Рішення

від 29.04.2011 по справі 17/41

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/41

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 20, тел. 77-44-62

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

       «28 »квітня 2011 року                                                                    Справа №17/41

За ПОЗОВОМ: Дочірнього підприємства "Водземпроект" Публічного акціонерного товариства "Чернігівський проектно-вишукувальний інститут "Чернігівводпроект"

    14017, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 39

До ВІДПОВІДАЧА: Приватного сільськогосподарського підприємства „Колос”

    15211, Чернігівська область, Щорський район, с. Гірськ

Про стягнення 8989,22 грн.   

                                                                                                                         Суддя Кушнір І.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: Борон С.М.  – юрисконсульт, довіреність №3 від  14.04.11р.

Від Відповідача: не з'явився.   

          Рішення прийняте після перерви, оголошеної  з 19.04.11р. до 28.04.11р.  на підставі  статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

          Дочірнім підприємством "Водземпроект" Відкритого акціонерного товариства "Чернігівський проектно-вишукувальний інститут "Чернігівводпроект" заявлено позов до Приватного сільськогосподарського підприємства „Колос”  про стягнення 8989,22 грн.,  в тому числі 8347,60 грн. основного боргу за виконані роботи та 641,22 грн. пені.  

У судовому засіданні 19.04.11р. представник Позивача надала клопотання, в якому зазначено про перейменування Позивача на Дочірнє підприємство "Водземпроект" Публічного акціонерного товариства "Чернігівський проектно-вишукувальний інститут "Чернігівводпроект". До клопотання додані копії витягу зі статуту, розпорядження №1 від 02.03.11р.  та  свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Відповідача (серія А00  №583523, видане 18.03.2011р.), з яких вбачається зміна найменування юридичної особи Позивача на Дочірнє підприємство "Водземпроект" Публічного акціонерного товариства "Чернігівський проектно-вишукувальний інститут "Чернігівводпроект".

Крім того, у судовому засіданні 19.04.11р. представник Позивача надала клопотання про уточнення позовних вимог, в якому зазначено, що сума пені в розмірі 641,22 грн. вказана у позовній заяві помилково, вірною слід вважати  суму пені,  зазначену у розрахунку, а саме  641,62 грн.

Враховуючи, що  уточнення позовних вимог, є правом Позивача, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає вищевказане уточнення позовних вимог.

У судовому засіданні 19.04.11р. представник Відповідача позовні  вимоги  визнав у повному обсязі.

У судове засідання, призначене на 28.04.11р. представник  Відповідача  не з'явився,  хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представником Позивача у судовому засіданні 28.04.11р. надано клопотання про залучення до матеріалів справи  копії платіжного доручення  №52  від 26.04.11р. на підтвердження  сплати Відповідачем 8347,60 грн. основного боргу. Клопотання судом задоволено.

          Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представників сторін,  суд,

В С Т А Н О В И В:

          08.01.2008р. між Позивачем та Відповідачем укладений договір №3.08 на виконання  проектно-вишукувальних  робіт  (далі Договір).

          Згідно п.п.1.1.-1.2. Договору Замовник  (Відповідач) доручає, а Виконавець (Позивач) приймає на себе зобов'язання на виконання робочого проекту: «Будівництво протиерозійного ставу на землях запасу Гірської сільської ради ПСП «Колос»Щорського району Чернігівської області». Терміни виконання робіт: початок –після отримання від Замовника  вихідних даних та надходження авансового платежу; закінчення –через 45 робочих днів після початку.

          Відповідно до п.п.2.1.-2.4. Договору згідно зведеного кошторису №1 (Додаток №1), який додається до цього Договору і є його невід'ємною частиною, за виконані роботи Замовник сплачує Виконавцю 89690 (вісімдесят дев'ять тисяч шістсот дев'яносто) грн. 00коп., крім того ПДВ 20% - 17938 (сімнадцять тисяч дев'ятсот тридцять вісім)  грн. 00коп. Всього з урахуванням ПДВ: 107628 (сто сім тисяч шістсот двадцять вісім) грн. 00коп. Оплата здійснюється: з авансовим платежем в розмірі –30%; подальша оплата –згідно актів виконаних робіт. Після закінчення робіт і оформлення акту здачі-приймання робіт Замовник  на протязі 10 днів з дати підписання акта проводить кінцевий розрахунок з Виконавцем. Договірна ціна  - динамічна  і може коригуватись в залежності від конкретних умов.

          Згідно  п.3.1. Договору, при закінченні робіт Виконавець передає Замовнику акт здачі-приймання робіт.

          За умовами п.5.1. Договору Виконавець приступає до виконання робіт тільки після оформлення договору і надходження на його поточний рахунок платежу, обумовленого п.п.2.2. договору.

          Відповідно до п.6.1. Договору, цей Договір вступає в силу  з дати його підписання сторонами  та діє до повного виконання зобов'язань за цим договором.

