Рішення

від 12.04.2011 по справі 47/91

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  47/91

12.04.11

За позовом      Фізичної особи-підприємця  ОСОБА_1

До                           Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

Про                   стягнення 19 286, 00 грн.

             Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:          

від позивача                     не з’явився.  

від відповідача                 не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення суми заборгованості по оплаті послуг по організації та проведення заходів Театра звірів «Уголок дедушки Дурова» у розмірі 18 030, 00 грн., інфляційні втрати в сумі 1 028, 00 грн., 3 % річних –228, 00 грн., на загальну суму  19 286, 00 грн.,  а також відшкодування витрат по сплаті державного мита –212, 86 грн., витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу –236 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2011 р. було порушено провадження у справі № 47/91 та розгляд справи було призначено 15.03.2011р.

Ухвалою від 15.03.2011 р. розгляд справи було відкладено на 06.04.2011 р., а ухвалою від 06.04.2011 р. розгляд справи було відкладено на 12.04.2011 р.

В судове засідання 12.04.2011 р. позивач свого представника не направив, але в минулому судовому засіданні представник позивача надав пояснення щодо заявленого позову. Вимоги позивача у позові мотивовані тим, що відповідачем всупереч п. 2.1 договорів № 16 від 11.03.2010 р. та № 17 від 11.03.2010 р. не було оплачено витрати на створення і розміщення реклами концертних заходів театру звірів «Уголок дедушки Дурова»в розмірі 18 030, 00 грн., які позивач просив стягнути з відповідача.

Відповідач свого представника в судові засідання 15.03.2011, 06.04.2011, 12.04.2011 - не направив, відзив та витребувані судом документи –не надав. Через канцелярію Господарського суду м. Києва заяв та клопотань не подавав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою юридичного місцезнаходження, зазначеного у витягу з Єдиного державного реєстру фізичних осіб та юридичних осіб-підприємців. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначалось в ухвалах суду про відкладення розгляду справи. .

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

                                                                ВСТАНОВИВ:

        11.03.2010 між позивачем –ФОП ОСОБА_1, як приймаючою стороною, та відповідачем –ФОП ОСОБА_2, як агентом, були укладені договори: № 16 та № 17 (далі-договори № 16, № 17 від 11.03.2010), які підписано представниками приймаючої сторони та агента, посвідчені печатками сторін, відповідно до умов яких предметом даного договору є співпраця сторін підчас організації та проведення заходів Театру звірів «Уголок дедушки Дурова».

           Умовами договорів № 16, № 17 від 11.03.2010 сторонами було погоджено, що агент гарантує прибуття колективу учасників концерту, враховуючи артистів та технічний персонал (п.2.1), самостійно здійснити всі розрахунки з усіма учасниками концерту, без залучення приймаючої сторони (п. 2.7), приймаюча сторона організовує і проводить рекламну компанію щодо анонсування запланованого концерту в м. Донецьк (п. 3.7), строки та порядок оплати послуг приймаючої сторони не встановлені цим договорами, але узгоджені обома сторонами, оформлюються як додаток до даних договорів, і оплата по ним здійснюється окремими платежами (п. 4.3), приймаюча сторона організовує продаж квитків та ведення квиткового звіту (п.3.9), приймаюча сторона надає агенту впродовж семи робочих днів після закінчення проведення регіональної рекламної компанії звіт про виконання регіональної рекламної компанії (п.3.16), у випадку скасування театральних заходів з вини агента, останній відшкодовує приймаючій стороні в повному обсязі всі затрати на вже створену та розміщену рекламу, за повідомлення про скасування та інші пов’язані з цим затрати, враховуючи вартість квитків, які повернули глядачі до каси (п. 6.1).

           Відповідно до актів здачі-прийняття робіт по договорам № 16, № 17 від 11.03.2010 р., а саме : акту № ОУ- 0000062 на суму 6 790, 00 грн., акту № ОУ-0000061 на суму 11 240, 00 грн., а разом на загальну суму 18 030, 00 грн., підписаних представниками позивача та відповідача без зауважень та заперечень, посвідчених печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінал  були досліджені в судовому засіданні по справі), позивачем були надані, а відповідачем прийняті послуги по організації та розміщенню рекламних матеріалів театру звірів «Уголок дедушки Дурова»на загальну суму 18 030, 00 грн.

       13.08.2010 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія про погашення суми основного боргу за надані послуги в розмірі 18 030, 00  грн. від 11.08.2010 р. по договорам № 16, № 17 від 11.03.2010 р., яку позивач просив перерахувати на свій розрахунковий рахунок, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком Укрпошти № 5926 від 13.08.2010 р.

        Як зазначив позивач у позові, оскільки відповідачем всупереч умовам договорів № 16, № 17 від 11.03.2010 р. не було здійснено оплату наданих послуг по організації та розміщенню рекламних матеріалів на суму 18 030, 00 грн. в строк, встановлений ст. 530 Цивільного кодексу України, а саме –в семиденний строк від дня пред’явлення вимоги кредитором, а саме, до 20.08.2010 р., позивач звернувся до Господарського суду м. Києва за захистом своїх прав.

       Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу  України.

