну суму 143012,10грн, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000002 від 25.01.2010р. на суму 110941,80грн.,  №РН-0000005 від 28.01.2010р. на суму 32070,30грн.   Обидві видаткові накладні підписані представником відповідача та скріплені печаткою підприємства.

Факт здійснення господарської операції щодо поставки товару також підтверджується податковими накладними №2 від 25.01.2010р. на суму 110941,80грн. та №5 від 28.01.2010р. на суму 32070,00грн.

Отриманий товар відповідачем частково був оплачений в сумі 125000,00грн., що підтверджується наданими позивачем банківськими виписками.

У зв'язку із неповною оплатою отриманого товару позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію б/н від 25.12.2010р. з вимогою сплатити суму богу разом із штрафними санкціями всього на суму 22357,70грн.

За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору за останнім  утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 18012,10грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11  Цивільного  кодексу  України підставами  виникнення  цивільних  прав  та обов'язків  є зокрема  договори  та  інші  правочини.

Стаття  509  Цивільного  кодексу  України  визначає,  що  зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)  зобов'язана  вчинити  на  користь  другої  сторони (кредитора)  певну    дію  (передати  майно, виконати    роботу,  надати  послугу,  сплатити  гроші  тощо)  або  утриматись  від  певної  дії,  а  кредитор  має  право  вимагати  від боржника  виконання  його  обов'язку.       

Статтею  173 Господарського  кодексу  України  визначено,  що господарським  визначається  зобов'язання,  що  виникає  між  суб'єктом  господарювання  та  іншим  учасником   відносин  у  сфері  господарювання з  підстав,  передбачених  господарським  кодексом,  в  силу  якого  один  суб'єкт (зобов'язана  сторона, у тому  числі  боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну  дію  господарського  чи  управлінсько-господарського  характеру  на  користь   іншого  суб'єкта   (виконати  роботи, передати  майно, сплатити  гроші,  надати  інформацію тощо),  або  утриматись  від  певних  дій, а інший  суб'єкт  (управлена  сторона, у тому  числі  кредитор)  має  право  вимагати  від  зобов'язаної   сторони  виконання  її  обов'язку .

Як визначено  положеннями  526  Цивільного  кодексу  України  суб'єкти  господарювання  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання  належним  чином  відповідно до  умов  укладеного  договору.

Положеннями  частини першої статті  193  Господарського  кодексу  України  визначено,  що суб'єкти  господарювання  та  інші учасники  господарських  відносин  повинні виконувати  господарські  зобов'язання  належним  чином  відповідно  до  закону,  інших  правових  актів,  договору.

У  частині  сьомій  статті 193 Господарського  кодексу  України  визначено,  що  одностороння  відмова  від виконання  зобов'язань,  крім  випадків,  передбачених  законом  не  допускається.

Аналогічні положення містить ст.525  Цивільного  кодексу  України.

Стаття  629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобов'язання за Договором поставки №01/10 від 15.01.2010р. належним чином не виконав, отриманий товар оплатив частково, у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 18012,10грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 18012,10грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача  3% річних в сумі 829,70грн. та інфляційних витрат в сумі 1170,79грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.     

Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов'язання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 1170,79грн., 3% річних за прострочення виконання грошових зобов'язань в сумі 829,70грн. є обґрунтованими, арифметично вірними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені відповідно до  п. 5.2  договору у розмірі 1376,82грн., суд зазначає наступне.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відтак вимоги позивача про стягнення  з відповідача пені в сумі 1376,82грн. є обґрунтованими, арифметично вірними та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі  Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

                                                              ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірнього підприємства «Металінвест» Товариства з обмеженою відповідальністю «ДонМеталЗбут», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецько-Курахівський завод металоконструкцій», м. Курахове про стягнення суми основного боргу у розмірі 18012,10грн., пені в сумі 1376,82грн., 3% річних в сумі 829,70грн. та інфляційних витрат в сумі 1170,79грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецько-Курахівський завод металоконструкцій» (85612, Донецька область, м. Курахове, Промислова зона №69, п/р 26009003079000 в ЦВ ПАТ «Донгорбанк» в м. Донецьку, МФО 334970, код ЄДРПОУ 36261243) на користь  Дочірнього підприємства «Металінвест» Товариства з обмеженою відповідальністю «ДонМеталЗбут» (83086, м. Донецьк, вул. Артема, 43, п/р 26008040100048 в Донецькій філії ПАТ «ВіЕйБі Банк», МФО 380537, код ЄДРПОУ 33320270) основний борг у розмірі 18012,10грн., пеню в сумі 1376,82грн., 3% річних в сумі 829,70грн., інфляційні витрати в сумі 1170,79грн., державне  мито  в  розмірі 213,89грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236,00грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області  в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

                                                              Кододова О.В.