          На виконання умов Договору Позивачем виконані роботи на загальну суму 48636,00 грн., що підтверджується  підписаними між сторонами  актом №1 передачі-приймання  виконаних  робіт на підставі договору №3.08 від 08.01.08р. від 29.04.2008р. на суму 25831,20 грн. та актом  №2 передачі-приймання  виконаних  робіт на підставі договору №3.08 від 08.01.08р. від 29.05.2008р. на суму 22804,80 грн.          

          Відповідачем 05.03.08р. платіжним дорученням №59 було сплачено авансовим платежем 32288,40 грн., які були  відповідно  зараховані як оплата  повністю за роботи, виконані за актом №1 у сумі 25831,20 грн. та частково за роботи, виконані за актом №2 у сумі 6457,20 грн.

          Позивачем були надіслані Відповідачу претензії №234 від 14.11.08р.,  №81 від 17.03.09р., №184 від 02.09.09р., №46 від 22.02.10р. на суму 16347,60 грн., які були отримані Відповідачем, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями про вручення, наявними  в матеріалах справи.

          02.09.10р. платіжним дорученням №265 Відповідачем в погашення суми заборгованості  за актом №2  було перераховано Позивачу 8000,00 грн.  

          Станом на момент подання позовної заяви заборгованість Відповідача становила 8347,60грн.

          Разом з тим, з наданої представником  Позивача у судовому засіданні 28.04.11р. копії платіжного доручення  №52  від 26.04.11р. на суму 8347,60 грн. вбачається, що Відповідачем в погашення суми основного боргу  було перераховано Позивачу  8347,60грн.

          Таким чином, в період розгляду справи сторонами було врегульовано спір щодо стягнення 8347,60 грн. основного боргу і предмет спору в цій частині між сторонами відсутній, а тому суд доходить висновку, що провадження у справі в частині стягнення 8347,60  грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

          Відповідно до ст.887 Цивільного кодексу України:  

«1. За договором підряду на проведення проектних та  пошукових робіт  підрядник  зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

2. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються  положення  цього  Кодексу,  якщо  інше   не встановлено законом.»

Згідно п.1 ч.1 ст.889 Цивільного кодексу України:

«Замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт:

1) сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому  порядку,  встановленому  договором  або законом.»

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України

“Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).”

Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

“Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.”

          Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

 Відповідно до ст. 612  Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.631 Цивільного кодексу України:

“Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.”

          Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ:

“Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.”

Згідно ч.1 ст.216 ГКУ:          

“Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

          Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 ГКУ:

“Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.”

Згідно ч.1 ст.218 ГКУ:

“Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.”

          Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ:

“Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.”

          Згідно п.1 ст.546 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

          Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

          Згідно ч.1 ст.548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

          Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

          Згідно п.4.3. Договору, в разі невиконання Замовником п.2.3. цього Договору, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки виконання.

          На підставі викладеного, враховуючи порушення Відповідачем строків оплати, передбачених умовами Договору, Позивач просить стягнути з  Відповідача пеню у розмірі 641,62  грн. за період з 21.09.10р. по 21.03.11р.

          Згідно п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України:

„Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.”

          Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України:

«У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має  право  зменшити розмір  санкцій. При  цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків  іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.»

          Доказів завдання Відповідачем Позивачу реальних збитків не надано.

          Враховуючи викладене, а саме відсутність фактичних збитків Позивачу, та ступінь виконання на даний момент зобов'язання боржником, а саме те, що Відповідачем сплачено повністю суму основного боргу, суд доходить висновку про можливість зменшення розміру пені до 200 грн.     

          Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню  в частині стягнення  200 грн. пені.

В стягненні решти пені має бути відмовлено.

          В частині розподілу судових витрат суд доходить наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України:

„Якщо спір  виник  внаслідок  неправильних    дій   сторони, господарський   суд  має  право  покласти  на  неї  державне  мито незалежно від результатів вирішення спору.”

          Враховуючи, що спір в частині стягнення  8347,60  грн. основного боргу шляхом перерахування  Відповідачем  Позивачу  8347,60  грн. 26.04.11р. було вирішено Відповідачем фактично вже після пред`явлення Позивачем позову та порушення провадження у справі, суд вважає, що судові витрати мають бути в повному обсязі покладені на Відповідача.

          Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 546-549, 599, 610, 612, 631, 887, 889 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216-218, 230, 233 Господарського кодексу України, ст.ст.22, 33, 44, 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст.82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

          1.В частині стягнення 8347 грн. 60 коп. основного боргу провадження у справі припинити.

2.Позов задовольнити частково.

          3.Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства „Колос” (15211, Чернігівська область, Щорський район, с. Гірськ, код ЄДРПОУ 31207984, п/р 260051702  в ЧОД „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 353348) на користь Дочірнього підприємства "Водземпроект" Публічного акціонерного товариства "Чернігівський проектно-вишукувальний інститут "Чернігівводпроект"  (14017, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 39, код ЄДРПОУ 32480744,  п/р 26004009798  в „Полікомбанк” м. Чернігів,  МФО 353100) 200грн. пені,  102 грн. на відшкодування державного мита та 236 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Суддя                                                             І.В. Кушнір

29.04.11