Рішення

від 19.03.2008 по справі 36/149

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

36/149

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  36/149

19.03.08

За позовом       Дочірнього підприємства «ДІМ»(Допомога інвалідам

                          і малозабезпеченим) Київського товариства інвалідів

                          «Гарант –Магром»

до                       Товариства з обмеженою відповідальністю «Авесана»

про                    стягнення  3 991 грн. 13 коп.

                                                                                 Суддя  Трофименко Т.Ю.

Представники:

від позивача         Іванова О.В. –по дов. №б/н від 18.03.2008р.

від відповідача     не з»явився          

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

      На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги

Дочірнього підприємства «ДІМ»(Допомога інвалідам  і малозабезпеченим) Київського товариства інвалідів  «Гарант –Магром»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авесана»3 991 грн. 13 коп.  (3 395 грн. 62 коп.  - основний борг, 250 грн. 33 коп. –індекс інфляції, 3% річних - 30 грн. 89 коп., пеня за прострочку платежу  314 грн. 29 коп.)  

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2008 р. порушено провадження у справі №36/149 та призначено справу до розгляду на 19.03.2008р. о  14 год. 30 хв.

       В судове засідання 19.03.2008р. представник відповідача не з»явився,  вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

          Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          02 жовтня 2007 року між Дочірнім підприємством «ДІМ»(Допомога інвалідам  і малозабезпеченим) Київського товариства інвалідів  «Гарант –Магром» (далі позивач) та   Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕСАНА» (далі – відповідач) був укладений договір поставки №88.

Відповідно до умов даного договору позивач передав, а відповідач прийняв  товар на загальну суму  3 695 грн. 62 коп., що підтверджується  видатковими накладними №Рн-0004804 від 02.10.2007р., №РН- 0004806 від 02.10.2007р.

Відповідно до умов договору  відповідач зобов'язаний здійснити оплату товару в безготівковому порядку  по передоплаті або впродовж 20 банківських днів з дати постачання.

Із наданих позивачем матеріалів та розрахунку суми  позовних вимог, вбачається, що на момент пред'явлення позову відповідач сплатив позивачу в рахунок  товару отриманого по договору №88 всього  300 грн. 00 коп.  На день пред'явлення позову сума основного боргу відповідача перед позивачем складала  3 395 грн. 62 коп.

         Як визначено  частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем умов договору в частині сплати позивачу вартості отриманого товару.

В судовому засіданні представником позивача надані виписки банку за  29.02.2008р.,  04.03.2008р., 13.03.2008р. та  14.03.2008р. відповідно до яких відповідачем сума основного боргу в розмірі  3395 грн. 62 коп. сплачена позивачу після порушення провадження у справі.

З огляду на викладене  провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі  3 395 грн. 62 коп. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 господарського процесуального кодексу України у зв'язку із відсутністю предмету спору.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу  України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього на підставі статті 625 Цивільного кодексу  України підлягають стягненню 250 грн. 33 коп. інфляційних витрат за увесь час прострочення платежу, а також 30 грн. 89 коп. - 3% річних від простроченої суми, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Крім того, позивачем зроблений розрахунок, згідно з яким останній просить стягнути з відповідача пеню за прострочення здійснення оплати за надані послуги на суму 314  грн. 29 коп.  Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідач припустився прострочення платежу, тому на підставі вимог п.

7.2  договору та статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»з нього підлягає стягненню пеня в розмірі 314 грн. 29 коп.

         Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються  на відповідача в повному обсязі, оскільки спір доведений до суду з вини відповідача.

 На підставі викладеного та керуючись ст. 32, 33, 44, 49, 75,  п. 1-1 ст. 80, ст.ст.  82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –  

В И Р І Ш И В:

         Позовні вимоги   задовольнити частково.

         Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕСАНА»

( м. Київ, вул. Мельникова, 5-Б, код 30438507) на користь Дочірнього підприємства «ДІМ»(Допомога інвалідам  і малозабезпеченим) Київського товариства інвалідів  «Гарант –Магром» (м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-А,  код 24081500)  250 грн. 33  індекс інфляції, 30 грн. 89 коп. -3% річних,  314 грн. 29 коп. пеня за прострочку платежу, 102 грн. 00 коп.  державного мита та 118 грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

         В задоволені  решти позовних  вимог  провадження у справі припинити.

 Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

  Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                        Трофименко Т.Ю.