       Відповідно до статті 193 Господарського кодексу  України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

       Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

       Згідно з статтею 903 Цивільного кодексу України  визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

       Статтею 905 Цивільного кодексу України встановлено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

       Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

        Стаття 610 Цивільного кодексу України встановлює, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

        Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

        Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

        Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем згідно умов укладених з відповідачем договорів № 16, № 17 від 11.03.2010 було виконано свої зобов’язання по організації та проведенню рекламної кампанії загалом на суму 18 030,00 грн., які відповідачем було прийнято на зазначену суму, що підтверджується двосторонньо підписаними актами здачі-прийняття робіт по договорам № 16, № 17 від 11.03.2010 р., а саме : актом № ОУ- 0000062 на суму 6 790, 00 грн. та актом № ОУ-0000061 на суму 11 240, 00 грн. Але відповідачем, всупереч умов договорів № 16, № 17 від 11.03.2010 не було здійснено оплату за надані позивачем та прийняті відповідачем послуги з організації заходів, доказів протилежного станом на момент вирішення спору по суті суду не надано.

        Також, судом встановлено, що оскільки умовами договорів  № 16, № 17 від 11.03.2010 між сторонами не погоджено строку оплати надані позивачем та прийняті відповідачем послуги з організації заходів, у випадку, якщо навіть ці заходи не відбулись або скасовані, а тому відповідач мав виконати свої зобов’язання по оплаті наданих позивачем послуг в сумі 18 030,00 грн. у строк, встановлений ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України, тобто у семиденний строк з моменту виставлення позивачем вимоги про оплату послуг –до 20.08.2010, оскільки претензія від 13.08.2010 направлена позивачем відповідачу 13.08.2010,що підтверджується фіскальним чеком Укрпошти № 5926 від 13.08.2010.

        Але оскільки відповідачем у строк до 20.08.2010 не було здійснено оплату наданих позивачем послуг в сумі 18 030,00 грн. згідно договорів  № 16, № 17 від 11.03.2010, а тому суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані позивачем, але не оплачені відповідачем послуги, визнається судом законною, обґрунтованою та доведеною належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі в сумі 18 030, 00 грн.

      Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов’язання по оплаті наданих послуг інфляційних втрат –1 028, 00 грн., 3 % річних –228, 00 грн.

       Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

       Суд враховуючи те, що відповідачем у строк до 20.08.2010 не було здійснено оплату наданих позивачем послуг в сумі 18 030,00 грн. згідно договорів  № 16, № 17 від 11.03.2010ів, оплата в сумі 18 030,00 грн. грн. здійснена відповідачем не була, а тому з 21.08.2010 відповідачем прострочено виконання своїх зобов’язань перед позивачем, що згідно статті 625 Цивільного кодексу України є підставою для нарахування інфляційних втрат (граничний місяць нарахування позивачем –грудень 2010) та 3% річних (гранична дата нарахування яких позивачем визначена 24.01.2011), а тому вимоги позивача в цій частині визнаються судом обґрунтованими, але такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на нижченаведені розрахунки суду

         Згідно розрахунку суду, розмір інфляційних втрат з урахуванням Листа ВСУ «Рекомендации относительно порядка применения индексов инфляции при рассмотрении судебных дел»від 03.04.97 р. N 62-97р, складає 829,38 грн.:

Період заборгованості

Сума боргу (грн.)

Середній індекс інфляції за період?

Інфляційне збільшення суми боргу

21.08.2010 - 31.12.2010

18030

1.046

829.38

         Згідно розрахунку суду, розмір 3% річних складає 232,66 грн.:

Сума боргу (грн)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір процентів річних

Загальна сума процентів

18030

21.08.2010 - 24.01.2011

157

3 %

232.66

        Таким чином, оскільки згідно розрахунку суду, розмір 3% річних є більшим, ніж заявлено позивачем у позові, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягає задоволенню судом не виходячи за межі позовних вимог, а саме в сумі 228,00 грн.

         З огляду на викладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: з відповідача підлягає стягненню 18 030, 00 грн. суми основного боргу, 829,38 грн. –інфляційних втрат, 228,00 грн. –3 % річних. В іншій частині вимоги задоволенню не підлягають.

Також,  позивачем у позові заявлено про відшкодування йому за рахунок відповідача судові витрати на оплату послуг адвоката в сумі 2 000,00 грн., понесення яких підтверджується наявним в матеріалах справи доказами, а саме:  договором № 02/11 від 20.01.2011, який укладений між позивачем та адвокатом ОСОБА_3 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_3від 12.01.2011), видатковим касовим ордером про оплату послуг адвоката від 20.01.2011 р. на суму 2000,00 грн.

У відповідності до ст. 44 ГПК України, судові витрати  складаються з державного  мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом,  витрат, пов‘язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов‘язаних з розглядом справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на послуги адвоката підлягають пропорційному відшкодуванню в сумі 1 979,40 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 5  49 ГПК України витрати по сплаті державного мита,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу  України,   Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути  з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 (код НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення  на користь Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_2, місцезнаходження: АДРЕСА_2) суму  основного боргу за надані послуги в розмірі   18 030 (вісімнадцять тисяч тридцять) грн. 00 коп.,  а також інфляційних втрат –829 (вісімсот двадцять дев’ять) грн. 38 коп., 3 % річних –228 (двісті двадцять вісім), 00  коп., 190 (сто дев’яносто) грн. 87 коп. витрат по сплаті державного мита та 233 (двісті тридцять три) грн. 57 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, витрат на послуги адвоката –1979 (одна тисяча дев’ятсот сімдесят дев’ять) грн. 40 коп. В іншій частині позову відмовити.

3.          Повернути Фізичній особі –підприємцю ОСОБА_1 (код НОМЕР_2, місцезнаходження: АДРЕСА_2) з Державного бюджету України державне мито в сумі 20 (двадцять) грн. 00 коп. зайво сплачене квитанцією від 10.02.2011.

4.          Видати накази відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським  судом.

Суддя                                                                                                               Станік С.Р.

Дата повного складання тексту рішення –22.04.2011.